Постанова

від 20.09.2007 по справі 7/311/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/311/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2007 р. 13:30

Справа №  7/311/07

       м.Миколаїв

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва, 54030, м.Миколаїв, вул. Артелерійська, 19

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельне управління автотранспорту”, 54031, м.Миколаїв, вул. Електронна, 72

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3766,73 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

Секретар судового засідання Дзюба Ю.Ф.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Скляренко І.М., дов. № 9210/07 від 31.05.2007р.

Від відповідача: Михайлюк М.О., дов. № б/н від 21.05.2007р.

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельне управління автотранспорту” заборгованості в сумі 3766,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що колишній працівник підприємства відповідача Генов Ю.Д. працював на даному підприємстві 19 років 10 місяців 3 дні, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах необхідно 12р. 06 міс. і тому 01.06.2006 року по його заяві було призначено пільгову пенсію за віком.

У період роботи Генова Ю.Д. застосовувався “Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа на которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. № 1173, яким професія муляра не була передбачена. Тому цей період до пільгового стажу по раніше діючому законодавству не враховувався, а тому вимога ст. 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення” не виконується і призначити пільгову пенсію за цією статтею немає підстав.

Професія муляра, які працювали в складі комплексних бригад або в звіні мулярів була передбачена “Списками професій № 1,2...”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162, до діючого законодавства, яким відповідно до ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”  передбачено відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком, за рахунок коштів на оплату праці. Норма цієї статті не була змінена при вступі в дію з 01.01.2004р. Закону України № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і передбачена Прикінцевими положеннями.

Призначення пенсії Генову Ю.Д. відповідно до ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” також врегульовано “Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, затвердженого Наказом Міністрерства праці та соціальногої політики України від 18.11.2005 року № 383, зареєстрованого в Міністрерстві юстиції України 01.12.2005 року № 1451/11731.

Відповідач у запереченнях проти позову вказує, що відповідно до ст. 100 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” витрати на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах не повинні компенсовуватись відповідачем оскільки Генов Ю.Д., отримав повний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 ще до введення в дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Також зазначає, що Генов Ю.Д. працював у ТОВ Миколаївському державному обласному ремонтно-будівельному управлінні. Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельне управління автотранспорту” не відповідає за зобов'язаннями ТОВ Миколаївського державного ремонтно-будівельного управління.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд –

встановив:

Відповідач є юридичною особою, та зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Станом на день розгляду справи у суді відповідач не відшкодував ПФУ заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 3766,73 грн. за період з 01.06.2006р. по 31.03.2007р., що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с. 6) розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” (а.с. 7-9).

На підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 –ІV від 09.07.2003р., п. 6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (далі Інструкція № 21-1) суб'єкт господарювання повинен відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пенсій, призначених громадянам на пільгових умовах, відповідно до пунктів „б” - „з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991р. до досягнення громадянами пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

У відповідності з п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України  щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються  підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно п. 6.8. Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють  про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

На день розгляду справи відповідач суму заборгованості не сплатив.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та  підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо призначення громадянину Генову Ю.Д. пільгової пенсії відповідно до ст. 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення”  судом відхиляються оскільки предметом заявленого позову є відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій пенсіонеру –працівнику відповідача. Твердження відповідача, що він не відповідає за зобов'язання ТОВ Миколаївського державного обласного ремонтно-будівельного управління  спростовуються матеріалами справи оскільки згідно п.п. 1.1 статуту відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельне управління автотранспорту” створено шляхом перетворення Миколаївського державного обласного ремонтно-будівельного управління. Згідно ст. 108 Цивільного кодексу України, - перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення  до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167, 254 КАСУ господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельне управління автотранспорту” (54031, м.Миколаїв, вул. Електронна, 72, р/р 26001301431744 ф-я Мик. Центр. Від. ПІБ, МФО 326438, код ЄДРПОУ 03120911) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва (54030, м.Миколаїв, вул. Артелерійська, 19, р/р 256053016117 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, МФО 326461, код ЄДРПОУ 20876125) заборгованість в сумі 3766,73 грн.

Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя