Рішення

від 23.01.2023 по справі 910/12073/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2023Справа № 910/12073/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром Транс», м. Київ

про стягнення 342 730,08 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром Транс» про стягнення плати за користування вагонами у сумі 342 730,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не здійснено оплату за користування вагоном №61793071 за період з 23.02.2022 по 16.07.2022 в сумі 342 730,08 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.11.2022 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, 28.11.2022 був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493019062.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром Транс» (далі - замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41640957/2020-02 від 05.03.2020, відповідно до якого відповідачу присвоєно коди відправника/одержувача: 1567, платника: 8122922.

Відповідно до письмової угоди від 15.12.2021, позивачем подано для відповідача вагон №61793071 на під`їзну колію Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» о 10 год. 00 хв. 23.02.2022, що підтверджується підписаною відповідачем пам`яткою № 504 про подання вагону форми ГУ-45.

16.07.2022 об 11 год. 30 хв. ТзОВ «Пром Транс» згідно з пам`яткою № 540 про забирання вагонів форми ГУ-45 повернув вагон №61793071 на станцію «Миколаїв-Вантажний» Одеської залізниці.

У зв`язку із довготривалим знаходженням вагону №61793071 на під`їзній колії Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» працівниками станції «Миколаїв-Вантажний» Одеської залізниці складені та підписані відомості плати за користування вагонами більше 15 діб за формою ГУ-46: №22040010, №22040011, №22040012, №22040013, №22040014, №22040015, №22040016, №22040017, №22040018, №24040019, №29040020, №04050021, №10050022, №14050023, №19050024, №24050025, №30050026, №03060027, №08060028, №13060029, №20060030, №23060031, №28060032, №04070033, №08070034, №13070035, №18070036, відповідно до яких загальний розмір плати за користування вагонами за період з 23.02.2022 по 16.07.2022 склав 342 730,08 грн з ПДВ.

30.06.2022 позивач телефонограмою №12 повідомив відповідача про необхідність направлення 01.07.2022 о 10 год. 00 хв. його представника для вирішення питання підпису відомостей за користування вагонами №22040010, №22040011, №22040012, №22040013, №22040014, №22040015, №22040016, №22040017, №22040018, №24040019, №29040020, №04050021, №10050022, №14050023, №19050024, №24050025, №30050026, №03060027, №08060028, №13060029, №20060030, №23060031, №28060032 на загальну суму 246 083,40 грн без ПДВ.

22.07.2022 позивач телефонограмою №13 повідомив відповідача про необхідність направлення 25.07.2022 о 10 год. 00 хв. його представника для вирішення питання підпису відомостей за користування вагонами №04070033, №08070034, №13070035, №18070036 на загальну суму 39 525,00 грн без ПДВ.

Проте, відповідач свого представника для підпису перелічених вище відомостей не направив.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за користування вагоном №61793071 у період з 23.02.2022 по 16.07.2022, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 342 730,08 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41640957/2020-02 від 05.03.2020.

Так, у період з 10 год. 00 хв. 23.02.2022 по 11 год. 30 хв. 16.07.2022 відповідач користувався вагоном №61793071, про що сторонами підписані пам`ятка №504 про подання вагону та пам`ятка №540 про забирання вагону за формою ГУ-45.

Згідно частин 1, 2 та 7-9 статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, затверджені Правила користування вагонами і контейнерами (далі - Правила).

Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

У відповідності до п. 4 розділу ІІ Правил відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Відповідно до п. 5 Правил плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).

Судом вище встановлено, що у період з 10 год. 00 хв. 23.02.2022 по 11 год. 30 хв. 16.07.2022 відповідач користувався вагоном №61793071, що підтверджується підписаними сторонами пам`ятками №504 про подання вагону та №540 про забирання вагону за формою ГУ-45, у зв`язку з чим позивачем складено відомості плати за користування вагонами більше 15 діб за формою ГУ-46: №22040010, №22040011, №22040012, №22040013, №22040014, №22040015, №22040016, №22040017, №22040018, №24040019, №29040020, №04050021, №10050022, №14050023, №19050024, №24050025, №30050026, №03060027, №08060028, №13060029, №20060030, №23060031, №28060032, №04070033, №08070034, №13070035, №18070036, відповідно до яких загальний розмір плати за користування вагоном за вказаний період склав 342 730,08 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з повідомленнями, в яких просив направити представника ТзОВ «Пром Транс» для підписання відомостей плати за користування вагонами, проте відповідач у зазначений час не з`явився, відомості не підписав, будь-яких зауважень щодо даних, зазначених у цих відомостях, не надав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що ТзОВ «Пром Транс» за користування вагоном №61793071 із позивачем не розрахувалося, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 342 730,08 грн, при цьому, на підтвердження зворотного останнім не надано суду будь-яких інших доказів.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Пром Транс» порушено умови договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 342 730,08 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром Транс» (03110, місто Київ, вулиця Миколи Амосова, будинок 4; офіс 11; ідентифікаційний код 41640957) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) оплату за користування вагонами в сумі 342 730 (триста сорок дві тисячі сімсот тридцять) грн 08 коп. та судовий збір у розмірі 5 141 (п`ять тисяч сто сорок одну) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення».

Суддя В.В. Бондарчук