Ухвала

від 23.01.2023 по справі 695/184/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/184/23

номер провадження 1-кс/695/70/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2023 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду

Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000043 від 17.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 16.01.2023 по спецлінії «102» надійшло повідомлення від інспектора взводу № 2 РОВО УПП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про те, що 16.01.2023 близько о 17 годині 37 хвилин, перебуваючи на береговій зоні ландшафтного заказника «Сулинський», який розташований в адміністративних межах села Кліщинці, Золотоніського району, Черкаської області він виявив невідому особу, яка при собі мала незаконно свіжовиловлену рибу різного виду та знаряддя для вилову риби.

За даним фактом 17.01.2023 розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000043, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

На місце пригоди була відразу направлена слідчо-оперативна група з метою невідкладного фіксування місця вчинення кримінального правопорушення та вилучення речових доказів.

16 січня 2023 року дізнавачем СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 проведено огляд місця події на береговій зоні ландшафтного заказника «Сулинський», що розташований в адміністративних межах с. Кліщинці, Золотоніського району, Черкаської області у ході якого було виявлено: риболовецьку месинову сітку, довжиною близько 50 метрів, розмір вічка 60/60 мм., сани, металевий предмет, ззовні схожий на якір, три мотузки довжиною близько 10 метрів кожної, «плішню» та свіжовиловлену рибу виду: окунь - 1 шт., судак - 1 шт., жерех - 1 шт., карась 20 шт., лящ - 4 шт, плітка - 37 шт., синець - 10 шт., 1 плоскирка - 29 шт.

Вилучена риба піддається швидкому псуванню, тому 16.01.2023 на місці події вилучену рибу передано на відповідальне зберігання Державному інспектору охорони навколишнього природничого середовища Центрального округу ОСОБА_6 до вирішення питання по суті.

Вилучена риба виду карась в кількості 16 штук, яка була виявлена безпосередньо в риболовецькій месиновій сітці здана на рибоприймальний пункт ТОВ « Рибколгосп» (ЄРДПО 34503878) в зв`язку з її зіпсованістю.

17 січня 2023 року дізнавачем СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 винесено постанову про визнання вказаних предметiв речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що вилучена в ході огляду місця події риба набута в результаті вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв`язку з чим відповідає критеріям, зазначеним у п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, накладення арешту на неї є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження, тому прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.

У судове засідання прокурор та дізнавач не прибули. Згідно з клопотанням прокурор просить розглянути дане клопотання за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. 171-173 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Вимогами ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у КПК України, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у п.п. 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що на даний час є необхідність накласти арешт на вказане вище майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, та дозволити його реалізацію. Такий захід забезпечення кримінального провадження є необхідним та виправданим.

Керуючись ст. 132, 167, 170-173, 309, 370, 372, 375 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити повністю.

Накласти арешт на рибу виду: окунь 1 шт., судак 1 шт., жерех 1 шт., карась 20 шт., лящ 4 шт., плітка 37 шт., синець 10 шт., плоскирка 29 шт., вилучену 16.01.2023 під час огляду місця події на береговій смузі Сулинського ландшафтного заказника поблизу с. Кліщенці, Золотоніського району, Черкаської області, та дозволити її реалізацію.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7 -Сташинська