Рішення

від 27.03.2007 по справі 15/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        27.03.2007-29.03.2007 р.                                                                                Справа № 15/24

за позовом Приватного підприємства «Бізнес-Гранд»в особі філії в м. Полтаві, м. Полтава

до Приватної торгівельно-виробничої фірми «Нікос», с.Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область

про стягнення 5582,66 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача:                    не з'явився;

Від відповідача:          не з'явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача. заборгованості яка утворилась на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2005 року № 156, укладеного між сторонами по справі, у розмірі 5582,66 грн., з яких: 4273,84 грн. - основна заборгованість; 446,93 грн. –сума збитків з застосуванням індексу інфляції; 44,74 грн. –три проценти річних; 817,15 грн. - пеня.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної судом без представників сторін в засіданні 27.03.2007 року.

Позивач з належним чином оформленими повноваженнями в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена відповідачу за юридичною адресою, була повернута органом зв'язку з відміткою, що адресат за зазначеною адресою не проживає. Згідно відповіді державного реєстратора Новосанжарської районної державної адміністрації від 15.01.2007 року на запит позивача, даних про внесення будь-яких змін щодо Приватної торгівельно-виробничої фірми «Нікос»у державного реєстратора не має, тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

17.03.2005р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 156 (далі - Договір), згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначеному Договором, кількість та номенклатура якого визначається накладними, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу до 21 банківських днів по готівковому чи безготівковому розрахунку.

З боку позивача договірні зобов'язання виконані в повному обсязі. Факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується копією товарно-транспортної накладної № 15448 від 14.02.2006 року. В порушення п. 3.1 Договору з дати останньої поставки товару відповідач свої зобов'язання по Договору не виконав, в зв'язку з чим, з 14.02.2006 року позивачем було припинено постачання товару.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків № 174 від 29.06.2006 року (відповідачем підписаний, копія в матеріалах справи) та акту № 408 від 01.02.2007 року, основна заборгованість відповідача по Договору становить 4273,84 грн. На претензію № 30 від 01.02.2007р., направлену позивачем, відповідач належним чином не відреагував, сума боргу станом на момент подання позову не сплачена.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

В зв'язку з наведеним, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення основаного боргу в повному обсязі.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Суд задовольняє в повному обсязі нараховані позивачем три проценти річних від простроченої суми за період з 08.03.12.2006 року по 20.02.2007 року, які складають 44,74 грн., а також 446,93 грн. інфляційних витрат з березня 2006 року по грудень 2007 року.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Пунктом. 4.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату партії товару, за будь-яких причин, та при порушенні строків передбачених п. 3.1 Договору, відповідач виплачує пеню в розмірі 20% річних за кожен день затримки платежу. У позові позивачем заявлено до стягнення 817,15 грн. пені за період з 08.03.2006 року по 20.02.2007 року.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд виходить з того, що відповідачем нарахована пеня в розмірі, який не відповідає положенню вказаної статті, і в зв'язку з цим з відповідача пеня підлягає стягненню частково - в розмірі 184,18 грн. (за період з 08.03.2006 року по 08.09.2006 року) в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. В іншій частині вимог про стягнення пені у позові відмовляється.

В зв'язку з викладеним, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 4273,84 грн., 446,93 грн. збитків з застосуванням індексу інфляції; три проценти річних в розмірі 44,74 грн. є правомірними та обґрунтованими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, в частині стягнення пені позов задовольняється частково, на суму 184,18 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватної торгівельно-виробничої фірми «Нікос», с.Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область, р/р 26005117050000 в Полтавській філії АКІБ «Укрсиббанк», МФО 331865, код ЄДРПОУ 32807111, свідоцтво № 23756321, ІПН 328071116217, на користь Приватного підприємства «Бізнес-Гранд», м. Черкаси, вул. Богдана Хмельницького, 55 в особі філії в м. Полтаві, м. Полтава, пров. Перспективний, 10, р/р 26008606 в ПФ АБ «Укргазбанк», МФО 331520, код ЄДРПОУ 26218469, свідоцтво № 32132521, ІПН 227977523011, ліцензія № 126405 АА від 02.01.2002 року –4273 грн. 84 коп. - заборгованості; 184 грн. 18 коп. –пені, 446 грн. 93 коп. - інфляційних витрат; 44 грн. 74 коп. - три відсотки річних; 90 грн. 44 коп. - відшкодування витрат по оплаті держмита; 104 грн. 63 коп. – відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                Пушко І.І.