Рішення

від 12.05.2022 по справі 2-4029/11

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-4029/11

Провадження №2-др/932/5/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Куцевола В.В.

при секретарі Рибалці В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Правобережне відділення № 6719 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

21.02.2022 року АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 2-4029/11. Подана заява обґрунтована тим, що 10.11.2011 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення у даній справі, яким з відповідачів солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором № 589/1 від 13.04.2007 року у розмірі 248 400, 30 грн. та понесені витрати у вигляді судового збору у сумі 1700 грн, витрати за інформаційно технічне забезпечення у розмірі 120, 00 грн., а всього 250 220, 30 грн. Вказане рішення набрало законної сили 09.10.2012 р.

Позивач зазначає, що під час прийняття вказаного рішення судом не було ухвалено рішення щодо позовної вимоги про зміну умов Кредитного договору №589/1 від 13.04.2007 року, а саме визначення строку виконання Кредитного договору №589/1 від 13.04.2007 року моментом набрання рішенням суду про зміну умов кредитного договору законної сили, а також просить змінити резолютивну частину, зазначивши у ній визначення точної грошової суми, присудженої до стягнення додавши до суми стягнення заборгованості валюти кредитування.

12.04.2022 від представника АТ «Державний ощадний банк України» Васильєвої О.В. надійшла заява про вступ у справу як представника, одночасно в якій вона просила розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

12.04.2022 від представника АТ «Державний ощадний банк України» Васильєвої О.В. надійшла заява про вступ у справу як представника, одночасно в якій вона просила розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до суду 31.01.2011 року із позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. У вказаній заяві позивачем було заявлено такі позовні вимоги: 1) стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Правобережного відділення № 6719 заборгованість за кредитним договором № 589/1 від 13.04.2007 року у розмірі 248 400 грн.. 30 коп. 2) ухвалити рішення, яким змінити умови кредитного договору № 589/1 від 13.04.2007 року щодо строку його виконання, а саме визначити строк виконання кредитного договору № 589/1 від 13.04.2007 року моментом набрання рішення суду про зміну умов кредитного договору законної сили.

З рішення суду вбачається, що вказана справа розглянута суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Єлісєєвою Т.Ю.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями ч.1ст.270ЦПК України,в діючійредакції,передбачено,що суд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,зокрема,якщо стосовно певноїпозовної вимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення (п.1);суд,вирішивши питанняпро право,не зазначивточної грошовоїсуми,присудженої достягнення,або майно,яке підлягаєпередачі,або дії,що требавиконати (п.2). Відповідно до ч.2 зазначеної в даному абзаці статті, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 11 ст. 33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 213 ЦПК України, справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Розглядаючи подану АТ «Ощадбанк» заяву про винесення додаткового рішення у справі № 2-4029/11, суд враховує наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 24 червня 2020 року прийнятій у справі № 759/9300/13-ц зазначив, що оскільки аналіз змісту статті 270 ЦПК України у системному зв`язку з іншими нормами права, дає підстави для висновку, що вказана процесуальна норма не встановлює беззаперечний обов`язок ухвалення додаткового рішення виключно в такому ж складі суду (суддів), що ухвалив рішення, оскільки у цьому разі законодавець використовує формулу «суд, що ухвалив рішення» як суддівська інституція, а не конкретних суддів суду. Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). Процесуальна можливість ухвалення судом додаткового рішення у складі, відмінному від складу суддів, що ухвалив рішення у справі, забезпечена, зокрема, приписами пункту 2.3.47. Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України №25 від 02.04.2015, що дозволяє автоматизований розподіл заяви про ухвалення додаткового рішення у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача). Таким чином, цивільний процесуальний закон не забороняє визначеним при автоматичному розподілі суддям знайомитись з матеріалами справи, у чому числі з дослідженими при судовому розгляді доказами, прослуховувати записи технічної фіксації судового процесу, уточнювати певні питання у учасників справи, яких у разі необхідності суд може викликати в судове засідання (частина четверта статті 270 ЦПК України).

Отже, оскільки стаття 270 ЦПК України не встановлює беззаперечного обов`язку ухвалення додаткового рішення виключно в такому самому складі суду (суддів), що ухвалив рішення, оскільки законодавець використовує формулу «суд, що ухвалив рішення», що означає суд як інституцію, а не конкретних суддів. Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог ч. 1 ст. 264 ЦПК України.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги про винесення додаткового рішення, суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Так, позивач звертаючись 31.01.2011 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська із позовною заявою просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Правобережного відділення № 6719 заборгованість за кредитним договором № 589/1 від 13.04.2007 року у розмірі 248 400 грн.. 30 коп.

Пунктом 4 частини 3 статті 175 ЦПК України, в діючій редакції, визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Отже з наведеного в попередньому абзаці вбачається, що формулювання заявлених позовних вимог є прерогативою та виключним правом позивача, яке суд оцінює за результатом розгляду справи.

Згідно вимог до змісту рішення суду, викладених у частині 5 статті 265 ЦПК України, в діючій редакції, у резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат;

3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

В той же час, положення пункту 4 частини 1 статті 215 ЦПК України, в редакції чинній на момент ухвалення основного рішення (10.11.2011 р.), передбачали зазначення у резолютивній частині:

- висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;

- висновку суду по суті позовних вимог;

- розподілу судових витрат;

- строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Судом встановлено, що в резолютивній частині рішення зазначено про задоволення позовних вимог; вирішено питання про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Правобережного відділення № 6719 заборгованості за кредитним договором № 589/1 від 13.04.2007 року у розмірі 248 400 грн.. 30 коп. та вирішено питання про розподіл понесених судових витрат.

Суд, при ухваленні додаткового рішення у даній справі зазначає, що підстави для прийняття додаткового рішення в частині визначення точної грошової суми, присудженої до стягнення додавши до суми стягнення заборгованості валюти кредитування, оскільки така грошова суми вже була визначена судом при прийнятті рішення та відповідає заявленій позовній вимозі, викладеній позивачем. У зв`язку із чим, суд зазначає, що підстави для ухвалення додаткового рішення в цій частині відсутні.

Щодо вимоги позивача про прийняття додаткового рішення в частині визначення строку виконання Кредитного договору №589/1 від 13.04.2007 року моментом набрання рішенням суду про зміну умов кредитного договору законної сили, то суд вважає цю вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд, приймаючи додаткове рішення в у цій частині бере до уваги, що рішенням в даній справі було встановлено факт порушення відповідачами умов кредитного договору, що є підставою для застосування положень ч.2 ст.651 ЦК України у спірних правовідносинах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 270, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Правобережне відділення № 6719 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Змінити умови кредитного договору № 589/1 від 13.04.2007 року щодо строку його виконання, а саме визначити строк виконання кредитного договору № 589/1 від 13.04.2007 року моментом набрання рішення суду про зміну умов кредитного договору законної сили.

В іншій частині заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.В. Куцевол