Рішення

від 05.01.2023 по справі 389/3471/21

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.01.2023

ЄУН 389/3471/21

Провадження №2/389/763/21

Рішення

іменем України

05 січня 2023 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Знам`янської міської ради Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Берегового Віталія Івановича про визнання незаконними рішення, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання дій суб`єкту владних повноважень незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 30.11.2021 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Знам`янської міської ради Кіровоградської області від 16.04.2021 №280 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 »; скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Костіної Н.Ю. від 13.05.2021 №58109383 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з поверненням земельної ділянки у комунальну власність; визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 17.11.2020 про внесення змін до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області; зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повернути відомості про вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 у попередній стан, що існував до внесення змін до Державного земельного кадастру від 17.11.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.06.2020 позивачка звернулася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення їй у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області, до якої долучено графічний матеріал бажаного місця розташування земельної ділянки. Вказана заява зареєстрована у ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 26.06.2020 за вх.№Є-12388/0/16-20. За результатами розгляду заяви ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 14.08.2020 видано наказ №11-10868/14-20-СГ, яким позивачці надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Надалі, позивачка 26.09.2020 замовила проект землеустрою щодо відведення їй у приватну власність земельної ділянки, який 19.10.2020 був погоджений без зауважень відповідно до ст.186-1 ЗК України. Вказану земельну ділянку 27.10.2020 було зареєстровано у Державному земельному кадастрі та за проектом землеустрою позивачки земельній ділянці визначено кадастровий номер 3510645300:02:000:9090. Проект землеустрою 14.01.2021 пройшов обов`язкову державну експертизу землевпорядної документації, недоліки у ньому усунуті 19.02.2021. Разом з тим, з офіційного сайту Знам`янської міської ради позивачка дізналася про наявність проекту рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090, яка була сформована за її проектом і на яку вона претендує. При цьому, на лютневій сесії Знам`янської міської ради було встановлено наявність спірної ситуації щодо цієї земельної ділянки, а тому проект рішення про передачу у приватну власність вказаної земельної ділянки не набрав належної кількості голосів. З огляду на це позивачкою розпочато вивчення даного питання з метою звернення до суду та нею встановлено, що 02.07.2020 із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, до якої долучено графічний матеріал бажаного місця розташування земельної ділянки, до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області також звернувся ОСОБА_2 . Вказана заява зареєстрована у ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 06.07.2020 за вх.№Б-12985/0/16-20. За результатами розгляду заяви ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 07.09.2020 видано наказ №11-12086/14-20-СГ, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Дослідивши графічний матеріал бажаного місця розташування земельної ділянки, який було долучено ОСОБА_2 , позивачкою встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на суміжну земельну ділянку, яка знаходиться ліворуч від земельної ділянки, яка відводиться позивачці. Надалі ОСОБА_2 уклав договір на розробку проекту землеустрою із сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 , яким розроблено вказаний проект щодо відведення у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки. Однак позивачкою встановлено, що земельна ділянка, яка зображена на графічних матеріалах ОСОБА_2 віднесена до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, оскільки перебуває у віданні Відокремленого підрозділу Знам`янська дистанція захисних лісонасаджень РФ «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця». Зважаючи на вказані обставини, сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що не зможе виконати умови договору та присвоїти кадстровий номер земельній ділянці, зазначеній у графічному матеріалі ОСОБА_2 , прийняв рішення про розроблення проекту землеустрою щодо сусідньої земельної ділянки, дозвіл на відведення якої надано позивачці. Тобто, земельної ділянки, яка вже була сформована за її проектом землеустрою і якій було визначено кадастровий номер 3510645300:02:000:9090. При цьому, відповідальні працівники Держгеокадастру не пересвідчилися у тих обставинах, чи відповідає місце розташування розробленого ОСОБА_3 проекту землеустрою графічним матеріалам, поданим ОСОБА_2 , які були підставою для видачі наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Таким чином, ОСОБА_3 допущене зухвале та цинічне введення в оману працівників ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та порушення вимог Тимчасового порядку взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №455 від 03.06.2020. При цьому, ОСОБА_3 достовірно знав про те, що відповідно до ч.6 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» йому буде відмовлено у державній реєстрації земельної ділянки, оскільки за вказаним місцем розташування 27.10.2020 вже була зареєстрована земельна ділянка, яка відводилася у приватну власність позивачці. Тому, щоб не отримати відмову, ОСОБА_3 всупереч положенням ч.16 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п.2 вказаного вище Тимчасового порядку не подав на державну реєстрацію земельної ділянки, а подав до відділу у Знам`янському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області заяву про внесення змін до уже зареєстрованої земельної ділянки в частині координат поворотних точок та в частині розробника земельної ділянки. При цьому, державним кадастровим реєстратором відділу у Знам`янському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не здійснено належної перевірки поданих ОСОБА_3 документів, внаслідок чого не встановлено розбіжності у місці розташування земельної ділянки щодо якої ОСОБА_2 надано дозвіл. Крім того, державним кадастровим реєстратором ОСОБА_4 не враховано, що дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 не передбачав внесення змін до вже зареєстрованої у Державному земельному кадастрі земельних ділянок, зокрема шляхом внесення змін до координат поворотних точок земельної ділянки, сформованої за проектом землеустрою позивачки. Крім того, державний кадастровий реєстратор не пересвідчився у тому, чи має право сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_3 вносити зміни до земельної ділянки, яка зареєстрована за проектом землеустрою, розробленим іншим сертифікованим інженером-землевпорядником, внаслідок чого протиправно вніс відповідні зміни до Державного земельного кадастру. Разом з тим, земельна ділянка, яка була сформована за проектом землеустрою позивачки, перестала існувати, оскільки змінилися координати її поворотних точок (тобто межі земельної ділянки) без зміни площі та кадастрового номера.

Надалі, ОСОБА_2 подав проект та витяг з ДЗК на затвердження сесії Знам`янської міської ради. Натомість, позивачка, яка звернулася із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на місяць раніше ОСОБА_2 , отримала на місяць раніше дозвіл на розробку проекту землеустрою, за розробленим в її інтересах було сформовано земельну ділянку і визначено її кадастровий номер, на даному етапі не змогла реалізувати своє право та подати розроблений нею проект землеустрою на затвердження до Знам`янської міської ради, оскільки земельної ділянки з позначеними у проекті землеустрою позивачки координатами поворотних точок та межами не існує, хоча площа та кадастровий номер залишилися незмінними. Надалі, юристами Знам`янської міської ради, яким було достовірно відомо про наявність спірної ситуації, не надано належної перевірки відповідності розробленого на замовлення ОСОБА_2 проекту землеустрою рішенню про надання дозволу, зокрема в частині місця розташування земельної ділянки. Внаслідок цього Знам`янською міською радою було прийняте рішення №280 від 16.04.2021 про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2 , яким 13.05.2021 на неї зареєстровано право приватної власності. З огляду на викладене, позивачка вважає, що рішення Знам`янської міської ради Кіровоградської області від 16.04.2021 №280 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки даним рішенням порушено її право щодо набуття у приватну власність спірної земельної ділянки та воно прийняте без належної оцінки поданого ОСОБА_2 проекту землеустрою, так як вона першою звернулася із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, першою отримала дозвіл на його розробку, першою замовила та виготовила проект землеустрою, її проект був першим погоджений і за її проектом землеустрою була сформована земельна ділянка. Натомість, відповідачу ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою надавався на іншу земельну ділянку, отриманий ним дозвіл не передбачав внесення змін до Державного земельного кадастру щодо вже сформованої за проектом позивачки земельної ділянки, сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_3 подав заяву про внесення змін до Державного земельного кадастру замість того, щоб надіслати документацію із землеустрою на державну реєстрацію (визначення кадастрового номера).

Позивачка також вказує на те, що оскільки на підставі рішення Знам`янської міської ради Кіровоградської області від 16.04.2021 №280 за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку, а тому підлягає і скасуванню рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Костіної Н.Ю. від 13.05.2021 №58109383 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з поверненням земельної ділянки у комунальну власність. Крім того, вказані вище порушення з боку державного кадастрового реєстратора ОСОБА_4 призвели до прийняття ним 17.11.2020 незаконного рішення, яке полягало у внесенні змін до Державного земельного кадастру, а тому і воно має бути скасованим, а ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області необхідно зобов`язати повернути відомості про спірну земельну ділянку у попередній стан, що існував до внесення змін до Державного земельного кадастру від 17.11.2020.

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзивна позов,у якомупросив відмовитиу задоволенніпозовних вимогв повномуобсязі обгрунтовуючитим,що оформлення земельної ділянки з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 та подальше її набуття ним у власність відбулося згідно з вимогами чинного законодавства і він є добросовісним її набувачем. Звертає увагу, що проект його землеустрою погоджено 02.10.2020, в той час як проект землеустрою позивачки було погоджено лише 19.10.2020. Позитивний висновок Державної експертизи землевпорядної документації ним отримано 13.11.2020, тоді як позивачка його отримала через три місяці, а саме 19.02.2021.

Заперечуючи проти доводів позивачки про те, що їх графічні матеріали свідчать про те, що їм надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо двох різних земельних ділянок, які знаходяться поруч, зазначає, що з метою ідентифікації бажаної для заявника земельної ділянки разом з клопотанням подаються графічні матеріали, на яких повинно бути зазначене бажане місце розташування. За своїм змістом, наданий позивачкою графічний матеріал, який до того ж є фрагментом публічної кадастрової карти, а не викопіюванням з кадастрової карти з Державного земельного кадастру, виключає можливість встановити точне місце розташування бажаної для позивачки земельної ділянки. На копії ресурсу Публічної кадастрової карти України, долученої позивачкою, вказано лише приблизне місце розташування, інших даних, такі як номер і площі кадастрових зон і кварталів немає. Тому, наданий позивачкою фрагмент кадастрової карти, не є графічним матеріалом в розумінні ч.6 ст.118 ЗК України, оскільки не дає можливість встановити конкретне місце розташування земельної ділянки, яку позивачка бажає отримати безоплатно у власність. Оскільки графічні матеріали як позивачки, так і ОСОБА_2 містять лише інформацію про бажані місця розташування земельних ділянок, на які було подано відповідні заяви про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, тому такі графічні матеріали не можуть визначати точних меж в натурі земельних ділянок, з них неможливо визначити їх конкретне місце розташування та конфігурацію. Позивачка дійсно отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою, але не в межах спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090.

Крім того наголошує, що координати земельної ділянки вносилися до Державного земельного кадастру на підставі документації із землеустрою, а відповідальність за її достовірність несуть її розробники. Державний кадастровий реєстратор є самостійним суб`єктом діяльності у сфері Державного земельного кадастру. Отже, відповідальність за перевірку поданих документів, що були подані розробником документації із землеустрою ОСОБА_3 до державного кадастрового реєстратора разом із заявою про внесення відповідних змін до земельної ділянки несе кадастровий реєстратор, який, у разі невідповідності поданих документів, приймає відповідне рішення.

Представником відповідача - ГУ Держгеокадаструу Кіровоградськійобластіподано відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі обгрунтовуючи тим, що чинним земельним законодавством не передбачено можливості скасування рішення Державного земельного кадастру про внесення змін та повернення відомостей про земельну ділянку до стану, який існував раніше. Крім того, законодавством не визначено такого стану земельної ділянки як її перебування у стані відведення та не передбачено відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з наданням такого дозволу іншій особі. Тому заявники мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається з кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку. Крім того, Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, передбачено, що внесеня відомостей (змін) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт, або власника (розпорядника, у визначених законом випадках користувача) земельної ділянки. Тобто внесення змін до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, і в разі відсутності зареєстрованого речового права, особа може внести необхідні їй зміни без відповідного рішення суду. Звертають увагу, що спірна земельна ділянка має один і той самий кадастровий номер, тобто є одним об`єктом цивільних прав, і скасування рішення Державного земельного кадастру про внесення змін та повернення відомостей про земельну ділянку до стану, який існував раніше, не змінить її кадастровий номер.

Позивачка всудове засіданняне з`явилася,однак їїпредставник подавсуду заяву про розгляд справи за їх відсутності, у якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак його представник - адвокат Позненко Ю.В. надав суду заяву про розгляд справи без їх участі, у якій позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Також представник відповідача заявив про те, що докази на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Представник відповідача - Знам`янської міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій вирішення питання залишив на розсуд суду.

Представник відповідача - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та відповідач - державний кадастровий реєстратор ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області Береговий В.І. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України та ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами першою, другою ст.78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з п.«б» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до п.«а» ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Абзацом першим ч.1 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з п.«в» ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У пункті «б» ч.1 ст.121 ЗК України зазначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.

Частиною шостою ст.118 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою орган, який розглядає заяву, має право вчинити лише такі дії: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав, які прямо передбачені статтею 118 ЗК України.

Перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, при цьому зобов`язує орган державної влади у випадках прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з Інструкцією «Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженої наказом Держземагентства України від 18.05.2010 №376 (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

Бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами зазначається заявником на фрагментах планово-картографічних матеріалів, які надають можливість правильно визначити місце розташування земельної ділянки, на яку претендує особа, яка звернулася з клопотанням з метою безоплатного отримання земельної ділянки у власність.

Необхідно звернути увагу, що згідно з п.п.45, 47, 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі Порядок №1051) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з метою надання фізичним та юридичним особам актуальної картографічної інформації про об`єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162-199 цього Порядку державними кадастровими реєстраторами виготовляється викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) за формою згідно з додатком 7.

Згідно з п.183 Порядку №1051 викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) формується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру в одному примірнику, який надається заявникові після підписання Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу органу місцевого самоврядування та засвідчення його підпису власною печаткою, а у разі, коли викопіювання надається в електронній формі, - посвідчення його власним кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно до ч.9 ст.118 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з приписами ч.ч.4, 5, 6, 7 ст.186-1 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Відповідно до п.5 Порядку №1051 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Відповідно до п.107 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Згідно з абз.1 п.109 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , маючи намір реалізувати своє право, передбачене ч.6 ст.118 ЗК України, на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, розпочали відповідну процедуру.

Відповідно до письмових доказів, які наявні в матеріалах даної цивільної справи, хронологія подій реалізації вказаного права позивачкою ОСОБА_1 наступна.

Позивачка 25.06.2020 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Знам`янської Другої селищної ради Знам`янського району Кіровоградської області.

До свого клопотання позивачкою долучені графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-10868/14-20-СГ від 14.08.2020 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Знам`янської Другої селищної ради Знам`янського району Кіровоградської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га рілля, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_1 26.09.2020 звернулася до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 із завданням на виконання розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

ФОП ОСОБА_5 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , який погоджено ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 19.10.2020.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що 27.10.2020 відділом у Сторожинецькому районі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області було проведено державну реєстрацію земельної ділянки державної форми власності площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3510645300:02:000:9090 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 26.09.2020 ФОП ОСОБА_5 .

Датою відкриття Поземельної книги на дану земельну ділянку є дата державної реєстрації земельної ділянки 27.10.2020, а номером Поземельної книги кадастровий номер земельної ділянки.

Зважаючи на викладене, земельна ділянка в межах території Знам`янської Другої селищної ради Знам`янської міської ради Кіровоградської області, орієнтовним розміром 2,0000 га є сформованою згідно з проектом позивачки, оскільки визначено її площу, межі, присвоєно кадастровий номер, відомості про дану земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру, відкрита Поземельна книга.

Відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації №1779 від 14.01.2021 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 погоджено експертом державної експертизи.

Зауваження, вказані у п.10 висновку експертизи, виправлені позивачкою 19.02.2021.

В свою чергу, хронологія подій реалізації права, передбаченого ч.6 ст.118 ЗК України, відповідачем ОСОБА_2 наступна.

Через 10 днів після звернення ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із вказаною вище заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 06.07.2020 звернувся відповідач ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Знам`янської Другої селищної ради Знам`янського району Кіровоградської області.

До своєї заяви ОСОБА_2 також долучені графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-12086/14-20-СГ від 07.09.2020 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Знам`янської Другої селищної ради Знам`янського району Кіровоградської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га рілля, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Надалі, на підставі укладеного між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договору від 14.09.2020 №1, було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , який погоджено ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 02.10.2020.

Відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації №1435 від 30.10.2020 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 погоджено експертом державної експертизи.

Зауваження, вказані у п.10 висновку експертизи, виправлені ОСОБА_2 13.11.2020.

Надалі, ОСОБА_2 17.11.2020 звернувся до відділу у Знам`янському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про внесення змін до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090, яка була сформована на підставі проекту землеустрою позивачки, в частинівиконавця робіт,координат поворотнихточок,обмежень таобтяжень напідставі розробленогопроектуізземлеустрою щодовідведення земельноїділянки увласність ОСОБА_2 .

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру, 17.11.2020 державним кадастровим реєстратором відділу у Знам`янському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області Береговим В.І. внесені зміни про земельну ділянку з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090, а саме: про координати поворотних точок земельної ділянки, виконавця робіт та обмеження у використанні земельної ділянки.

Згідно з наданою суду 08.12.2022 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області інформацією, рішення про внесення змін про спірну земельну ділянку державним кадастровим реєстратором прийнято на підставі проекту землеустрою, розробленого ФОП ОСОБА_3 , який відповідає вимогам законодавства, про що свідчить висновок державної експертизи землевпорядної документації від 30.10.2020 №1435 з виправленими зауваженнями.

Після розроблення проекту землеустрою та його погодження ОСОБА_2 18.01.2021 та 22.02.2021 звертався до Знам`янської міської ради Кіровоградської області із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 у власність для ведення особистого селянського господарства, проте на пленарних засіданнях сесії міської ради, які відбулися 19.02.2021 та 19.03.2021, проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 » не набрав достатньої кількості голосів.

Водночас, 19.02.2021 до Знам`янської міської ради Кіровоградської області звернулася позивачка із заявою в порядку досудового врегулювання спору, в якій просила зняти з порядку денного питання про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_2 , оскільки затвердження цього проекту може порушити правомірні очікування ОСОБА_1 , яка першою отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою, зареєструвала земельну ділянку у Державному земельному кадастрі України, а за заявою ОСОБА_2 лише внесено зміни до уже зареєстрованої нею земельної ділянки. Необхідність зняття з розгляду цього питання позивачка мотивувала непорядністю сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 , необхідністю додаткового вивчення матеріалів, порівняння проектів землеустрою та місця розташування земельних ділянок згідно з наданими дозволами обом громадянам, встановленням особи, яка першою зареєструвала спірну земельну ділянку.

На вказану заяву Знам`янською міською радою Кіровоградської області позивачці, з посиланням на ч.6 ст.118, ч.6 ст.123 ЗК України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 19.03.2021 роз`яснено про відсутність підстав для зняття з розгляду порядку денного питання про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_2 , оскільки таке питання розглядається виключно на пленарному засідання міської ради.

В свою чергу, ОСОБА_2 22.03.2021 знову звернувся до Знам`янської міської ради Кіровоградської області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідь на яку рішенням IX сесії VIII скликання Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 16.04.2021 №280 затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 спірну земельну ділянку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 11.05.2021 за ОСОБА_2 було зареєстроване відповідне речове право - право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090.

Згідно з наданою 19.12.2022 суду інформацією, заяв ОСОБА_1 з проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передати земельну ділянку з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 їй у власність до Знам`янської міської ради не надходило.

Так, положеннями ч.1 ст.50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Зі встановлених у справі обставин вбачається, що 14.08.2020 та 07.09.2020 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області видало накази, якими, відповідно, надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою, ОСОБА_6 , яка подала відповідну заяву 25.06.2020, та ОСОБА_2 , який звернувся із заявою 06.07.2020, щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Знам`янської Другої селищної ради Знам`янського району Кіровоградської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га рілля, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, у якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

На часзвернення ОСОБА_6 та ОСОБА_2 із заявамипро наданняїм бажанихземельних ділянокдля веденняособистого селянськогогосподарства,ці земельніділянки (орієнтовні)відносилися доземель державноївласності,не сформовані,їх конкретнімежі невизначені,тобто небули об`єктамицивільних прав.

Отже, проекти землеустрою замовлялися ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з метою формування нових земельних ділянок.

Зі змісту абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою орган, який розглядає заяву, має право вчинити лише такі дії: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав, які прямо передбачені статтею 118 ЗК України.

Суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено обмеженого права ГУ Держгеокадастру на видачу наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність двом і більше особам, так само як і не передбачено відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з наданням такого дозволу іншій особі.

Тому ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в цьому випадку мали рівне право на розроблення проектів землеустрою, подальше затвердження яких відбувається з кінцевим визначенням особи, що отримає право власності на земельну ділянку.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет відведення. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність в майбутньому.

За викладеного, судом відхиляються доводи позивачки, що сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_3 прийняв рішення про розроблення ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо сусідньої земельної ділянки, дозвіл на відведення якої надано позивачці, тобто земельної ділянки, яка вже була сформована за її проектом землеустрою і якій було визначено кадастровий номер 3510645300:02:000:9090.

Позивачка дійсноотримала дозвілна розробкупроекту землеустрою,але нев межахспірної земельноїділянки зкадастровим номером3510645300:02:000:9090,яка буласформована неюзначно пізніше.Крім того, в даному випадку у дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та її орієнтовне місцезнаходження, без зазначення конкретної земельної ділянки.

Разом з тим, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц).

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (користування), що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки в такому випадку. Таким чином, надання ОСОБА_6 та ОСОБА_2 згоди на розроблення проекту землеустрою не свідчить про надання цієї земельної ділянки їм у власність.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц звернула увагу, що невиникнення договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків стосовно одна одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і їх не може бути упорядковано у вичерпний перелік. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з її конкретних обставин.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

Отже лише факт звернення особи до компетентного органу з метою реалізації нею свого права на отримання земельної ділянки не підтверджує виникнення у такої особи обґрунтованого права на звернення до суду в разі надання у власність земельної ділянки, на яку вона претендувала, іншій особі. Вирішення питання про передачу особі у власність земельної ділянки має здійснюватися із дотриманням принципів добросовісності та розумності.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою.

У постановах Верховного Суду, зокрема, від 30.06.2022 у справі №700/305/20 та від 01.07.2022 у справі №700/309/20, зроблено висновки про те, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених правових норм, першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього не існує законних перешкод.

Так, ОСОБА_6 першою (25.06.2020), ніж ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), подала заяву та раніше отримала (14.08.2020) дозвіл на розробку проекту землеустрою, який ОСОБА_2 надано 07.09.2020. Саме на підставі її проекту 27.10.2020 була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, відкрита Поземельна книга.

В свою чергу, після отримання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою, він першим пройшов всі передбачені земельним законодавством подальші процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, а саме: 14.09.2020 замовив розроблення проекту у сертифікованого виконавця робіт із землеустрою (позивачка 26.09.2020), 02.10.2020 отримав погодження такого проекту землеустрою у визначеному законом порядку (позивачка 19.10.2020), 30.10.2020 проект погоджено експертом державної експертизи, (проект позивачки 14.01.2021), недоліки у проекті усунув 13.11.2020 (позивачка 19.02.2021), після чого 22.03.2021 (втретє) звернувся із заявою про затвердження погодженого проекту землеустрою.

Як встановленосудом,дії ОСОБА_2 щодо оформлення земельної ділянки є послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства, а тому є правомірними. Проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 у власність був погоджений та розроблений відповідно до вимог чинного земельного законодавства.

Отже, доводи позивачки в частині того, що вона звернуласяіз заявоюпро наданнядозволу нарозробку проектуземлеустрою таотримала дозвілна йогорозробкураніше,ніж ОСОБА_2 немає правогозначення уцій справі,оскільки цідії вчиненіна проміжнихстадіях тане даютьособі перевагипід часрозгляду заявипро затвердженняпроекту землеустрою.При цьому,позивачка помилковозазначає,що вонапершою замовила та виготовила проект землеустрою, а її проект був першим погоджений, оскільки судом встановлено зворотнє, першими такі дії були здійснені саме ОСОБА_2 , як і подальші його дії щодо безоплатної приватизації земельної ділянки.

Разом з тим, за змістом ст.118 ЗК України, завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Таким чином, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи погодження проекту в порядку ст.186-1 ЗК України, а саме з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування з проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.

На відміну від ОСОБА_6 , ОСОБА_2 подав заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 у власність для ведення особистого селянського господарства, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття Знам`янською міською радою Кіровоградської області рішення про затвердження проекту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність.

Як встановлено судом, ОСОБА_6 , всупереч ст.118 ЗК України, із заявою про затвердження погодженого проекту землеустрою та передання земельної ділянки з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 їй у власність до Знам`янської міської ради не зверталася.

Дізнавшись про наявність проекту рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090, яка була сформована за її проектом і на яку вона претендує, позивачкою замість заяви про затвердження проекту землеустрою до Знам`янської міської ради подано заяву в порядку досудового врегулювання спору, в якій просила зняти з порядку денного питання про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_2 , на що їй роз`яснено про відсутність для цього підстав, оскільки зазначене питання розглядається виключно на пленарному засідання міської ради.

У позовній заяві позивачка вказує, що перешкодою для звернення з відповідною заявою до Знам`янської міської ради для затвердження її проекту землеустрою стало те, що земельна ділянка, яка була сформована за її проектом землеустрою, перестала існувати, оскільки внаслідок внесення змін до вже зареєстрованої у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, сформованої за її проектом землеустрою, змінилися координати її поворотних точок (тобто межі земельної ділянки) без зміни площі та кадастрового номера.

Разом з тим, згідно зі ст.79-1 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Таким чином, з огляду на викладені норми закону, підстави вважати, що внаслідок внесення змін до відомостей до Державного земельного кадастру щодо зареєстрованої земельної ділянки в частині координат її поворотних точок та розробника, земельна ділянка з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, відсутні.

Хоча до спірної земельної ділянки і були внесені зміни про координати її поворотних точок, виконавця робіт та обмеження у використанні, однак вона має один і той самий кадастровий номер, площа не змінилася, а тому суд вважає, що позивачка мала право на звернення до Знам`янської міської ради із заявою про затвердження її проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність. При тому, що земельна ділянка була сформована за її проектом, а за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм, першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Крім того, зміна координат поворотних точок земельної ділянки без зміни розміру її площі суттєво не порушує право позивачки на отримання бажаної земельної ділянки. При цьому слід врахувати, що у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою зазначаються її орієнтовні розміри, а до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. А у дозволі на виготовлення такого проекту визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження.

Згідно зі встановленими судом обставинами, після роз`яснення позивачці щодо відсутності підстав для зняття з розгляду порядку денного питання про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_2 , позивачка не скористалася правом внести таке питання до порядку денного наступного засідання ради, як і не подала свій проект на затвердження. Тобто, позивачка не здійснила передбачених Земельним кодексом України дій для отримання земельної ділянки у власність.

Неподання ОСОБА_6 до Знам`янської міської ради заяви про затвердження її проекту землеустрою та за відсутності відмови Знам`янської міської ради у передачі позивачці земельної ділянки у власність або залишення її клопотання без розгляду, відсутні підстави вважати, що право позивачки на отримання спірної земельної ділянки у власність є порушеним.

Крім того, за відсутності заяви позивачки про затвердження проекту землеустрою, неможливо стверджувати, що Знам`янська міська рада надала необґрунтовану перевагу у відведенні спірної земельної ділянки ОСОБА_2 , а не позивачці.

Відповідний орган виконавчої влади у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Не можуть передаватися у власність земельні ділянки, які уже перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб. Такі земельні ділянки можуть бути передані у власність лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законодавством.

В свою чергу, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч.ч.10, 11 ст.118 ЗК України).

Як вже зазначалося вище, реальні законнісподівання наоформлення прававласності наземельну ділянкувиникають самез моментузвернення довідповідного органувиконавчої влади,чи органумісцевого самоврядуванняз проханнямзатвердити погодженийпроект землеустроюта переданняземельної ділянкиу власність,оскільки доцього моментуособа повиннаусвідомлювати,що земельнаділянка можебути наданау власністьіншій особі. У зв`язку з цим, доводи позивачки щодо наявності у неї переваги в можливості отримання спірної земельної ділянки, суд сприймає критично.

Суд відхиляє доводи позивачки про те, що ОСОБА_2 передано земельну ділянку, яка сформована на підставі проекту землеустрою, виготовленого на її замовлення, оскільки на замовлення ОСОБА_2 також було виготовлено проект із землеустрою на спірну земельну ділянку, втім, оскільки ця ділянка сформована на підставі проекту, виготовленого на замовлення позивачки, з присвоєнням їй кадастрового номера, тому підстав для повторної реєстрації земельної ділянки з присвоєнням їй нового кадастрового номера не було.

Враховуючи наведене,суд вважає,що ОСОБА_2 не порушивпорядок отриманняу приватнувласність земельноїділянки,оскільки занаданим ГУДержгеокадастру уКіровоградській областідозволом ним замовлено та виготовлено проект відведення земельної ділянки, який затверджено міською радою та на підставі якого безоплатно передано ОСОБА_2 спірну земельну ділянку. Водночас ОСОБА_6 , пройшовши всі передбачені земельним законодавством процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, із заявою про затвердження погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади не звернулася.

ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, надаючи дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, а Знам`янська міська рада Кіровоградської області, затверджуючи проект та передаючи земельну ділянку у власність ОСОБА_2 , діяли в межах своїх повноважень, а в свою чергу відповідачем ОСОБА_2 було повністю дотримано передбаченої чинним законодавством України процедури щодо отримання у власність земельної ділянки.

З огляду на викладене судом встановлено, що оспорюване рішення Знам`янськоїміської радиКіровоградської областівід 16.04.2021№280«Про затвердженняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкиу власність ОСОБА_2 »прийнято в межах чинного земельного законодавства, тому у задоволенні позовних вимог в частині його скасування необхідно відмовити, оскільки позивачкою не доведено, а судом не встановлено, що рішенням вказаного органу місцевого самоврядування порушені законні права та інтереси ОСОБА_6 .

Оскільки вчастині скасуваннярішення Знам`янськоїміської ради,яким затвердженопроект землеустроюта наданоу власність ОСОБА_2 спірну земельнуділянку,позивачці відмовлено,тому непідлягає дозадоволення ізаявлена неювимога про скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Костіної Н.Ю. від 13.05.2021 №58109383 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з поверненням земельної ділянки у комунальну власність.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області Берегового В.І. від 17.11.2020 про внесення змін до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області, то суд дійшов наступного висновку.

Позивачка вказує, що відповідачу ОСОБА_2 надавався дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо іншої земельної ділянки, що підтверджується графічними матеріалами, долученими до його заяви. Проте, вказана обставина державним кадастровим реєстратором під час внесення змін до Державного земельного кадастру не врахована.

Разом з тим, з огляду на положення ст.ст.21, 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, зміни до відомостей про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру за заявоюрозробника документаціїіз землеустроюта оцінкиземель відімені замовника напідставі документаціїіз землеустрою.У дозволіна розробленняпроекту землеустрою ОСОБА_2 визначеналише приблизна площа земельної ділянки та її орієнтовне місцезнаходження, без зазначення конкретної земельної ділянки.

Крім того, позивачка вказує, що державним кадастровим реєстратором залишено поза увагою положення п.2 Тимчасового порядку взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №455 від 03.06.2020, відповідно до якого сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_3 мав подати розроблений проект землеустрою на державну реєстрацію (визначення кадастрового номеру земельній ділянці, яка відводиться ОСОБА_2 ) замість подання заяви про внесення змін до відомостей про земельну ділянку, яка була зареєстрована на підстави заяви позивачки.

Проте, суд відхиляє такі доводи, оскільки, як зазначалося вище, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (користування), що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки в такому випадку. Тому ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в цьому випадку мали рівне право на розроблення проектів землеустрою на спірну земельну ділянку. Однак, оскільки спірна земельна ділянка була сформована на підставі проекту, виготовленого на замовлення позивачки, з присвоєнням їй кадастрового номера, тому підстав для повторної реєстрації земельної ділянки з присвоєнням їй нового кадастрового номера у ОСОБА_2 не було.

Також позивачка вказує, що наданий ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою не передбачав внесення змін до Державного земельного кадастру, що не було враховано державним кадастровим реєстратором.

Разом з тим, земельне законодавство України не містить положень, що у наказі про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність має міститися дозвіл на внесення у майбутньому змін до Державного земельного кадастру. Внесення змін до Державного земельного кадастру здійснюється, зокрема, на підставі документації із землеустрою.

Доводи позивачки щодо протиправних, незаконних дій сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 також жодними доказами не підтверджені і ґрунтуються лише на припущеннях.

З огляду на те, що судом не встановлено, а позивачкою не доведено порушення вимог законодавства під час внесення змін до Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки, рішення про внесення таких змін державним кадастровим реєстратором прийнято на підставі проекту землеустрою, який погоджено експертом державної експертизи, тому у задоволенні позовної вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області Берегового В.І. від 17.11.2020 також необхідно відмовити.

Оскільки увказаній частиніпозовних вимогпозивачці відмовлено,тому непідлягає дозадоволення ізаявлена неювимога про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повернути відомості про вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3510645300:02:000:9090 у попередній стан, що існував до внесення змін до Державного земельного кадастру від 17.11.2020.

У зв`язку з відмовою у позові понесені позивачкою судові витрати відносяться на її рахунок.

Керуючись ст.22, 78, 79, 79-1, 81, 116, 118, 121, 186-1 ЗК України, ст.ст.4, 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Знам`янської міської ради Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Берегового Віталія Івановича про визнання незаконними рішення, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання дій суб`єкту владних повноважень незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Понесені позивачкою судові витрати віднести на її рахунок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Знам`янська міська рада Кропивницького району Кіровоградської області, місце знаходження: вул.Михайла Грушевського,19, м.Знам`янка Кіровоградської області, 27400, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32986436.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, місце знаходження: вул.Академіка Корольова,26. м.Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39767636.

Відповідач: державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Береговий Віталій Іванович, місце знаходження: вул.Академіка Корольова,26. м.Кропивницький, 25030.

Повний текст рішення суду складено 20.01.2023.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва