Ухвала

від 18.01.2023 по справі 761/1178/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1178/23

Провадження № 1-кс/761/1246/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102100000005 від 05.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102100000005 від 05.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України

Клопотання мотивоване тим, слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102100000005 від 05.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Встановлено, що службовими особами Державного підприємства «Великий конференц-зал Національної академії наук України», організовано злочинну схему розтрати бюджетних коштів.

Замовником було укладено договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (UA-2022-12-27-010339-a). 27.12.2022 оголошено державну закупівлю та опубліковано переможця ПП «МАВ-БУДПРОЕКТ» (код 33779405). 30.12.2022 замовником перераховані бюджетні кошти в сумі - 2816 210 грн.

Відповідно до злочинної схеми службові особи Державного підприємства«Великий конференц-залНаціональної академіїнаук України»протягом 2022 року в рамках реалізації послуги з поточного ремонту приміщень будівлі Державного підприємства «Великий конференц-зал Національної академії наук України», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 55, пошкоджених внаслідок ракетних обстрілів, які сталися 10 жовтня 2022 року в місті Києві, організували та провели закупівлю - Послуги з поточного ремонту приміщень будівлі Державного підприємства «Великий конференц-зал Національної академії наук України, розташованої за адресою: м. Київ Володимирська, 55, пошкоджених в наслідок ракетних обстрілів, які сталися 10 жовтня 2022 року в м. Києві, встановлення дверей, вікон і пов`язаних конструкцій.

В подальшому службові особи Державного підприємства, достовірно знаючи, що роботи у повному обсязі фактично не виконувались, за попередньою змовою з підрядником та особами, що здійснювали технічний нагляд, склали та підписали акти виконаних робіт та незаконно перерахували бюджетні кошти на банківські рахунки підрядних організацій у повному обсязі.

З метою прикриття факту вчинення кримінального правопорушення, члени злочинної групи за попередньою змовою здійснили монтаж металопластикових дверей та вікон, що не відповідають технічним вимогам згідно умов договору, внаслідок чого документально завищили обсяги виконаних робіт.

Встановлено, що між ДП «Великий конференц-зал Національної академії наук України» та ПП «МАВ-БУДПРОЕКТ», укладений договір про закупівлю 26/12-2022 від 26.12.2022, щодо виконання послуги з поточного ремонту приміщень будівлі Державного підприємства «Великий конференц-зал Національної академії наук України, розташованої за адресою: м. Київ Володимирська, 55, пошкоджених в наслідок ракетних обстрілів, які сталися 10 жовтня 2022 року в м. Києві.

В порушення ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та державних будівельних норм підрядними структурами здійснено завищення вартості виконаних проектних та будівельних робіт, кошторисних показників, в результаті чого державі нанесено збитків.

Встановлені системні порушення, допущені учасниками договору при визначенні вартості робіт, внаслідок чого завдано втрат бюджету м. Києва.

Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що службовими особами Державного підприємства, достовірно знаючи, що роботи у повному обсязі фактично не виконувались, було складено та підписано акти виконаних робіт та незаконно перераховано бюджетні кошти на банківські рахунки підрядних організацій у повному обсязі.

Прокурор у своєму клопотанні зазначає, що на даний час на вказаному об`єкті проводяться ремонтні роботи, вже після складання та підписання актів виконаних робіт та перерахування грошових коштів, а тому є ризик вважати, що вказаними ремонтними роботами буде змінено стан будівлі, у зв`язку із чим виникає необхідність у забороні використанні приміщень державного підприємства.

Відповідно до інформації, наявної у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, власником адмінбудинку «Великий конференц-зал НАН України» (частина літ. А), загальною площею 1958, 2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1515328380000, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 55, є Держава України в особі Національної академії наук України.

З урахуванням викладеного, адмінбудинок «Великий конференц-зал НАН України» (частина літ. А), загальною площею 1958, 2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1515328380000, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 55, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених та просив задовольнити, зазначив, що службові особи Державного підприємства будучі обізнаними, що роботи згідно укладеного договору не виконані, підписали акти виконаних робіт, внаслідок чого було перераховано бюджетні кошти на банківські рахунки підрядних організацій у повному обсязі, без фактичного виконання відновлювальних у приміщенні робіт, внаслідок чого завдано втрат бюджету м. Києва.

З метою досягнення дієвості кримінального провадження, заходу забезпечення провадження у вигляді арешту майна, з огляду на клопотання прокурора слідчий суддя вважає за можливе розгляд клопотання провести за відсутності власників майна, з урахуванням положень ст. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102100000005 від 05.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

11.01.2023 постановою старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 адмінбудинок «Великий конференц-зал НАН України» (частина літ. А), загальною площею 1958, 2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1515328380000, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 55, власником якого є Держава Україна в особі Національної академії наук України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Як на мету накладення арешту прокурор посилається на необхідність збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання прокурора, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Разом з цим, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчою суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для задоволення клопотання та накладення арешту шляхом встановлення заборони проведення будь-яких будівельних робіт на адмінбудинок «Великий конференц-зал НАН України» (частина літ. А), загальною площею 1958, 2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1515328380000, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 55, власником якого є Держава України в особі Національної академії наук України.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 170-173, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя

У Х В А Л И Л А

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт шляхом встановлення заборони проведення будь-яких будівельних робіт на адмінбудинок «Великий конференц-зал НАН України» (частина літ. А), загальною площею 1958, 2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1515328380000, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 55, власником якого є Держава України в особі Національної академії наук України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідча суддя Антоніна КВАША