Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/479/23
Провадження № 2-з/357/3/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2023 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАСТА-ЛІСКІ Трубодеталь» Айдинян Анжели Василівни про забезпечення позову,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАСТА-ЛІСКІ Трубодеталь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрспецсервіс», ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та застосування наслідків недійсності правочину.
Одночасно з подачею позовної заяви, представник позивача звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони відчуження на : автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2015 року випуску, білого кольору, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN модель POLO, 2019 року випуску, бежевого кольору, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 .
Заява мотивована тим, що відповідачами були укладені договори купівлі-продажу 8045/2022/3127047 транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, номерний знак НОМЕР_5 ; 8045/2022/3242987 транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, номерний знак НОМЕР_2 ; 8045/2022/3127412 транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN модель POLO, номерний знак НОМЕР_6 ; 8045/2022/3243114 транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN модель POLO, номерний знак НОМЕР_4 .
Представник позивача зазначає, що вказані договори є фіктивними, вчиненими для уникнення звернення стягнення на оспорюване майно та неможливості виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 року у справі № 910/14790/21, яке частково скасоване постановою Північного Апеляційного господарського суду від 21.09.2022 року.
Представник позивача вважає, що відповідачі під час розгляду справи будуть продовжувати укладати фіктивні договори для уникнення виконання в майбутньому рішення суду у разі його задоволення. Крім того, позивачем вже було подано заяву про забезпечення позову у справі № 910/14790/21, де позивач просив суд забезпечити позов ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» до ТОВ «Альтернатива-В» про стягнення заборгованості шляхом накладення арешту на зазначені транспортні засоби VOLKSWAGEN CADDY та ОСОБА_2 . Однак, ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2021 у справі № 910/14790/21 було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову і як наслідок, ТОВ «Альтернатива-В» було відчужено транспортні засоби, що стало підставою для продовження судових спорів .
З метою уникнення загрози невиконання рішення суду/ускладнення виконання, у разі його задоволення, представник позивача просить накласти арешт на майно яке є предметом спору, для уникнення його відчуження під час розгляду справи судом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Так, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Згідно з ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.
З урахуванням викладених заявником обставин, та наданих доказів на підтвердження його вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно: автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN POLO, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 , є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчужувати майно, жодним чином не позбавляє власника права власності чи права володіння цим майном.
Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст. 158 ЦПК України).
Заявлені заходи забезпечення позову є необхідними та безпосередньо пов`язані із предметом розгляду по даній справі, оскільки усі позовні вимоги позивача стосуються вказаних транспортних засобів.
Тому вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби, є адекватним та співмірним позовним вимогам заходом забезпечення, спрямованим на недопущення порушення прав позивача.
Отже, суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховує наслідки забезпечення позову, правову підставу, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд вважає, що підлягає до задоволення вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту.
Як передбачено ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суддя Представник позивачазазначає,що вказані договориє фіктивними,вчиненими дляуникнення зверненнястягнення наоспорюване майнота неможливостівиконання рішенняГосподарського судуміста Києвавід 25.01.2022року усправі №910/14790/21,яке частковоскасоване постановоюПівнічного Апеляційногогосподарського судувід 21.09.2022року.
П О С Т А Н О В И В :
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАСТА-ЛІСКІ Трубодеталь» Айдинян Анжели Василівни про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт та заборонити відчужувати наступне майно:
- автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2015 року випуску, білого кольору, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки VOLKSWAGEN модель POLO, 2019 року випуску, бежевого кольору, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в разі, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Я. Ярмола
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2023 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 108541765 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні