Рішення

від 12.12.2023 по справі 947/15524/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/15524/20

Провадження № 2/947/1633/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2023 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

за участю секретаря - Грабової Т.П.,

представника ТОВ «Відродження» адвоката Савенко Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ТОВ «Відродження», приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Дмитра Миколайовича, треті особи: ОСОБА_2 , ДП «Сетам» про визнання недійсними прилюдних торгів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсними електронні торги з реалізації іпотечного майна, а саме земельної ділянки площею 0,0543 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного житлового будинку з каміння літ. «А» загальною житловою площею 116,4 кв. м., загальною площею 349,3 кв. м., та № 1,2 - огорожа, розташованих на адресою: АДРЕСА_1 , які відбулись 29 травня 2020 року відповідно до протоколу проведення елктроних торгів №482503, посилаючись на те, що Приватним виконавцем Одеського виконавчого округу Колечко Д.М. порушено правила та норми закону при проведенні прилюдних електронних торгів, а тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Позивач до судового засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Представник ТОВ «Відродження» - адвокат Савенко Г.С. у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до судового засідання не з`явився, повідомлявся, надав до суду відзив на позов в кому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Приватний виконавць Одеського виконавчого округу Колечко Д.М. до судового засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

3-ті особи: ОСОБА_2 , ДП «Сетам» до судового засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Справа знаходилась у проваджені Київського районного суду м. Одеси з 12.06.2020, що значно перевищує граничний термін розгляду цивільних справ, передбачених ЦПК України.

Одночасно з тим, судом приймається до уваги, що на протязі всього часу знаходження справи на розгляді у суді від ОСОБА_1 відмов від позову не надходило, а також те, що позивачем оскаржувалась ухвала суду про залишення позову без розгляду, свідчить про його бажання отримання рішення по суті виниклого спору.

З огляду на зазначене вище, суд вважає за можливе вирішити спір без участі позивача на підставі наявних у справі даних та доказів.

Вислухавши представника ТОВ «Відродження», вивчиши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 13.07.2007 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір №МL-500/098/2007.

13.07.2007 року, у якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки №РМL-500/098/2007, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Іллічовою Н.А., 13.07.2007 та зареєстрованим в реєстрі під номером 12524. Згідно умов вищевказаного договору, ОСОБА_1 передав в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,0543 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного житлового будинку з каміння літ. «А» загальною житловою площею 116,4 кв. м., загальною площею 349,3 кв. м., та № 1,2 - огорожа, розташованих на адресою: АДРЕСА_1 .

18.03.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг України» було укладено Договір про відступлення права вимоги. Згідно з вищевказаним договором ПАТ «ОТП Банк» відступив, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняв право вимоги за Договором іпотеки. Таким чином, до відповідача ТОВ «ОТП Факторинг Україна», перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк», щодо права вимоги до ОСОБА_1 .

У зв`язку з тим, що зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором виконувались не належним чином, кредитор був змушений у 2014 році звернутися із позовом про звернення стягнення на майно (справа № 520/6543/14-ц).

25.01.2018 Київським районним судом м. Одеса винесено рішення по справі №520/6543/14- ц яким позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №РМL 500/098/2007, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Іллічовою Н.А., 13.07.2007 та зареєстрованим в реєстрі під номером 12524, а саме: земельну ділянку площею 0,0543 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного житлового будинку з каміння літ. «А» загальною житловою площею 116,4 кв. м., загальною площею 349,3 кв. м., та № 1,2 - огорожа, розташованих на земельній ділянці 543 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 ) шляхом продажу цього майна на електронних торгах за початковою ціною 5 877 842,00 гривень з метою задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в загальній сумі 8 069 066,00 гривень.

Тобто, рішенням суду (справа № 520/6543/14-ц) та виконавчим документом, який був виданий на підставі рішення суду, було чітко визначено спосіб та порядок виконання - продаж майна «на електронних торгах за початковою ціною 5 877 842,00 гривень».

В подальшому були отримані виконавчі листи по справі №520/6543/14-ц, пред`явлені на виконання та 27.02.2019 відкрито виконавче провадження.

Відповідно до статті 45 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV«Про іпотеку» при реалізації предмета іпотеки прилюдні торги проводяться принаймні за умови участі одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години. (п. 1 розділу 5 «Порядку реалізації арештованого майна» (затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5).

29 травня 2020 року о 09:00 годині було розпочато електронні торги, відповідно до списку заявок на участь у торгах, яких було разом з ТОВ «Відродження» 13 учасників, безпосередньо в електронних торгах 29.05.2020 року участь приймало лише ТОВ «Відродження», (учасник № 12), всім іншим заявникам участь у торгах була відхилена у зв`язку з не сплатою гарантійних внесків.

29 травня 2020 року 17:32:40 год. ТОВ «Відродження» було зроблено ставку в розмірі 5877842, 00 грн. О 18:00 годині електронні торги за лотом № 377010 було завершено з першою та остаточною ставкою ТОВ «Відродження», яке відповідно до Протоколу проведення електронних торгів № 482503 від 29.05.2020 року (копія протоколу додається) стало переможцем Торгів, щодо реалізації предмета Іпотеки. Житловий будинок загальною площею 349,3 м.кв. та земельна ділянка площею 0,0543 га, КН б/н, за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевказане, за результатом проведених виконавчих дій 29.05.2020 майно було реалізовано на прилюдних торгах за початковою ціною 5 877 842,00 гривень, як і встановлено рішенням суду, оскільки жодний із учасників не заявив вищої цінової пропозиції (https://setam.net.ua/auction/378529).

04.06.2020 ТОВ «Відродження» у повному обсязі виконало свої зобов`язання щодо повної оплати (5 877 842,00 гривень) вартості придбаного на електронних торгах за лотом № 377010 нерухомого майна, що підтверджується платіжним доручення № 5755 від 04.06.2020. В подальшому Приватним виконавцем Колечко Д.М. на виконання приписів чинного законодавства було оформлено Акт про реалізацію предмета іпотеки від 15.06.2020.

Враховуючи зазначене ТОВ «Відродження» є добросовісним набувачем майна -житловий будинок загальною площею 349,3 м.кв. та земельна ділянка площею 0,0543 га, КН б/н, за адресою: АДРЕСА_1 , до якого перейшло право власності на придбане нерухоме майно, в порядку визначеному згідно норм чинного законодавства України.

Згідно із ч. 1 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, стартова ціна лота це початкова ціна продажу лота, яка дорівнює вартості майна, визначеній відповідно до законодавства, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною).

Ч. 21 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) передбачено якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

У відповідності із п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та у порядку, які визначені виконавчим документом і цим Законом.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульований статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

У даному випадку іпотекодержатель звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, що відповідає вимогам закону і умовам іпотечного договору.

Слід зазначити, що у відповідності із роз`ясненнями ВС, судами під час вирішення даної категорії справ має враховуватися не тільки факт порушення виконавцем Порядку реалізації арештованого майна, а і причинно наслідковий зв`язок між цими порушеннями та порушеннями прав та законних інтересів позивача, про це, до речі, зазначає і сам позивач у позові.

Рішенням Київського районного суду м. Одеса по справі №520/6543/14-ц, яке набрало законної сили, було надано належну оцінку висновку щодо вартості предмета іпотеки згідно зі звітом суб`єкта оціночної діяльності (ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.») від 21.07.2017 №093/2017 склала 7 444 663,00 гривень (з урахуванням технічного стану, як «добрий»), 5877842,00 гривень (з урахуванням технічного стану, як «задовільний»), 3468740,00 гривень (з урахуванням технічного стану, як «незадовільний»). Експертне дослідження виконано на підставі технічної документації на іпотечне майно та порівняльного методу, оскільки відповідач ухилявся від виконання експертизи. При цьому суд звертає увагу на те, що вказаний висновок експерта Полторацьким Є.Є. не оспорювався, а вартість спірного майна яка зазначена позивачем у розірі 15 812 586 грн., не підтверджується належними та допустимими доказами.

Нормами ст. 41 Конституції України, ст.328ЦК України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 650Цивільного кодексуУкраїни особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 656Цивільного кодексуУкраїни до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656Цивільного кодексуУкраїни можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною першою статті 215Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215Цивільного кодексуУкраїни України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажумайна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1Закону України"Провиконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятними відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48Закону України"Провиконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України"Провиконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статтей 203, 215 Цивільного кодесу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерстваюстиції Українивід 29вересня 2016року N2831/5 (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж иайна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведенняелектронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

У постанові від18листопада 2015року усправі N6-1884цс15Верховний СудУкраїни зазначив, що дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинно бути встановлене порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійними.

Таку саму правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 10 липня 2019 року у справі N 462/2232/16 (провадження N 61-21671св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі N 678/301/12 (провадження N 14-624цс18) зазначила, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерстваюстиції Українивід 27жовтня 1999року N68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за N 745/4038.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у справі N N 755/5232/19 від 14.12.2022 року, та у справі N N 522/10845/19 від 24.01.2023 року.

Враховуючи викладене вище, оскільки позивач при зверненні до суду з позовом посилався на порушення приватним виконавцем Закону України "Про виконавче провадження", а саме: щодо заниження оцінки майна, і жодного посилання на порушення зі сторони Державного підприємства "Сетам" проведення процедури прилюдних торгів, суд приходить до висновку, що позивач не згоден саме із діями приватного виконавця, проте, процедура оскарження таких дій прямо передбачена Законом України"Провиконавче провадження" та Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до частин першої, другої статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 81Цивільного процесуальногокодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 80Цивільного процесуальногокодексу України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89Цивільного процесуальногокодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При таких обставинах та з огляду на те, що позивач посилається на занижену оцінку реалізованого майна, що не є предметом доказування у справах про визнання недійсними електронних торгів, а результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб їх оскарження, суд вважажє вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 12,13, 76-83, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ТОВ «Відродження», приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Дмитра Миколайовича, треті особи: ОСОБА_2 , ДП «Сетам» про визнання недійсними прилюдних торгів залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2023

Суддя Огренич І. В.