Постанова

від 18.01.2023 по справі 369/9572/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 369/9572/21 Головуючий у суді першої інстанції - Янченко А.В.

Номер провадження № 22-ц/824/1848/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Лобоцької В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, який обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка сторін ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 57 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, зокрема житловий будинок та земельні ділянки з кадастровим номером 3222480404:02:001:0074 та 3222480404:02:001:0075.

23 жовтня 2009 року за вхідним номером 127 до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 від сестри померлої ОСОБА_4 , та за вхідним номером 1126 заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 від сестри померлої ОСОБА_5 .

24 жовтня 2009 року за вхідним номером 1130 до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини від племінника померлої ОСОБА_1 , який відповідно до ст. 1266 ЦК України отримав право на спадкування тої частки спадщини, яка належала б за законом його батьку (брату спадкодавці) - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , якби він був живим на час відкриття спадщини.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 березня 2013 року було встановлено факт родинних відносин між позивачем та померлим спадкодавцем ОСОБА_3 .

Таким чином позивач вказує, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 були її рідні сестри ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та він - ОСОБА_1 .

Тобто частка кожного зі спадкоємців, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 склала 1/3 частину спадкового майна.

Так, позивач відзначає, що його тітці належав житловий будинок та земельні ділянки прилеглі до нього по АДРЕСА_1 .

Згідно записами у Будинковій книзі, головою домогосподарства АДРЕСА_4 була ОСОБА_3 .

Відповідно до виписки з по господарської книги Білогородської сільської ради за 2011-2015 роки № 3 вбачається, що вона видана виконкомом Білогородської сільської ради ОСОБА_1 про те, що згідно запису з по господарської книги, номер об`єкту по господарського обліку № 0166-1, будинок який розташований в АДРЕСА_1 , голова господарства ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) рік побудови будинку 1939, матеріал стін дерево/цегла, матеріал покрівлі шифер.

Крім того, після смерті ОСОБА_3 залишились земельні ділянки з кадастровим номером 3222480404:02:001:0074, площею 0,25 га та з кадастровим номером 3222480404:02:001:0075, площею 0,2842 га.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області за № 29-10-0.331-11/2-21 від 04 січня 2021 року вбачається, що за інформацією Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області згідно з НКС ДЗК:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222480404:02:001:0074 площею 0,2500 га, обліковується за ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, (частка у спільній власності Ѕ) та ОСОБА_3 (частка у спільній власності Ѕ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222480404:02:001:0075, площею 0,2842 га, обліковується за ОСОБА_2 , який прийняв спадщину (частка у спільній власності Ѕ) та ОСОБА_3 (частка у спільній власності Ѕ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказано, що 22 жовтня 2020 року за вихідним номером 1515 до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області надійшла заява від ОСОБА_1 в якій він просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку спадкового майна, яким є: житловий будинок, АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480404:02:001:0074 та 3222480404:02:001:0075.

Проте, державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22 жовтня 2020 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину житлового будинку, АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480404:02:001:0074 та 3222480404:02:001:0075.

Так, з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22 жовтня 2020 року вбачається, що «При перевірці наданих заявником даних встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про реєстрацію права власності на житловий будинок, АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480404:02:001:0074 та 3222480404:02:001:0075, на ім`я іншої особи, у зв`язку з чим підтвердити належність ОСОБА_3 вищезазначених об`єктів нерухомого майна не є можливим».

В подальшому з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 231612977) ОСОБА_1 стало відомо, що вищевказані об`єкти нерухомості повністю зареєстровані на праві власності на ім`я ОСОБА_2 .

Підставами для реєстрації права власності на вище вказані об`єкти зазначено:

- житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 - Ѕ частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії 8-786 від 10 грудня 2019 року; Ѕ на підставі рішення суду № 369/9158/17 від 05 листопада 2018 року;

- земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 3222480404:02:001:0074, право власності зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 - Ѕ частина на підставі рішення суду № 369/9158/17 від 05 листопада 2018 року;

- земельна ділянка площею 0,2842 га, кадастровий номер 3222480404:02:001:0075, право власності зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 Ѕ частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії 8-786 від 10 грудня 2019 року, Ѕ частина на підставі рішення суду № 369/9158/17 від 05 листопада 2018 року.

На підставі зазначеного, позивач вказує, що на його думку, з наведеного вбачається, що громадянином ОСОБА_2 (як спадкоємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) було неправомірно отримано у власність фактично все спадкове майно (окрім Ѕ частини земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3222480404:02:001:0074), яке залишилося після смерті ОСОБА_3 .

Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_2 щодо незаконного одноосібного привласнення спадкового майна ОСОБА_3 , на думку позивача, було порушено законне право ОСОБА_1 на 1/3 частину спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3 .

Позивач відзначає, що на його думку одноосібне привласнення спадкового майна ОСОБА_2 стало можливим внаслідок наступних незаконних дій ОСОБА_4 (мати ОСОБА_2 ) 08 серпня 2015 року, яка отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, винесену державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Грисюк О.В., а саме відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , який належав померлій ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 20 лютого 2016 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Грисюк О.В. відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки за кадастровим номером 3222480404:02:001:0075, яка належала померлій ОСОБА_3 в зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів.

На підставі вище вказаних постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій ОСОБА_4 звернулась до Києво-Святошинського районного суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2017 року визнано право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину житлового будинку під АДРЕСА_1 та на Ѕ частину земельної ділянки за кадастровим номером 3222480404:02:001:0075, яка належала померлій ОСОБА_3 .

На підставі даного рішення суду ОСОБА_4 отримала у власність Ѕ частину житлового будинку під АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки за кадастровим номером 3222480404:02:001:0075, а після її смерті на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії 8-786 від 10 грудня 2019 року та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії 8-787 від 10 грудня 2019 року дане майно у власність отримав ОСОБА_2 .

При цьому, позивач вказує, що до участі в даній справі був залучений лише в ході судового розгляду в якості третьої особи, але відповідних судових повісток і судових рішень не отримував у зв`язку з чим не знав про існування даного судового спору.

З огляду на викладене, позивачем було подано апеляційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суд Київської області від 03 березня 2017 року у справі №369/9198/16.

Постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2021 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2017 року у справі № 369/9198/16 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування залишено без задоволення.

Таким чином, свідоцтво про право на спадщину за законом серії 8-786 від 10 грудня 2019 року та свідоцтво про право на спадщину за законом серії 8-787 від 10 грудня 2019 року, видане на ім`я ОСОБА_2 є незаконними та такими, що порушують його право на спадщину.

Іншу частину спадкового майна ОСОБА_2 отримав на підставі рішення суду від 05 листопада 2018 року у справі № 369/9158/17.

Крім того, позивач вказує, що свідоцтво про право на спадщину за законом серії 8-786 від 10 грудня 2019 року та свідоцтво про право на спадщину за законом серії 8-787 від 10 грудня 2019 року, видані на ім`я ОСОБА_2 є незаконними у зв`язку з тим, що скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2017 року на підставі якого у спадкодавця виникло право власності на спадкове майно.

Крім того, позивач наголошує, що є племінником померлої ОСОБА_3 , крім нього спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які на даний час померли, а спадщину після ОСОБА_4 прийняв ОСОБА_2 , тобто до вимог цивільного законодавства, на переконання позивача, він є єдиним спадкоємцем, а відповідачем по справі є ОСОБА_2 .

На підставі вище наведеного, позивач просив суд:

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 грудня 2019 року, видане п`ятою Київською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 8-786, видане на ім`я ОСОБА_2 та скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947245032224, номер запису про право власності 34562881, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50131548, внесений п`ятою Київською державною нотаріальною конторою, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 грудня 2019 року п`ятою Київською державною нотаріальною конторою;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 грудня 2019 року, видане п`ятою Київською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 8-787, видане на ім`я ОСОБА_2 та скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,2842 га, кадастровий номер 3222480404:02:001:0075, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1814069532224, номер запису про право власності 34563150, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50131548, внесений п`ятою Київською державною нотаріальною конторою, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 грудня 2019 року п`ятою Київською державною нотаріальною конторою;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину житлового будинку під АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину земельної ділянки 3222480404:02:001:0074;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину земельної ділянки 3222480404:02:001:0075.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку апелянт обґрунтовує тими ж обставинами справи, які були викладені в поданій позовній заяві.

Разом з тим, апелянт також зазначає, що державний нотаріус, виносячи постанови про відмови у вчиненні нотаріальних дій, помилково вказував на ту обставину, що спадкоємицями після смерті ОСОБА_3 є тільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Тобто, державним нотаріусом помилково було виключено з кола спадкоємців ОСОБА_1 .

Як наслідок, на підставі вказаних постанов про відмови у вчиненні нотаріальних дій ОСОБА_4 звернулась до Києво-Святошинського районного суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування й на підставі рішення суду отримала у власність Ѕ частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , а в подальшому, ОСОБА_2 також на підставі рішення суду незаконно прийняв у власність іншу Ѕ частину спадкового майна. Тобто, апелянт вважає, що його було незаконно позбавлено права на 1/3 частку спадкового майна.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2022 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а судові витрати, понесені апелянтом, стягнути з відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи суд повідомляв учасника справи згідно до вимог ст. 128 ЦПК України за місцем реєстрації відповідача ( а.с. 43).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , мотивував своє рішення тим, що неможливо встановити той об`єм спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , який вказує ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, так як з рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2018 року у справі № 369/9158/17 вбачається, що судом було встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 (тітки сторін) відкрилася спадщина на майно, що належало померлій: Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; Ѕ часку земельної ділянки, кадастровий номер 3222480404:02:001:0074, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; Ѕ часку земельної ділянки, кадастровий номер 3222480404:02:001:0075, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , й дане рішення позивачем не оскаржено. Крім того, враховуючи той факт, що зазначене позивачем майно зареєстроване за відповідачем на підставі свідоцтв про спадщину, яких немає в матеріалах справи і суд не може їх оцінити та рішення, яке позивач не оскаржував, у суду відсутня можливість визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 грудня 2019 року, видане п`ятою Київською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 8-787, видане на ім`я ОСОБА_2 та скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,2842 га, кадастровий номер 3222480404:02:001:0075, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1814069532224, номер запису про право власності 34563150, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50131548, внесений п`ятою Київською державною нотаріальною конторою, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 грудня 2019 року п`ятою Київською державною нотаріальною конторою, а також визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності: на 1/3 частину житлового будинку під АДРЕСА_2 , на 1/3 частину земельної ділянки 3222480404:02:001:0074, на 1/3 частину земельної ділянки 3222480404:02:001:0075.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні поданої позовної заяви не відповідає з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 57 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , яке міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.11).

Надана завідувачем державної нотаріальної контори Панікар В.М. суду копія спадкової справи № 555/2009 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 13 аркушах, яка була заведена Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою та була передана на зберігання до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області, містить наступні документи:

- заяву ОСОБА_4 від 23 жовтня 2009 року за № 1127 про прийняття спадщини;

- заяву ОСОБА_5 від 23 жовтня 2009 року за № 1126 про прийняття спадщини;

- заяву ОСОБА_8 від 23 жовтня 2009 року за № 1130 про прийняття спадщини;

- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 23 липня 2009 року;

- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 від 18 вересня 1997 року;

- копія витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи) № витягу 21903443;

- копія витягу зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), № витягу 21903435;

- копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № витягу 21906895;

- копія заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_8 від 26 січня 2012 за № 09 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом або постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії;

- копія заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від січня 2012 року за № 10;

- копія постанови про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з неможливістю підтвердження факту родинних стосунків від 06 січня 2012 року вих. № 07/02-31;

- копія заяви ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 від 08 серпня 2015 року за № 388;

- копію постанови про відмову ОСОБА_2 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08 серпня 2015 року за вих. № 1211/0231;

- копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 13 червня 2012 року;

- копію заяви ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом або постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 лютого 2016 року № 65;

- копію постанови державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Грисюк О.В. про відмову ОСОБА_2 у видачі на ім`я ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку земельної ділянки за кадастровим номером 3222480404:02:001:0074 від 27.02.2016 року № 144/02-31;

- копію постанови нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Грисюк О.В. про відмову ОСОБА_2 у видачі на ім`я ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку земельної ділянки за кадастровим номером 3222480404:02:001:0075 від 20.02.2016 року № 145/02-3;

- копію Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № витягу 53327453 (а.с.56-68).

Таким чином з матеріалів спадкової справи вбачається, що спадщину після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняли в рівних частинах по 1/3 кожна:

1) ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ;

2) ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3) ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 13 червня 2012 року.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 березня 2013 року у справі №754/962/13-ц, встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , як відносини між племінником та рідною тіткою, а саме, що ОСОБА_1 є рідним племінником ОСОБА_3 (а.с.27).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2017 року у справі № 369/9198/16 ухвалено позов ОСОБА_4 до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222480404:02:001:0075, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.22).

Постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2017 року у справі № 369/9198/16 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_4 до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - залишено без задоволення (а.с.23-26).

Постановою Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 369/9198/16 постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2021 року змінено в частині мотивів відмови ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , у задоволенні позову до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права власності в порядку спадкування, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2021 року залишено без змін.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2018 року у справі № 369/9158/17 позов ОСОБА_2 до П`ятої Київської державної нотаріальної контори, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - задоволено. Визнано за ОСОБА_2 , податковий номер НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на:

- Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222480404:02:001:0074, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222480404:02:001:0075, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-30).

З відкритого порталу «Судова влада» судом першої інстанції було встановлено, що у рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2022 року у справі № 369/14928/20 позов ОСОБА_2 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Бучанської районної державної адміністрації Київської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право на 1/2 частину земельної частки (пай) розміром 2,55 га, яка розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . В іншій частині позову відмовлено.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Положення частини 1 статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (стаття 1278 ЦК України).

Крім того, відповідно до положень статті 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Крім того, статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині в частинні законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із наступного.

Так, матеріалами справи підтверджено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне померлій нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 були дві її сестри - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також її брат - ОСОБА_6 .

Разом з тим, як встановлено судом, брат померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.12).

Відповідно до рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 березня 2013 року у справі №754/962/13-ц, встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , як відносини між племінником та рідною тіткою, а саме, що ОСОБА_1 є рідним племінником ОСОБА_3 (а.с.27).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що має місце спадкова трансмісія, а саме право на спадкування після померлої ОСОБА_3 , яке належало ОСОБА_6 , перейшло до ОСОБА_1 .

Крім того, керуючись положеннями статті 1278 ЦК України, з матеріалів справи вбачається, що кожен зі спадкоємців після померлої ОСОБА_3 має право на отримання 1/3 частини спадщини, тобто, ОСОБА_5 - 1/3, ОСОБА_4 - 1/3, ОСОБА_1 - 1/3.

Разом з тим, в порушення прав позивача по справі ОСОБА_1 , рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2017 року у справі № 369/9198/16 було ухвалено визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а також право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222480404:02:001:0075, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.22).

Однак, ОСОБА_4 як одна із спадкоємців ОСОБА_3 мала право на 1/3 частину вказаного нерухомого майна.

Вказане рішення постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2021 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_4 до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - залишено без задоволення (а.с.23-26).

Постановою Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 369/9198/16 постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2021 року змінено в частині мотивів відмови ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , у задоволенні позову до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Білогородсьої сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права власності в порядку спадкування, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2021 року залишено без змін.

Крім того, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2018 року у справі № 369/9158/17 позов ОСОБА_2 до П`ятої Київської державної нотаріальної контори, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 , податковий номер НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на:

- Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222480404:02:001:0074, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222480404:02:001:0075, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-30).

Вказаним судовим рішенням було визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину нерухомого майна, яке він успадкував від своєї матері ОСОБА_4 .

Однак, з матеріалів справи вбачається, що мати ОСОБА_2 мала право на 1/3 частину вказаного нерухомого майна, а не на Ѕ частину.

Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд доходить висновку, що право позивача на його частку у розмірі 1/3 у спадковому майні було порушено й підлягає захисту, шляхом визнання недійсним та скасування виданих свідоцтв про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 , а також скасування записів про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на спірні об`єкти нерухомого майна.

Також до задоволення підлягають позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 ., а також 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222480404:02:001:0074, та на 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222480404:02:001:0075.

Згідно до ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Оскільки суд апеляційної інстанції визнав вимоги позивача доведеними, тому на його користь з відповідача у справі підлягають стягненню судові витрати понесені ним під час розгляду справи, а саме у розмірі 21023,17 грн (8 409,23 грн судовий збір у суді першої інстанції + 12 613,84 грн судовий збір в суді апеляційної інстанції).

Відповідно до положень статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2022 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 грудня 2019 року, видане п`ятою Київською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 8-786, видане на ім`я ОСОБА_2 та скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947245032224, номер запису про право власності 34562881, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50131548, внесений п`ятою Київською державною нотаріальною конторою, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 грудня 2019 року п`ятою Київською державною нотаріальною конторою.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 грудня 2019 року, видане п`ятою Київською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 8-787, видане на ім`я ОСОБА_2 та скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,2842 га, кадастровий номер 3222480404:02:001:0075, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1814069532224, номер запису про право власності 34563150, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50131548, внесений п`ятою Київською державною нотаріальною конторою, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 грудня 2019 року п`ятою Київською державною нотаріальною конторою.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222480404:02:001:0074.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222480404:02:001:0075.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21023,17 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2023 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв