Ухвала

від 16.01.2023 по справі 807/910/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 січня 2023 рокум. Ужгород№ 807/910/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Калинич Я.М.,

суддів Дору Ю.Ю., Рейті С.І.,

при секретарі судового засідання Зейкан М.М.,

за участі сторін:

представник позивача 1 Чепара В.Ф.,

позивач 2 - не з`явився,

представника відповідача 1 Славич Б.С.,

представник відповідача 2 не з`явився,

представник третьої особи 1 не з`явився,

представник третьої особи 2 Аннишинець М.В.,

представник третьої особи 3 Росоха Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроресурс-Ріка» та товариства з обмеженою відповідальністю «Ріка Енерго» до Закарпатської обласної державної адміністрації, голови Закарпатської обласної державної адміністрації Москаля Геннадія Геннадійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустська районна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хустська ОТГ, Горінчівська ОТГ про визнання неправомірними дій щодо прийняття розпорядження та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроресурс-Ріка» та товариства з обмеженою відповідальністю «Ріка Енерго» до Закарпатської обласної державної адміністрації, голови Закарпатської обласної державної адміністрації Москаля Геннадія Геннадійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустська районна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хустська ОТГ, Горінчівська ОТГ, про визнання неправомірними дій щодо прийняття розпорядження та його скасування.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог ТОВ «Ріка Енерго» на підставі п.4 ст. 240 КАС України. Клопотання мотивує тим, що позивач 2 не з`являвся в підготовче засідання та наявна повторна його неявка після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Зазначає, що повістки від позивача 2 повертаються без вручення адресату, хоча про зміну адреси останній суду не повідомляв. Таку неявку позивача 2 представник Хустської ОТГ трактує як втрату інтересу до даної адміністративної справи.

Представник позивача 1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання представника третьої особи 2 заперечував.

Представник відповідача 1 заявлене клопотання представника третьої особи 2 підтримав та просив задовольнити.

Представник третьої особи 3 щодо заявленого клопотання поклався на розсуд суду.

Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог ТОВ «Ріка Енерго» суд встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 2 частини третьої ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Згідно із частиною п`ятою статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З вищенаведених процесуальних норм слідує, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст. 205, п.4 ч.1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19 вересня 2019 року по справі №826/10538/17.

Судом встановлено, що заяв, клопотань про відкладення розгляду справи, чи розгляду справи у відсутності позивача від ТОВ «Ріка Енерго» до суду не надходило, про час та дату судових засідань позивач 2 повідомлявся у встановленому законом порядку, однак згідно поштових конвертів «адресат відсутній за вказаною адресою». Іншої адреси позивачем не зазначалося, відтак, судові повістки вважаються врученими позивачу належним чином.

Проте колегія суддів зазначає, що відсутність позивача сама по собі не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки в матеріалах справи окрім позовної заяви з додатками є додаткові пояснення позивачів, відзив на позовну заяву відповідача 1, заперечення проти позову третіх осіб та їх додаткові пояснення і клопотання сторін про приєднання доказів. Тобто сторони навели свої вимоги та заперечення, і надали докази на підтвердження обставин, якими доводять свою позицію у справі. А відтак, суд не вбачає перешкод для розгляду справи у відсутності позивача 2.

Окрім того, відповідно до висновків Верховного Суду, висловлених в постанові від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, законодавче формулювання … якщо неявка перешкоджає розгляду справи… означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

В своєму клопотанні представник Хустської ОТГ не довів чому саме неявка позивача 2 перешкоджає розгляду справи, які саме не з`ясовані обставини у справі не дають можливості ухвалити законне судове рішення, тоді як саме такими перешкодами зумовлено такий процесуальний наслідок як залишення позовної заяви без розгляду. При цьому, явка позивача та/чи представника позивача в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справа Меньшакова проти України (Заява №377/02) у пункті 52 Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд, яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом (Рішення у справі Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).

За таких обставин, із врахуванням статті 205 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника третьої особи 2 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог ТОВ «Ріка Енерго».

Керуючись ст.ст. 9, 72, 71, 77, 243 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника Хустської ОТГ про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ріка Енерго» в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроресурс-Ріка» та товариства з обмеженою відповідальністю «Ріка Енерго» до Закарпатської обласної державної адміністрації, голови Закарпатської обласної державної адміністрації Москаля Геннадія Геннадійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустська районна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хустська ОТГ, Горінчівська ОТГ, про визнання неправомірними дій щодо прийняття розпорядження та його скасування - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

У зв`язку з перебуванням судді Рейті С.І. на лікарняному до 20 січня 2023 року (включно), повний текст ухвали виготовлено та підписано 23 січня 2023 року.

Головуюча суддя СуддяЯ. М. Калинич Ю.Ю. Дору С.І. Рейті