Постанова

від 20.01.2023 по справі 620/19126/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №620/19126/21 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чернігівської митниці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Феррум» до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Феррум» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, прийняте у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102180/2021/00044.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції взагалі не зазначено в рішенні мотивів відхилення аргументів та доказів митниці. Більше того, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зробив вигляд, що відповідач жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій взагалі не надав, що не відповідає дійсності.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення залишив поза своєю увагою опис товару, який має суттєве значення.

Позивачем у графі 31 митної декларації від 02.09.2021 №UA102180/2021/005185 зазначений наступний опис товару «Сталь легована, без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування, круглого поперечного перерізу, діаметром меньше 80 мм: 30ХГСА круг діам. 10 мм - 0,5 т. С - 0,32%, Сг - 1,01%. 30ХГСА круг діам. 14 мм - 0,7 т. С - 0,33%, Сг - 1,04%. Торговельна марка: ПАО «Ижсталь». Виробник: ПАО «Ижсталь». 30ХГСА круг діам. 12 мм - 0,7 т. С - 0,30%, Сг - 0,86%. Торговельна марка: «МЗ «Электросталь Тюмени». Виробник: «МЗ «Электросталь Тюмени». 30ХГСА круг діам. 16 мм - 1,2 т. С - 0,32%, Сг - 0,86%. 30ХГСА круг діам. 18 мм - 0,706 т. С - 0,32%, Сг - 0,89%. 30ХГСА круг діам. 36 мм - 0,506 т. С - 0,31%, Сг - 0,87%. 30ХГСА круг діам. 40 мм - 0,494 т. С - 0,31%, Сг - 0,896%. Торговельна марка: АО «ОЭМК». Виробник: АО «ОЭМК». 30ХГСА круг діам. 22 мм - 0,46 т. С - 0,30%, Сг - 1,02%. 30ХГСА круг діам. 25 мм - 0,495 т. С - 0,29%, Сг - 1,05%. 30ХГСА круг діам. 30 мм - 0,515 т. С - 0,30%, Сг - 1,03%. Торговельна марка: ПАО «Надеждинский металлургический завод». Виробник: ПАО «Надеждинский металлургический завод». Країна виробництва: RU».

В той же час відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 №АД-390/2018/4411-05 опис товару, до якого застосовуються остаточні антидемпінгові заходи: «Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння)».

Крім того, відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256, арматурні прутки та бруски можуть мати ямки, виступи, борозни або інші рельєфи на поверхні у процесі прокатування.

Суд першої інстанції не звернув жодної уваги на те, що товар №1, заявлений до митного оформлення відповідно до митної декларації від 02.09.2021 №UA102180/2021/005185 за всіма параметрами підпадає під дію вказаного Рішення.

На думку відповідача, даний товар є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товарів походженням з Російської Федерації у вигляді антидемпінгового мита у розмірі 15,21%.

Крім того, судом першої інстанції також не досліджено зовнішній вигляд товару, а, зокрема, Товар №1, який має вигляд прутків (та частина, діаметр якої не перевищує 14 мм), як то передбачено Рішенням (фото товару, що доставлено для митного оформлення, додається).

Відповідач вказує, що суд першої інстанції не звернув жодної уваги на те, що висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України від 10.09.2021 №1420003102-0184 позивачем у жодний спосіб не спростовано.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції при винесенні свого рішення пішов по хибному шляху та застосував в даному спірному питанні ГОСТи, оскільки ні митниця при митному оформленні та винесенні спірної Картки відмови, ні Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при прийнятті Рішення не застосовували ГОСТи, а у відповідності до вимог чинного митного законодавства застосовували УКТЗЕД.

Також, відповідач просить здійснювати розгляд даної апеляційної скарги за його участі.

12.12.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить таку залишити без задоволення, а спірне рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач вказує, що ним було ввезено в Україну товар, який: 1) походить з Російської Федерації; 2) товар відповідає одному з кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05.

Проте, ввезений товар являє собою «КРУГ».

Поряд з цим, рішення Комісії від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» стосується виключно таких товарів, як «АРМАТУРА» діаметром від 6 до 40 мм (включно) та «КАТАНКА» діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).

Таким чином, аргументи відповідача про те, що ввезений позивачем товар є прутком і має поперечний переріз у формі кругу, а тому він підпадає під дію рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05, є неспроможними.

Позивач зазначає, що Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України не спростовано інформацію, заявлену ним, що товар №1, який був предметом експертного дослідження, не є арматурою чи катанкою, на які розповсюджується антидемпінгове мито з наступними змінами.

Фактично, Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України вказано, що дослідження товару за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики, геометричні параметри профілю, марочний склад та клас міцності, не проводилось, у зв`язку з відсутністю експертних можливостей.

Позивач не визнавав даний висновок, а лише зазначив, що навіть експерти Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України у своєму Висновку від 10.09.2021 №1420003102-0184 наголосили, що товари «Круг», «Катанка» та «Арматурний прокат (Арматура)» можливо ідентифікувати шляхом опрацювання наданої декларантом документації, візуального огляду за видом пакування та ознак арматурного прокату відповідно до Пояснення по УКТЗЕД, а тому направлення на дослідження зразків є очевидно неправомірними діями з боку митного органу.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПроМетРесурс" (продавець) та Приватним підприємством "Феррум" (покупець) укладено контракт №6ПМ/2020У, згідно умов якого продавець продає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити металопродукцію у відповідності зі специфікаціями.

Згідно рахунку-фактури №1110835 від 25.08.2021 позивачу було поставлено, серед іншого: прутки круглі з легованої сталі гарячого прокатування марки 30ХГСА круглі діам. 10 мм, 12 мм, 14 мм.

02.09.2021 позивач звернувся до відповідача з метою здійснення митного оформлення товарів та подав митну декларацію №UA102180/2021/005185, згідно графи 33 якої код товару УКТЗЕД 7228306900, а також інші товаросупровідні документи.

На замовлення Чернігівської митниці Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України було проведено дослідження (експертизу) зразків товару, за результатами якої складено висновок №1420003102-0184 від 10.09.2021, згідно якого на цей час у СЛЕД Держмитслужби дослідження механічних властивостей, температур критичних точок сталей, визначення способу виготовлення даного товару, ідентифікувати як прокат арматурний або катанку, встановлення призначення сталі (для армування, автоматна, швидкорізальна, інструментальна, кремнієво-марганцева сталь та ін.), встановлення масової частки вуглецю, хрому та за наявності молібдену в прутках діаметром менше 14 мм не видається можливим за відсутністю необхідного обладнання та експертних можливостей. Ідентифікацію товару з метою його віднесення до "арматурного прокату (арматури)" або "катанки" можливо здійснити шляхом опрацювання наданої декларантом документації, візуального огляду за видом пакування та ознак арматурного прокату відповідно до Пояснення до УКТЗЕД.

За результатами перевірки митної декларації та інших документів, наданих до митного оформлення, відповідач склав картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102180/2021/00044, в якій причиною для відмови зазначено, що відповідно до статті 37 Закону України від 22.12.1998 №330- XIV "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 (зі змінами, внесеними від 20.04.2018 №АД-390/2018/4411-05) "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації", товар №1 "сталь легована, без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування, круглого поперечного перерізу, діаметром меньше 80мм", а саме: позиції "Сталь 3ОХГСА гарячекатанна легована кругла діам. 10 мм", "Сталь 30ХГСА гарячекатанна легована кругла діам. 12 мм", "Сталь 30ХГСА гарячекатанна легована кругла діам. 14 мм", відповідно до характеристик, зазначених у паспортах якості №2020655875 від 28.07.2020, №4397 від 16.09.2020, №7960 від 06.04.2014, які надані до митного оформлення, відповідають опису "прутки гарячекатані з інших легованих сталей" згідно з вищезазначеним рішенням Міжвідомчої комісії і підпадають під дію остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. Імпорт на митну територію України товару, опис якого зазначено вище та походить з Російської Федерації, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за ставкою 15,21%. Таким чином порушено вимоги 37 Закону України від 22.12.1998 №330-XIV "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", оскільки рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі є обов`язковими для виконання.

Письмове звернення декларанта або уповноваженої ним особи щодо дій передбачених п. 33-36 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, не надійшло.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини у цій справі не дають підстав стверджувати про те, що заявлений позивачем до митного оформлення товар належить до переліку товарів, відносно яких здійснюються антидемпінгові заходи, а відповідачем всупереч приписів статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесеної ним картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102180/2021/00044.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо клопотання відповідача про розгляд його апеляційної скарги в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 та 3 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України.

Як вбачається з поданого клопотання відповідача, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі;

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги по суті справи, колегія суддів приходить до наступного.

Керуючись ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 275 Митного кодексу України (дати - МК України) у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито; додатковий імпортний збір.

Антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.1998 №330-XIV (далі - Закон №330-XIV) у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

За визначенням, що міститься у пунктах 1 та 2 ст. 1 Закону №330-XIV антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування;

антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Частиною 6 статті 16 Закону №330-XIV передбачено, що остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії (Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі) визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов`язання.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання Закону №330-XIV Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років та шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21%.

20.04.2018 до рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28.12.2017 викладено в такій редакції: « 1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».

Отже об`єктом справляння антидемпінгового мита є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно із зазначеними кодами за УКТЗЕД.

Як вірно вказав суд першої інстанції, для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів необхідно встановити сукупність наступних умов:

1) походження товару з Російської Федерації;

2) товар може бути класифікований за переліком кодів УКТЗЕД, які визначені Рішенням №АД-382/2017/4411-05;

3) товар, що за описом являє арматурним прокатом (арматурою) діаметром від 6 до 40 мм (включно) або катанкою діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).

Встановлення цих умов входить до предмету доказування у цій справі.

Як підтверджено матеріалами справи, походження імпортованого позивачем товару (товар №1 - Пруток стальний гарячекатаний, без подальшого оброблення, вироблений з легованої сталі круглого поперечного перерізу діаметром менш як 80 мм, марка сталі 30ХГСА круг діам. 10 мм 0,5 т, круг діам. 14 мм 0,7 т, круг діам. 12 мм 0,7 т) - Російська Федерація.

Згідно УКТЗЕД позивач класифікував імпортований товар за кодом 7228306900 (товар №1), тобто ввезений товар формально підпадає під перелік кодів УКТЗЕД, визначений в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 №АД-390/2018/4411-05 (зі змінами).

Також, суд першої інстанції послався на Верховний Суд, який у своїх постановах наголошував (від 18.03.2021 у справі №200/10028/19, від 22.02.2022 у справі №160/9646/21), що не всі товари, які класифікуються за кодами УКТЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05, є об`єктами антидемпінгових заходів. В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік.

Верховний Суд зазначав, що під зазначеними у Рішенні №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають, а тому при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.

Так, у листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №4413-06/37204-03 від 22.08.2018 визначено, що об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів.

У додатках до вказаного листа визначений вичерпний алгоритм ідентифікації арматури, катанки та сортового прокату шляхом проведення дослідження товару за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики, геометричні параметри профілю, марочний склад та клас міцності.

Як вбачається з матеріалів справи, у митній декларації №UА102180/2021/005185 зазначено (товар №1 - сталь легована, без подальшого обробляння, крім гарячого прокатування круглого поперечного перерізу діаметром менш як 80 мм; марка сталі 30ХГСА. Згідно сертифікатів якості №2020655875 від 28.07.2020, №4397 від 16.09.2020, №7960 від 06.04.2014 масова частка вуглецю (С) 0,30%, 0,32%, 0,33 %, ГОСТ 4543-2016, 2590-2006).

Вказаний пруток стальний виготовлений із легованої сталі марки 30ХГСА відповідно ГОСТ 4543-2016, 2590-2006.

Як не заперечується учасниками справи, у висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003102-0184 від 10.09.2021 зазначено, що хімічний склад надісланих зразків не суперечить хімічному складу сталі 30ХГСА. Водночас для остаточного віднесення наданих на дослідження зразків до відповідної марки сталі необхідне встановлення їх механічних властивостей та температур критичних точок (фазових переходів). На цей час у Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України дослідження механічних властивостей, температур критичних точок сталей, визначення способу виготовлення даного товару, ідентифікувати як прокат арматурний або катанку встановлення призначення сталі (для армування, автоматна, швидкорізальна, інструментальна, кремнієво-марганцева сталь та ін.). встановлення масової частки вуглецю, хрому та за наявності молібдену в прутках діаметром менше 14 мм не видається можливим за відсутністю необхідного обладнання та експертних можливостей.

Так, порівнявши хімічний склад сталі 30ХГСА (ГОСТ 4543-2016) із хімічним складом сталі, з якої виготовляється прокат арматурний (ДСТУ 3760-2019), вбачається, що хімічний склад сталі 30ХГСА, з якої виготовлений прокат, що ввезений згідно митних декларацій, не відповідає хімічному складу сталі за складовими та масові частки хімічних елементів якої не відповідають складу сталі, з якої виготовляється прокат арматурний (ДСТУ 3760-2019).

Згідно пункту 5.2 ДСТУ 3760-2019 арматурний прокат гладкого профілю виготовляють згідно з ДСТУ 4738/ГОСТ 2590 звичайної точності, періодичного профілю - згідно з рисунками 1, 2 та 3. Прутки мають поперечні ребра серпоподібної форми, які не з`єднуються з поздовжніми ребрами. З`єднання кінців поперечних виступів з основою поздовжнього ребра не є бракувальною ознакою.

Пункт 4.1.10 ДСТУ 2770-94 встановлює, що катанку виготовляють у мотках, які складаються з одного безперервного відрізку.

Вказаний державний стандарт встановлює, що катанка виготовляється з інших марок сталі, а саме: Ст0, Ст1, Ст2, Ст3 всіх ступенів розкислення по ГОСТ 380. Хімічний склад і граничні відхилення в готовій катанці повинні відповідати ГОСТ 380.

Доводи відповідача щодо помилковості застосування судом першої інстанції ДСТУ 4738/ГОСТ 2590 є необґрунтованим, оскільки у вказаному висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003102-0184 від 10.09.2021 також були застосовані дані приписи.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ввезений позивачем товар не може кваліфікуватися як арматурний прокат чи катанка (на які поширюються застосування антидемпінгового мита), оскільки виготовлений з іншої марки сталі - 30ХГСА (ГОСТ 4543-2016). Вироби з марки сталі 30ХГСА та інші вироби з легованих сталей не можуть відноситись до такого виду металопродукції, як "Катанка" або "Арматура", а дії відповідача щодо застосування антидемпінгових платежів, що в свою чергу вплинуло на збільшення суми митного податку, є протиправними.

Крім того, як вказано вище Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України не спростувала інформацію, заявлену позивачем, що товар, який був предметом експертного дослідження, не є арматурою чи катанкою, на які розповсюджується антидемпінгове мито з наступними змінами.

Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України дослідження товару за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики, геометричні параметри профілю, марочний склад та клас міцності, не проводила.

Втім, як вірно звертає увагу суд першої інстанції, відповідно до частин 2-3 ст. 357 МК України у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, митний орган мав можливість залучити інші експертні установи для встановлення питання чи є товар № 1 арматурним прокатом (арматурою) чи ні.

Даною можливістю, відповідач не скористався.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були належні правові та фактичні підстави для висновку про протиправність дій відповідача щодо правомірності винесеної ним картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102180/2021/00044, та відповідно для задоволення позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача 1 не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан