Ухвала

від 23.01.2023 по справі 420/18286/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18286/22

У Х В А Л А

23 січня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідачів Пташинської А.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАЛ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 грудня 2022 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» до Одеської митниці в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів UA500500/2022/200258/2 від 13.10.2022;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.07.2020 між ним (покупцем) та Компанією GUANGZHOU WATSON HARDWARE MANUFACTURE CO., LTD (продавець) був укладений контракт №TER-WAT-01 на постачання товару: фурнітура для меблів в кількості та асортименті згідно інвойсів, які виставляються для кожного контейнера і є невід`ємною частиною Контракту. На виконання Контракту Продавцем було узгоджено постачання партії товару, по ціні, вказаній в рахунку-фактурі (інвойс). 08 грудня 2021 року позивачу виставлено рахунок-проформу №557024, відповідно до якого, загальна вартість товару становить 50454,83 доларів США. Відповідно до умов Контракту позивач сплатив на розрахунковий рахунок контрагента 30% передоплату у розмірі 15 136,45 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №170 від 09.12.2021. В подальшому, позивачу було надано рахунок-фактуру (інвойс) №557024 від 09.08.2022, в якому вартість товару визначена у розмірі 47194,03 доларів США. В межах зазначеного контракту позивач імпортував на митну територію України товар. З метою митного оформлення товару позивач, керуючись ч.1 ст.49, ч.2 ст.53 Митного кодексу України, подав до відповідача митну декларацію від 12.10.2022 та документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення за ціною інвойса. За митною декларацією відповідачем 13.10.2022 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості від 13.10.2022 відповідно до якого митну вартість товару відповідачем було визначено на підставі резервного методу.

Вважаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 13.10.2022 протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді від 20.12.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме надання до суду нотаріально засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

Ухвалою судді від 05 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

19 січня 2023 року до суду надійшло клопотання (вх..№ЕС/456/23) представника відповідача Пташинської А.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження при цьому посилаючись на те, що сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 320 520,31 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Таким чином, за результатом судового розгляду справи № 420/18286/22 у ТОВ «ТЕРМОПАЛ» можуть виникнути підстави для звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, у розмірі 320520,31 грн. Отже, справа № 420/18286/22 не є справою незначної складності у розумінні ст. 12 КАС України.

Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до наступного.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання (вх..№ЕС/456/23 від 19.01.2023) представника відповідачів Пташинської А.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА