Постанова

від 18.01.2023 по справі 160/9509/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/9509/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року в адміністративній справі №160/9509/22 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙХУА-ЮА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙХУА-ЮА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році у розмірі 89 330.00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року в задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що чинне законодавство чітко встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю створити відповідну кількість належних робочих місць для осіб з інвалідністю, а також сплачувати відповідні санкції за робочі місця для осіб з інвалідністю створені у меншій кількості і за вакантні робочі місця.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЙХУА-ЮА перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

28.02.2022 року товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЙХУА-ЮА подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіт №10-ПОІ про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, відповідно до якого у 2021 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 20 осіб; штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві 0 осіб; кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників 1786,6 грн; середньорічна заробітна плата штатного працівника 89330,00 грн., сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих для працевлаштування осіб з інвалідністю 0 гривень.

Згідно з розрахунком суми позову, наданим позивачем до матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЙХУА-ЮА не сплачено адміністративно-господарські санкції у сумі 89330,00 грн. за не працевлаштування 1 особи з інвалідністю в 2021 році.

Відповідачем в добровільному порядку не було здійснено сплату адміністративно-господарських санкцій, у зв`язку з чим, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у 2021 році здійснив усіх залежних від нього заходів по працевлаштуванню осіб з інвалідністю на створене ним вакантне робоче місце, у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання приписів вказаної статті, Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", який набрав чинності 12.07.2013 року, відповідно до якого форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочих дні з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. У розділі I форми відображаються основні дані про вакансії.

Частиною 3 статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, приписами чинного законодавства встановлено, що до обов`язків підприємства пов`язаних з працевлаштуванням осіб з інвалідністю входить не тільки створення робочих місць для них, але і інформування держави про наявність таких місць, шляхом подання щорічної звітності до Фонду соціального захисту інвалідів та інформування про попит на робочу силу районного центру зайнятості. Не забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю, відповідно до установленого нормативу має наслідком застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій.

Разом з тим, законом передбачено випадки, у яких суб`єкт господарювання звільняється від відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що передбачені адміністративно-господарські санкції), регламентовано главою 24 Господарського кодексу України (Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту частини другої статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Як свідчать встановлені обставини справи, підприємством було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, в якому останнім було самостійно визначено, що на підприємстві у 2021 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 20 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 0 осіб а загальна кількість осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях складає 1 особа.

Крім того, відповідач в 2021 року відповідно до вимог Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316, подавав до Криворізького міському центру зайнятості звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН, а саме 03.02.2021 року, 02.03.2021 року, 01.04.2021 року, 30.04.2021 року, 28.05.2021 року, 25.06.2021 року, 23.07.2021 року, 20.08.2021 року, 17.09.2021 року, 13.10.2021 року, 12.11.2021 року в яких зазначав про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю, що додатково підтверджено інформацією Дніпропетровського обласного центру зайнятості з наданням відповідних звітів.

Також, відповідачем, у період лютий-грудень 2021, подавалась до Криворізького міського центру зайнятості інформація про актуальність вакансій для категорії громадян "осіб з інвалідністю" у кількості 1 особи, що підтверджується матеріалами справи. Наведене, також, додатково підтверджується інформацією Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач у 2021 році здійснив усіх залежних від нього заходів по працевлаштуванню осіб з інвалідністю на створені ним вакантні робочі місця, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року в адміністративній справі №160/9509/22 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, за наявності підстав передбачених ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяТ.С. Прокопчук

суддяА.В. Шлай