Ухвала

від 23.01.2023 по справі 225/192/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер судовоїсправи: 225/192/23

Номер провадження: 2/225/92/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

23 січня 2023 року

Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Мигалевич В.В., перевірив позовну заяву адвоката Саєнко Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Сєдовської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

19.01.2023 до Дзержинського міського суду Донецької області надійшла позовна заява адвоката Саєнко Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Сєдовської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства.

Усі справи, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності одночасно пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою додатково "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

ВССУ у своєму листі N 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (лист ВССУ N 6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність збільшується колом цивільних справ у спорах, рішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст.108-114 ЦПК України).

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що створюються із приводу нерухомого майна. Відповідно до положень статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позов про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК).); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договором найму житлового приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з вимогч. 1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

У даному випадку спір виник з приводу нерухомого майна.

В позові позивачка просить про визнання за нею права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться у смт. Нью-Йорк м. Торецьк Бахмутського району Донецької області, а також смт. Сєдово Новоазовського району Донецької області.

Таким чином, правила виключної підсудності, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18).

У позовній заяві представником позивача визначено ціну позову в сумі 103000 грн., без надання до суду жодних доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна.

Також представником позивача зазначено, що у зв`язку проведенням на території Торецької громади Бахмутського району Донецької області активних бойових дій, що ставить під загрозу життя та здоров`я осіб, провести належну оцінку майна оцінювачем та надати актуальний звіт про вартість майна не представляється можливим. Проведення аналізу ринку нерухомого майна на території смт Нью-Йорк міста Торецька через загальновідомі майданчики купівлі-продажу майна мережі Інтернет приводить до висновку, що дійсна вартість квартири (ціна, за яку майно може бути продане) за адресою: АДРЕСА_1 , не перевищує 55 000 грн. Територія Новоазовського району Донецької області, зокрема смт Сєдово знаходиться від окупацією РФ з 2014 року, тому провести оцінку майна на цій території не представляється можливим. Дійсна орієнтовна вартість 1/4 частки житлового будинку в смт Сєдово не перевищує 48000 грн.

Отже, висновок представника позивача щодо вартості спірного майна є орієнтовним і грунтується лише на припущеннях про максимальну вартість цього майна.

За таких обставин, суд позбавлений можливості правильно визначити підсудність даної справи.

Окрім того, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем до позовудолучено квитанція Таскомбанк №32528798800006171917 від 19.01.2023 про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. за позовом ОСОБА_1 .

При цьому, суду не надано актуальних відомостей щодо вартості квартири та ј будинку, на які просить визнати право власності позивач, та виходячи з яких визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті відповідно до позовних вимог.

Суддя також зауважує, що за позови майнового характеру згідно з приписами Закону України «Про судовий збір» повинен бути сплачений збір, сума якого визначається виходячи із актуальної ціни позову.

Згідно з ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки така подана без додержання вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку сум, що оспорюються (документи, які підтверджують дійсну вартість спірного майна).

Отже позивачу слід надати до суду документи, які підтверджують дійсну вартість спірного майна, відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до вимог ч.1ст.185ЦПКУкраїни суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви (заяви) постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.177,185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву адвоката Саєнко Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Сєдовської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху з наданням десятиденного строку з дня отримання заявником копії ухвали, для усунення зазначених в ній недоліків.

Позивачу у зазначений строк слід надати до суду документи, які підтверджують дійсну вартість спірного майна, відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Роз`яснити позивачці, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.В. Мигалевич