Ухвала

від 23.01.2023 по справі 904/4905/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

23.01.2023м. ДніпроСправа № 904/4905/22

Суддя Ніколенко М.О., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Експрес-Логістик", м. Марганець, Дніпропетровська область

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради, м. Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 34 654,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Експрес-Логістик" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 34 654,50 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором на компенсаційні виплати за організацію соціальних перевезень на міському автобусному маршруті загального користування в м. Марганці за рахунок коштів міського бюджету № 12 від 16.06.2020 зі сплати компенсаційних виплат.

Ухвалою суду від 27.12.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Експрес-Логістик" № б/н від 12.12.2022 залишено без руху. Ухвалено Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Експрес-Логістик" в строк до 27.01.2023 включно усунути недоліки позовної заяви.

Через канцелярію суду, 16.01.2023 від позивача надійшла заява, якою усунуто недоліки, встановлені вищевказаною ухвалою суду.

Розглянувши подані матеріали, судом встановлено, що спір відноситься до юрисдикції та підсудний господарським судам, і матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами частини 1 статті 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

До позовної заяви не додано клопотання про розгляд справи у спрощеному чи в загальному порядку.

Згідно з ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд дійшов висновку, що цей спір є малозначним і його слід розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Разом з позовом позивач надав до суду клопотання про витребування від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради копії акту звіряння розрахунків від 01.12.2020 за соціальні перевезення на маршруті № 1 "Міська лікарня - Городище 1А" за грудень 2019 року.

Частиною 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

За таких обставин, акт звірки сам по собі не може вважатись доказом в розумінні чинних норм ГПК України.

Разом з цим, це не позбавляє позивача можливості скласти такий акт звіряння розрахунків в односторонньому порядку і подати до суду.

А отже, у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 81, 176, 234, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження у справі.

2.Справу № 904/4905/22 розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

3.Відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

4.Відповідачу: в порядку статті 251 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду); надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів; у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи надати відповідну обґрунтовану письмову заяву (у строк для подання відзиву).

5.Позивачу: в порядку статті 251 ГПК України, протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду належним чином засвідчені копії установчих документів; протягом 25 днів з дня відкриття провадження у справі надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення; надіслати іншим учасникам справи копію відповіді на відзив; у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи надати відповідну обґрунтовану письмову заяву (у строк для надання відповіді на відзив).

6.Поставити сторони до відома, що відповідно до вимог п.2 ст.252 ГПК України, справа буде розглянута через 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

Роз`яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http//dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.

Суддя М.О. Ніколенко