Постанова

від 18.01.2023 по справі 947/15524/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 947/15524/20

провадження № 61-20943св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження», приватний виконавець Одеського виконавчого округу Колечко Дмитро Миколайович,

треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року в складі судді Салтан Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів попередніх інстанцій

В червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (далі - ТОВ «Відродження»), приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Д. М. та просив:

визнати недійсними електронні торги з реалізації іпотечного майна - житлового будинку загальною площею 394, 3 кв. м та земельної ділянки площею 0, 0543 га, КН б/н за адресою: АДРЕСА_1 , які відбулися 29 травня 2020 року відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 482503;

заборонити приватному виконавцю Одеського виконавчого округу Колечку Д. М. складати, підписувати та видавати переможцю торгів акт про проведення торгів з продажу іпотечного майна - житлового будинку загальною площею 394, 3 кв. м та земельної ділянки площею 0, 0543 га, КН б/н за адресою: АДРЕСА_1 , які відбулися 29 травня 2020 року відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 482503.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі та залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до розгляду Одеським апеляційним судом справи № 520/6543/14-ц, суд першої інстанції виходив з відсутності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки позивач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року в частині залишення позову без розгляду залишено без змін.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач був обізнаний про рух справи, повернення поштової кореспонденції не є безспірним доказом того, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, тому правильними є висновки суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року і постанову Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться дев`ять будинків. Можливо суд направляв на його адресу повістки про виклик, однак він їх не отримував. У позовній заяві він зазначив не лише поштову адресу, але й електронну адресу та контактний номер телефону, за якими його можна було повідомити про час і місце проведення судових засідань в справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Одеси.

01 липня 2022 року матеріали справи № 947/15524/20 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилаються учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно з частиною першою, п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Як вбачається з матеріалів справи, про судове засідання, призначене на 11 листопада 2020 року, ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судової повістки, яка повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, призначене на 11 листопада 2020 року, розгляд справи відкладено на 09 грудня 2020 року, однак в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення ОСОБА_1 судової повістки про виклик у судове засідання.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, призначене на 09 грудня 2020 року, розгляд справи відкладено на 03 лютого 2021 року.

Судова повістка про виклик в судове засідання, призначене на 03 лютого 2021 року, яка направлялася на адресу позивача, повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.

Отже, ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, тому висновки суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання є передчасними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, вони підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов