Постанова

від 18.01.2023 по справі 755/12315/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/12315/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/725/2022

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 січня 2023 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Мороз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Гаврилової О.В. в м. Київ 21 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, визнання незаконними дій,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

У липні 2021 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із даним позовом, просили визнати недійсним та скасувати рішення позачергових загальних зборів членів ЖБК «Київміськбуд-5», оформлене протоколом № 02 від 19 травня 2019 року щодо затвердження тарифу для власників приміщень першого поверху та підвальних приміщень у розмірі 11,90 грн. за 1 кв.м.; визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування громадянам США ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , починаючи з 01 травня 2019 року, компенсації за використання комунікацій багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з розрахунку 11,90 грн. за 1 кв.м. площі належного їм нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., розташованого на першому поверсі такого будинку, покласти на відповідача судові витрати.

Позов мотивований тим, що на підставі договору купівлі-продажу частини нежилих приміщень від 19 лютого 2002 року є власниками нежилого приміщення загальною площею 227,9 кв.м., розташованого на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , з яких ⅔ частини належать ОСОБА_1 , та ⅓ частини - ОСОБА_2 . Вказаний будинок перебуває на балансі ЖБК «Київміськбуд-5», членами якого вони не являються.

19 травня 2019 року позачерговими загальними зборами членів кооперативу було прийнято рішення, оформлене протоколом № 02, про встановлення тарифу для власників приміщень першого поверху та власників підвального приміщення у будинку на рівні 11,90 кв.м. В серпні 2019 року відповідач надав ОСОБА_1 для підписання проект договору про надання комунальних послуг № 19013 від 01 травня 2019 року, відповідно до п. 1.1 якого його предметом є надання кооперативом комунальних послуг у нежитловому приміщенні. При цьому п. 2.3 договору визначає вартість таких послуг на місяць у розмірі 2537,08 грн., які фактично і були розраховані, виходячи з тарифу 11,90 грн. за кв.м. площі нежитлового приміщення, затвердженого рішенням кооперативу. Враховуючи, що відповідач не є надавачем комунальних послуг (всі комунальні послуги оплачуються позивачами на підставі прямих договорів напряму виконавцям таких послуг, а кооператив виступає лише балансоутримувачем будинку), вказаний проект договору не відповідав вимогам законодавства та був повернутий відповідачу без підписання та з рядом зауважень, які відповідачем враховані не були та новий проект договору не надавався. Незважаючи на це, починаючи з 01 травня 2019 року на підставі вказаного рішення кооперативу відповідач почав нараховувати позивачам компенсацію за використання комунікацій будинку, виходячи з ціни 11,90 грн. за кв.м. належного їм нежитлового приміщення. Позивачі вважають рішення кооперативу та дії по нарахуванню компенсації такого рішення незаконними, такими, що порушують їх права та інтереси з огляду на наступне: неможливо встановити наявність кворуму на загальних зборах кооперативу 19 травня 2019 року та підтримання рішення кооперативу більшістю присутніх членів; позивачі не є членами кооперативу, а тому дії відповідача по нарахуванню компенсації на підставі рішення кооперативу є незаконними; рішення кооперативу прийнято за відсутності необхідних економічних розрахунків (кошторису), а компенсація, яка нараховується позивачам, є необґрунтованою та дискримінаційною.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року в позові відмовлено.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, покласти на відповідача судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалися на те, що судом належним чином не з`ясовано правову природу платежу, встановленого рішенням кооперативу, та неправильно застосовано норми матеріального права до правовідносин, що пов`язані з таким платежем. Зокрема, судом допущено неправильне тлумачення норм ст. 24 Закону України «Про кооперацію», застосування норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», які не підлягали застосуванню до даних правовідносин, не застосовано ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному житловому будинку», не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 лютого 2019 року в справі № 464/5267/16-ц.

Вважали хибним висновок суду першої інстанції, що калькуляція від 19 травня 2019 року, затверджена головою правління кооперативу, є підставою для нарахування калькуляції витрат на утримання будинку, оскільки це є порушенням норм ст. 77, 79, 80 ЦПК України, неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 лютого 2019 року в справі № 464/5267/16-ц.

Вказували, що судом встановлено факт прийняття рішення кооперативу за наявності необхідного кворуму, незважаючи на відсутність належних доказів таким обставинам, що є порушенням норм ст. 77, 79, 80 ЦПК України, неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05 травня 2020 року в справі № 916/1996/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 916/1253/19.

Наголошували, що висновок суду про відсутність порушення прав позивачів та обрання неефективного способу судового захисту не відповідають фактичним обставинам справи, що є порушенням норм ст. 77, 79, 80 ЦПК України, неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 грудня 2019 року в справі № 910/6471/18.

Повідомляли, що докази витрат на правничу допомогу будуть надані ними протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляційним судом.

Від відповідача ЖБК «Київміськбуд-5» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини, які мають значення для справи.

Висловлював погодження з висновками суду першої інстанції та наводив власні спростування доводів апеляційної скарги.

Зазначав про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 25000 грн., повідомляючи, що докази цих витрат будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення постанови суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Із матеріалів справи вбачається, що на а. с. 87 - 88 т. 1 знаходиться копія договору купівлі-продажу частини нежилих приміщень від 19 лютого 2002 року, на підставі якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали нежилі приміщення пл. 227,9 кв.м., що складають 2/100 частини від усього домоволодіння площею (або 12/100 частин від нежилих приміщень у цьому будинку), що знаходиться у АДРЕСА_1 у таких частках: ОСОБА_2 - ⅓ частину від 12/100 частин нежилих приміщень, ОСОБА_1 - ⅔ частини від вищевказаних 12/100 частин нежилих приміщень.

На а. с. 83 - 86 т. 1 знаходиться копія акту державної прийомки будинку (споруди) № АДРЕСА_1 від 20 вересня 1971 року, згідно якого організацією, на яку покладено експлуатацію будинку, є ЖЕК «Київміськбуд-5».

Згідно інформації з ЄДРПОУ про юридичну особу, дата реєстрації ЖБК «Київміськбуд-5» - 14 лютого 1986 року, основним видом економічної діяльності є 66.32 «Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту», організаційно-правова форма: обслуговуюча організація, керівник ОСОБА_4 (а. с. 74 т. 1).

Згідно статуту ЖБК «Київміськбуд-5», кооператив створений з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей у багатоквартирному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту та власні кошти членів кооперативу, а після завершення будівництва - експлуатації, утримання та управління цим житловим будинком та утримання прибудинкової території.

Згідно п. 2.3 розділу І статуту, кооператив є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку.

Згідно розділу ІІ статуту, членами кооперативу можуть бути особи, які на законних підставах надбали право на житлові або нежитлові приміщення у житловому будинку кооперативу, фізичні особи - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 16-річного віку, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, додержуються вимог статуту кооперативу і користуються правом ухвального голосу. Особи, що бажають вступити в члени (асоційовані члени) кооперативу, подають заяву в письмовій формі про прийом в члени (асоційовані члени) на ім`я голови правління кооперативу. Вступ в члени (асоційовані члени) кооперативу можливий за рішенням правління кооперативу та підлягає затвердженню загальними зборами членів (зборами уповноважених) кооперативу (а. с. 75 - 82 т. 1).

П.п. 3 п. 3 розділу 1 статуту визначені види діяльності кооперативу, а саме здійснення і забезпечення належної експлуатації та утримання житлового будинку і прибудинкової території у порядку, визначеному чинним законодавством України; здійснення управління житловим будинком; забезпечення реалізації прав членів кооперативу; забезпечення виконання членами кооперативу своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю кооперативу; здійснення інших видів діяльності, метою яких задоволення економічних, соціальних, житлових та інших потреб членів кооперативу та членів їх сімей, які кооператив має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п. 8.1 статуту, до компетенції загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу належить зокрема: затвердження кошторису на утримання житлового будинку з надвірними будівлями та прибудинкової території; вирішення будь-яких інших питань з діяльності кооперативу за поданням правління або ревізійної комісії кооперативу, або не менш як ⅓ членів кооперативу від загальної кількості його членів.

Згідно п. 8.5, 8.7, 8.9 статуту, позачергові загальні збори членів (збори уповноважених) кооперативу повинні бути скликані протягом 20 календарних днів з дня надходження такої вимоги до правління (голови) кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів і рішення приймаються простою більшістю голосів (крім питань про внесення змін або доповнень до статуту, вступ в кооперативне об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу). Рішення загальних зборів членів кооперативу оформлюється у формі протоколу таких зборів із зазначенням присутніх членів. Результати голосування з питань порядку денного кооперативу оформлюються в письмовій формі («за», «проти», «утримався») та засвідчується власноручним підписом присутнього члена (уповноваженого) кооперативу.

Згідно п. 12.2 статуту джерелами формування майна кооперативу є в тому числі членські та цільові внески його членів; внески на експлуатацію та утримання житлового будинку та прибудинкової території; внески на проведення капітального ремонту житлового будинку.

Згідно п. 12.3 статуту внески на експлуатацію та утримання житлового будинку та прибудинкової території, а також на проведення капітального ремонту житлового будинку визначаються загальними зборами членів кооперативу у розмірах, необхідних для покриття фактичних витрат кооперативу на ці потреби, згідно з чинним законодавством України.

На а. с. 90 - 91 т. 1 знаходиться копія проекту договору № 19013 від 01 травня 2019 року про надання комунальних послуг між ЖБК «Київміськбуд-5» та ОСОБА_5 (з приміткою від імені останнього, що в такому вигляді договір підписаний бути не може), згідно п. 1.1 якого кооператив за цим договором зобов`язується самостійно та опосередковано, у т.ч. шляхом укладення відповідних угод з виробниками та виконавцями послуг, надавати споживачу якісні комунальні послуги у приміщенні загальною площею 213,2 кв.м. у АДРЕСА_1 на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 і належить споживачеві на праві приватної власності у вигляді: забезпечення потреб споживача у прибиранні прибудинкової території та у вивозі сміття; забезпечення споживача послугами обслуговуючого персоналу (сантехніка, двірника, електрика) в порядку та на умовах, що визначені цим договором; забезпечення потреб споживача комунікаціями будинку, у тому числі опалення. Гаряче водозабезпечення потреб споживача не є предметом цього договору.

Згідно п. 1.2 проекту договору споживач за цим договором зобов`язується прийняти від кооперативу комунальні послуги, перелік яких визначено сторонами у п. 1.1, сплатити кооперативу їх вартість в порядку та на умовах, що визначені цим договором.

Згідно п. 2 сторони дійшли згоди, що комунальні послуги за цим договором, названі у подальшому послуги, можуть надаватися споживачу як безпосередньо кооперативом, так і опосередковано, шляхом укладання кооперативом відповідних договорів з виробниками та виконавцями послуг. Вартість послуг, фактично наданих кооперативом споживачу, сторони домовились визначати згідно з відомостями, що наведені нижче: 1) забезпечення потреб споживача у прибиранні прибудинкової території та у вивозі сміття «Експлуатаційні витрати» сторони визначають за тарифом 3,85 грн. на кв.м., при цьому вартість «Експлуатаційних витрат» за один календарний місяць становить 820,82 грн.; 2) забезпечення потреб споживача послугами обслуговуючого персоналу - «Організаційні витрати» сторони визначають за тарифом 0,89 грн. на кв.м., таким чином, вартість «Організаційних витрат» за один календарний місяць за цим договором становить 189,75 грн.; 3) забезпечення споживачів комунікаціями будинку - «Комунікаційні витрати» сторони визначають за тарифом 7,157 грн. на кв.м., таким чином вартість «Комунікаційних витрат» за цим договором за один календарний місяць становить 1526,51 грн. Загальна вартість комунальних послуг, що надаються споживачу, складає 2537,08 грн. на місяць.

На а. с. 92 т. 1 знаходяться зауваження від імені другого підписанта по проекту договору, згідно яких договір не містить розрахунків, з нього не очевидно, які саме послуги входять у тариф, зазначений у договорі, при цьому вони не отримують ніяких послуг, а отже, не є прозорим встановлення тарифу для власників нежитлових приміщень, який перевищує тариф для мешканців житлових приміщень.

На а. с. 100 - 103 т. 1 знаходиться копія протоколу № 4 позачергових загальних зборів членів ЖБК «Київміськбуд-5» та мешканців будинку від 11 листопада 2018 року, яким зокрема прийнято тариф на утримання будинку 6,70 грн. Обґрунтування: такий тариф дасть змогу накопичувати та використовувати кошти на ремонтні роботи, чи на будь-які інші незаплановані потреби.

На а. с. 137 - 139 т. 1 знаходиться перелік членів кооперативу ЖБК «Київміськбуд-5» станом на 19 травня 2019 року в складі 128 осіб, в якому зазначено номери квартир та прізвище, ім`я та по батькові власників, затверджений головою правління ОСОБА_4 з відтиском печатки ЖБК «Київміськбуд-5».

На а. с. 140 - 144 т. 1 знаходиться листок присутніх членів (73 особи із 128) на загальних зборах членів ЖБК «Київміськбуд-5» до протоколу № 5 від 19 травня 2019 року, затверджений головою правління ОСОБА_4 та секретарем ОСОБА_6 з відтиском печатки ЖБК «Київміськбуд-5».

На а. с. 146 - 147, 148 - 149 т. 1 знаходяться копія калькуляції витрат ЖБК «Київміськбуд-5» на 2019, 2020 роки на управління будинком АДРЕСА_1 , затвердженої 19 травня 2019 року та 02 січня 2020 року головою правління ЖБК «Київміськбуд-5», в якій зазначено розміри внесків, грн./кв.м. окремо для квартир (загальна площа 4234 кв.м.) та нежитлових приміщень (загальна площа 2234 кв.м.). Зокрема, до витрат на обслуговування будинку входять: матеріальні витрати (господарський інвентар, побутова хімія, інструменти та обладнання тощо), прибирання снігу технікою (проїзної частини), посипання частини прибудинкової території (в т.ч. вартість солі, піску), вивезення побутових, великогабаритних, рідких відходів, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем ГВП, ХВП, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації, електромереж, аварійне обслуговування сантехнічних та електромереж, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових інженерних систем, заміна арматури на стояках протипожежного захисту, технічне обслуговування та ремонт ліфтів, активна електрика, включаючи освітлення МЗК, енергозабезпечення ліфтів та іншого обладнання, водопостачання холодної води та водовідведення для поливу та технічних потреб. До витрат на фонд заробітної плати віднесено заробітну плату голови правління, бухгалтера, двірника, прибиральниці. До інших витрат віднесено юридичні послуги, РКО ОСББ, в тому числі оплата винагороди за приймання платежів, матеріально-технічне забезпечення діяльності ОСББ (обслуговування комп`ютерної та оргтехніки, зв`язок, інформаційні та поштові витрати, мита та збори, забезпечення проведення загальних зборів, програмне забезпечення комп`ютерної техніки, канцелярські товари тощо), благоустрій зеленої зони, поточний ремонт конструктивних елементів, елементів зовнішнього та внутрішнього упорядження будинку, інженерного обладнання будинку, ліфтів тощо, витрати, пов`язані з будівництвом, проектуванням, енергозбереженням, благоустроєм в будинку та на прибудинковій території, не передбачені статтями поточні витрати.

На а. с. 145 т. 1 знаходиться копія оголошення на інформаційному стенді «Інформація для мешканців», за змістом якого члени кооперативу запрошуються прийняти участь у загальних зборах кооперативу, які відбудуться 19 травня 2019 року, метою зборів є обговорення та прийняття тарифу для власників приміщень першого поверху та власників підвального приміщення.

На а. с. 186 т. 1 знаходиться копія завіреного відтиском печатки ЖБК «Київміськбуд-5» листка голосування присутніх членів ЖБК «Київміськбуд-5» на загальних зборах 19 травня 2019 року, з 73 присутніх 71 проголосували «за», 1 «проти», 1 утримався.

На а. с. 89 т. 1 знаходиться копія протоколу № 02 позачергових загальних зборів членів ЖБК «Київміськбуд-5» від 19 травня 2019 року, на яких запропоновано вартість тарифу для власників першого поверху та підвального приміщення вивести у формулу з «Експлуатаційним витратам», «Організаційні витрати» та по «Комунікаційним витратам» встановити тариф 11,90 на кв.м. площі приміщень власника. Вирішено (71 з 73 голосом) з 01 травня 2019 року укласти нові договори з власниками приміщень першого поверху та підвального приміщення, та встановити затверджений тариф 11,90 на 1 кв.м.

На а. с. 93 - 98 т. 1 знаходяться копії рахунків-фактур від 02 травня 2019 року, 01 червня 2019 року, 01 грудня 2019 року, 01 січня 2020 року, 01 липня 2020 року, 01 вересня 2020 року, складених ЖБК «Київміськбуд-5» на ім`я одержувача ОСОБА_5 за договором № 19013 від 01 травня 2019 року, згідно якого сплаті в розмірі 2712,01 грн. підлягає компенсація за використання комунікацій у відповідних місяцях.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в позові про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, визнання незаконними дій, суд першої інстанції виходив із того, що позивачами не вказано, чи призвело затвердження тарифів з 01 травня 2019 року до будь-яких обмежень їх прав, а прийняте загальними зборами членів кооперативу спірне рішення надало іншим власникам приміщень першого поверху та власникам підвальних приміщень несправедливі переваги за рахунок позивачів; оспорюване рішення ЖБК "Київміськбуд-5" не суперечить положенням ст. 24 Конституції України.

Відмовляючи в частині вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування компенсації за використання комунікацій багатоквартирного житлового будинку з розрахунку 11,90 грн. за кв.м. площі, суд першої інстанції виходив із того, що дана вимога є похідною від вимоги позову про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, крім того, даний спосіб захисту є неефективним, оскільки при вирішенні спору про стягнення заборгованості за надані послуги споживач має право заперечувати проти суми боргу, обґрунтовуючи правильність свого розрахунку.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішенням кооперативу було затверджено тариф на власні послуги, що не суперечить ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 15 Закону України "Про кооперацію", а також узгоджується зі статутом кооперативу, в тому числі метою діяльності (п. 3.1), видами діяльності (п. 3.2), компетенцією загальних зборів членів кооперативу, до якої входить вирішення будь-яких інших питань з діяльності кооперативу (п. 8.1, 8.2 п. 8 розділу ІІІ).

Разом із тим, такі висновки є помилковими, оскільки ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та невірному встановленні правової природи платежу, що є предметом рішення кооперативу.

Судом першої інстанції не надано належної оцінки, що на підставі рішення загальних зборів ЖБК «Київміськбуд-5» від 19 травня 2019 року відповідачем було надано позивачам для укладення договір про надання комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальними послугами є послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Судом першої інстанції не враховано, що кооператив не надає жодної з наведених комунальних послуг, відповідно, тариф, затверджений рішенням кооперативу, на підставі якого відповідачем пропонувалося позивачам укласти договір про надання комунальних послуг, не може бути платою за комунальні послуги.

При цьому відповідно до рахунків-фактур, сформованих відповідачем, ним виставляються до сплати позивачами платежі під назвою "компенсація за використання комунікацій", таким чином, відповідач не визначився з правовою природою зазначених платежів.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про кооперацію" кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами. Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

Разом із тим, керуючись положеннями наведеної статті при ухваленні рішення, суд першої інстанції не зазначив, тариф на які саме послуги було нібито встановлено рішенням кооперативу.

Судом не враховано, що вказані вимоги Закону України "Про кооперацію" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не могли бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки кооператив не надає позивачам житлових послуг в розумінні ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою передбачено, що житловими послугами є послуги з управління будинком (в тому числі утримання спільного майна багатоквартирного будинку), а також інші послуги.

Відповідно до п. 12, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів, що кооператив у встановленому законом порядку обирався управителем будинку та з ним було укладено відповідний договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно п.п. 1.1 п. 1 статуту ЖБК "Київміськбуд-5" створений з метою забезпечення житлом членів кооперативу, а після завершення будівництва - експлуатації, утримання та управління цим житловим будинком та утримання прибудинкової території.

Тобто, відповідач як балансоутримувач будинку фактично здійснює його самостійне утримання від імені всіх співвласників без залучення управителя і утримання будинку здійснюється самостійно співвласниками в особі балансоутримувача - кооперативу.

Відтак, відповідач в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про кооперацію" не надає в межах будинку послуги, ціну яких має право встановлювати на власний розсуд, а лише забезпечує утримання будинку від імені його співвласників.

Разом із тим, наведені обставини були залишені поза увагою суду першої інстанції, як і правові висновки Верховного Суду в постанові від 28 лютого 2019 року в справі № 464/5267/16-ц, в якій Верховний Суд зазначив, що кооператив не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які б підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.

Відтак, справжньою правовою природою платежів, які стягуються відповідачем з позивачів на підставі прийнятого ним рішення, є саме компенсація витрат, які кооператив несе як балансоутримувач будинку по утриманню спільного майна в межах такого будинку, що відповідає нормам чинного законодавства та статуту кооперативу, п. 12.3 якого передбачено, що внески на експлуатацію та утримання житлового будинку та прибудинкової території, а також на проведення капітального ремонту житлового будинку визначаються загальними зборами членів (зборами уповноважених) кооперативу у розмірах, необхідних для покриття фактичних витрат кооперативу на ці потреби згідно з чинним законодавством України.

При цьому, згідно п. 5 ст. 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі № 464/5267/16-ц, відповідно до яких кооперативи, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території повинні виходити з розміру витрат на утримання будинку і прибудинкової території, передбачених кошторисом кооперативу, який затверджується загальними зборами.

У даній постанові також вказується, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що загальними зборами ЖБК № 166 не затверджено кошторис, на підставі якого здійснюється нарахування за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, позивачем на надано доказів, які б документально підтверджували порядок нарахування виплат за такі послуги, що в силу статті 60 ЦПК України 2004 року є його процесуальним обов`язком, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині у зв`язку із недоведеністю.

Таким чином, позивачі як співвласники майна у багатоквартирному житловому будинку зобов`язані лише відшкодовувати кооперативу фактично понесені витрати на його утримання, при цьому компенсація таких витрат не встановлюються кооперативом на власний розсуд, а має бути економічно обґрунтованою та підтвердженою загальними зборами у вигляді кошторису кооперативу.

Разом із тим, суд першої інстанції, не оцінивши доводи позивачів про те, що відповідно до п. 8.1 статуту кооперативу затвердження кошторису на утримання будинку з надвірними будівлями та прибудинкової території відноситься до виключної компетенції загальних зборів кооперативу, а в силу положень п. 10.1 статуту голова правління не наділений повноваженнями затверджувати кошторис таких витрат і його калькуляцію, прийшов до хибного висновку, який не ґрунтується на фактичних обставинах справи, що калькуляція від 19 травня 2019 року, затверджена головою правління кооперативу, є підставою для нарахування компенсації витрат на утримання будинку.

Крім того, суд першої інстанції за відсутності будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в розумінні ст. 77, 78, 80 ЦПК України прийшов до висновку, що калькуляція від 19 травня 2019 року розглядалася на загальних зборах кооперативу від 19 травня 2019 року перед прийняття оскаржуваного рішення кооперативу та була підтримана більшістю членів, присутніх на зборах.

Судом першої інстанції залишено поза увагою, що в протоколі № 02 не зазначено, що така калькуляція виносилась на обговорення членів кооперативу, досліджувалась ними та затверджувалась, дана калькуляція не є додатком до протоколу № 2, і на ній містяться лише відмітка про затвердження її головою правління кооперативу.

Також судом першої інстанції встановлено факт прийняття рішення кооперативу за наявності необхідного кворуму, незважаючи на відсутність доказів на підтвердження даних обставин і прийнявши як доказ перелік учасників загальних зборів від 19 травня 2019 року (а. с. 186 т. 1), мотивуючи це наявністю в ньому прізвищ та ініціалів членів кооперативу, їх підписи та вказаний результат голосування.

Разом із тим, з наданих відповідачем результатів голосування неможливо встановити, до яких саме загальних зборів мають відношення ці результати, та за які питання порядку денного віддані голоси.

Так, протокол № 2 від 19 травня 2019 року, яким оформлено рішення кооперативу, містить інформацію про здійснення голосування членами кооперативу з двох питань, спершу голосування за розпорядок дня, який прийнято одноголосним загальним голосуванням членів кооперативу у кількості 75 чоловік (зазначивши, що на загальних зборах присутні тільки 73 члени кооперативу), в подальшому члени кооперативу голосували за питання порядку денного.

В даному випадку наданий відповідачем документ містить по одному підпису з одного питання без зазначення його суті, відтак встановити, з якого саме приводу було віддано голос, є неможливим.

В листку присутніх членів кооперативу на загальних зборах від 19 травня 2019 року відсутні підписи, які б підтверджували дійсну присутність вказаних осіб.

Відтак, жодні з наданих відповідачем документів не підтверджують наявності кворуму на загальних зборах від 19 травня 2019 року та набрання необхідної кількості голосів за рішення кооперативу.

Таким чином, суд першої інстанції не мав необхідних достатніх та належних доказів в матеріалах справи, щоб вважати встановленим факт наявності кворуму на загальних зборах кооперативу від 19 травня 2019 року та результатів голосування, що є безумовною підставою для визнання недійсним рішення кооперативу відповідно до висновків Верховного Суду в постановах від 05 травня 2020 року в справі № 916/1996/19, від 12 лютого 2020 року в справі № 916/1253/19.

Крім того, суд першої інстанції в рішенні посилався на те, що оскаржуване рішення кооперативу не порушує права позивачів, не містить дискримінації, адже розмежування розміру тарифу проведено загальними зборами кооперативу залежно від виду та розташування об`єкта нерухомого майна, а отже, відсутня залежність розміру внесків до конкретної людини або громадянина (групи людей), і наявність у власності особи квартири або нежитлового приміщення не визначає її майнового стану в порівнянні з іншою особою.

Судом першої інстанції не враховано, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року в справі № 755/18626/20 позовні вимоги кооперативу було задоволено частково та стягнуто з позивачів заборгованість за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року, нараховану на підставі рішення кооперативу, а також інфляційні втрати та 3 % річних в загальному розмірі 47454,92 грн. Таким чином, оскаржуване рішення та дії відповідача по нарахуванню позивачам компенсації витрат на підставі такого рішення безпосередньо стосуються прав та інтересів останніх та призводять до їх реального порушення (мають наслідком стягнення коштів з позивачів).

Враховуючи вищевикладені обставини та наявність судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з позивачів заборгованості по компенсації витрат на утримання будинку, прийнятого на підставі рішення кооперативу, оскарження такого рішення і дій по нарахуванню заборгованості за відповідний період є найбільш ефективним способом захисту порушених прав позивачів.

Відповідно до ст. 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Як наслідок, заборона дискримінації поширюється і на привілеї та обмеження за ознаками місця проживання та будь-якими іншими ознаками, а отже і за ознакою виду та місця розташування нерухомого майна, що перебуває у власності особи.

Саме тому розмір компенсації має встановлюватися або однаковий для всіх співвласників будинку, або якщо введено диференційовану оплату, вона має бути економічно обґрунтованою. В такому випадку має враховуватися вид нерухомого майна, належного співвласникам (житлове чи нежитлове), різні режими функціонування, навантаження на 1 кв.м. таких приміщень (житлових і нежитлових), різний обсяг необхідності витрат на обслуговування такого приміщення та прибудинкової території (навантаження на внутрішньобудинкові мережі, кількість відвідувачів, проїзд машин, місце паркування тощо), і наведене підтверджується правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17, Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року в справі № 910/6471/18, однак наведені правові висновки не були враховані судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

При цьому, витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласників, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Таким чином, виходячи з наведених вимог закону, всі співвласники мають приймати в рівній мірі участь в утриманні будинку та їх спільного майна, а всі витрати мають розподілятися пропорційно до їх часток в такому майні, при цьому встановлювати якийсь диференційований розмір внеску на компенсацію витрат по утриманню будинку можна лише за рішенням всіх співвласників будинку, а не лише осіб, які входять до кооперативу, який виступає балансоутримувачем будинку.

Однак, в даному випадку відповідачем було встановлено для власників приміщень в будинку фактичну компенсацію в розмір 6.70 грн. за кв.м. (рішення позачергових загальних зборів від 11 листопада 2018 року, оформлене протоколом № 4), а для власників приміщень першого поверху та підвальних приміщень - в майже вдвічі більшому розмірі 11,90 грн. за кв.м. за відсутності будь-яких економічних розрахунків та обґрунтувань.

Наведене свідчить про дискримінацію позивачів як власників приміщень першого та підвального поверху порівняно з власниками приміщень інших поверхів, які необгрунтовано та безпідставно мають нести витрати на утримання спільного майна будинку вдвічі більшому розмірі, ніж інші власники, однак дані обставини були залишені поза увагою суду першої інстанції.

При цьому в рішенні суд першої інстанції посилався на правовий висновок, викладений Верховним Судом в постанові від 13 лютого 2022 року в справі № 755/17075/16-ц на підтвердження того, що встановлення диференційованого розміру компенсації за витрати на утримання будинку не є дискримінаційним. Водночас, судом першої інстанції не звернуто уваги, що у вказаній справі ОСББ було затверджено кошторис на утримання будинку та відповідно встановлення диференційованого розміру компенсації витрат на утримання будинку було економічно обґрунтованим, а отже правові висновки Верховного Суду не є релевантними до цієї справи.

Також неоскарження рішення кооперативу іншими власниками приміщень першого та підвального поверхів жодним чином не позбавляє позивачів права звертатись до суду за захистом своїх порушених прав та не свідчить про законність оскаржуваного рішення кооперативу чи про те, що його скасування в судовому порядку порушить права таких власників, які позбавлені можливості оскаржити його в частині щодо себе.

Апеляційний суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26 листопада 2021 року в справі № 766/20797/18, що оскарження дій по нарахуванню певної плати/заборгованості є по факту єдиним, а тому ефективним способом судового захисту, відтак висновки суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивачів та обрання неефективного способу судового захисту не відповідають фактичним обставинам справи.

Відтак, рішення суду першої інстанції ухвалене в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, таке рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , апеляційний суд виходить із вищевикладеного і приходить до висновку, що позивачами належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, наявними в матеріалах справи, доведено, що рішення загальних зборів ЖБК «Київміськбуд-5» від 19 травня 2019 року є таким, що порушує їх права та інтереси як співвласників будинку, оскільки неможливо встановити наявність кворуму на загальних зборах кооперативу 19 травня 2019 року та підтримання рішення кооперативу більшістю присутніх членів; рішення кооперативу прийнято за відсутності необхідних економічних розрахунків (кошторису) та за відсутності доказів наявності кворуму для прийняття такого рішення, а компенсація, яка нараховується позивачам, є необґрунтованою та дискримінаційною.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу відповідача ЖБК "Київміськбуд-5" зводяться до підтримки помилкових висновків суду першої інстанції та переоцінки доказів і відхиляються апеляційним судом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про задоволення позову.

При зверненні до суду з позовом позивачами сплачено 3632 грн. за дві вимоги немайнового характеру, заявлені кожним із них (ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір") (а. с. 72, 73 т. 1), за подання апеляційної скарги - 5448 грн. (а. с. 59, 60).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та оскільки за наслідками апеляційного перегляду апеляційна скарга задовольняється в повному обсязі, стягує з відповідача на користь позивачів судові витрати за подання позову та апеляційної скарги на користь кожного в розмірі 4540 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, визнання незаконними дій задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення позачергових загальних зборів членів ЖБК «Київміськбуд-5», оформлене протоколом № 02 від 19 травня 2019 року щодо затвердження тарифу для власників приміщень першого поверху та підвальних приміщень у розмірі 11,90 грн. за 1 кв.м.

Визнати незаконними дії Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» щодо нарахування громадянам США ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , починаючи з 01 травня 2019 року, компенсації за використання комунікацій багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з розрахунку 11,90 грн. за 1 кв.м. площі належного їм нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., розташованого на першому поверсі такого будинку.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) на користь кожного судовий збір в розмірі 4540 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 19 січня 2023 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.