Ухвала

від 19.01.2023 по справі 523/1739/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 січня 2023 року

м. Київ

справа № 523/1739/18

провадження № 61-795ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника Українсько-білоруського спільного підприємства «Одесмазсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю - адвоката Розенбойма Юрія Олександровича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Українсько-білоруського спільного підприємства «Одесмазсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - регіональне відділення Фонд державного майна України по Одеській області, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та несвоєчасно виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції та компенсації за весь час затримки розрахунку, про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УБСП «Одесмазсервіс» ТОВ, у якому просив: стягнути з УБСП «Одесмазсервіс» ТОВ на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 390 000,00 грн, а також компенсацію за невикористану щорічну відпустку сумі 32 218,48 грн та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції та компенсацію за весь час затримки розрахунку; стягнути з УБСП «Одесмазсервіс» ТОВ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з УБСП «Одесмазсервіс» ТОВ на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 390 000,00 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 32 218,48 грн, матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 20 000,00 грн та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції та компенсацію за весь час затримки розрахунку.

Стягнуто з УБСП «Одесмазсервіс» ТОВ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У січні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника УБСП «Одесмазсервіс» ТОВ - адвоката Розенбойма Ю. О. на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року.

У касаційній скарзі представник УБСП «Одесмазсервіс» ТОВ - адвокат Розенбойм Ю. О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що ціна позову у вказаній справі становить 522 218,48 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*250=671 000,00 грн).

Враховуючи зазначене вище, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2020 року та постанова Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню: справа становить значний суспільний інтерес, справа має виняткове значення для заявника. Заявник стверджує, що справа має виняткове значення для неї, оскільки виконання оскаржуваних судових рішень призведе до незапланованих втрат та невиплат заробітної плати працівникам підприємства.

Наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про обґрунтованість посилань на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки зводяться до незгоди особи, яка подала касаційну скаргу, з цими рішеннями та не свідчить про те, що є підстави для перегляду вказаних рішень у касаційному порядку.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

З урахуванням наведеного, заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, отже у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Українсько-білоруського спільного підприємства «Одесмазсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю - адвоката Розенбойма Юрія Олександровича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Українсько-білоруського спільного підприємства «Одесмазсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - регіональне відділення Фонд державного майна України по Одеській області, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та несвоєчасно виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції та компенсації за весь час затримки розрахунку, про стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян