Рішення

від 24.01.2023 по справі 295/248/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/248/23

Категорія 79

2/295/892/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2023 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд із позовом, в якому зазначила, що вона працювала на посаді геодезиста в Поліського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру з 25.07.2011 року.

Із займаної посади звільнена 23.09.2013 року на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Позивач зауважує, що у зв`язку з існуванням заборгованості по заробітній платі судовим наказом Богунського районного суду м.Житомира від 22.01.2014 року (справа № 295/11505/18) з Поліського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 32275,53 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2020 року з Поліського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру на користь позивача стягнуто також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.09.2013 року по 17.09.2019 року у розмірі 183981,30 грн.

В ході примусового виконання рішення суду на картковий рахунок позивача надійшли суми: 17.09.2019 року 7058,38 грн., 28.12.2022 року 25190,92 грн., а всього 32249,30 грн.

Оскільки заборгованість по заробітній платі не сплачена в повному обсязі, позивач, вказуючи на положення ст. 117 КЗпП України, яка врегульовує відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні, просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.09.2019 року по 06.01.2023 року у розмірі 102007,00 грн. без урахування податків та обов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 працювала в Поліському Державному підприємстві геодезії, картографії та кадастру в період з 25.07.2011 року по 23.09.2013 року.

Судовим наказом Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2018 року (дата видачі 03.05.2018 року) з ДП «Поліськгеодезкартографія» на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 32275,53 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2020 року з Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру "Поліськгеодезкартографія" на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.09.2013 року по 17.09.2019 року у розмірі 183 981,30 грн. без урахування податків та обов`язкових платежів.

З досліджених судом витягів по грошових операціях на рахунках ОСОБА_1 слідує, що 17.09.2019 року від Богунського ВДВС здійснено переказ коштів в сумі 7058,38 грн. як заробітна плата за судовим наказом № 295/11505 від 03.05.2018 року. В подальшому, 28.12.2022 року здійснено зарахування заробітної плати за вказаним же наказом в сумі 25190,92 грн.

Відповідно до математичного обрахунку решта заборгованості складає 26,23 грн.

У відповідності до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістомч.1ст.117КЗпП Українив редакціївідповідно до Закону України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо оптимізаціїтрудових відносин»,дата набраннячинності -19.07.2022року, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно редакції ст. 117 КЗпП України редакції до 19.07.2022 року в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З аналізу наведених редакцій статті 117 КЗпП України слід дійти висновку, що законодавцем, з метою оптимізації трудових відносин, змінено період часу, протягом якого можливе стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені працівника.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

З даного приводу суд зауважує, що правовідносини, пов`язані з існуванням заборгованості по заробітній платі, розпочали свою дію безпосередньо на наступний день після звільнення працівника та продовжують існувати, в тому числі за наслідком судового захисту порушених прав особи, також на період звернення до суду із позовом.

В цьому розрізі виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку оцінюється як єдина за своїм юридичним спрямуванням конструкція, сутність якої фактично не змінюється редагуванням положень закону у вищенаведеному вигляді, за виключенням періоду нарахування санкцій відносно роботодавця.

Так, середній заробіток згідно зі статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника.

У виниклому спорі позивач фактично реалізувала право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 2013 по 2019 роки, що становить шість років. Покладення додаткової відповідальності на роботодавця суперечитиме вищенаведеним вимогам ч.1 ст. 117 КЗПП України в частині періоду, протягом якого можливе стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а також принципам добросовісності та співмірності.

З огляду на вищенаведене, суд відмовляє у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Поліського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішення можебути оскарженедо Житомирськогоапеляційного судушляхом поданняапеляційної скаргипротягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов