Рішення

від 24.01.2023 по справі 240/14167/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року м. Житомир

справа № 240/14167/22

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідністю "ФОРСАЖ ТЕХНО КОМПАНІ" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідністю "ФОРСАЖ ТЕХНО КОМПАНІ" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки: площею 0,2428 га, кадастровий номер земельної ділянки 1810136600:07:002:0051, яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Корольова, 132, а саме незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306;

- зобов"язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки: площею 0,2428 га, кадастровий номер земельної ділянки 1810136600:07:002:0051, яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Корольова, 132, застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015.

В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідністю "ФОРСАЖ ТЕХНО КОМПАНІ" (далі - ТОВ "ФОРСАЖ ТЕХНО КОМПАНІ") має у користуванні земельну ділянку площею 0,2428 га, за кадастровим номером 1810136600:07:002:0051, яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Корольова, 132, за вказану земельну ділянку позивач зобов`язаний сплачувати земельний податок.

Функції визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованих в межах міста Житомира покладено на Міськрайонне управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. З метою визначення розміру земельного податку позивач звернувся до відповідача та 06.10.2021 отримав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Вказує, що при виготовленні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки за кадастровим номером 1810136600:07:002:0051, що розташована в межах міста Житомира у порушення п.4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" №931 від 10.06.2015 відповідач застосував коефіцієнт Км2 із значенням 1,750, а не коефіцієнт Км2 із значенням 0,306, що призвело до значного завищення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також зазначає, що застосування коефіцієнта Км2 у розмірі 1,750 призвело до значного завищення значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що у подальшому призводить до відповідного завищення розміру земельного податку, який позивач зобов`язаний сплачувати.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування коефіцієнту Км2 із значенням 1,750 до вказаної земельної ділянки при наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№40304/22), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування зазначає, що жодним законом або підзаконним актом не визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Крім того зазначає, що законодавчими та нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель не передбачено можливості встановлення або обмеження коефіцієнтів органами місцевого самоврядування після затвердження ними технічної документації, як результату проведеної оцінки земель.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання застосовувати при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки іншого коефіцієнту відповідач зазначає, що вказане відноситься до дискреційних повноважень відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Таким чином відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що на 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради 10.06.2015 прийнято рішення №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" (далі - рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015) (а.с. 13-14).

Згідно з п.1 та п.2 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира та середню базову вартість одного квадратного метра земель у місті Житомирі 249 грн 80 коп. Пунктом 3 введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01.01.2016.

Відповідно до п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м.Житомирі, а саме:

- обмежено застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306;

- обмежено застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів, у діапазоні від 0,5 до 1, при цьому "1" - це максимальне значення коефіцієнту, яке може застосовуватися при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира.

У п.6 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 зазначено, що користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форм власності та підпорядкування необхідно отримати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016.

Пунктом 10 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 покладено обов"язок на управління Держгемагенства у Житомирському районі Житомирської області забезпечити оформлення та видачу витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира користувачам або власникам земельних ділянок (а.с. 13 зворот).

Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, у якій просив надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно норм чинного законодавства, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-6-0.1001-189/443-21 від 06.10.2021, яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Корольова, 132, при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 1810136600:07:002:0051 площею 0,2428 га застосовано значення коефіцієнтів Км2 у розмірі: 1,750. Коефіцієнт індексації грошової оцінки 1,249 х 1,433 х 1,060 = 1,897 (а.с.12).

Позивач, вважаючи що відповідачем протиправно при наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-6-0.1001-189/443-21 від 06.10.2021 не застосовано положення п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир", звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України від 11.12.2003 №1378-ІV "Про оцінку земель" (далі - Закон України №1378-ІV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно зі ст.5 та 13 зазначеного Закону, ст.201 Земельного кодексу України обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яка визначає мету, функції грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, інформаційну базу для грошової оцінки земель, порядок її проведення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (далі - Методика №213).

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України та продовольства України від 25.11.2016 №489 (далі - Порядок №489).

Згідно з п.1.3 Порядку №489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Відповідно до Розділу ІІ "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку №489 передбачено, що Коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Отже, суд зазначає, що при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, враховуються, окрім інших, відповідні показники коефіцієнту Км2 (коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів) та коефіцієнту Км3 (коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території).

При цьому, Таблиця 1.6 до вказаного Порядку містить Граничні (максимальні і мінімальні) значення коефіцієнтів, які враховують ступінь містобудівної цінності території в межах населених пунктів (Км2). В даній таблиці прямо зазначено, що для населених пунктів з чисельністю населення від 250 до 500 (тис. чол.), до яких загальновідомо відноситься місто Житомир, максимальні значення коефіцієнту Км2 визначено в межах 3,0 - 3,5, а мінімальне значення цього ж коефіцієнту Км2 визначено 0,30.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.20 Закону України №1378-ІV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 1 статті 23 Закону України №1378-ІV передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Разом з тим, ч.3 ст.23 Закону України №1378-ІV встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Матеріали справи свідчать, що згідно з рішенням Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м.Житомирі обмежено застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306 (підпункт 4.1 пункту 4) затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земелл у м.Житомирі 249 грн 80 коп. (п.2). Введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01.01.2016 (п.3 рішення).

Одночасно згідно з п.10 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 відповідача зобов`язано забезпечити оформлення та видачу заявникам відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-6-0.1001-189/443-21 від 06.10.2021 при розрахунку нормативної грошової оцінки вартості земельної ділянки за кадастровим номером 1810136600:06:002:0051 площею 0,2428 га, відповідачем застосовано значення коефіцієнтів Км2 у розмірі 1,750 коефіцієнт індексації нормативної-грошової оцінки земельної ділянки 1,249 х1,433 х 1,060 =1,897.

Таким чином, відповідачем при формуванні технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаних земельних ділянок, не враховано обмеження застосування коефіцієнта Км2, встановлене п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015.

Окрім того, з наведеного слідує, що при застосуванні середньої базової вартості одного квадратного метра в розмірі 249,80 грн., яка введена у дію з 01.01.2016 одночасно застосовано коефіцієнти індексації за попередні роки, а саме: 1,249 (за 2014 рік) та 1,433 (за 2015 рік).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Інформація про коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель розміщена на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за електронною адресою: http://land.gov.ua.

Так, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: за 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, за 2016 рік - 1,06, за 2017 рік 1,0.

При цьому, у п.3 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки" від 10.06.2015 введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01.01.2016. Крім того, у п.6 рішення вказано, що користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форми власності та підпорядкування, отримати витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016.

Разом з тим, суд зазначає, що застосування відповідачем індексу 2014 та 2015 року є безпідставним, оскільки цей індекс характеризує зростання цін та відповідне зменшення вартості земель за попередньою, чинною на момент затвердження нормативною грошовою оцінкою. Доказів правомірності проведення індексації нормативної грошової оцінки із застосуванням індексів споживчих цін 2014-2015 року відповідачем не подано.

Використання при проведенні індексації нормативної грошової оцінки кумулятивного методу з використанням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2015 роки, що передували даті введення в дію рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земель, не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про оцінку земель».

З огляду на вказане, виходячи з положень абзацу п`ятого пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, відповідно до яких коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, суд вважає протиправними дії відповідача із застосування при визначенні коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки показників індексів споживчих цін за 2014 та 2015 роки, що передували даті набрання чинності рішенням Житомирської міської ради як таких, що вчинено без урахування дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме ці критерії є визначальними при перевірці на правомірність рішень та дій органів державної влади, що визначено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Рада у межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, рішення 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 суперечить вимогам законодавства, а тому такі дії є протиправними.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

У розумінні КАС України виявлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

У ході розгляду справи знайшло своє підтвердження порушення прав позивача з боку відповідача, при цьому останнім протилежного суду не доведено.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Щодо твердження відповідача, що позовні вимоги в частині зобов`язання при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, застосовувати інший коефіцієнт, є виключною компетенцією органів Держгеокадастру, суд зазначає наступне.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке суб`єкт владних повноважень чи інший суб`єкт при здійсненні владних управлінський функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли він може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто здійснення дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дій.

Також, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на викладене, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Проте, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, застосувати при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнт Км2, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин, а тому повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

З урахуванням зазначеного, враховуючи наявність порушеного права та необхідність застосування судом ефективного механізму для його відновлення, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 0,2428 га за кадастровим номером 1810136600:07:002:0051 застосовувати коефіцієнт Км2, що не перевищує максимальне значення 0,306, яке встановлене в п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність не застосування Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області положень п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем і Адвокатським об"єднанням "Міжнародний правовий консалтинг" укладено Договір про надання адвокатських послуг №14/06/2022 від 14.06.2022.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір №14/06/2022 від 14.06.2022 про надання адвокатських послуг, згідно з яким адвокатське об"єднання розробляє, підписує та подає до суду позовну заяву про визнання незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номер 1810136600:07:002:0051. Вартість послуг обумовлена сторонами у розмірі 7000 грн.

Як уже зазначалося судом, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що позивачем доказів оплати дана справа є справою незначної складності, у даній категорії справ є усталена судова практика Верховного Суду, розгляд справи проводився у порядку письмового провадження без виклику представників сторін у судове засідання, тому за критеріями обґрунтованості її розміру та пропорційності до предмета спору, на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн решту витрат повинен нести позивач.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн. У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідністю "ФОРСАЖ ТЕХНО КОМПАНІ" (вул.Корольова, 132, Житомир, 10025, код ЄДРПОУ 44342663) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі (вул.Довженка, 45, Житомир,10002, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії, -задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" №931 від 10.06.2015 при наданні Товариству з обмеженою відповідністю "ФОРСАЖ ТЕХНО КОМПАНІ" витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1810136600:07:002:0051 площею 0,2428 га, яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Корольова, 132, а саме: застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 в розмірі, що перевищує максимальне значення 0,306.

Зобов"язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі при розрахунку Товариству з обмеженою відповідністю "ФОРСАЖ ТЕХНО КОМПАНІ" нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 1810136600:07:002:0051, площею 0,2428 га, яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Корольова, 132, застосувати коефіцієнт Км2, що не перевищує максимальне значення 0,306, яке визначене п.4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" №931 від 10.06.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідністю "ФОРСАЖ ТЕХНО КОМПАНІ" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 (нуль) коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн (дві тисячі) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 24 січня 2023 року.

Суддя А.В. Горовенко