Постанова

від 23.01.2023 по справі 520/10372/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 р. Справа № 520/10372/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Полях Н.А.) від 03.11.2021 року (повний текст складено 03.11.2021 року) по справі №520/10372/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕС-ВЕ КОМПАНІ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України

про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС-ВЕ КОМПАНІ", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням уточнень, просить:

- скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2020 № 65317 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС-ВЕ КОМПАНГ' (код ЄДРПОУ 43596554) критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.03.2021 № 24316 про відповідність ТОВ "ЕС-ВЕ КОМПАНГ" критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "ЕС-ВЕ КОМПАНГ"з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. Вказує, що підставою для включення позивача до переліку ризикових платників було посилання податкового органу на те, що підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій. Натомість, вказані рішення комісії є невмотивованими, оскільки не містять жодних підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників комісією, а також відомостей, яка саме податкова інформація наявна та підтверджує ризиковість.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року задоволено клопотання відповідача та залишено без розгляду адміністративний позов в частині позовних вимог про скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2020 № 65317 про відповідність ТОВ "ЕС-ВЕ КОМПАНГ" критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.03.2021 № 24316 про відповідність ТОВ "ЕС-ВЕ КОМПАНІ" критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "ЕС-ВЕ КОМПАНІ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ "ЕС-ВЕ КОМПАНІ" суму судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що оскільки підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувала податкова інформація, яка наявні у контролюючих органів, а саме: за результатами аналізу реєстрації ПН/РК в ЄРПН встановлено невідповідність реалізованих товарів придбаним, то комісією правомірно було прийнято рішення від 12.03.2021 № 24316 про включення позивача до переліку ризикових платників. В частині рішення від 19.08.2020 № 65317 посилається на пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Вказані ухвали разом з апеляційною скаргою були надіслані позивачу засобами поштового зв`язку, проте конверт було повернуто без вручення із зазначенням причин «за закінченням терміну зберігання». Відповідачам копії вказаних ухвал та апеляційної скарги було надіслано в їх електронні кабінети, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ "ЕС-ВЕ КОМПАНІ" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи.

Позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру 435965520301.

Рішенням комісії від 19.08.2020 року з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 65317 щодо позивача було встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для прийняття зазначеного рішення № 65317 від 19.08.2020 року зазначено: встановлено невідповідність реалізованих товарів придбаним.

Не погоджуючись з даним рішенням 03.03.2021 року позивачем було подано пояснення із документальним підтвердженням до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області.

Рішенням вищезазначеної комісії № 24316 від 12.03.2021 року було прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника.

Вважаючи протиправним рішення контролюючого органу про внесення підприємства до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість складання у відношенні позивача рішення комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки вказане рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом п. 201.16 ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, на час виникнення спірних правовідносин механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі по тексту - Порядок №1165).

Згідно з п. 2 Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку № 1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками № 1, 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Відповідно до п. 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20.

Як вбачається з матеріалів даної справи, оскаржуване рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, ґрунтується на висновках про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості.

Натомість, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Разом з цим, згідно з Порядком № 1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Згідно пункту 8 до критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком 1 до Порядку № 1165, віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В спірному рішенні в якості податкової інформації зазначено лише, що "наявні ознаки проведення ризикових операцій ".

При цьому, податковим органом не було наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях тощо.

Також під час розгляду справи контролюючим органом не подано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, яка була викладена у справі Рисовський проти України в якій суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, як це передбачено п. 8 Порядку № 1165, а також не вказавши який перелік реалізованих товарів не відповідав придбаним, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв`язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі не встановлені.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 22.07.2021 р. по справі № 520/111/20.

Таким чином, враховуючи зазначені вище висновки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що оскаржуване рішення від 12.03.2021 № 24316 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Нормами Порядку №1165 прямо передбачена можливість оскарження рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, у тому числі у судовому порядку.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку є правовою підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що прямо впливає на господарську діяльність платника податків. При цьому, такі наслідки носять для платника податків виключно негативний характер, а на суб`єкта господарювання покладається додатковий обов`язок щодо надання контролюючому органу пояснень та документів.

Доводи про те, що ГУ ДПС встановила невідповідність придбаного товару та в подальшому реалізованого ні по номенклатурі, ні по об`єму придбання - постачання знайшли своє відображення лише в апеляційній скарзі. Під час розгляду справи ГУ ДПС не виконало обов`язку, покладеного на нього ч. 2 ст. 77 КАС України, та не надало доказів, які б обґрунтували і підтвердили правомірність прийнятих рішень.

Отже, відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Відповідно, з огляду на наведене вище, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення відповідача від 12.03.2021 № 24316 прийняте з дотриманням норм законодавства є необґрунтованими.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром з 01.04.2019 року є протиправними.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача виключити ТОВ "ЕС-ВЕ КОМПАНІ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду із вимогою про скасування рішення від 19.08.2020 № 65317, оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 рокупозовні вимоги у вказаній частині були залишені без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 року по справі №520/10372/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров