Рішення

від 20.01.2023 по справі 340/8430/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/8430/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна логістична компанія Патріот до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 19.10.2021 року №00044460712 про донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 914549,00 (в т.ч 870096,00 грн. основне зобов`язання, 44453,00 грн. штрафні санкції);

- від 19.10.2021 року №00044500712 про донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 760953,00 (в т.ч 608762,00 грн. основне зобов`язання, 152191,00 грн. штрафні санкції);

- від 19.10.2021 року №00044480712 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 817549,00 грн.;

- від 19.10.2021 року №00044510712 про донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 83028,00 (в т.ч 66422,00 грн. основне зобов`язання, 16606,00 грн. штрафні санкції).

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ ТЛК Патріот з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 03.11.2017 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт перевірки №2862/11-28-07-12/41704947 від 25.08.2021. На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем винесені оскаржувані рішення. Позивач, не погоджується з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, та вважає їх такими що підлягають скасуванню, оскільки ТОВ Транспортна логістична компанія Патріот в періоді, що перевірявся відповідачем, мало реальні господарські операції з ТОВ ВВ Вуд Компані на загальну суму 5299999 грн., ТОВ Гриф Юнайтед на загальну суму 285852 грн., ПП Техсприяння на загальну суму 2537377 грн., ПП Голд Сервіс на загальну суму 987840 грн., ТОВ Центрекобуд на загальну суму 1080961 грн., Філія Глобинський автодор ДП Полтавський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України, ТОВ «Порт-Олві». Вказував, що реальність господарських операцій по вказаних у акті перевірки контрагентах підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами, товарно-транспортними накладними. Вважає, що товариством правомірно визначено грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, оскільки вартість товарів і послуг у результаті здійснення операцій з контрагентами була включена до складу витрат, а податковий кредит формовано відповідно до законодавства України. Додатково зазначив, що перевіркою відповідача, проведеною за період з 03.11.2017 року по 31.03.2021 року ТОВ "ТЛК "Патріот", встановлено здійснення виплат доходів нерезидентів джерелом походження з України у вигляді фрахту нерезиденту Підприємство NETWORK GLOBAL LPJSTIK A.S. (Турецька Республіка). Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента за період з 03.11.2017 року по 31.03.2021 року встановлено його заниження за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 всього у сумі 66422 грн., в тому числі за 2019 рік в сумі 66422 грн. ТОВ "ТЛК "Патріот" перерахувало кошти за послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом на банківський рахунок компанії - нерезидента NETWORK GLOBAL LPJSTIK A.S., ISTANBUL, TURKEY (р/р IBAN:TR550006200161600009087632 на підставі банківських виписок від 03.04.2019 в сумі 20 600,00 дол. США або 555 667,65 грн., та від 11.04.2019 в сумі 20 600,00 дол. США або 551 363,70 грн. В бухгалтерському обліку ТОВ "ТЛК "Патріот'' сума винагороди за послуги перевезення відображена по Кт рах.312 „Поточні рахунки в іноземній валюті" по Дт pax.632 Розрахунки з іноземними постачальниками. При цьому зазначає, що причиною для встановлення нібито факту заниження суми податку з доходу нерезидента для контролюючого органу стала відсутність у позивача довідки про те що компанія NETWORK GLOBAL LPJSTIK A.S. є резидентом Турецької Республіки - та в зв`язку з чим відповідач прийшов до висновку про те, що позивач повинен був застосовувати ставки оподаткування по даній операції у відповідності до українського законодавства. Тобто фактично, без посилання на будь-які документальні докази (дані з ЄДРПОУ тощо) відповідач встановив факт, що підприємство NETWORK GLOBAL LPJSTIK A.S. (Турецька Республіка) - не є резидентом Турецької Республіки, а є резидентом України чи будь якої іншої країни і тому позивач повинен був застосовувати ставки оподаткування по даній операції у відповідності до українського законодавства. Отже, вважає донарахування відповідачем податкового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та застосування штрафних санкцій на загальну суму 83028,00грн. (в т.ч. 66422,00грн. основне зобов`язання, 16606,00грн. штрафні санкції) - протиправним.

Ухвалою судді від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, на 06 грудня 2021 року призначено підготовче судове засідання (т.2 а.с.13-14).

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що за результатами перевірки позивача, контролюючим органом було здійснено аналіз господарської діяльності підприємств - контрагентів, що мали господарські взаємовідносини не лише з позивачем, а й з іншими контрагентами, які виступали постачальниками, виробниками продукції, що в подальшому надходила до кінцевого споживача, то за результатами зібраної інформації, вивчених документів (єдиний реєстр податкових накладних та інші джерела зібрання такої інформації) не було підтверджено реальності господарських операцій. Додатково зазначив, що перевіркою відповідача, проведеною за період з 03.11.2017 року по 31.03.2021 року ТОВ "ТЛК "Патріот", встановлено здійснення виплат доходів нерезидентів джерелом походження з України у вигляді фрахту нерезиденту Підприємство NETWORK GLOBAL LPJSTIK A.S. (Турецька Республіка). Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента за період з 03.11.2017 року по 31.03.2021 року встановлено його заниження за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 всього у сумі 66422 грн., в тому числі за 2019 рік в сумі 66422 грн. (т.2 а.с.30-43).

06.12.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.01.2022 для надання доказів (т.3 а.с.41).

24.01.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.02.2022 для надання доказів (т.3 а.с.121).

Ухвалою суду від 18.02.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.03.2022 року, витребувано докази та продовжено проведення підготовчого провадження у справі (т.3 а.с.129-130).

16.03.2022 підготовче судове засідання відкладено до 30.05.2022 за клопотанням представника відповідача (т.3 а.с.133, 135).

30.05.2022 підготовче судове засідання відкладено до 22.06.2022 у зв`язку з неявкою представника позивача (т.3 а.с.136).

22.06.2022 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 06.07.2022 за клопотанням представника позивача для надання додаткових доказів (т.3 а.с.139).

06.07.2022 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2022 для надання додаткових доказів (т.3 а.с.144).

Ухвалою суду від 26.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2022 (т.3 а.с.229).

В судовому засіданні 30.08.2022 представник позивача заявив клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, щодо якого не заперечував представник відповідача.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження, що відображено в протоколі судового засідання (т.3 а.с.233).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна логістична компанія Патріот зареєстровано як юридична особа 03.11.2017, перебуває на обліку у податковому органі як платник податків, з 01.12.2017 є платником ПДВ, основним видом діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, а також будівництво доріг і автострад (т.1 а.с.16-17, 18).

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу від 07.07.2021 №763-п та направлень від 26.07.2021 №№1384, 1385, 1386, 1387, з 27.07.2021 по 16.08.2021 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ТЛК Патріот, за результатами якої складено акт перевірки №2862/11-28-07-12/41704947 від 25.08.2021 (т.1 а.с.47-111, т.2 а.с.48-51).

Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення, зокрема:

- п.44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України у результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за 1 квартал 2021 року в сумі 817 549 грн., та встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 870 096 грн., у тому числі: за 2019 рік в сумі 177811 грн., за 2020 рік в сумі 644871 грн., в тому числі за три квартали 2020 року в сумі 346732 грн., за 1 квартал 2021 року в сумі 47414 грн.;

- п.г пп.141.4.1, пп.141.4.2, пп.141.4.4 п.141.4 ст.141 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у вигляді фрахту згідно Контракту надання послуг №20191/15.03.2019 від 12.04.2019 з нерезидентом NETWORK GLOBAL LPJSTIK A.S. (Турецька Республіка), за 2019 рік в сумі 66422 грн.;

- п.103.9 ст.103 Податкового Кодексу України в частині не подання звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів за 2019 рік (додаток ПН „Розрахунок (Звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України" до р.23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємства);

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, 198.6 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 608762 грн., у тому числі: за 2017 рік - 5979 грн., у т.ч. за грудень - 5979 грн.; за 2018 рік - 13685 грн., у т.ч. за січень-13685 грн.; за 2020 рік - 507050 грн., у т.ч. за липень - 77947грн., серпень -156850 грн., вересень - 78247 грн., жовтень - 79202 грн., листопад - 71475 грн., грудень - 43329 грн.; за 2021 рік - 82048 грн., у т.ч. за січень - 82048 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.10.2021:

- №00044460712 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 914549,00 грн., в т.ч. 870 096,00 грн. - основне зобов`язання, та 44453,00 грн. штрафні санкції (т.1 а.с.43);

- №00044500712 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 760953,00 грн., в т.ч. 608762,00 грн. основне зобов`язання, 152191,00 грн. штрафні санкції (т.1 а.с. 44);

- №00044480712 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 817549,00грн. (т.1 а.с.45);

- №00044510712 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 83028,00 грн., в т.ч. 66422,00 грн. основне зобов`язання та 16606,00 грн. штрафні санкції (т.1 а.с.46).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п.п.14.1.178, 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.186.1 ст.186 ПК України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Стаття 188 ПК України передбачає порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням статті 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Додатково суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.

Таким чином, з метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, специфіку предмету поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Так, судом встановлено, що згідно договору поставки №95 від 01.03.2021 (т.1 а.с.112-113) позивачем придбано у ТОВ Центрекобуд щебінь різних фракцій, що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.114-125), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.139-163), рахунком на оплату (т.1 а.с.126).

ТОВ Центрекобуд виписано податкові накладні за березень 2021 року, всього на суму ПДВ 150133,47 грн., суму без ПДВ 750667,36 грн. (т.1 а.с.127-138).

Встановлено, що ТОВ Центрекобуд зареєстроване 26.12.2012 як юридична особа, основним видом діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. (т.1 а.с.249-253).

На виконання вимог ухвали суду в частині витребування документів та доказів, ТОВ Центрекобуд надало письмові пояснення, в яких підтвердило фінансово-господарські операції з позивачем, надавши копії документів (т.2 а.с.151 - 225).

Щодо посилання відповідача на господарські взаємовідносини контрагентів ТОВ «Центрекобуд» та відсутності таких товарів за результатами перевірки, аналізу баз даних та наявної інформації за 1 квартал 2021 року, то суд зазначає, що контролюючим органом здійснене аналіз лише за вказаний період, в який у позивача були з ТОВ Центрекобуд господарські взаємовідносини. При цьому не досліджувався інший період, який передував 1 кварталу 2021 року.

Згідно договору поставки №17/12 від 17.12.2020 позивачем придбано у ТОВ ВВ Вуд Компані (т.1 а.с.164-166) стрічку транспортерну 1000 мм х 16 мм, що підтверджується видатковою накладною (т.1 а.с.168), рахунком на оплату (т.1 а.с.167), платіжним дорученням (т. 1 а.с.169).

ТОВ ВВ Вуд Компані виписано податкову накладну №2 від 24.12.2020 року, всього на суму 441665,96 грн., в т.ч. ПДВ 88333,19 грн. (т.1 а.с.170).

Встановлено, що ТОВ ВВ Вуд Компані зареєстроване 29.12.2017 як юридична особа, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля. (т.2 а.с.9-12).

До того ж, як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ ВВ Вуд Компані здійснював реалізацію стрічки транспортерної 1000 мм х 16 мм (т.1 а.с.74).

Згідно договору про надання послуг будівельних механізмів № 02/09-сп від 02.09.2019 ПП Голд Сервіс надало позивачу послуги фронтального навантажувача та бульдозера, відновлення гідравлічного мотору Liebherr 5716917 2004 р., ремонту гідромеханічної трансмісії бульдозера Т-330-Р1, гідротрансформатора щодо купівлі стрічки транспортної 800х14х4, шин 315/80 r 22,5, 385/65 r 22,5, стрічки гусеничної б/в, натяжного колеса гусениці б/в (т.1 а.с.193-195), що підтверджується рахунком-фактурою (т.1 а.с.196), видатковими накладними (а.с.196-197, 199, т.2 а.с.153-155), актами здавання-приймання робіт (т.1 а.с.198, 200, т.2 а.с.151-152), платіжними дорученнями (т.1 а.с.201-206).

ПП Голд Сервіс зареєстроване 01.10.2014 як юридична особа, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля, а також надання в оренду будівельних машин і устаткування; не є платником ПДВ (т.1 а.с.245-248).

Так, контролюючим органом зроблено висновок про те, що господарські операції позивача з ПП Голд Сервіс не відбулись, оскільки підприємство не подало звіт за 2019 рік, не є платником ПДВ, відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутній законного (легального) джерела походження придбаного товару, відображення як реалізованого (т.1 а.с.54-55).

Проте, суд зазначає, що контролюючий орган не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

До того ж, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не подача звіту, відсутній рух активів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем. Так, наприклад, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічна ситуація може мати місце з основними засобами, вони можуть перебувати в користуванні за договорами оренди, лізингу тощо.

На такий факт звертає увагу і Верховний Суд, зокрема в рішеннях у справах від 24.01.2019 №810/2741/17 (адміністративне провадження №К/9901/63386/18), від 21 травня 2019 року № 820/2516/17 (адміністративне провадження №К/9901/9287/19).

Згідно договору надання послуг по перевезенню вантажу №27/07-2020 від 27.07.2020 ПП Техсприяння надані позивачу транспортні послуги (т.1 а.с.171-172), рахунками (т.3 а.с.193, 195, 197, 199-200, 202, 204, 207, 209, 211, 213, 215, 217), актами надання послуг (т.3 а.с.156-192, 194, 196, 198, 201, 203, 205-206, 208, 210, 212, 214, 216), платіжними дорученнями за серпень 2020 року на суму 482433,5 грн., вересень 2020 року на суму 364991,52 грн., за жовтень 2020 року на суму 212981 грн., за листопад 2020 року на суму 100000 грн., за грудень 2020 року на суму 238700 (т.3 а.с.218 227).

ПП Техсприяння виписано податкові накладні (т.1 а.с.174-175, т.4 а.с.12-19).

Встановлено, що ПП Техсприяння зареєстроване 21.07.2000 як юридична особа, основним видом діяльності є вантажний автомобільний транспорт (т.2 а.с.1-4).

Згідно договору про надання послуг №3 від 08.07.2020 Філія Глобинський автодор ДП Полтавський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України надала послуги позивачу по приготуванню асфальтобетонної суміші з давальницької сировини (т.1 а.с.176-179), а також відповідно до договору №4 про надання послуг від 08.07.2020 надала позивачу послуги з улаштування асфальтобетонного покриття в ангарі с.Яроші СФГ Верест (т.1 а.с.180-183), що підтверджується рахунками-фактурами (т.1 а.с.184, 186), актами здавання-приймання робіт (т.1 а.с.185, 187), калькуляцією (т.1 а.с.188), платіжними дорученнями (т.1 а.с.191-192).

Філія Глобинський автодор ДП Полтавський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України виписано податкові накладні за липень 2020 року, всього на загальну суму 275267,96, в т.ч. ПДВ 45877,99 грн. (т.1 а.с.189-190).

Так, улаштування асфальтобетонного покриття в ангарі с.Яроші СФГ Верест, здійснювалось позивачем на замовлення СФГ Верест на підставі договору про надання послуг №03/07-д від 07.03.2020 (т.3 а.с.30-33), що також підтверджується рахунком на оплату, калькуляцією, актом приймання виконаних будівельних робіт (т.3 а.с.34-40)

Встановлено, що Філія Глобинський автодор ДП Полтавський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України зареєстровано як відокремлений підрозділ юридичної особи 21.03.2007 (т.1 а.с.223-230, 231-241).

На виконання вимог ухвал суду щодо витребування документів та доказів Філія Глобинський автодор ДП Полтавський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України надало копії документів на підтвердження господарських операцій з позивачем (т.3 а.с.2-14).

В акті перевірки відповідачем вказано, що перевіркою встановлено документальне оформлення господарських правовідносин з придбання ТОВ "ТЛК "Патріот" у грудні автомобіля Volkswagen Golf 3VWCA7AUOGM504914 у ПП "Поло-Інвестбуд" на загальну суму 117982,98 грн., в т.ч. ПДВ 19663,83 грн. При цьому зазначено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2017 року по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ "Порт-Олві" (ЄДРПОУ 39047892) на загальну суму 117982,98 грн., в т.ч. ПДВ 19663,83 грн., не підтверджені податковими накладними (т.1 а.с.86)

Проте, суд зауважує, що у позивача були господарські взаємовідносини з ТОВ "Порт-Олві" (ЄДРПОУ 39047892), а не ПП "Поло-Інвестбуд" . Більш того ІПН постачальника, зазначений відповідачем в акті перевірки № 390478911234 належить ТОВ "Порт-Олві", про що свідчить надана позивачем податкова накладна №10 від 01.12.2017. (т.4 а.с.20)

Крім того, судом встановлено, що згідно договору від 16.02.2018 № 00857-Н2448501 купівлі-продажу автомобіля ТОВ Порт-Олві продало позивачу легковий автомобіль Volkswagen Golf, 2015 року випуску на суму ПДВ 97789,53 грн., без ПДВ 488947,67 грн. (т.2 а.с.228-229), що підтверджується актом приймання-передачі автомобіля (т.2 а.с.230), видатковою накладною (т.2 а.с.231).

Відповідно договору від 21.03.2018 № 00836-Н2448503 купівлі продажу/поставки автомобіля та додатку до нього, ТОВ Порт-Олві продало позивачу автомобіль Volkswagen Passat Elegance Life 2.0 TDI, 2018 року на суму ПДВ 144492,83 грн., без ПДВ 722464,17 грн. (т.2 а.с.232-236), що підтверджується видатковою накладною (т.2 а.с.237), довіреністю (т.2 а.с.238).

Додатково ТОВ Порт-Олві надало позивачу послуги з ремонтів (обслуговування) зазначених автомобілів, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), за лютий 2018 року всього сума ПДВ 1168,53 грн., сума без ПДВ 5842,65 грн., за липень 2018 року всього сума ПДВ 1162,35 грн., сума без ПДВ 5811,75 грн., за листопад 2018 року всього сума ПДВ 1524,27 грн., сума без ПДВ 7621,36 грн., за лютий 2019 року всього сума ПДВ 1237,77 грн., сума без ПДВ 6188,85 грн., за березень 2019 року всього сума ПДВ 21537,97 грн., сума без ПДВ 6135,55 грн., за травень 2019 року всього сума ПДВ 2899,21 грн., сума без ПДВ 14496,06 грн. (т.2 а.с.239-245).

На виконання вимог ухвал суду від 08.11.2021, в частині витребування документів, а також від 18.02.2022 про витребування доказів ТОВ Порт-Олві надало копії документів на підтвердження господарських операцій з позивачем (т.2 а.с.227-245).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Гриф Юнайтед" у лютому 2020 року були господарські взаємовідносини щодо поставки шин, що підтверджується видатковою накладною №14 від 19.02.2020, рахунком на оплату №14 від 19.02.2020, карткою рахунка 631 та податковою накладною №343 від 19.02.2020 на загальну суму 285852,00 грн., в т.ч. ПДВ 47642,00 грн. (т.4 а.с.21-23, 33)

Відповідачем в акті перевірки вказано, що до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, що унеможливлює підтвердити реальність перевезення матеріалів (шин) від постачальника ТОВ "Гриф Юнайтед" до покупця ТОВ "ТЛК "Патріот". (т.1 а.с.67-71)

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.4 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документ обумовлений вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відтак, з наведеного вбачається, що навіть відсутність товарно-транспортних накладних не впливає на формування платником податку податкового кредиту, за результатами здійснення господарських операцій, за наявності інших належним чином складених первинних документів.

Додатково позивачем надані докази наявності транспорту для виконання господарських операцій, згідно договорів оренди-найму транспортних засобів (т.3 а.с.123-127)

Крім того, як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ "Гриф Юнайтед здійснював придбання та реалізацію шин (т.1 а.с.71).

Контролюючий орган при обґрунтуванні в акті перевірки своїх висновків про безтоварність операцій посилається на інформацію, яка міститься в його базах даних, не подаючи при цьому будь-яких додаткових доказів, які би підтверджували його позицію.

Однак інформація з баз даних ДПС не може вважатися належним доказом. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків щодо збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження даних податкового обліку, які не створюють для платника самостійного юридичного наслідку (постанови від 22.08.2018 у справі №820/7754/13-а, (адміністративні провадження №К/9901/4525/18, №К/9901/4526/18), від 08.08.2018 у справі №804/14087/13-а, адміністративне провадження №К/9901/8265/18.

Тому, з огляду на реальність господарських операцій позивача ПП Голд Сервіс, ПП Техсприяння, Філія Глобинський автодор ДП Полтавський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України, ТОВ ВВ Вуд Компані, ТОВ Центрекобуд, ТОВ Порт-Олві, ТОВ "Гриф Юнайтед" за період грудень 2017, січень 2018 року, 2019, 3-4 й кв. 2020 року, 1 кв. 2021 року, тому висновки відповідача в частині заниження податку на прибуток підприємств з основного зобов`язання 870096 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 44453 грн., занижені податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму з основного зобов`язання 608762 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 152191 грн., в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 817549 грн., не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи. Таким чином податкові повідомлення рішення від 19.10.2021 №00044460712, №00044500712, №00044480712, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.10.2021 року №00044510712 про донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 83028 грн.

Відповідачем в акті перевірки встановлено заниження суми податку з доходу нерезидента за 2019 рік в сумі 66422 грн. (т.1 а.с.60-63)

Відповідно до контракту надання послуг №20191/15.03.2019, укладеного 14.03.2019 між позивачем (замовник) та NETWORK GLOBAL LPJSTIK A.S. (експедитор) (Турецька Республіка) про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученню, експедитор зобов`язувався за винагороду, за замовленням та за рахунок замовника надавати послуги перевезення вантажів замовника власним або орендованим транспортом, а також послуги по організації перевезень вантажів замовника із залученням транспортних організацій. (т.3 а.с.108-120)

На виконання умов вказаного контракту експедитором виконані роботи та надано послуги згідно рахунку №G980709 від 29.04.2019 міжнародне перевезення вантажу на загальну суму 41200 дол. США, про що свідчить проформа інвойс, акт виконаних робіт від 12.04.2019. (т.1 а.с.207, 209) Позивачем перераховано кошти за надані послуги (т.1 а.с.219-220).

Пунктом 141.4 ПК України визначені особливості оподаткування нерезидентів.

141.4.1. Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема : г) фрахт та доходи від інжинірингу.

141.4.2. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

141.4.4. Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб`єктом спрощеного оподаткування.

Згідно пп.14.1.260 п.14.1 ст.14 ПК України фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Термін «базова ставка фрахту» за змістом, наведеним в підпункті 14.1.12 статті 14 ПК України, означає суму фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, що регулюють порядок сплати податку, платники податку - резиденти, що сплачують на користь нерезидентів доходи у вигляді фрахту, зобов`язані утримувати з таких доходів податок за ставкою 6%. Така ставка не визначається як «понижена» відносно ставки 15%, і застосовується безумовно до будь-яких операцій з виплати фрахту на користь нерезидента.

Таким чином, відповідно до норм ПК України, позивач, здійснюючи операції з нерезидентом та виплачуючи йому суми фрахту, повинен був сплачувати податок за ставкою 6%.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року по справі № 815/371/18, 12.02.2020 по справі №160/1061/19.

Разом з тим, резиденти при виплаті фрахту нерезидентам мають право скористатися перевагами угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Стаття 103 ПК України встановлює порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України

103.1. Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

103.2. Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

103.4. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

103.5. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

103.6. У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

103.10. У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

27 листопада 1996 року між Урядом України і Урядом Турецької Республіки укладено Угоду про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, яка ратифікована Законом №37/98-ВР від 16.01.98 (далі - Угода).

Згідно з п.1 ст.7 Угоди, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність, як вказано вище, то його прибуток може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно тієї частини, яка відноситься до цього постійного представництва.

Відповідно до п.1 ст.8 Угоди прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових, повітряних суден або дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цій Державі.

Так, позивач не надав докази того, що NETWORK GLOBAL LPJSTIK A.S. є резидентом Турецької Республіки в розумінні вищевказаної угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.

За таких обставин, з урахуванням положень пункту 103.2 статті 103 ПК України, а також з огляду на положення Угоди, що відповідно до пункту 3.2 статті 3 ПК України, має пріоритет над положеннями ПК України, позивач мав би право застосувати звільнення від оподаткування, передбачене Угодою, до доходів у вигляді фрахту, сплачуваного на користь NETWORK GLOBAL LPJSTIK A.S. у разі надання відповідної довідки у відповідності до п.103.4 ст.103 ПК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2021 року №00044510712 про донарахування позивачу податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 83028 грн.

Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 21966,79 грн. слід стягнути на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 293, 295-297, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна логістична компанія Патріот (27552, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт.Власівка, вул.Молодіжна, 53, ЄДРПОУ 41704947) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 19 жовтня 2021 року №00044460712, №00044500712, №00044480712.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна логістична компанія Патріот (ЄДРПОУ 41704947) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 21966,79 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43142606).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина