Постанова

від 18.01.2023 по справі 922/3411/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/3411/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.

та за участю представників сторін:

від прокуратури Зливка К.О. (службове посвідчення № 057328 від 09.10.2020);

від позивача не з`явився;

від відповідача Мирошниченко К.П. (ордер серії ВІ № 1085505 від 21.02.2022);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради (вх. № 3866 Х/1)

на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 (повний текст складено 26.11.2021), ухвалене у складі судді Погорелової О.В.

у справі №922/3411/21

за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, м. Богодухів в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області,

до відповідача Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради,

про стягнення 787565,12 грн

ВСТАНОВИВ:

Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області з позовом до Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради, в якому просить суд стягнути з відповідача шкоду заподіяну державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 787565,12 грн. Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради на користь Держави шкоду, заподіяну Державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 787565, 12 грн. Стягнуто з Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури - 11813, 48 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Комунальне підприємство «Благоустрій» Валківської міської ради, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21 залишено без руху. Встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме: надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 17720,22 грн; надати до Східного апеляційного господарського суду докази на підтвердження наявності у Сіренко В.В. повноважень на підписання апеляційної скарги Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради. Роз`яснено скаржнику, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради (вх. № 3866 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21. Призначено справу до розгляду на 22.02.2022 о 10:30 год.

18.01.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача (вх. № 622), в якому останній просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 16.11.2021 залишити без змін.

26.01.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Богодухівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 942), в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21 залишити без змін.

07.02.2022 на електронну адресу та 08.02.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1514,1546), в яких останній просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21 залишити без змін.

11.02.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради надійшла відповідь на відзив (вх. № 1745), в якій останній зазначив, що не визнає доводи викладені прокуратурою, просить не враховувати їх при здійсненні правосуддя та винесенні рішення.

11.02.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та призначення експертизи (вх. № 1745), в якому останній просив:

-поновити пропущений процесуальний строк для подання доказі та подання клопотання про призначення експертизи.

-долучити до матеріалів справи № 922/3411/21, докази подані разом з цим клопотанням;

-призначити проведення додаткової експертизи, проведення якої долучити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса»;

-поставити експерту наступні питання:

З урахуванням висновку наукової експертизи щодо екологічного стану земельної ділянки, що розташована поблизу с. Піски, Валківської міської ради поруч з полігоном твердих побутових відходів № 01-07/896 від 28.12.2021 Національної академії аграрних наук України національний Науковий центр «Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»

1. визначити площу засміченої земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

2. визначити площу забрудненої земельної ділянки сільськогосподарського призначення та земельної ділянки під полігоном (сміттєзвалищем).

3. встановити чи є ідентичним координати земельних ділянок кадастровий номер 632128800:02:000:0604 (відомості щодо якої на Публічній карті України 02.10.2016 було перенесено до архівного шару) та кадастровий номер 632128800:02:000:0604 (відомості щодо якої внесено до Публічної Кадастрової карти України 07.06.2021).

4. встановити чи здійснено розрахунок нанесених збитків, виконаний Державною екологічною інспекцією, з урахуванням фактичного КЗЗ.

5. встановити причинно наслідковий зв`язок перевищення показників ґрунту земельної ділянки, що розташована під полігоном поблизу земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 632128800:02:000:0604 станом на квітень 2021 року, саме через засмічення спірної території ТПВ, а не через будь-які інші причини (унаслідок біохімічних процесів у тілі земельної ділянки сільськогосподарського призначення пов`язаних з внесенням добрив під час сільськогосподарської діяльності користувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

6. встановити причинно наслідковий зв`язок забруднення та засмічення земельних ділянок саме з роботою Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради, яке створене в 2011 році, а не з інших підприємств які провадили діяльність з збору, вивозу та захоронення ТПВ на території Валкіської міської ради з 1976 року з моменту спорудження та визначення місця під полігон згідно рішення РИК 1976.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022, з метою надання можливості прокурору та представнику позивача підготувати письмові заперечення на клопотання Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради про поновлення строку на подання доказів та призначення експертизи, оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради (вх. № 3866 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21 до 10.03.2022 о 11:00 год.

Водночас, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 № 03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01 квітня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Отже, судове засідання, призначене на 10.03.2022 у справі не відбулося, оскільки, в Україні продовжено строк дії воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, розташованого у м. Харкові.

В оголошеннях, розміщених на офіційному веб-порталі судової влади України та на сторінці Східного апеляційного господарського суду в мережі «Фейсбук», суд зазначив, що відповідні судові засідання будуть перенесені на іншу дату, про що учасників судових процесів буде повідомлено додатково.

Крім того, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 доведено до відома учасників справи, що дата наступного судового засідання у справі буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю сторін спору та інших учасників судового процесу; постановлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги учасників справи повідомити додатково; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі «Електронний суд».

Східний апеляційний господарський суд поступово відновив свою роботу у особливому режимі, у зв`язку з чим, ухвалою суду від 17.10.2022 призначено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради (вх. № 3866 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі № 922/3411/21 на 14.12.2022 о 11:00 год.

27.10.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 задоволено клопотання Харківської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 922/3411/21 призначене на 14.12.2022 о 11:00 год., ухвалено провести за участю прокурора Харківської обласної прокуратури Зливки Каріни Олександрівни, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів поданих разом з клопотанням.

Відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради про призначення додаткової експертизи. Зобов`язано прокуратуру надати для огляду у судовому засіданні копії висновків експертиз, які проведено в рамках кримінального провадження № 12020220240000273. Оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради (вх. № 3866 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21 до 18.01.2023 о 10:45 год.

26.12.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради надійшло клопотання (вх. № 8428), в якому останній просить зупинити провадження у справі до винесення/набрання законної сили рішенням Валківського районного суду Харківської області у справі № 615/63/22.

13.01.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Богодухівської окружної прокуратури Харківської області на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2022 надійшли належним чином завірені копії висновків судових експертиз № 17211/17212 від 09.09.2021 та № 27483 від 02.11.2021, проведених в рамках кримінального провадження № 12020220240000273.

Присутня у судовому засіданні представник відповідача подане клопотання про зупинення провадження у справі підтримала та просила задовольнити, в обґрунтування зазначила, що Східним апеляційним господарським судом 14.12.2022 було відмовлено в долученні наданих апелянтом доказів та в проведенні повторної експертизи, хоча розгляд справи № 922/3411/21 та прийняття у ній рішення безпосередньо залежить від судового розгляду у кримінальній справі за обвинуваченням директора Комунального підприємства «Благоустрій» Лисяка М.С. В межах кримінального провадження досліджуються обставини за якими Державною екологічною інспекцією Харківської області здійснено перевірку, правильність відбору ґрунтів задля проведення експертизи, обставини за якими прокурором було замовлено проведення геодезичної зйомки, правильність здійснення експертиз, тощо.

Присутня у судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача та просила відмовити. Наголошувала, що дані справи не є взаємопов`язані та вирішення справи № 922/3411/21 можливо за наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів, розглянувши подане скаржником клопотання про зупинення провадження у справі, вирішила відмовити у його задоволенні з огляду на таке.

У відповідності до п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2018 у справі №910/13545/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого, для вирішення питання прозупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати як пов`язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливістю розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому, пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

На підтвердження факту порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства до матеріалів справи надано: Наказ про здійснення планового заходу (перевірки) КП «благоустрій» № 351/12-02 від 08.04.2021, Направлення від 08.04.2021 № 351/12-02/03-04 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Акт від 23.04.2021 № 351/12-02/03-04 складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Припис від 30.04.2021 № 82/03-13, протокол № 000891 про адміністративне правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення № 03-11/375 від 17.05.2021, протокол № 07-2021/14-18 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 02.06.2021, претензія № 92, 93, 94 з розрахунками шкоди.

Колегія суддів звертає увагу, що всі документи, складені позивачем за результатами інспекційної перевірки є чинними та у встановленому законодавством порядку не скасовані, а отже, є достатніми для вирішення спору у даній справі.

Зважаючи на приписи п. 5 ч. 1статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Наявність спору між тими самими сторонами ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутня об`єктивна неможливість розгляду даної справи до набранням законної сили рішенням Валківського районного суду Харківської області у справі № 615/63/22, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Присутня у судовому засіданні представник відповідача подану апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Присутня у судовому засіданні прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21 залишити без змін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 03.01.2023.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом, на підставі наказу про здійснення планового заходу від 08.04.2021 № 351/12-02, направлення на проведення планової перевірки від 08.04.2021 № 351/12-02/03-04 та повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.03.2021 № 1183/03-04, Державною екологічною інспекцією у період з 12.04.2021 по 16.04.2021 та з 19.04.2021 по 23.04.2021 проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Благоустрій» Валківської міської ради (т. 1 а.с. 18-20).

Про проведення вищевказаної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області завчасно, листом від 19.03.2021 № 1183-03-04, повідомлено Комунальне підприємство «Благоустрій» (т. 1 а.с. 18).

За результатами проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт №351/12-02/03-04 від 23.04.2021 та встановлено, що Комунальне підприємство «Благоустрій», як землекористувачем відповідно до рішення XII сесії XXIII скликання Валківської районної ради від 06.07.2000, при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної зі збиранням, транспортуванням та зберіганням відходів, не забезпечується захист земель від забруднення, засмічення та не вживаються заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу (т. 1 а.с. 21-38).

Зокрема, підприємством при експлуатації полігону твердих побутових відходів допущено засмічення твердими побутовими відходами (далі - відходи ТПВ), а саме: залишками ПЕТ-пляшок, поліетилену, макулатури, скла тощо земельної ділянки площею 0,7931 га., що розташована на території Черемушанського старостинського округу поблизу с. Піски, Богодухівського району, Харківської області за межами тіла полігону.

Внаслідок порушення правил експлуатації полігону (засмічення земельної ділянки) Комунальним підприємством «Благоустрій» допущено забруднення земельних ділянок площею 2,8426 га та площею 0,8567 га, що розташовані поблизу с. Піски на території Черемушанського старостинського округу Богодухівського району Харківської області забруднюючими речовинами (амонієм (обмінним) у перерахунку на амоній, нітратами у перерахунку на нітрати та фосфору рухомими формами у перерахунку на п`ятиоксид фосфор Р205).

Таким чином, внаслідок діяльності Комунального підприємства «Благоустрій», допущено засмічення та забруднення земель без відповідних дозволів, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища у вигляді накопичення у ґрунтах забруднюючих речовин, чим навколишньому природному середовищу заподіяно шкоди.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, директору Комунального підприємства «Благоустрій» винесено припис від 30.04.2021 № 82/03-13 (т.1 а.с. 39-40).

Крім того, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Зоря В.В. складений протокол про адміністративне правопорушення від 17.05.2021 № 000891 стосовно відповідальної посадової особи - директора Комунального підприємства «Благоустрій» ОСОБА_1 , за фактом скоєння останнім адміністративного правопорушення передбаченого статтями 52, 82, 82-1, ч. 1 статті 78 КУпАП (т. 1 а.с. 42).

У відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.05.2021 № 03-11/375, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (т. 1 а.с. 43).

У подальшому Держекоінспекцією, на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 №149), здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовлених засміченням та забруднення земельних ресурсів відходами, загальна сума яких склала 787565, 12 грн.

З метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди Держекоінспекцією 08.06.2021 надіслано до Комунального підприємства «Благоустрій» претензії № 92, 93, 94 (т. 1 а.с. 57-66).

Водночас, відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували неможливість оплати шкоди та станом на сьогодні шкода не відшкодована.

У зв`язку з чим, Держекоінспекцією направлено до Харківської обласної прокуратури матеріали перевірки для вжиття заходів реагування (т. 1 а.с. 71).

Зазначені обставини стали підставами для звернення прокурора до суду з даним позовом про стягнення шкоди заподіяної державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 787565,12 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3411/21 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради на користь Держави шкоду, заподіяну Державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 787565, 12 грн. Стягнуто з Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури - 11813, 48 грн судового збору.

Надаючи оцінку підставам представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області прокурором, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з ч. 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 статті 20І Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07.04.2020 № 230, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.

Проте, Держекоінспекцією з моменту пред`явлення претензій Комунальному підприємству «Благоустрій» до цього часу не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

За результатами опрацювання матеріалів, органами прокуратури встановлено порушення Комунальним підприємством «Благоустрій» вимог законодавства про охоронну навколишнього природного середовища, у зв`язку з чим відповідним листом від 21.07.2021 № 56-1514 вих. 21 повідомлено Держекоінспекцію про вказаний факт виявлених правопорушень та акцентовано увагу останньої на необхідності вжиття заходів до стягнення шкоди (т. 1 а.с. 68-70).

Водночас, у відповідь на вищевказаний лист від 26.07.2021, Держекоінспекція повідомила окружну прокуратуру про те, що самостійно Інспекція звертатися до суду з позовом не буде, у зв`язку з відсутністю асигнувань на сплату судового збору (т. 1 а.с. 71).

Позов до суду прокурором подано після направлення повідомлення позивачу в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (вих. №56-1604вих.-21 від 02.08.2021) (т. 1 а.с. 72-73).

Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений статтею 53 ГПК України та положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Загальні положення про цивільно - правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зауважити, що підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 922/3228/20.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

1) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.

3) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4) Остання складова- вина завдавача шкоди,але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Разом з цим, відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про охорону земель»власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про охорону земель» при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про відходи».

Згіднозі статтею 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема: д)забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване виділення тих відходів, що не підлягають утилізації; ж)не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; з)не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; к)забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; л)відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; р)здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об`єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування; т)виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

У відповідності до статті 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Відповідно достатті 42 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шлакосховищ, золовідвалів тощо).

Факт забруднення та засмічення земельних ділянок відповідачем підтверджується: Актом від 23.04.2021 № 351/12-02/03-04 складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Приписом від 30.04.2021 № 82/03-13, протоколом № 07-2021/14-18 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 02.06.2021.

Апеляційна скарга ґрунтується на порушенні Держекоінспекції вимог закону при здійсненні перевірки, а саме: державним інспектором при відборі ґрунту не було дотримані Положення ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2017; не надано обов`язкові документи, такі як паспорт обстежуваної ділянки, опис ґрунтів, опис пробного майданчику, відсутність яких фактично унеможливлює встановити розташування пробних майданчиків та визначити наявні на них ґрунти; не заповнені супровідні талони на кожну пробу; відсутня складена державним інспектором карта схема відбору проб.

Водночас, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) встановлює Закон України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Так, у відповідності до статті 21 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

Однак, Комунальне підприємство «Благоустрій» своїм правом щодо визнання матеріалів інспекційної перевірки незаконними не скористалось, ані до Держекоінспекції України, ані до адміністративного суду не зверталось.

Питання щодо процедури проведення перевірки не можуть бути предметом дослідження у даній судовій справі, а наведені у апеляційній скарзі доводи, не підтверджені жодниминалежними та допустимими доказами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічної правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі № 826/4/16 та від 23.09.2020 у справі № 640/2911/19.

У зв`язку з чим, колегія суддів зауважує, що всі документи, складені позивачем за результатами інспекційної перевірки є чинними та у встановленому законодавством порядку не скасовані.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Щодо розміру шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів застосовується Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997, з наступними змінами (надалі - Методика).

Відповідно до п. 1.2 Методики, вона встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності. Пунктом 1.3 Методики встановлено, що Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

12.04.2021 представниками позивача було здійснено відбір проб ґрунтів, про що складений відповідний акт від 12.04.2021 № 07-2021/14-18 (т. 1 а.с. 54-56).

Згідно з п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.6, 4.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики. У випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно з п. 4.6 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1): РШ = А ґ ГОЗ ґ ПД ґ КЗ ґ КН ґ КЕГ, де: Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./кв. м; Пд - площа забрудненої земельної ділянки, м2; Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування; Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1; Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2. Відповідно до п. 8.4.2 Методики, якщо вміст забруднюючої речовини встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, Кз визначається за формулою 4 Методики: Кз = (Сзр х Гп) / (Тзш х Іп х Кроз), (4), де: Сзр - концентрація (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю, мг/кг; Гп - товща земельного шару (глибина), на яку зафіксовано просочування забруднюючої речовини, м; Тзш - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м; Іп - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (додаток 3); Кроз - розрахунковий коефіцієнт, що дорівнює 1000000 мг/кг. Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб`єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою (5) (п. 4.11 Методики): Р ш.заг = Р ш.макс + 0.5 х (Рші + Рш2 + Ршп), (5), де: Р ш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн; Р ш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн; Рші, Рш2 та Ршп - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн. Аналізуючи зазначене вбачається, що вказана формула не містить у собі коефіцієнта Кзз, що виключає необхідність здійснювати його розрахунок. Кзз застосовується при розрахунку розміру шкоди зумовленої засмічення земельних ресурсів та визначається за додатком 5 Методики.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 787565, 12 грн, а саме:

- на суму 563894, 10 грн (розрахунок доданий до претензії № 92);

- на суму 40607, 58 грн (розрахунок доданий до претензії № 93);

- на суму 183063, 44 грн (розрахунок доданий до претензії № 94).

Щодо розрахунку шкоди у розмірі 563894, 10 грн (доданий до претензії № 92), колегія суддів зауважує, що розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів підтверджується в сумі 488457, 00 грн.

Розбіжність у сумі 75437, 10 грн (563894, 10 - 488457, 00), виникла внаслідок документального підтвердження показника «Пд площа засміченої ділянки, м2» у розмірі 0,6870 га, замість 7931 га застосованої Держекоінспекцію.

Щодо розрахунку шкоди у розмірі 40607, 58 грн (доданий до претензії № 93), колегія суддів зауважує, що розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів арифметично підтверджується у повному обсязі, а саме: у розмірі 40607, 58 грн.

Щодо розрахунку шкоди у розмірі 183063, 44 грн (доданий до претензії № 94), колегія суддів зауважує, що розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів підтверджується в сумі 134739, 26 грн.

Розбіжність у сумі 48324, 18 грн (183063, 44 - 134739, 26) виникла внаслідок документального підтвердження показника Гоз нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Харківській області станом на 01.01.2021 у розмірі 2,37 грн/м2, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 30.04.2021 № 11-20-9-3395/0/19/21), замість показника Гоз 3,22 застосованого Держекоінспекцію.

Таким чином, шкода, заподіяна Комунальним підприємством «Благоустрій» державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підтверджується у розмірі 663803, 84 грн.

Вказані розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зазначені у висновку експертів від 09.09.2021 № 17211/17212 за результатами проведення комплексної судової інженерно екологічної та економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження № 12020220240000273.

Судом першої інстанції вказаний висновок витребувано не було, хоча з матеріалів справи було достеменно відомо про наявність кримінального провадження № 12020220240000273, про що зазначено у відповіді на відзив Харківської обласної прокуратури (вх. № 22909 від 30.09.2021)

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню шкода, заподіяна державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 663803, 84 грн, в іншій частині слід відмовити.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було належним чином з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та стягнення з Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради шкоди, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 663803, 84 грн.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради (вх. № 3866 Х/1) задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради (63002, Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пр. Героїв Чорнобиля, 9, код ЄДРПОУ 37447188) на користь Держави на р/р UA108999980333179331000020591 (Валківської міської ТГ ГУК Харків обл./МТГ/24062100, код ЄДРПОУ 37874947, Банк одержувач - казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») шкоду, заподіяну Державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 663803, 84 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради (63002, Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пр. Героїв Чорнобиля, 9, код ЄДРПОУ 37447188) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору у розмірі 9957, 06 грн.

В іншій частині відмовити».

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) на користь Комунального підприємства «Благоустрій» Валківської міської ради (63002, Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пр. Героїв Чорнобиля, 9, код ЄДРПОУ 37447188) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2784, 63 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

У судовому засіданні 18.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2023.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін