Рішення

від 23.01.2023 по справі 600/3025/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року м. Чернівці Справа № 600/3025/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецький граційно-піщаний кар`єр до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Вiддiлу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецький граційно-піщаний кар`єр (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом (з урахуванням нової редакції), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову вiддiлу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 341041 вiд 10.08.2022 про застосування адмiнiстративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн, що підлягає стягненню з ТОВ Чернiвецький гравійно-піщаний кар`єр;

визнати протиправною та скасувати постанову вiддiлу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 341042 від 17.08.2022 про застосування адмiнiстративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн, що підлягає стягненню з ТОВ Чернiвецький гравійно-піщаний кар`єра.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підприємстві ведеться облік часу роботи працівниками підприємства, про що свідчать копії табелів за липень 2022 року. Крім того, водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яких зупинили працівники вiддiлу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач) ведуть індивідуальні контрольні книжки водія згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103. Як видно з індивідуальної контрольної книжки водія їх маршрут не перевищує 50 км.

Під час перевірки водії пред`явили працівникам відповідача індивідуальні контрольні книжки водія, проте останні склали акти на підставі яких винесені оскаржувані постанови. Враховуючи наведене, позивач вважає оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У відзиві на позов відповідач зазначав, що оскаржувані постанови прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих під час перевірки.

Позивач скористався правом, передбаченим ст. 163 КАС України, на подання до суду відповіді на відзив.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецький граційно-піщаний кар`єр зареєстроване як юридична особа з 17.08.2020. Основним видом діяльності позивача є добування піску, гравію, глин і каоліну (а.с. 20).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , позивач є власником автомобіля марки SCANIA, реєстраційний номерний НОМЕР_2 (а.с. 72 - 73).

На підставі щоденного графіку проведення рейдових перевірок від 22.07.2022 та направлення від 25.07.2022 № 015246, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті) 26.07.2022 в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, шляхом проведення рейдової перевірки на автодорозі: H-10, 215 км + 950 м, перевірено транспортний засіб марки SCANIA номерний знак НОМЕР_3 , що використовуються в своїй діяльності позивачем при перевезенні вантажу, на підставі товарно-транспортної накладної №УУOOHE-57406 від 26.07.2022 (а.с. 62, 63, 68).

Під час проведення рейдової перевірки встановлено здійснення водієм ОСОБА_1 вантажного перевезення у внутрішньому сполученні за відсутності на момент перевірки необхідних документів, а саме: перевізник не забезпечив водія оформленим протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 340014 від 26.07.2022, в якому вказано, що автомобілем марки SCANIA номерний знак НОМЕР_2 , здійснювалось перевезення вантажу без документів передбачених ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт (а.с. 64).

Дослідженням акту перевірки № 340014 від 26.07.2022 встановлено, що з актом перевірки ознайомлено водія ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом. Будь-яких заперечень щодо виявлених порушень водій в акті перевірки не навів.

Листом від 28.07.2022 № 22336/40-1/24-22 відповідач повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 10.08.2022 (а.с. 65).

Вказане повідомлення отримано позивачем 02.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 65 на звороті).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 340014 від 26.07.2022, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 10.08.2022 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 341041, відповідно до якої з товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецький граційно-піщаний кар`єр стягнуто штраф у розмірі 17000,00 грн (а.с. 66).

Вказану постанову позивач отримав 20.08.2022, про що ним зазначено у позові.

Судом також встановлено, що на підставі щоденного графіку проведення рейдових перевірок від 22.07.2022 та направлення від 25.07.2022 № 015246, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті) 28.07.2022 в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, шляхом проведення рейдової перевірки на автодорозі: H-10, 215 км + 950 м, перевірено транспортний засіб марки SCANIA номерний знак НОМЕР_3 , що використовуються в своїй діяльності позивачем при перевезенні вантажу, на підставі товарно-транспортної накладної №УУOOHE-57484 від 28.07.2022 (а.с. 62, 63, 71).

Під час проведення рейдової перевірки встановлено здійснення водієм ОСОБА_2 вантажного перевезення у внутрішньому сполученні за відсутності на момент перевірки необхідних документів, а саме: перевізник не забезпечив водія оформленим протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 340034 від 28.07.2022, в якому вказано, що автомобілем марки SCANIA номерний знак НОМЕР_2 , здійснювалось перевезення вантажу без документів передбачених ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт (а.с. 88).

Дослідженням акту перевірки № 340014 від 26.07.2022 встановлено, що водій ОСОБА_2 з актом перевірки ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

Листом від 29.07.2022 № 22603/40-1/24-22 відповідач повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 17.08.2022 (а.с. 89).

Вказане повідомлення отримано позивачем 02.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 89 на звороті).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 340034 від 28.07.2022, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 17.08.2022 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 341042, відповідно до якої з товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецький граційно-піщаний кар`єр стягнуто штраф у розмірі 17000,00 грн (а.с. 90).

Вказану постанову позивач отримав 20.08.2022, про що ним зазначено у позові.

Не погоджуючись з правомірністю винесення вказаних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся із позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III) цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Частиною 14 ст. 6 Закону № 2344-III встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення № 103) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює контроль за додержанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах; здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення № 103).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок №1567).

Згідно п. 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно п. 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (п. 20, 22 Порядку №1567).

Згідно п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених ст. 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 18 Закону № 2344-III встановлено особливості організації праці та контролю за роботою водіїв транспортних засобів. Так, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Частинами 1, 2 ст. 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний:

мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;

дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Аналіз положень ст. 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Таким чином, положеннями наведеного Закону № 2344-III покладено на перевізника обов`язку з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Судом встановлено, що під час проведення рейдової перевірки автомобіля марки SCANIA номерний знак НОМЕР_3 , що використовуються в своїй діяльності позивачем при перевезенні вантажу 26.07.2022 та 28.07.2022, встановлено здійснення водіями вантажних перевезень у внутрішньому сполученні за відсутності на момент перевірки необхідних документів, а саме: перевізник не забезпечив 26.07.2022 та 28.07.2022 водіїв оформленим протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку встановлено Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (далі Положення № 340).

В силу приписів п. 1.3. Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 7.1 Положення № 340 встановлено, що органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Згідно п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Аналізуючи вимоги п. 6.1 Положення № 340, суд приходить до висновку, що вимога стосовно обладнання діючими та повіреними тахографами стосується автобусів, які використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, а також вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн.

При цьому, протяжність маршруту для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн не має значення. Тому, на переконання суду, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами незалежно від протяжність маршруту та перевезення вантажу.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , позивач є власником автомобілем марки SCANIA, реєстраційний номерний НОМЕР_2 . Повна маса вказаного транспортного засобу складає 18000 кг.

Враховуючи наведені положення норм матеріального права та встановлені по справі обставини, суд вважає, що належний позивачу транспортний засіб з повною масою понад 3,5 тонн повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом.

Згідно п. 6.2 Положення № 340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв (п. 6.2 Положення № 340).

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі Інструкція № 385).

Згідно визначення наведеного у п.1.4. Інструкції, адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VI№-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VR№) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР ( 994_016 ), - "калібрування";

Повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (п. 2.5 Інструкції № 385).

Відповідно до п 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів (далі ПСТ) оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу

перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів (п. 3.3. Інструкції №385).

Згідно п. 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Як зазначалося вище, під час проведення рейдової перевірки автомобіля марки SCANIA номерний знак НОМЕР_3 , що використовуються в своїй діяльності позивачем при перевезенні вантажу 26.07.2022 та 28.07.2022, встановлено здійснення водіями вантажних перевезень у внутрішньому сполученні за відсутності на момент перевірки необхідних документів, а саме: перевізник не забезпечив 26.07.2022 та 28.07.2022 водіїв оформленими протоколами перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт».

Наведена обставина підтверджується актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 340014 від 26.07.2022 та № 340034 від 28.07.2022. Із змісту актів видно, що водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з актами ознайомлені, письмові пояснення щодо виявлених порушень не надали.

На момент проведення перевірки водії транспортного засобу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали посадовим особам відповідача індивідуальну картку водія.

Суд також звертає увагу, що під час розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, які були призначені на 10.08.2022 та 17.08.2022, позивач не надав жодних спростувань щодо виявлених в ході рейдової перевірки порушень.

Крім того, під час розгляду справи по суті, позивач не спростував належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, що належний йому транспортний засіб не обладнаний тахографом. Відповідні документи до матеріалів справи не були додані.

Оскільки, 26.07.2022 та 28.07.2022 перевірявся саме такий вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тонн, на нього розповсюджувалася вимога про необхідність обладнання тахографом та який відповідно був обладнаний тахограформ.

Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки позивачем в порушення вимог Закону № 2344-ІІІ не надано протокол перевірки та адаптації тахографа.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивачем порушено вимоги ст. 48 Закону № 2344-III, відповідальність за що передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III.

Так, абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із змісту оскаржуваної постанови № 341041 вiд 10.08.2022 видно, що за допущене порушення вимог ст. 48 Закону № 2344-III відповідачем на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн (1000 Х 17,00 грн).

Із змісту оскаржуваної постанови № 341042 від 17.08.2022 видно, що за допущене порушення вимог ст. 48 Закону № 2344-III відповідачем на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн (1000 Х 17,00 грн).

Враховуючи наведене, на переконання суду, відповідач правомірно виніс відносно позивача оскаржувані постанови.

Стосовно тверджень позивача щодо надання водіями вантажного автомобіля всіх необхідних документів під час проведення рейдової перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в т.ч: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 ст. 9 та ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Положеннями ч. 1та п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті позивач не надав до суду належні, допустимі, достатні та достовірні докази на підтвердження того, що під час здійснення вантажних перевезень 26.07.2022 та 28.07.2022 у водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були наявні протокол перевірки та адаптації тахографа.

Не надано до суду також докази на підтвердження пред`явлення під час проведення рейдових перевірок водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Водночас, позивачем подано до позовної заяви копії індивідуальних контрольних книжок водіїв, які не спростовують того факту, що на момент проведення перевірок у водіїв позивача вони були відсутні, або були неоформлені.

У відзиві відповідач стверджував, що під час проведення рейдових перевірок 26.07.2022 та 28.07.2022 водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інспекторам Укртрансбезпеки не було надано протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, про що зазначено в актах перевірки, з якими ознайомлено водіїв позивача.

Суд зазначає, що під час розгляду справи по суті, позивач не надав до суду докази на спростування обставин наведених відповідачем у відзиві.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження позиції позивача, що під час проведення рейдових перевірок у водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був наявний та пред`являвся до перевірки протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Суд констатує, що в позовній заяві та відповіді на відзив позивачем не обґрунтовано причину відмови водія ОСОБА_2 від підписання акту перевірки від 28.07.2022, а також від надання пояснень. Заяви по суті подані позивачем не містять відомостей щодо причин не зазначення в актах перевірки від 26.07.2022 та 28.07.2022 водіями вантажного автомобіля обставин стосовно наявності у них на час проведення рейдових перевірок протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також пред`явлення його для перевірки.

Стосовно тверджень позивача щодо належного ведення індивідуальних контрольних книжок водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.3 Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено виключний випадок, коли водій веде індивідуальну контрольну книгу в разі якщо транспортний засіб не обладнано тахографом.

Оскільки, транспортний засіб SCANIA, реєстраційний номерний НОМЕР_2 обладнаний тахографом, що не заперечувалося позивачем під час розгляду справи по суті та в поданих до суду заявах по суті, відповідно позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водії повинні були мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахометра до транспортного засобу 26.07.2022 року, 28.07.2022.

Таким чином, системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що транспортні засоби (вантажні автомобілі), з повною масою понад 3,5 тонн в безумовному порядку повинні бути обладнані тахографами, а водіїї цих транспортних засобів зобов`язані мати, окрім інших документів, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. При цьому, під час проведення перевірок, ці документи повинні надаватись посадовим особам органу державного контролю.

З огляду на наведене, твердження позивача про те, що водіями велись індивідуальні книжки водія, суд сприймає критично та вважає його безпідставним, оскільки вчинення таких дій стосується водіїв транспортних засобів для яких наявність тахографа не передбачена.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Не бере до уваги суд також твердження позивача щодо невірного зазначення в оскаржуваній постанові від 10.08.2022 дати та номеру акту перевірки, оскільки вказана обставина є виключно формальною неточністю або дефектом, який не впливає на її зміст.

Безпідставними, на думку суду, є також доводи позивача щодо повторного притягнення його до того самого виду відповідальності та за те саме порушення, оскільки відповідачем притягнуто позивача до відповідальності за порушення допущені в різний час.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Позивач під час розгляду справи по суті, не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень (постанов), суд відхиляє, оскільки вони не спростовують порушення ним вимог ст. 48 Закону № 2344-III, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 згаданого Закону.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецький граційно-піщаний кар`єр до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Вiддiлу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23.01.2023.

Найменування сторін:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецький граційно-піщаний кар`єр (вул. Припрутська, 42, смт. Неполоківці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 42294440) ;

відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Вiддiлу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області (проспект Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя В.К. Левицький