Постанова

від 23.01.2023 по справі 300/1062/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1062/22 пров. № А/857/13841/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Альфа-Z" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року (суддя Григорук О.Б., м. Івано-Франківськ, в порядку письмового провадження)у справі № 300/1062/22 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Альфа-Z" до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Альфа-Z" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про визнання протиправним та скасування рішення № 23 від 01.11.2021

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно оскаржуваним рішенням застосовано до позивача штраф в розмірі 1247,63 грн. та нараховано пеню в розмірі 26728,52 грн. за період з 15.09.2010 до 22.10.2021, оскільки фактично єдиний борг, який існував на 2011 рік з виконання вимоги про сплату боргу № Ю313/4у від 09.03.2011 складав 4654,12 грн., а заборгованості в розмірі 12476,33 не було.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ "Охоронне підприємство "Альфа-Z" подало апеляційну скаргу, з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом не враховано, що відповідачем виносились різні вимоги на різні суми, які носять характер зловживань та дані вимоги виносились після 01 жовтня 2013 року.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарга та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Альфа-Z" (код ЄДРПОУ 32360050) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідачем було направлено позивачу вимогу про сплату боргу № Ю313/4у від 09.03.2011 на суму 26965,25 грн. (страхові внески 33,2% - 12476,33 грн., страхові внески 2% - 513,56 грн., фінансові санкції 33,2% - 13975,36 грн.).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 у справі № 809/1535/13-а, яка набрала законної сили 28.12.2015, визнано недійсними та скасовано вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, серед інших, вимогу від 09.03.2011 № Ю-313/4у в частині застосування фінансових санкцій (штрафу) на суму 13975,37 грн. зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.20-24).

Наказом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську від 10.10.2016 № 298 на виконання рішення суду, серед інших, скасовано дану вимогу № Ю313/4у від 09.03.2011 в частині застосування фінансових санкцій (штрафу) на суму 13975,37 грн., залишено в силі заборгованість в частині недоїмки в сумі 12197,89 грн. (а.с.80, 81).

Згідно картки особового рахунку страхувальника - 32%, 4%, 42% в погашення вимоги № Ю313/4у від 09.03.2011 (суми 12476,33 грн.) надійшло: 04.03.2011 - 278,44 грн.; 16.11.2012 - 698,58 грн.; 26.09.2013 - 29,78 грн.; 27.01.2014 - 2274,44 грн.; 31.03.2014 - 4540,97 грн.; 22.10.2021 - 4654,12 грн.За позивачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 27976,15 грн., в тому числі: фінансові санкції - 1247,63 грн., пеня - 26728,52 грн. (а.с.83-85).

01.11.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на підставі пункту 2 частини 9статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІVприйняло оскаржуване рішення № 23 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до позивача застосовано санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 1247,63 грн. та нараховано пеню в розмірі 26728,52 грн. за період з 15.09.2010 до 22.10.2021. Загальна сума боргу становить 27976,15 гривень (а.с.78).

Відповіддю від 01.02.2022 № 0900-0604-8/3970 відповідач надав позивачу інформацію про те, що станом на 31.01.2022 заборгованість зі сплати страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області страхувальника ТОВ "Охоронне підприємство "Альфа - Z" складає 27976,15 грн., в т.ч. фінансові санкції - 1247,63 грн., пеня-26728,52 грн. (рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків № 23 від 01.11.2021 на суму 27976,15 грн.). Вся сума боргу передана до відділу державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 21.12.2021 року для примусового виконання. Про наявну заборгованість зі сплати страхових внесків станом на 31.01.2022 в сумі 27976,15 грн. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило відділ державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (лист від 01.02.2022 року № 0900-0604-5/3931) (а.с.8).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно, на підставі пункту 2 частини 9статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду№ 23 від 01.11.2021, яким до позивача застосовано санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 1247,63 грн. та нараховано пеню в розмірі 26728,52 грн. за період з 15.09.2010 до 22.10.2021, що в загальній сумі становить 27976,15 гривень, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.3, п. 1 ст.14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон № 1058) суб`єктами системи пенсійного забезпечення є страхувальники. Страхувальниками є роботодавці підприємства, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Пунктом 6 частини 2статті 17 Закону № 1058визначено, що страхувальник зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно із ч. 3, 6ст. 20 Закону № 1058обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цимЗаконом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідальність за несвоєчасність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник - роботодавець.

Спірним у цій справі є правомірність дій відповідача щодо нарахування фінансових санкцій на підставі ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 (у редакції, що діяла до 01.01.2011) за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема, у постанові від 09.07.2020 у справі № 804/8024/17 Верховний Суд зазначив: «Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 (в редакції до 01.01.2011) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 частини дев`ятої статті 106 Закону № 1058, яка діяла до 1 січня 2011 року та пп. 9.3.2 п. 9.3. Інструкції передбачалось, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами ПФУ, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Із набранням чинності Законом № 2464-VI наведена вище норма матеріального права скасована (підпункт й пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону).

Із набранням чинності з 01 січня 2011 року Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ) наведена вище норма матеріального права із Закону № 1058-ІV була виключена.

Відповідно до положень абзацу 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами Пенсійного фонду України збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.»

Судом встановлено, що підставою для застосування фінансових санкцій та пені до позивача слугувало остаточне погашення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 4654,12 грн. станом на жовтень 2021 року.

Так, пенсійним органом позивачу було направлено вимогу про сплату боргу № Ю313/4у від 09.03.2011 на суму 26965,25 грн., в тому числі: страхові внески 33,2% - 12476,33 грн., страхові внески 2% - 513,56 грн., фінансові санкції 33,2% - 13975,36 грн.

Борг по штрафним санкціям в сумі 12476,33 грн. погашено позивачем остаточно в жовтні 2021 року, оскільки згідно картки особового рахунку страхувальника - 32%, 4%, 42% в погашення вимоги № Ю313/4у від 09.03.2011 щодо суми 12476,33 грн.надійшло: 04.03.2011 - 278,44 грн. (недоїмка по внесках: 12197,89 (12476,33-278,44) грн.).

Також, постановою суду від 16.12.2013 у справі № 809/1535/13-а, яка набрала законної сили 28.12.2015, визнано недійсною та скасовано вимогу від 09.03.2011 № Ю-313/4у в частині застосування фінансових санкцій (штрафу) на суму 13975,37 грн.

Наказом відповідача від 10.10.2016 № 298 скасовано вимогу № Ю313/4у від 09.03.2011 в частині застосування фінансових санкцій (штрафу) на суму 13975,37 грн., залишено в силі заборгованість в частині недоїмки в сумі 12197,89 грн., яка погашалася протягом: 16.11.2012 -погашено 698,58 грн.; 26.09.2013 - 29,78 грн.; 27.01.2014 - 2274,44 грн.; 31.03.2014 - 4540,97 грн.; 22.10.2021 - 4654,12 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Альфа-Z" залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 рокуу справі № 300/1062/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула