Постанова

від 18.01.2023 по справі 716/835/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 716/835/19

провадження № 61-1199св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Лисака І. Н., Перепелюк І. Б., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» (далі - ТОВ «Мрія Фармінг Буковина»), у якому просила визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 05 вересня 2015 року між нею та ТОВ «Агрофірма ім. Суворова» в особі директора Туруна Г.П., недійсним.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 09 вересня 2009 року між нею та ТОВ «Агрофірма ім. Суворова», правонаступником якого є ТОВ «Мрія Фармінг Буковина», укладено договір оренди земельної ділянки строком на 7 років.

У зв`язку з небажанням продовжувати дію цього договору, 26 серпня 2016 року вона надіслала ТОВ «Агрофірма ім. Суворова» відповідне повідомлення. Однак, після закінчення строку дії договору оренди товариство земельну ділянку їй не повернуло та продовжує нею користуватися.

У серпні 2018 року їй стало відомо про наявність укладеного між нею та товариством договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2015 року.

Посилаючись на те, що вказаний договір оренди вона не підписувала, просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрала неправильний спосіб захисту, оскільки за умови доведення відсутності факту укладення спірного правочину ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 вересня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, за якими спірний договір позивач не підписувала та не погоджувала істотних умов цього договору, та правильно вважав, що ефективним способом захисту її права є звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2021 року ТОВ «Мрія Фармінг Буковина» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року в її мотивувальній частині щодо встановленого судом факту непідписання позивачем договору оренди та непогодження його істотних умов з ухваленням в цій частині нового рішення.

Підставами касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07 липня 2019 року в справі № 403/563/16-ц, від 04 вересня 2019 року в справі № 485/111/17; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів непідписання позивачем спірного договору оренди й суд першої інстанції такої обставини не встановлював, тому безпідставно зазначив про це в оскаржуваній постанові.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

02 квітня 2021 року справа № 716/835/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,26 га, розташованої на території Шубранецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області.

На підставі договору оренди земельної ділянки від 09 вересня 2009 року позивач передала цю земельну ділянку в оренду ТОВ «Агрофірма ім. Суворова», правонаступником якого є ТОВ «Мрія Фармінг Буковина», строком на 7 років. Договір оренди зареєстрований 09 вересня 2009 року.

Крім того, 13 серпня 2016 року державним реєстратором Комунального підприємства «Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації» проведено реєстрацію права оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки за ТОВ «Агрофірма ім. Суворова» на підставі укладеного між ними 05 вересня 2015 року договору оренди землі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц зроблено висновок про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний судом недійсним. Такий спосіб захисту як визнання правочину неукладеним не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання самостійного позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Ці висновки підтримані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц.

ОСОБА_1 звернулася з позовом про визнання договору оренди землі від 05 вересня 2015 року недійсним, посилаючись на те, що підпис від її імені на цьому договорі виконала не вона, а інша особа.

Отже, з огляду на оспорювання позивачем самого факту укладення договору оренди, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання цього договору недійсним не є належним та ефективним способом захисту права і тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції безпідставно послався на те, що суд першої інстанції встановив обставини справи, за якими спірний договір позивач не підписувала та не погоджувала істотних умов цього договору, оскільки рішення суду першої інстанції таких висновків не містить і в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували такі обставини.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає зміні шляхом виключення з її мотивувальної частини посилання на те, що суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, за якими спірний договір позивач не підписувала та не погоджувала істотних умов цього договору, а в іншій частині залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд змінює оскаржуване судове рішення, але виключно в частині мотивів його ухвалення, новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» задовольнити частково.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, за якими спірний договір позивач не підписувала та не погоджувала істотних умов цього договору.

В іншій частині постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов