УХВАЛА
24 січня 2023 року
Київ
справа №160/3797/22
адміністративне провадження №К/990/2009/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2022 у справі № 160/3797/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГАЗТЕХСЕРВІС ДНІПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
17.01.2023 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2022.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано в строки, визначені процесуальним законодавством. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 14.07.2022 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 21.04.2022 подано 11.11.2022, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. ГУ ДПС було сплачено судовий збір згідно з платіжним дорученням №2259 від 10.08.2022, що підтверджує усунення ним недоліків апеляційної скарги.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Також суд звернув увагу на те, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою не означає, що після її повернення повторне звернення можливе у будь-який довільний строк, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 12.12.2022 доставлено до електронного кабінету скаржника 14.12.2022, однак, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску разом із належними і допустимими доказами поважності пропуску цього строку не надав, у зв`язку з чим є підстави для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано вчасно. Зазначає, що звернення до суду апеляційної інстанції скаргою відбулось у межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України. Касаційна скарга також містить посилання на постанови Верховного Суду, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість поновлення пропущеного процесуального строку через відсутність фінансування суб`єкта владних повноважень. Звертає увагу на обставину введення на території України воєнного стану, яка є поважною причиною пропуску строку, у зв`язку з чим були підстави для його поновлення.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі відсутні доводи про те, що ГУ ДПС подавалася відповідна заява на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а обґрунтування скарги зводиться до наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме: відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору та введення на території України воєнного стану.
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційного оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Доводи скаржника, що повторна апеляційна скарга направлена в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2022 у справі № 160/3797/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГАЗТЕХСЕРВІС ДНІПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева Є.А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2023 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 108567529 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні