Постанова

від 11.01.2023 по справі 260/1336/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/1336/18 пров. № А/857/14923/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.

Обрізка І.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Дору Ю.Ю.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Ужгород о 11 год. 33 хв. 12 квітня 2022 року, повне судове рішення складено 22 квітня 2022 року, у справі №260/1336/18 за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба геології та надр України, Прокуратура Закарпатської області, Закарпатська обласна державна адміністрація, Закарпатська обласна рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

03.12.2018 Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» (далі Підприємство) звернулося в суд з позовом до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, просило: визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району», яким затверджено містобудівну документацію на місцевому рівні - Генеральний план сільського населеного пункту села Коритняни Ужгородського району.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, розроблення та затвердження якого відноситься до компетенції відповідної ради. Суд першої інстанції зазначив, що на засіданнях архітектурно-містобудівної ради від 20 липня 2018 року та 15 серпня 2018 року сформовані зауваження, які Коритнянською сільською радою не враховані, а їх не врахування не було нічим обґрунтовано. Суд першої інстанції вказав, що громадським слуханням, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою КМУ № 555 від 21.05.2011, повинна передувати публікація в засобах масової інформації щодо проведення громадського обговорення проектів генерального плану населеного пункту, у відповідності до вказаних вище норм. Суд першої інстанції зазначив, що оголошення в газеті «Новини Закарпаття» №50 про проведення громадського обговорення проектів генеральних планів с. Коритняни й с. Кінчеш та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час їх розроблення не відповідає ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанові КМУ № 555, так як в ньому міститься не повна інформація, яка має міститися відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів. Суд першої інстанції вказав, що з 98 учасників громадського слухання, з них наділених правом голосу 68 учасників, тих, що проголосувало «За» обрання головуючого було всього 28 учасників, а за схвалення генеральних планів с.Коритняни і с. Кінчеш тільки 26 осіб. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не оприлюднено жодної інформації, що стосується прийняття оскаржуваного рішення на офіційному вебсайті Коритнянської сільської ради: ні проектів рішень, ні самого рішення, ні оголошень щодо процедури громадських обговорень. Крім того, не забезпечено відкритий доступ на електронних та паперових носіях до графічних матеріалів Генерального плану. В ході судового розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що права та інтереси позивача перетинаються та узгоджуються із загальнодержавними інтересами, оскільки послуги з видобування корисних копалин загальнодержавного значення у вигляді підземних питних вод та надання їх населенню є також загальнодержавним завданням та функціями, про які Закарпатська обласна державна адміністрація зазначала відповідачу у листі від 24.05.2018.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що обґрунтованість позовних вимог не полягає в протиправності, невідповідності всього генерального плану населеного пункту с.Коритняни, а тільки в частині КП «Водоканал міста Ужгород». Скаржник вказує, що позивач не є суб`єктом громадськості. Зазначає, що відповідну розробку містобудівної документації генерального плану населеного пункту здійснював сертифікований спеціаліст, яким повністю досліджено всю необхідну документацію, а відповідну містобудівну документацію розроблено та запроектовано з врахуванням всіх вимог чинного законодавства у цій сфері. Вказує, що зони санітарної охорони встановлюються місцевими радами. Також зазначає, що КП «Водоканал міста Ужгород» зони санітарної охорони не встановлював та за погодженням проекту землеустрою по встановленню цих санітарних зон до місцевої ради не звертався. Вважає, що право позивача під час розроблення та затвердження містобудівної документації не порушено.

В судовому засіданні 11.01.2023 представники позивача та представник прокуратури Закарпатської області щодо апеляційної скарги заперечили, інші учасники справи в судове засідання не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає частково.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» є власником спеціального дозволу на користування надрами № 3237 від 09 жовтня 2003 року, наданого з метою видобування підземних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ужгорода в межах родовища «Ужлаторицьке» на ділянках «Минай» (22 свердловини) та «Галоч» (3 свердловини) до 09.10.2018. (т.1 а.с.38, т.3 а.с.7-9)

07 березня 2019 року Державною службою геології та надр України видано Наказ «Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами», яким Комунальному підприємству «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» продовжено строк дії дозволу на 20 років для видобування питних підземних вод ділянки «Минай» з переліком свердловин. (т.2 а.с.207-209)

Коритнянська сільська рада листом № 186/02-31 від 26 квітня 2018 року звернулась до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» з повідомленням про розроблення генерального плану с. Коритняни та с. Кінчеш і з одночасним проханням розглянути проектні рішення генеральних планів, з метою ліквідації свердловин водозабору «Минай» та зміни меж II та III поясу зон санітарної охорони. (т.1 а.с.14)

02 травня 2018 року Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» листом № 828 пояснило вимоги діючого законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, що відповідає вимогам Законів України, а саме Водному Кодексу України, Кодексу України «Про надра», Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про питну воду та питне водопостачання», та підтвердило у своїй відповіді, на підставі діючих нормативно-правових актів, що жодних змін у площі території другого поясу зони санітарної охорони водозабору підземних вод «Минай» проводити не можливо. (т.1 а.с.15-16)

13 червня 2018 року Коритнянською сільською радою надіслано лист № 291/02-31 на адресу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», щодо наміру погодити відведення під житлову забудову землі, що віднесені до II та III поясу ЗСО водозабору «Минай» у зв`язку із дефіцитом територій. (т.1 а.с.17)

Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» листом №1131 від 21.06.2018 роз`яснило неможливість відведення земель, що знаходяться у II та III поясі ЗСО під житлову забудову. При цьому зазначило, що ділянка «Минай» Ужлаторицького родовища прісних підземних вод, згідно з Постановою КМУ від 12.12.1994 №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а межі II поясу ЗСО є межами родовища питних підземних вод загальнодержавного значення, а тому жодних змін у площі території другого поясу зони санітарної охорони водозабору підземних вод «Минай» проводити не можливо (т.1 а.с.18-23).

20 липня 2018 року відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради, на якому розглядалися проекти містобудівної документації сіл Кінчеш та Коритняни, що відображено у протоколі №4 та з врахуванням зауважень, внесених Комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» прийнято рішення: - «Коритнянській сільській раді доопрацювати проект генерального плану та плану зонування с. Коритняни, згідно із зауваженнями та пропозиціями членів архітектурно-містобудівної ради, та надати містобудівну документацію для повторного розгляду, відповідно до вимог чинного законодавства». (т.1 а.с.24-26)

Під час обговорення проекту на архітектурно-містобудівній раді, розробником плану зауважено, що у плані враховані усі раніше отримані зауваження, за виключенням зауважень, що стосувалися винесення проектної забудови за межі другого поясу санітарної охорони водозабору «Минай». Задля встановлення обмежень, що заносяться до Державного земельного кадастру необхідно отримати дозвіл від Коритнянської сільської ради на виготовити проектів землеустрою та затвердити їх в установленому законом порядку.

Так, згідно з рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів від 22.01.1980, додатком № 1 встановлені зони санітарної охорони І поясу, а додатком № 2 встановлені зони санітарної охорони II поясу, а саме: Минайський водозабір - по 300 метрів в кожну сторону від меж першого поясу станції другого підйому і артезіанських свердловин. (т.1 а.с.33-37)

Коритнянська сільська рада Ужгородського району звернулася в Управління Держгеокадастру у Закарпатській області із запитом від 23.07.2018 №373/02-31 про надання інформації щодо наявності обмежень у використанні земельних ділянок, які знаходяться на території Коритнянської сільської ради, де просила надати також інформацію про реєстрацію в Держгеокадастрі меж 1-го, 2-го та 3-го поясу ЗСО водозабору Минай, КП «Водоканал міста Ужгорода», надати межі або географічні координати контурних точок меж 1-го, 2-го та 3-го поясу ЗСО водозабору. (т.1 а.с.85)

У відповідь на запит сільської ради Управління Держгеокадастру у Закарпатській області у листі від 30.07.2018 повідомило сільську раду про відсутність обмежень у використанні земель, які розташовані на території даних адміністративно-територіальних одиниць до Державного земельного кадастру та не внесення таких обмежень до Державного земельного кадастру. (т.1 а.с.86-89)

Аналогічний запит направлений до Басейного управління водних ресурсів річки Тиса, яке листом від 27.07.2018 повідомило сільську раду про відсутність інформації про облік затверджених паспортів водних об`єктів, а також про відсутність державних гідротехнічних споруд на території Коритнянської сільської ради, відсутність на балансі Ужгородського МУВГ. (т.1 а.с.90-92)

Відповідна інформація була предметом обговорення під час проведення громадських слухань щодо обговорення та схвалення проекту Генеральних планів с. Коритняни та Кінчеш 16 серпня 2018 року, що відображено у протоколі громадських слухань. (т.1 а.с.75-79)

Вказані вище громадські слухання скликані згідно з розпорядженням Коритнянського сільського голови від 11 липня 2018 року № 35а/02-03 «Про проведення громадських слухань». (т.2 а.с.185)

Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості по проектам генеральних планів с. Кінчеш та с. Коритняни розміщене у газеті «Новини Закарпаття» на 3 сторінці від 07 липня 2018 року за №50. (т.2 а.с.187)

В листі Державної служби геології та надр України від 21.08.2018 у відповідь на лист Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» від 21.01.2018 щодо розгляду проекту «Зони санітарної охорони водозабору «Минай» вказано, що забороняється розміщення на території поясів ЗСО об`єктів нового будівництва, реконструкції об`єктів цивільного та промислового призначення без відповідної еколого-санітарної експертизи проектів (т. 2 а.с.210-211)

Згідно з Довідкою Ужгородської міської ради від 06.08.2018 об`єкти питного водопостачання і водовідведення та мережі відповідно до вказаного переліку знаходяться у комунальній власності міста Ужгород та закріплені за КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» на праві повного господарського відання, зокрема: водозабір «Минай» у комплексі з РЧВ та свердловинами (21 шт).(т. 2 а.с.204)

В інформаційній довідці № 05/19 від 12.03.2019 Закарпатського геолого-гідрогеологічного центру зазначено, що у 2008 році зареєстровані паспорти 22 свердловин водозабору «Минай», що знаходяться на балансі КП «Водоканал» м. Ужгород.(т.2 а.с.206)

15 серпня 2018 року на повторному засіданні архітектурно-містобудівної ради повторно розглянуто проекти містобудівної документації сіл Кінчеш та Коритняни, за наслідками якого сформовано зауваження: 1.Винести перспективні квартали житлової та громадської забудови за межі II поясу ЗСО водозабору «Минай»; 2.Вказати в текстовій та графічній частині всі обмеження щодо використання земельних ділянок, які потрапляють у межі II поясу ЗСО», та прийнято рішення: «Коритнянській сільській раді доопрацювати проект генерального плану та плану зонування с. Коритняни згідно із зауваженнями та пропозиціями членів архітектурно-містобудівної ради та надати містобудівну документацію для повторного розгляду, відповідно до вимог чинного законодавства.» (т.1 а.с.27-32)

Однак, на 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 прийнято рішення № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни Ужгородського району» (т.1 а.с.42), без урахування зауважень архітектурно-містобудівної ради, або без обґрунтування таких неврахувань.

Вважаючи, що генеральний план села Коритняни розроблений та затверджений всупереч вимогам чинного законодавства України, Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У статті 4 КАС України визначено, що: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а)спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б)поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

У статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №3038-VI) закріплено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 Закону № 3038-VI інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Статтею 5 Закону № 3038-VI визначено, що програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до положень частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію, а саме - генеральний план населеного пункту, сільська рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Вказане узгоджується з позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (частина 2 статті 17 Закону № 3038-VI).

Згідно з частиною 5 статті 17 Закону № 3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини 6 статті 17 Закону № 3038-VI рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк: 1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації; 2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування; 3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; 4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; 5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня; 6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах (частина 7 статті 17 Закону № 3038-VI).

Згідно з частиною 10 статті 17 Закону № 3038-VI генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 12 Закону України «Про основи містобудування», до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Згідно з пунктом 42 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290), який визначає механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Генеральний план населеного пункту, план зонування території та детальний план території розробляються суб`єктами господарювання, у складі яких є архітектор, що має кваліфікаційний сертифікат (пункт 4.5 Порядку № 290).

Відповідно до пункту 4.11 Порядку № 290 генеральні плани населених пунктів та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Отже, затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо генерального плану населеного пункту місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Згідно зі статтею 21 Закону № 3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, генеральні плани населених пунктів. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1)оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2)оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4)узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (частина 3 статті 21 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частин 4 та 5 статті 21 Закону № 3038-VI оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань (частина 6 статті 21 Закону № 3038-VI).

Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати, зокрема, власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею.

Згідно з частиною 9 статті 21 Закону № 3038-VI оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів. Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

Таким чином, з аналізу зазначених вище законодавчих норм вбачається, що на законодавчому рівні чітко визначено послідовність дій органів місцевого самоврядування, у тому числі й сільських рад, стосовно реалізації закріпленої статтею 21 Закону №3038-VI процедури проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, а також закріплено обов`язок такого органу щодо оприлюднення: прийнятих рішень з розроблення проектів містобудівної документації; розроблених проектів містобудівної документації; повідомлень про подання пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; результатів розгляду пропозицій тощо.

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація) (далі Порядок №555).

Відповідно до пункту 6 Порядку №555 підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду.

Згідно з пунктами 7, 8 Порядку №555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях.

Пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

Згідно з пунктами 16-17 Порядку №555 оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування. Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.

Отже, будь-яка містобудівна документація повинна розроблятися саме в інтересах мешканців територіальної громади. Чинним законодавством України передбачено право будь-якого зацікавленого члена громади зареєструватись і брати участь в громадських слуханнях. Як правило, зацікавленість полягає в тому, що рішення, яке приймається, певним чином може вплинути на права і інтереси особи, покращити або погіршити її становище.

Громадські слухання є формою діалогу між мешканцями села (міста), відповідною територіальною громадою та депутатами відповідної ради, посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть вносити пропозиції щодо питань місцевого значення.

Громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом: оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні; надання особам, яка мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 у справі №509/4722/16-а зазначив, що врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку у органу місцевого самоврядування, замовника та розробника містобудівної документації відсутній обов`язок з їх розгляду та, відповідно, врахування. Право громадськості брати участь в обговоренні проектів містобудівної документації було б ілюзорним, якщо б в інших учасників містобудівних правовідносин не було обов`язку враховувати ці пропозиції.

В межах спірних правовідносин позивач є суб`єктом, який має право подавати пропозиції до проектів містобудівної документації, оскільки має дозвіл на користування надрами (видобування), об`єктом ліцензування якого є Ужлаторицьке родовище ділянки «Минай» (22 свердловини) та «Галоч» (3 свердловини). Свердловини питної води, які розташовані на цих ділянках, належать до стратегічних запасів держави та на користування яких видано спеціальний дозвіл на користування надрами. (т.1 а.с.38)

У Протоколі громадських обговорень від 16 серпня 2018 року зазначено, що процедура оголошення дотримана, опубліковано оголошення в газетах та на сайті сільської ради, але за цей час ніяких зауважень та пропозицій не надходило, однак вказане, як це вірно зауважив суд першої інстанції, не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, та не спростовано відповідачем, що 07.07.2018 в газеті «Новини Закарпаття» № 50 (4761) (т.3 ст.120) опубліковано оголошення Коритнянської сільської ради про проведення громадського обговорення проектів генеральних планів с. Коритняни й с. Кінчеш та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час їх розроблення. Вказано, що пропозиції приймаються на електронну пошту до 16.08.2018 року до 09-00 години. Проводитимуться громадські обговорення 16.08.2018 року о 09-00 годині в приміщенні Коритнянської сільської ради.»

Дійсно, вказане оголошення не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 555, оскільки не містило повної інформації та було передчасним, так як розпорядження сільського голови № 35а/02-03 про проведення громадських слухань щодо обговорення проекту генерального плану с. Коритняни, видано пізніше - 11 липня 2018 року.

Проте, в подальшому в газеті «Новини Закарпаття» № 61 (4772) від 14 серпня 2018 року відповідачем опубліковано уточнення до оголошення, що надрукованое 14.07.2018 року в газеті «Новини Закарпаття» № 51 від 14.07.2018, де вказано, що з метою розроблення містобудівної документації, планування території на місцевому рівні Коритнянська сільська рада оголошує про почато процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості при розробленні Генерального плану с.Коритняни Ужгородського району. Замовник - Коритнянська сільська рада. Підстава - рішення № 259 «Про скасування рішення № 544 від 29 травня 2017 року» та рішення № 260 «Про розробку генерального та детального плану населеного пункту села Коритняни Ужгородського району». Місце ознайомлення - Коритнянська сільська рада до 16.08.2018. Пропозиції щодо генеральних планів приймаються на електронну пошту Коритнянської сільської ради до 16.08.2018. Презентація та прилюдне експонування генеральних планів відбудеться 16.08.2018 в приміщенні Коритнянської сільської ради (т.3 а.с.81).

Крім того, як це вірно встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останнім всупереч вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 555 не оприлюднено жодної інформації, що стосується прийняття оскаржуваного рішення на офіційному вебсайті Котритнянської сільської ради: ні проектів рішень, ні самого рішення, ні оголошень щодо процедури громадських обговорень, а також не забезпечено відкритий доступ на електронних та паперових носіях до графічних матеріалів Генерального плану.

Так, 16 серпня 2018 року сільська рада провела громадські слухання щодо обговорення та схвалення проекту Генеральних планів с. Коритняни та Кінчеш, що відображено у протоколі громадських слухань.

Слід зауважити, що відповідно до статті 20 Закон №3038-VI, для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах. Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

Як вбачається з матеріалів справи, на засіданнях архітектурно-містобудівної ради Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА наголошувалось на необхідності доопрацювати проект генерального плану та плану зонування с.Коритняни з врахуванням необхідності вказати наявні водогони від водозабору «Минай» та їх санітарно-охоронні зони, а також винести перспективні квартали житлової та громадської забудови за межі другого поясу зони санітарної охорони водозабору «Минай».

Крім того, Закарпатська ОДА в листі від 24.05.2018 наголошувала Коритнянській сільській раді на важливості врахуванні державних інтересів при здійсненні відповідних заходів, передбачених генеральним планом відповідно до обласної Програми «Питна вода Закарпаття» на 2006 - 2020 роки, затвердженої Рішенням Закарпатської облради від 12.01.2006 №690, яка спрямована на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення області якісною питною водою в достатній кількості відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», де одним із завдань визначено- поліпшити стан і забезпечити дотримання режимів зон санітарної охорони та водоохоронних зон джерел питного водопостачання.

В свою чергу, наказом № 173 від 19.06.96 Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що обов`язковому погодженню з органами, установами та закладами санепідслужби підлягають проектно-планувальні документи різних рівнів, в тому числі генеральні плани міст, сільських поселень.

Розміщення, проектування та будівництво міських та сільських населених пунктів в цілому, окремих їх частин чи об`єктів здійснюються на основі регіональних схем розвитку і розміщення продуктивних сил, схем розселення, проектів і схем районного планування, генеральних планів міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів, територіальних комплексних схем охорони природи та інших документів, що відображують стан навколишнього середовища та перспективи розвитку населених пунктів відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров`я, законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя», «Про основи містобудування», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», Земельного, Лісового, Водного кодексів та інших документів санітарного та природоохоронного законодавства.

Проте, відповідне погодження відповідачем в процесі прийняття Генерального плану не отримано.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес саме позивача, що є підставою для звернення особи за захистом такого права із застосуванням відповідного способу захисту. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Так, порушення своїх прав КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» мотивує наявністю законодавчої заборони відведення земель, що знаходяться у II та III поясі ЗСО під житлову забудову. Вказує, що розміщення житлової забудови в межах II та III поясу ЗСО, може призвести до забруднення підземних вод, що використовуються для водопостачання міста Ужгород.

Відповідно до статті 93 Водного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, з метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Режим зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року №2024 затверджено Правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до положень якого з метою забезпечення охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних та оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони (ЗСО). ЗСО водних об`єктів створюються на всіх господарсько-питних водопроводах незалежно від їх підпорядкованості або типу джерела водопостачання.

Залежно від типу джерела водопостачання (поверхневий, підземний), ступеня його захищеності і ризику мікробного та хімічного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються межі ЗСО та їх окремих поясів.

ЗСО поверхневих та підземних водних об`єктів входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму: перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного каналу; другий і третій пояси (обмежень і спостережень) включають територію, що призначається для охорони джерел водопостачання від забруднення.

У межах першого поясу ЗСО забороняється розміщення житлових та громадських будівель, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов`язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд та мереж.

У межах другого поясу ЗСО забороняється розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об`єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а також розміщення полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків.

Відповідно до положень статті 36 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 № 2918-III, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у межах зони санітарної охорони джерел питної води та об`єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується. Забороняється розміщення, будівництво, введення в дію, експлуатація та реконструкція підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх вимог і виконання заходів, передбачених у проектах зон санітарної охорони, проектах на будівництво та реконструкцію, інших проектах.

Згідно з статтею 37 вказаного Закону забезпечення дотримання режиму поясів особливого режиму санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання покладається: у межах першого поясу зон - на підприємства питного водопостачання; у межах другого та третього поясів зон - на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а також підприємства, установи, організації та громадян, які є власниками або користувачами земельних ділянок у межах цих зон.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 58 Кодексу про надра України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. При цьому повинні здійснюватися заходи, які забезпечать можливість видобування з надр корисних копалин.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, підземний водозабір «Минай», який розташований на території с.Коритняни, відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів від 22.01.1980, додатком №1 встановлені зони санітарної охорони І поясу, а додатком № 2 встановлені зони санітарної охорони II поясу, а саме: Минайський водозабір - по 300 метрів в кожну сторону від меж першого поясу станції другого підйому і артезіанських свердловин.

З матеріалів справи встановлено, що хоча відповідач і звертався до Закарпатської ОДА щодо надання інформації про загальнодержавні інтереси для врахування при розробленні Генерального плану, однак вимоги, які мають відношення до зауважень позивача на містобудівній раді, відповідачем не дотримано, а зауваження архітектурно-містобудівні ради відповідачем не враховані.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Європейський Суд з прав людини, практика якого в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» підлягає застосуванню судами разом з Конвенцією як джерело права, у пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» (29979/04), аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач як орган місцевого самоврядування, відповідальний за розробку та затвердження містобудівної документації (змін до такої), повинен діяти з дотриманням принципів належного урядування та забезпечувати збалансований підхід до як до громадських, приватних, так і до публічних інтересів.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам учасників справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при затверджені генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району відповідачем не враховано правовий режим зон санітарної охорони водозабору «Минай», де позивач як водокористувач на підставі діючого дозволу здійснює видобування корисних копалин загальнодержавного значення у вигляді підземних питних вод та надає такі населенню, а тому в цій частині оскаржуваним рішенням порушені права позивача.

Разом з тим, суд першої інстанції скасовуючи рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 в цілому не врахував, що вказане матиме наслідком порушення прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків осіб, які не були залучені до участі у справі та не повідомленні про вимоги позивача щодо оскаржуваного акта.

З метою дотримання справедливого балансу приватних та публічних інтересів, для ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки у генеральному плані населеного пункту встановлюється режим забудови територій, враховуючи, що в подальшому план зонування території та детальний план розробляються на основі генерального плану, а тому за встановлених обставин справи слід визнати протиправним і скасувати рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району» щодо затвердження містобудівної документації у зоні знаходження другого поясу зони санітарної охорони водозабору «Минай».

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі №260/1336/18 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба геології та надр України, Прокуратура Закарпатської області, Закарпатська обласна державна адміністрація, Закарпатська обласна рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району» щодо затвердження містобудівної документації у зоні знаходження другого поясу зони санітарної охорони водозабору «Минай».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 23.01.2023 згідно з ч.3 ст.321 КАС України