Ухвала
від 23.01.2023 по справі 160/499/22
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/499/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року по справі №160/499/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРРЕЛЬТРАНС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРРЕЛЬТРАНС" задоволено.

Відповідач Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 16.11.2022 вдруге подав апеляційну скаргу. Одночасно відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2022 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення заявником апеляційної скарги копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано 28.12.2022.

На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання, в якому скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому КАС України. Просить врахувати оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог КАС України, дотримання процесуальних строків при первинному зверненні до суду та бажання заявника, що підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування, реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду у найкоротші строки. Зазначає, що був позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю фінансування в умовах воєнного стану. Наголошує на праві доступу до суду.

Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд

апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги (29.07.2022) було зумовлено невиконанням скаржником вимог ухвали суду від 06.07.2022 про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. При цьому, як зазначає скаржник у клопотанні про поновлення пропущеного строку, неможливість сплати відповідачем судового збору, зокрема, й у встановлений судом строк, була пов`язана із відсутністю фінансування в умовах воєнного стану.

Введення з 24.02.2022 воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Воєнний стан в країні введений 24.02.2022, копію ухвали про повернення первісної апеляційної скарги відповідач отримав 02.08.2022, у той час коли повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 16.11.2022.

Водночас відповідач не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що унеможливило подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Поряд з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору. Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснення ним перерозподілу коштів задля виконання вимог закону.

Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносились.

Відтак, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Як свідчать матеріали справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Однак, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2022, копію якої скаржник отримав 02.08.2022, скарга була повернута скаржнику.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Строк у понад п`ять місяців, з моменту отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції є досить тривалим, з урахуванням часу подання апеляційної скарги 16.11.2022, та не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України (на вчинення яких посилається скаржник у поданому клопотанні), які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач до суду не надав.

Окрім того, за встановленими у цій справі обставинами, повторне звернення з апеляційною скаргою (16.11.2022) відбулося більш ніж через три місяці після сплати скаржником судового збору (09.08.2022). При цьому, податковий орган як при зверненні з апеляційною скаргою, так і в межах встановленого строку, не навів причин, які позбавляли його можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно після сплати судового збору у більш стислі строки.

Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Аргументи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не можуть бути розцінені як об`єктивні обставини особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року по справі №160/499/22.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року по справі №160/499/22.

Ухвала набирає законної сили з 23.01.2023 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення23.01.2023
Оприлюднено26.01.2023
Номер документу108564472
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —160/499/22

Ухвала від 01.06.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 06.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 01.03.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Врона Олена Віталіївна

Ухвала від 23.01.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 25.11.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 29.07.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чумак С.Ю.

Ухвала від 05.07.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чумак С.Ю.

Рішення від 27.03.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Врона Олена Віталіївна

Ухвала від 14.01.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Врона Олена Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні