Рішення

від 20.01.2023 по справі 199/2597/22

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/2597/22

(2-др/199/7/23)

РІШЕННЯ

Іменем України

(додаткове)

20.01.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання Кузема О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дніпровська міська рада, про поділ спільного сумісного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Дніпровська міська рада, про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації вартості частки спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2023 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась представник зустрічного позивача у вищевказаній цивільній справі із заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення із зустрічного відповідача понесених зустрічним позивачем судових витрат. Заява мотивована тим, що представником зустрічного позивача до закінчення судових дебатів у справі було подано суду заяву про подання доказів судових витрат зустрічного позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення, що і було здійснено. Загальний розмір понесених зустрічним позивачем судових витрат становить 14492,4 гривень та складається з: 992,4 гривень судовий збір, 1000 гривень витрати на проведення оцінки спірного майна, а решта витрати на професійну правничу допомогу (6000 гривень вихід представника у судові засіданні по справі; 1500 гривень аналіз матеріалів справи, складення відзиву на позову заяву; 5000 гривень складання та подання зустрічної позовної заяви). За таких обставин, посилаючись на те, що розмір фактично понесених зустрічним позивачем судових витрат підтверджується долученими до заяви доказами в повному обсязі, представник зустрічного позивача просила суд стягнути із зустрічного відповідача зазначені витрати в повному обсязі.

З огляду на положення ст.270 ч.4 ЦПК України виклик сторін та інших учасників справи у судове засідання задля вирішення питання про ухвалення додаткового рішення не є обов`язковим. За таких обставин суд вважає також за можливе у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України провести судове засідання за відсутності сторін, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так судом встановлено, в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа №199/2597/22 (провадження №2/199/180/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дніпровська міська рада, про поділ спільного сумісного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Дніпровська міська рада, про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації вартості частки спільного майна.

09 січня 2023 року за наслідками розгляду вищевказаної цивільної справи Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська ухвалено рішення, яким первісні позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а зустрічні частково шляхом стягнення із зустрічного відповідача на користь зустрічного позивача суми в розмірі 38913,75 гривень замість заявлених у зустрічному позові 78878,5 гривень. При цьому ані текст вступної та резолютивної частини, ані текст повного рішення суду не містить в собі відомостей щодо вирішення судом повністю чи частково питання розподілу судових витрат між сторонами. Крім того, зі змісту матеріалів цивільної справи, зокрема звукозапису судового засідання, вбачається, що представником зустрічного позивача до закінчення судових дебатів у справі заявлено суду про подання після ухвалення рішення суду у передбачений законом строк доказів щодо розміру понесених зустрічним позивачем судових витрат.

При зверненні до суду із первісним позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 2364,15 гривень, що підтверджується копією відповідної квитанції. Також в первісному позові заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, однак доказі узгодження, понесення та розрахунку таких витрат в матеріалах справи відсутні.

При звернення до суду із зустрічним позовом ОСОБА_2 сплачено судовий збір в розмірі 992,4 гривень, що підтверджується копією відповідної квитанції.

Також судом встановлено, що між зустрічним позивачем та її представником ОСОБА_3 09 серпня 2022 року укладено договір №08/22 про надання правової (професійної правничої) допомоги, предметом якого є надання представником (адвокатом) зустрічному позивачу (клієнту) правової допомоги у наступних формах: консультацій з питань чинного законодавства, організація та ведення позовної та іншої роботи в інтересах клієнта, складання та подання процесуальних документів, надання клієнту правової допомоги щодо захисту прав та інтересів останнього в судах тощо, представництво інтересів клієнта в судах тощо. У додатку №1 до вказаного договору його сторонами погоджено виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом клієнту правової допомоги у наступному розмірі: аналіз матеріалів справи, складання відзиву на позовну заяву 1500 гривень; складання та подання зустрічної позовної заяви 5000 гривень; вихід у судове засідання (разове), у тому числі вихід в суд, коли судове засідання не відбулось з причин, які не залежать від волі адвоката 1500 гривень; складання додаткового процесуального документу 1500 гривень за кожен документ. Викладені обставини підтверджуються копією відповідного договору з додатком.

Як вбачається зі змісту акту надання послуг №01 від 09 січня 2023 року в контексті матеріалів цивільної справи представник зустрічного позивача надала ОСОБА_2 наступні обумовлені вищевказаним договором та погоджені його сторонами послуги: аналіз матеріалів цивільної справи вартістю 1500 гривень; складання зустрічної позовної заяви вартістю 5000 гривень; вихід представника у чотири судові засіданні по справі (25 серпня, 11 жовтня, 05 грудня 2022 року, 09 січня 2023 року) загальною вартістю 6000 гривень, а всього 12500 гривень.

Крім того, судом встановлено, що представником зустрічного позивача було сплачено за підготовку звіту №116/22 про оцінку автомобіля «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 суму в розмірі 1000 гривень, що підтверджується копією відповідної квитанції.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Нормами ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 4-5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч.1-3 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 10 ст.141 ЦПК України встановлено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Положеннями ст.246 ЦПК України встановлено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.270 ЦПК України.

В свою чергу, нормою ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст.259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Оцінюючи дослідженні докази понесення сторонами витрат на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного судового рішення. Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті викладених вище норм процесуального законодавства, приймаючи до уваги не вирішення судом питання про розподіл судових витрат при ухваленні рішення суду від 09 січня 2023 року по цивільній справі №199/2597/22, подання стороною зустрічного позивача у передбачений процесуальним законом строк та порядок доказів понесення зустрічним позивачем витрат на професійну правничу допомогу, відсутність заперечень зустрічного відповідача проти правильності, обґрунтованості та співмірності заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи результат розгляду справи по суті, а саме задоволення первісних позовних вимог в повному обсязі, а зустрічних позовних вимог частково, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення заяви представника зустрічного позивача та ухвалення додаткового рішення суду з приводу розподілу судових витрат по справі наступним чином.

Так, оскільки первісний позов задоволено в повному обсязі, витрати первісного позивача на професійну правничу допомогу лише заявлені, однак їх розмір, розрахунок та понесення не підтверджені жодними доказами, тому з первісного відповідача на користь первісного позивача підлягає стягненню лише судовий збір в розмірі 2364,15 гривень. Щодо судових витрат за зустрічним позовом, то підтверджений їх загальний розмір складає 14492,4 гривень, з яких 1000 гривень витрат на підготовку звіту №116/22 про оцінку майна мають бути вирахувані, оскільки судом в основу рішення суду покладено звіт №М1/11/134 про оцінку транспортного засобу від 04 листопада 2022 року, а не поданий зустрічним позивачем звіт. Решта судових витрат в загальному розмірі 13492,4 гривень, які складаються із судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 992,4 гривень, а також витрат на професійну (правничу) допомогу, отриману зустрічним позивачем від свого представника (адвоката) на суму 12500 гривень, є обґрунтованими та доведеними, а тому мають бути стягнуті із зустрічного позивача, однак пропорційно до розміру задоволених частково зустрічних позовних вимог, тобто в сумі 6656,31 гривень. В свою чергу, оскільки з огляду на результат розгляду справи судові витрати покладаються одночасно на обидві сторони по справі, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.141 ч.10 ЦПК України, на підставі якого стягнути із зустрічного відповідача на користь зустрічного позивача понесені останнім витрати за зустрічним позовом за вирахування тих судових витрат, які мають бути стягнуті за первісним позовом з первісного відповідача на користь первісного позивача, тобто стягнути суму в розмірі 4292,16 гривень.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст.76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 246, 258, 259, 263-265, 268, 270, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника зустрічного позивача про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити частково.

У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 4292,16 гривень.

У задоволенні іншої частини заяви зустрічного позивача про ухвалення додаткового рішення суду відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М.Авраменко