Ухвала

від 23.01.2023 по справі 695/184/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/184/23

номер провадження 1-кс/695/69/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2023 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду

Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000043 від 17.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 16.01.2023 по спецлінії «102» надійшло повідомлення від інспектора взводу № 2 РОВО УПП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про те, що 16.01.2023 близько о 17 годині 37 хвилин, перебуваючи на береговій зоні ландшафтного заказника «Сулинський», який розташований в адміністративних межах села Кліщинці, Золотоніського району, Черкаської області він виявив невідому особу, яка при собі мала незаконно свіжовиловлену рибу різного виду та знаряддя для вилову риби.

За даним фактом 17.01.2023розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000043, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

На місце пригоди була відразу направлена слідчо-оперативна група з метою невідкладного фіксування місця вчинення кримінального правопорушення та вилучення речових доказів.

16 січня 2023 року дізнавачем СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 проведено огляд місця події на береговій зоні ландшафтного заказника «Сулинський», що розташований в адміністративних межах с. Кліщинці, Золотоніського району, Черкаської області у ході якого було виявлено: риболовецьку месинову сітку, довжиною близько 50 метрів, розмір вічка 60/60 мм., сани, металевий предмет, ззовні схожий на якір, три мотузки довжиною близько 10 метрів кожної, «плішню» та свіжовиловлену рибу виду: окунь - 1 шт., судак - 1 шт., жерех - 1 шт., карась 20 шт., лящ - 4 шт, плітка - 37 шт., синець - 10 шт., 1 плоскирка - 29 шт.

17 січня 2023 року дізнавачем СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 винесено постанову про визнання вказаних предметiв речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.

Посилаючись на те, що вилучені в ході огляду місця події у зазначеному кримінальному провадженню риболовецька месинова сітка, довжиною близько 50 м, вічко 60*60 мм., сани, металевий предмет схожий на якір, три мотузки довжиною близько 10 метрів кожної, «плішню» використано як засіб вчинення кримінального правопорушення, накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження, тому прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.

У судове засідання прокурор та дізнавач не прибули. Згідно з клопотанням прокурор просить розглянути дане клопотання за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо підстав вважати, що майно, яке було вилучене в ході огляду місця події, 16.01.2023 під час огляду місця події на береговій смузі Сулинського ландшафтного заказника поблизу с. Клищенці, Золотоніського району, Черкаської області, є доказами в кримінальному провадженні в рамках досудового розсліду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення протиправних дій, що вказує на його відповідність ст.98 КПК України.

Таким чином, на підставі викладеного вище, слідчий суддя проходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю.

Порядок зберігання арештованого майна визначено положеннями «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 №1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010

Керуючись ст. 132, 167, 170-173, 309, 370, 372, 375 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити повністю.

Накласти арешт на риболовецьку месинову сітку, довжиною близько 50 м, вічко 60*60 мм., сани, металевий предмет схожий на якір, три мотузки довжиною близько 10 метрів кожної, «плішню», які були виявлені та вилучені 16.01.2023 під час огляду місця події на береговій смузі Сулинського ландшафтного заказника поблизу с. Кліщенці, Золотоніського району, Черкаської області.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6 -Сташинська