Рішення

від 24.01.2023 по справі 360/5432/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2023 року Справа № 360/5432/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за відсутності учасників справи за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Сєвєродонецького фахового коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі також позивач) до Сєвєродонецького фахового коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва (далі також відповідач), в якій просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, буд. 10, гуртожиток: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 33д до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 22.07.2021 № 39.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 20.07.2021 по 22.07.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та наказу Головного управління від 17.06.2021 № 197-НС «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)», на підставі посвідчення на проведення перевірки від 09.07.2021 № 675, здійснено позапланову перевірку відповідача: Сєвєродонецького фахового коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва, зареєстрованого за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, буд. 10, гуртожиток: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 33д з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403- VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ) та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Подальша експлуатація зазначеної будівлі з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівель та приміщень відповідача, його вихованців, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, па забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Вихованці, співробітники та відвідувачі відповідача постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи щкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки.

На думку позивача, відповідач усвідомлює наслідки можливих аварій, пожеж чи інших надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути в будівлі, яку він експлуатує та здійснює там діяльність. При такому стані цілковитого недотримання вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки в зазначених будівлях та приміщеннях питання виникнення аварії, пожежі чи надзвичайної ситуації постає досить гостро, а у випадку їх настання - людські втрати, шкода здоров`ю людей та чисельні травми будуть просто неминучі.

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 05.10.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.11.2021 зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.01.2022 продовжено строк зупинення провадження у справі.

Ухвалами суду від 28 грудня 2022 року поновлено провадження у справі та вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 360/5432/21 у підготовчому провадженні здійснювати на підставі її матеріалів в електронній формі.

Ухвалою суду від 13 січня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи дистанційний режим роботи суду в період воєнного стану та відсутність клопотань сторін про призначення справи до розгляду в судовому засіданні, з метою дотримання безпеки учасників процесу та працівників апарату суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи в електронній формі за відсутності учасників справи та відсутності необхідності в допиті свідків та експерту відповідно до вимог частини 9 статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

Сєвєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва (ідентифікаційний код 02214461, розташованого за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, буд. 10, гуртожиток: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 33 д), у встановленому законом порядку зареєстровано юридичною особою, основним видом діяльності якого є 85.41 Фахова передвища освіта, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У період з 20.07.2021 по 22.07.2021 на підставі Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, наказу ГУ ДСНС України в Луганській області від 17.06.2021 № 197-НС Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 09.07.2021 № 645 посадовою особою Сєвєродонецького районного управління ГУ ДСНС у Луганській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Сєвєродонецького фахового коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва, зареєстрованого за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, буд. 10, гуртожиток: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 33 д за наслідками якої складено акт від 22.07.2021 № 39 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Вищезазначеним актом перевірки виявлено наступні порушення:

1. Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - на час перевірки відсутні підтверджуючі матеріали щодо забезпечення працівників підприємства засобами індивідуального захисту.

2. Правила пожежної безпеки України розділ ІІІ гл.2 п.2.2 керівництвом закладу не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечено їх технічне обслуговування ні кран-комплекти, пожежні насоси).

3. Правила пожежної безпеки України розділ ІІІ гл.2. п.2.3, 2.23, ДБН В. 1.1-7-2016 п. 6.17, п. 6.2, п. 6.4 - під час експлуатації об`єкта допускається знижування класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Складське приміщення, не забезпечене протипожежними дверима, (учбовий корпус).

4. Правила пожежної безпеки України розділ III, п. 2.23. ДБН В.2.2-9-2018 п. 10.1.16 - евакуаційні виходи з підвалу або цокольного поверху не передбачено безпосередньо назовні або через загальні сходові клітки з виходом назовні, відокремленим від іншої частини сходової клітки на висоту одного поверху суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу.

5. Правила пожежної безпеки України розділ V п. 1.2. ДБН В.2.5-5б:2014 Додаток А - простір під колосниками сцени, покриття сцени та кармани сцени не обладнані автоматичною системою пожежогасіння.

6. Правила пожежної безпеки України розділ III, гл. 2. п. 2.2. ДБН В.2.5-64:2012 п.9.3 - ввід до системи внутрішнього протипожежного водопроводу виконано з пластикових труб, (учбовий корпус).

7. Правила пожежної безпеки України розділ V, гл. 2 п. 2.2, пп. 2 - пожежні кран-комплекти не укомплектовані в повному обсязі пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами а також важелем для полегшення відкривання вентиля, не обладнані кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів.

8. Правила пожежної безпеки України розділ V, гл. 2 п. 2.2, пп. 9 - не забезпечено утримання у постійній експлуатаційній готовності пожежних насосів та перевірка надійності переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі.

9. Правила пожежної безпеки України розділ IV, гл. 4 п. 4.1 Правила безпеки систем газопостачання України розділ НІ, п.3.2 ДБН В.2.5-20-2018 п. 9.2 - розміщення газового обладнання та установок не відповідає Правилам безпеки систем газопостачання України, (гуртожиток).

10. Правила пожежної безпеки України розділ III, п. 2.3. ДБН В. 1.1-7-2016 п.8.6 - виходи будівлі зі сходових кліток на покрівлю або горище не передбачено через протипожежні двері 2-го типу розмірами не менше 0,75 м х 1,5 м. або через протипожежні люки 2-го типу розмірами 0,6 м х 0,8 м.

11. Правила пожежної безпеки України розділу III гл. 2, п.2.37. ДБН В.1.1-7 п.7.2.11 - виходи з коридорів поверхів на сходові клітки не виконанні через відкривні двері обладнанні пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах дверей сходових кліток.

12. Правила пожежної безпеки України п.9, розділ ІІ, п.2.17, гл.2 розділу ІІІ, ДБН В.2.2-3:2018 п.9.21 ДБН В .1.1-7:2016 п.7.3.3 не надано підтверджуючи матеріали на облицювання стелі (підвісна стеля, в т.ч. на шляху евакуації) щодо показників пожежної безпеки (учбовий корпус, гуртожиток).

13. Правила пожежної безпеки України п.9, розд.ІІ, ДБН В. 1.1 -7.-2016 п. 5.6 відсутні дані стосовно показників пожежної безпеки матеріалів, які застосовуються для облицювання зовнішньої поверхні стін будівлі учбового корпусу, утеплення горища.

14. Правила пожежної безпеки України п-2.17, гл.2 розділу ІІІ, ДБН В. 1.1-7;2о 16 п.7.3.3 не надано підтверджуючи матеріали щодо матеріалу облицювання стін (горюче оздоблення на шляху евакуації) пожежна небезпека якого повинна не нижче зазначених рівнів пожежної небезпеки (учбовий корпус, гуртожиток).

15. Правила пожежної безпеки України пункт 3.11 глави 3 розділу V - пожежні щити не укомплектовані в повному обсязі згідно норм належності (учбовий корпус, гуртожиток).

16. Правила пожежної безпеки України пункти 2.37 глави 2 розділу НІ ППБУ; пункт 7.3.26 ДБН В .1.1-7:2016 - вікно сходової клітини не відчиняється з рівня сходової площадки. (учбовий корпус, гуртожиток).

17. Правила пожежної безпеки України пункти 3.8, 3.9 главі З розділу V - відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість та тип первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення відповідно з наказом МВС №25 від 15.01.2018 Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників.

18. Правила пожежної безпеки України Розділ V пункт 3.6 - об`єкт не в повному обсязі забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно Наказу МВС України від 15.01.2018 року № 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників».

19. Правила пожежної безпеки України підпункт 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V - відсутній покажчик пожежного гідранту (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеним на нього літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева).

20. Правила пожежної безпеки України пп. 4, п.2.1 розділу V - не надано акт перевірки випробування на тиск та витрату води пожежного гідранту.

21. Правила пожежної безпеки України розділ IV п. 1.12 - не надано акт прихованих робіт по закладу.

22. Правила пожежної безпеки України розділ IV, п. 1.9 - допускається розміщування електричного обладнання, машин, апаратів, приладів, електрощитів на відстані менше 1 м від горючих матеріалів.

23. Правила пожежної безпеки України розділ IV, п. 1.8 - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж.

24. Правила пожежної безпеки України розділ ІІІ, п. 2.11 ДБН В.2.2-3:20І8 п.6.12 ДБН В.2.2-9:2018 додаток Г - в підвальному поверсі розміщуються приміщення з порушенням діючих вимог.

25. Правила пожежної безпеки України пункт 2.3 глави 2 розділу VI - не надані підтверджуючі матеріали щодо обробки вогнезахисннми засобами горючих декорацій, сценічного оформлення, драпірування концертної зали та дерев`яних конструкцій сценічної коробки (учбовий корпус).

26. Правила пожежної безпеки України пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ - не надані підтверджуючі матеріали щодо обробки вогнезахисннми засобами дерев`яних конструкцій горища (гуртожиток).

27. Правила пожежної безпеки України абзац другий пункту 2.26 глави 2 розділу IV - лінія живлення до побутового кондиціонера, не забезпечена автономним пристроєм електричного захисту.

28. Правила пожежної безпеки України розділ VI, глава 2, п.2.28 - допускається розміщування під залою та сценою приміщення для зберігання горючих матеріалів.

29. Правила пожежної безпеки України розділ НІ, п. 2.23, ДБН В. 1.1-7-2016 п.7.2.4 - допускається зменшення кількості евакуаційних виходів з приміщень цокольного та підвального поверху.

Копії зазначених документів надані разом з позовом.

Вказаний акт підписано заступником директора з АГЧ «СФКМ імені Сергія Прокоф`єва» Д.О. Філіним без зауважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Приписами пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ "Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки" Правил пожежної безпеки в Україні визначено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх не усунення відповідачем, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ визначено, що керівники об`єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту, зокрема системи протипожежного захисту, у працездатному стані та забезпечити підтримання їх експлуатаційної придатності (технічне обслуговування).

Пунктом 2.3, 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ визначено, що під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню. Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Пунктом 12 розділу V ППБУ передбачено, що за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.

Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми (пункт 9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

Пунктом 4.1 глави 4 розділу ІV ППБУ визначені вимоги до розміщення газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів, ємнісних газових водонагрівників, газобалонних установок має відповідати Правилам безпеки систем газопостачання України, затвердженим наказом Мінпаливенерго України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - НПАОП 0.00-1.76-15).

Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню (Пункт 2.3 розділ ІІІ ППБУ).

Згідно з пунктом 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Пунктом 9 розділу ІІ ППБУ визначено, що застосування у будівництві й на виробництві матеріалів та речовин, на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки, забороняється.

У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб (пункт 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами (пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ).

Пунктом 3.8, 3.9 глави 3 розділу V ППБУ визначена необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва. Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677.

Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами. До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677 (пункт 3.6 розділу V ППБУ).

Главою 2 розділу V ППБУ визначені вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту.

Главою 1 розділу ІV ППБУ передбачені загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання.

У підвальних та цокольних поверхах не допускаються: улаштування вибухопожежонебезпечних приміщень категорій А і Б; зберігання та застосування ЛЗР, вибухових речовин, балонів з газами, карбіду кальцію та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку. Допускається улаштовувати в підвальних та цокольних поверхах склади горючих матеріалів, майстерні, де використовуються горючі матеріали, якщо вхід до них ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток (пункт 2.11 розділу ІІІ ППБУ).

Главою 2 розділу VІ ППБУ визначені основні вимоги пожежної безпеки до об`єктів різного функціонального призначення, зокрема культурно-видовищні заклади.

Пунктом 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ передбачено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції виробника. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів. Переріз електропроводів, які живлять одинично встановлені побутові кондиціонери, повинен відповідати допустимому струмовому навантаженню, яке визначається паспортом на виріб. Зовнішній простір та стіни будинків навколо кондиціонерів мають бути розчищені від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій із горючих матеріалів у радіусі не менше ніж 1,5 метра (пункт 2.26 глава 2 розділу ІV ППБУ).

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд зазначає, що в межах даної справи розглядається не питання наявності підстав для притягнення посадових осіб Сєвєродонецького фахового коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва до будь-якого виду відповідальності, а наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров`я людей, зокрема, дітей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, які не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 22.07.2021 № 39, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до Сєвєродонецького фахового коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі № 812/1296/18 (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81759628).

Враховуючи приписи частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 22.07.2021 № 39, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд дійшов висновку про застосування до Сєвєродонецького фахового коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, буд. 10, гуртожиток: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 33д, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 22.07.2021 № 39.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Сєвєродонецького фахового коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Сєвєродонецького фахового коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: ідентифікаційний код 02214461, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, буд. 10, гуртожиток: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 33д, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в Акті перевірки від 22.07.2021 № 39.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.С. Шембелян