Ухвала

від 24.01.2023 по справі 629/28/20

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 629/28/20

(2/199/295/23)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Богун О.О.,

за участю секретаря Буточкіної М.К.

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОТАКС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Лозівского міськрайонного суду Харківської області з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Лозівского міськрайонного суду Харківської області від 05 березня 2020 року відкрито провадження по справі.

Відповідно до розпорядження Верховного суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької, Харківської областей)» №16/0/9-22 від 06.04.2022 та відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Лозівского міськрайонного суду Харківської області на Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана судова справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Богун О.О.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2022 року позов прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судові засідання 13 вересня 2022 року, 18 жовтня 2022 року, 15 листопада 2022 року, 13 грудня 2022 року та 24 січня 2023 року не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час проведення судового засідання , водночас про причини своєї неявки в судові засідання не повідомив.

Заяв про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило.

Суд, вивчивши матеріали справи та додані до неї письмові документи, надавши належну оцінку поведінці позивача, вживши усіх необхідних заходів для надання стороні позивача достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях, з метою забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи, доходить наступного висновку.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Приписами частини 1статті 4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четвертастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до принципу диспозитивності, встановленогост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Сторони використовують свої права, закріплені ст.ст.43,49 ЦПК Українина власний розсуд.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані з`являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно вимог ч. 1 ст. 44ЦПК України учасникисудового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів інших учасників судового розгляду, а тому саме позивач має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Зазначене вище відповідає висновкам, викладеним упостановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18(провадження № 61-13892св20) та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Суд вжив всіх заходів для належного повідомлення позивача за адресою, що зазначена у позовній заяві та СМС-повідомленнями за телефоном, який зазначено у позовній заяві. Про причину неявки або про зміну місця проживання позивач суду також не повідомив.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щододоступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух, оскільки кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах "Іззетов проти України", "Паскал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України" суду потрібно дотримуватися розумного строку для судового провадження.

За змістомрішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011у справі № 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд також зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави (рішення у справі "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998, рішення у справі "Круз проти Польщі" від 19.06.2001).

При цьому, право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Крім того, Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, урішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків, про що наголошено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України".

У відповідності до ч. 1ст. 130ЦПК Україниуразі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повітка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з частиною третьоюстатті 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За п. 3 ч. 1ст. 257ЦПК України судпостановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, суд визнає, що позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, оскільки не повідомив про причини неявки. При цьому заяв про розгляд справи без участі позивача чи відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Крім того, позивач, будучи повідомленим про дати судового засідання не вчинив дій, направлених на сприяння здійснення правосуддя. Суд розцінює такі його дії як втрату зацікавленості в кінцевому результаті розгляду справи. Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.04.2022 у справі №9901/128/21 зауважила, що зауважує, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена упостанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не вжив заходів для явки до суду для проведення судового засідання за його позовом, суд приходить до висновку, що останній втратив інтерес та зацікавленість у розгляді справи, а тому на підставі п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 261, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОТАКС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дняїї проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Богун

24.01.2023