Рішення

від 23.01.2023 по справі 240/26782/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року м. Житомир справа № 240/26782/22

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попова О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнє підприємство "Ружин-молоко", у якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.11.2022):

- визнати протиправними та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26 жовтня 2022 року №00066040710 в частині заниження податкових зобов`язань за жовтень, листопад, грудень 2021 року на загальну суму 693 624 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ДП «Ружин-молоко» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету по декларації з ПДВ за грудень 2021 року від №9422514436 від 20.01.2022 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області складено Акт № 3575/06-30-07-14/31826107 від 28.06.2022 року. Проведеною перевіркою встановлено, що протягом періоду з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року ДП «Ружин-молоко» здійснювалось придбання лушпиння соняшникового гранульованого на загальну суму 4161743 грн. в тому числі ПДВ 693624 грн. у контрагентів. Позивач не погоджується з висновками, які взято за основу під час прийняття податкового повідомлення рішення в частині заниження податкових зобов`язань за жовтень, листопад, грудень 2021 року на загальну суму 693 623, 83 грн.

Позивач вказує, що весь виробничий процес (сепарування молока, вершків, розтоплення рослинного жиру, масла, сквашування, сушіння, згущення) забезпечується парою, яка виробляється паровими котлами (КЕ-10-14-СО. ДЕ 10/14. ДЕ6.5-14МГ), де спалюється природній газ та паливні пеллети. Таким чином, в жовтні було закуплено 321,62 тон наливних пеллет, в листопаді - 577,34 т, в грудні - 186,86 т., в тому числі лушпиння соняшникове гранульоване. Перевіряючим було надано оборотні відомості по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та замовниками», де відображено суми закупівлі по ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Волдані Груп». Договори, на підставі яких постачалося лушпиння соняшникове гранульоване є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Факт поставки та оплати товару не заперечується перевіряючими та підтверджується банківськими виписками. Перевезення лушпиння соняшникового підтверджується товарно-транспортними накладними, які надавалися під час перевірки. Товар використано в господарській діяльності. Оприбуткування товару у повному обсязі відображено у рахунку 203 «Паливо», а списання на підставі матеріальних звітів проводкою Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» - К-т203 «Паливо».

Позивач зазначає, що недоліків у документах первинного бухгалтерського обліку у акті перевірки не зафіксовано, також в акті відсутні посилання про те, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі неналежно оформлених податкових накладних. виданих йому контрагентами-постачальниками у спірному періоді або що на момент здійснення спірних правовідносин контрагенти не були зареєстровані як юридичні особи та/або не були платниками податку на додану вартість. А тому позивач вважає, що податкове повідомлення рішення від 26 жовтня 2022 року №00066040710 в частині заниження податкових зобов`язань за жовтень, листопад, грудень 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 06 грудня 2022 року 11:30.

01.12.2022 до суду надійшов від представника Головного управління ДПС у Житомирській області відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог. У відзиві відповідач зазначає наступне. За результатами перевірки ДП «Ружин-молоко» встановлено порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 4-абзацу «г» п.198.5 ст.198, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, зокрема позивачем завищено суму від`ємного значення грудень 2021 року на суму 1666584 грн. та порушення ст. 201 Податкового кодексу України яке полягає у тому, що підприємством не складено та не зареєстровано податкові накладні Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 4 161 743,00 гри., в т.ч. ПДІЗ 693624,00 грн. За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято податкова повідомлення-рішення від 20.07.2022 №00035620714, яким зменшено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 666 584,00 грн.

Згідно аналітичного обліку на бухгалтерському рахунку 203 «Паливо» за період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року відображено наявність та рух наступної номенклатурі і товарно-матеріальних цінностей: бензину А-92, газу скрапленого, дизельного палива, масла І-20А, масла М8В, масла моторного, мастила нігрол, оливи трансформаторної, пеллет паливних та мастила солідол. Однак, жодної інформації про надходження та списання товарно-матеріальних цінностей з назвою «Лушпиння соняшникове гранульоване» або «Пеллета з лушпиння соняшника» не відображено ні в аналітичному обліку рахунку 203 «Паливо», ні в обліку інших матеріальних рахунків. ДП «Ружин-молоко» під час проведення перевірки не надано будь-яких первинних документів щодо використання лушпиння соняшникового гранульованого у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідач додав, що Дочірнім підприємством «Ружин-молоко» не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 4161743 грн., в т.ч. ПДВ 693624 грн., зокрема: у жовтні 2021 року на загальну суму 793734 грн., в тому числі ПДВ 132289 грн.; у листопаді 2021 року на загальну суму 3173927 грн., в тому числі ПДВ 528988 грн.; у грудні 2021 року на загальну суму 194080 гри., в тому числі ПДВ 32347 грн. Відповідач вважає, що контролюючим органом правомірно зроблено висновок про порушення позивачем пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.5 ст.198 Кодексу, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 693 624,00 грн.

06.12.2022 позивачем до суду подано письмові заперечення на відзив. Позивач вказує, що документами підтверджено, що протягом періоду з 01.10.2021 по 31.12.2021 ДП «Ружин-молоко» здійснювало придбання лушпиння соняшникового гранульованого на загальну суму 4161743 грн., в тому числі ПДВ 693624 грн. Твердження у відзиві є безпідставними.

Протокольною ухвалою судді від 06.12.2022, судом, без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче засідання та призначено розгляду справи по суті на 20.12.2022 о 12:00.

19.12.2022 від представника ГУ ДПС в Житомирській області до суду надійшли додаткові письмові пояснення. Представник вказує, що позивачем жодним чином не спростовується та не заперечується факт відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на зазначену суму. Жодної інформації про надходження та списання товарно-матеріальних цінностей з назвою «Лушпиння соняшникове гранульоване» або «Пеллета з лушпиння соняшника» позивачем не відображено ні в аналітичному обліку рахунку 203 «Паливо», ні в обліку інших матеріальних рахунків. Головне управління ДПС у Житомирській області звертає увагу суду, що на бухгалтерському рахунку 203 «Паливо» за період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 Дочірнім підприємством «Ружин-молоко» не відображено рух товарно-матеріальних цінностей із назвою «Лушпиння соняшникове (гранульоване)».

20.12.2022 судове засідання не проводилось у зв`язку з заявленим клопотанням представника відповідача. Судове засідання відкладено на 12.01.2023 о 12:00.

12.01.2023 року протокольною ухвалою, суд заслухавши пояснення учасників справи, перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Частиною п`ятоюстатті 250 КАС Українивстановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено,що посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Ружин - молоко», з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету по декларації з ПДВ за грудень 2021 року №9422514436 від 20.01.2022 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складно акт від 28.06.2022 №3575/06-30-07-14/31826107.

За результатами перевірки встановлено порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 4-абзацу «г» п.198.5 ст.198, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, зокрема Позивачем завищено суму від`ємного значення грудень 2021 року на суму 1666584 грн. та порушення ст. 201 Податкового кодексу України яке полягає у тому, що підприємством не складено та не зареєстровано податкові накладні Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 4 161 743,00 гри., в т.ч. ПДВ 693624,00 грн.

За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.07.2022 року №0035620714.

Рішенням про результати розгляду скарги №12373/6/99-00-06-01-05-06 від 06.10.2022 року ДП «Ружин-молоко», Державна податкова служба України скаргу частково задовольнила, а саме в частині завищення від`ємного значення з податку на здану вартість на суму 972960 грн., а в іншій частині на загальну суму 693 623, 83 грн., податкове повідомлення-рішення від 20.07.2022 року №00035620714 - залишено без змін.

ГУ ДПС в Житомирській області зменшив суму раніше нарахованого грошового зобов`язання по податковому повідомленню - рішенню від 20.07.2022 року №00035620714 на суму 972960 грн., та виніс нове податкове повідомлення-рішення від 26.10.2022 року №00066040710 в частині заниження податкових зобов`язань за жовтень, листопад, грудень 2021 року на загальну суму 693 624 грн.

Позивач, вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Житомирській області протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту14.1.27, підпункту14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником),а господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єкт оподаткування податком на прибуток визначений устатті 134 ПК Українияк прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зістаттями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зістаттями 138-143цього Кодексу, з урахуванням правил, встановленихстаттею 152цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений встатті 138 зазначеного Кодексу.Зокрема, згідно з пунктом138.1 статті 138цьогоКодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цьогоКодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та устатті 139 цього Кодексу.

Нормою підпункту 138.1.1 пункту138.1 статті 138 ПК Українипередбачено, що витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та іншихстатей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Зокрема, згідно з підпунктами 138.8,138.4 статті 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат (вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат);прямих витрат на оплату праці;амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до абзацу першого пункту138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту139.1 статті 139 ПК Українивитрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановленихрозділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати позивача, понесені у зв`язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується (дані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду України, що наведена в його постанові від 14.03.2017 № 21-1513а16 (справа № 826/20366/13-а).

Відповідно до норм підпункту14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту «а» пункту198.1, пункту198.2 статті 198 ПК Україниподатковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згіднорозділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно достатті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку зпридбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом198.6 статті 198 ПК Українивстановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимогстатті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті201.1 статті 201 ПК України.

Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях нормстатті 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності,ПК Українивизначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм пункту44.1і пункту44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимогЗакону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2ст. 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно дост. 1Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідност. 9Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановленийЗаконом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Також, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

У справі, що розглядається, суд встановив, що протягом періоду з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року ДП «Ружин-молоко» здійснювалось придбання лушпиння соняшникового гранульованого на загальну суму 4161743 грн.. в тому числі ПДВ 693624 грн. у контрагентів: у ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . на підставі договору поставки № 18/11/20 від 18.11.2020 р. на загальну суму 3757367 грн., в тому числі ПДВ 626228 грн., та у ТОВ «Волдані Груп» код згідно до ЄДРПОУ 41011574 на підставі договору поставки № 23/10 від 23.10.2017 р.на загальну суму 404376 в тому числі ПДВ 67396 грн.

Як вказує позивач вказане лушпиння соняшникове гранульоване використовувались підприємством в господарській діяльності, у виробничому процесі як паливні пеллети.

Однак, контролюючий орган при перевірці встановлено, що за період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року на бухгалтерському рахунку 203 «Паливо» відображено наявність та рух наступної номенклатури товарно-матеріальних цінностей: бензину А-92, газу скрапленого, дизельного палива, масла І-20А, масла М8В, масла моторного, мастила нігрол, оливи трансформаторної, пеллет паливних та мастила солідол. Жодної інформації про надходження та списання товарно-матеріальних цінностей з назвою «Лушпиння соняшникове гранульоване» або «Пеллета з лушпиння соняшника» позивачем не відображено ні в аналітичному обліку рахунку 203 «Паливо», ні в обліку інших матеріальних рахунків.

Позиція відповідача, що ДП «Ружин-молоко» не надано будь-яких первинних документів щодо використання лушпиння соняшникового гранульованого у межах господарської діяльності підприємства. Тобто, відповідач ставить під сумнів саме факт використання таких товарів у власній господарській діяльності.

Так, співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження здійснення господарських операцій (придбання лушпиння соняшникового гранульованого) вказує на те, що позивач здійснював замовлення товару у ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . на підставі договору поставки № 18/11/20 від 18.11.2020 р. на загальну суму 3757367 грн., в тому числі ПДВ 626228 грн., та у ТОВ «Волдані Груп» для провадження своєї господарської діяльності, тобто господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.

Крім того, вказані первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

В свою чергу, позивач на бухгалтерському рахунку 203 «Паливо» відображено наявність та рух номенклатури товарно-матеріальних цінностей, зокрема «пеллет паливних» замість «Лушпиння соняшникове гранульоване».

Тобто, фактично позивачем некоректно відображено у бухгалтерському обліку товарно-матеріальні цінності («Лушпиння соняшникове гранульоване»), яке ним використовується в господарській діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних, затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Відповідно, ДП «Ружин-молоко» має право самостійно визначати облікову політику підприємства.

Так, з матеріалів справи слідує, що позивач має затверджений наказ про облікову політику підприємства за №22 від 05.01.2016. Відповідно до додатку №1 до вказаного Наказу «Лушпиння соняшникове гранульоване» віднесено до групи запасів «пеллети паливні».

Отже, позивачем на бухгалтерському рахунку 203 «Паливо» відображено наявність та рух номенклатури товарно-матеріальних цінностей, зокрема «пеллет паливних», до яких віднесено підприємством «Лушпиння соняшникове гранульоване».

Крім того, правова позиція Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі №826/11879/13-а, вказує на те, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Суд вважає, що оцінка господарських операцій повинна даватися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому, наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та, за умови наявності інших первинних документів, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій, не може бути безумовною підставою для висновків про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за вказаними господарськими операціями.

Посилання відповідача на нібито не використання лушпиння соняшникового гранульованого у межах господарської діяльності підприємства, пов`язують контролюючий орган обов`язком доведення цієї обставини, та спростування наданих позивачем документів, щодо придбання (використання) «Лушпиння соняшникове гранульоване» підприємством як палива «пеллети паливні», однак відповідачем не було надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своєї позиції.

Отже, факт невикористання «Лушпиння соняшникове гранульоване» у господарській діяльності ДП «Ружин-молоко» не доведений відповідачем достатніми та належними доказами, зважаючи на що ці операції визнаються судом підставою для формування платником податкового обліку.

При цьому, за відсутністю достатніх доказів в підтвердження використання всіх придбаного «Лушпиння соняшникове гранульоване», посилання на які містяться в Акті перевірки, у власній господарській діяльності підприємства, суд позбавлений можливості дійти висновку, що заниження ПДВ з боку позивача.

Також, висновок відповідача про те, що позивачем не складені та незареєстровані в ЄРПН податкові накладні за операціями, що не є господарською діяльністю на суму 693624 грн. є безпідставним, оскільки отриманий ДП «Ружин-молоко» від його контрагентів товар «Лушпиння соняшникове гранульоване» є безпосередньо пов`язаними з його господарською діяльності та отриманим ним доходом.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджено факту заниження позивачем в період, що перевірявся податку на додану вартість, як то зазначено в акті перевірки, на загальну суму 693 624 грн., а відтак спростовано висновок податкового органу щодо порушення ДП «Ружин-молоко» пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, абзацу «г» п.198.5 ст.198 ПК України.

Відповідно, спірне податкове повідомлення-рішення від 26.10.2022 року №00066040710, винесене на підставі висновків акту перевірки від 28.06.2022, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та пояснення сторін, суд приходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність своїх рішень, у зв`язку із чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 10404,36 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" (вул. Київська, 68, смт.Ружин, Житомирська область, 13600. РНОКПП/ЄДРПОУ: 31826107) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781), РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26 жовтня 2022 року №00066040710 в частині заниження податкових зобов`язань за жовтень, листопад, грудень 2021 року на загальну суму 693 624 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" судовий збір в сумі 10404 грн. (десять тисяч чотириста чотири гривні) 36 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

23 січня 2023 р.