Рішення

від 19.01.2023 по справі 761/20099/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20099/22

Провадження № 2/761/3940/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі:

позивача: ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Загальноосвітньої

середньої школи І-ІІІ ступенів №169

Шевченківського району м. Києва: Авраменко І.О., Котлубовської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів №169 Шевченківського району м. Києва, Управління освіти Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів №169 Шевченківського району м.Києва про поновлення на роботі.

Під час слухання справи як співвідповідача було залучено Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

В позовних вимогах з врахуванням заяви від 23.11.2022 року позивач просить:

визнати незаконним та скасувати наказ №95-к/тр від 31.08.2022 року про звільнення позивача з роботи;

поновити позивача на роботі з дати звільнення 31.08.2022 року на посаді практичного психолога;

стягнути з Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення 31.08.2022 року по дату поновлення на роботі.

Вимоги позову обгрунтовані тим, що наказом від 05.07.2021 року позивача було зараховано на посаду практичного психолога. 31.08.2022 року позивача було звільнено з посади у зв`язку із закінченням терміну дії строкової трудової угоди.

Звільнення позивач вважає незаконним, оскільки у її заяві про прийняття на роботу була відсутня умова про прийняття на роботу на умовах строкового договору і вона була впевнена що її прийнято на роботу на умовах безстрокового трудового договору. Як зазначає позивач, наказ від 02.07.2021 року не був наданий їй на ознайомлення. Письмова строкова угода з позивачем не укладалась. Відповідач не мав права без узгодження з позивачем укладати строковий трудовий договір.

А тому враховуючи зазначене позивач просить скасувати наказ про її звільнення, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

18.11.2022 року до суду надійшов відзив Загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів №169 Шевченківського району м.Києва на заявлені вимоги в яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі, що позивач була обізнана про строковість трудових відносин. 14.06.2022 року позивач звернулась до відповідача із заявою продовжити строкову трудову угоду з 01.09.2022 року по 01.09.2025 року. У відповідь на заяву, листом від 11.07.2022 року відповідач повідомив позивача про неможливість її задоволення у зв`язку з відсутністю намірів продовжувати строк дії угоди. Крім того, в трудовій книжці є запис про те, що позивача 08.07.2020 року було переведено на посаду директора школи строком на 1 рік до 01.07.2021 року. Посилання позивача про недійсність строкової трудової угоди, також не заслуговують на увагу з врахуванням норм ч.2 ст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Відповідь на відзив до суду не надходила.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог та просили відмовити в задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві.

Представник Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність та просив відмовити в задоволенні заявлених вимог.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, врахувавши процесуальні заяви сторін, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Стяття 23 КЗпП України визначає, що трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частина 2 статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту», визначає, що педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.

Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників,затверджених постановою КМУ від 14.06.2000 року № 963 передбачено, що посада практичного психолога віднесена до посад педагогічних працівників.

Стаття 36 КЗпП України визначає, що підставами припинення трудового договору є, зокрема, 2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Стаття 39 КЗпП України визначає, що якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах із загальноосвітньою середньою школою І-ІІІ ступенів №169 Шевченківського району м.Києва.

Наказом №51-к/тр від 08.07.2020 року, який підписаний позивачем, як директором школи №169, ОСОБА_1 переведена на умови строкового трудового договору (контракту) з 01.07.2020 року по 01.07.2021 року.

При зверненні до суду з позовом позивач зазначала, що в 2021 році вона писала заяву про призначення її на посаду практичного психолога з 05.07.2021 року.

Заява, як вбачається, не містить посилання на строковість трудових відносин.

В той же час, наказом №34-к/тр від 02.07.2021 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу практичним психологом за строковою трудовою угодою з 05.07.2021 року по 31.08.2022 року.

Позивач зазначала, що вона не була ознайомлена із наказом, а тому вважала що прийнята на посаду на підставі безстрокового трудового договору.

В той же час в судовому засіданні був оглянутий оригінал наказу який має підпис позивача про ознайомлення з наказом. Як пояснила позивач в судовому засіданні, вона була ознайомлена з наказом 04.11.2021 року. Вказану обставину представники відповідача не заперечували, враховуючи що на наказі відсутня дата ознайомлення з наказом.

Позивач не зверталась до суду з позовом про оскарження вказаного наказу - встановлення строкових трудових відносин між сторонами.

14.06.2022 року ОСОБА_1 звернулась до директора Загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів №169 Шевченківського району м.Києва із заявою про продовження строкової трудової угоди з 01.09.2022 року по 01.09.2025 року.

Листом від 04.07.2022 року директор Загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів №169 Ш евченківського району м.Києва повідомив ОСОБА_1 про відсутність намірів продовжувати строк дії строкової трудової угоди від 05.07.2021 року на новий строк, а тому по завершенню строку дії трудової угоди 31.08.2022 року буде видано відповідний наказ та внесено запис до трудової книжки.

11.07.2022 року ОСОБА_1 було попереджено про звільнення 31.08.2022 року у зв`язку з відсутністю намірів продовжувати строк дії строкової трудової угоди від 05.07.2021 року на новий строк.

Наказом №95-к/тр від 31.08.2022 року звільнено ОСОБА_1 , практичного психолога з 31.08.2022 року у зв`язку з закінченням терміну дії строкової трудової угоди.

В судовому засіданні позивач пояснила, що обізнана з положеннями ч.2 ст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» що з нею, як пенсіонером має бути укладено строковий трудовий договір.

Однак вказані положення позивач вважає неконституційними.

Отже, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, враховуючи що в судовому засіданні встановлено, що позивач як особа пенсійного віку може бути прийнята на посаду лише за строковим трудовим договором, що прямо передбачено положеннями Закону України «Про повну загальну середню освіту», після закінчення трудового договору, трудові відносини між сторонами не були продовжені, суд приходить до висновку що при звільненні позивача не було порушено положень КЗпП України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77-82, 141, 213, 263, 264, 265ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів №169 Шевченківського району м. Києва, Управління освіти Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2023 року

Суддя: Н.Г. Притула