Рішення

від 23.01.2023 по справі 740/7179/21

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/7179/21

Провадження № 2/740/56/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2023 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої судді Пантелієнко В.Г.

з участю секретаря Пулинець Ю.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі по 76053,13 гривень з кожного.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що кожному з відповідачів на праві власності належить по Ѕ частці нежитлової будівлі «картонажний цех», за адресою АДРЕСА_1 . Вказана нежитлова будівля розміщена на земельній ділянці, площею 0,5707 га, кадастровий номер якої 7410400000:04:007:0031, цільове призначення землі промисловості, вид використання для розміщення нежитлових будівель, форма власності комунальна, власник - Ніжинська міська рада. Між Ніжинською міською радою та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (колишніми власниками нежитлового приміщення «картонажний цех») 06.11.2007 року було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, тобто до 05.11.2012 року. В подальшому строк дії договору оренди землі не продовжувався.

Протягом періоду з 20.01.2018 року по 31.12.2020 року відповідачі були користувачами вказаних земельних ділянок, проте договорів оренди з міською радою не укладали, а отже використовували земельні ділянки без достатніх правових підстав і не сплачували орендної плати.

Ухвалою від 30 грудня 2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Від представника відповідачів адвоката Луєнка Ю.В. надійшов відзив, згідно з яким відповідачі позовні вимоги не визнають, вважають позов необгрунтованим і просять відмовити в його задоволенні. В обґрунтування відзиву зазначили, що набуваючи у власність нежитлову будівлю «картонажний цех», розташовану по АДРЕСА_1 , вони мали намір змінити цільове призначення земельної ділянки, площею 0,5707 га з кадастровим номером 7410400000:04:007:0031 під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та здійснити реконструкцію нежитлової будівлі в житловий будинок. Проте після набуття права власності з`ясувалось, що майже на всю площу вказаної земельної ділянки поширюється прибережна захисна смуга навколо ставка шириною 25 м і дана обставина стала перешкодою для використання земельної ділянки для власних цілей. Таким чином зазначена земельна ділянка відповідачами фактично не використовується на всій її площі з поважних причин. Крім того, нежитлова будівля «картонажний цех» також не використовується відповідачами, оскільки є пошкодженою внаслідок пожежі, шо сталась у 2019 році.

У відповіді на відзив представник позивача Ніжинської міської ради зазначила, що законодавством не передбачено пільг чи виключень щодо сплати орендної плати землекористувачами, у разі наявності будь-яких обмежень у використанні земельних ділянок, тому позовні вимоги законні і обґрунтовані.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку підтверджується проведення 06.11.2007 року державної реєстрації земельної ділянки, площею 0,5707 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7410400000:04:007:0031, власником якої є територіальна громада в особі Ніжинської міської ради; форма власності комунальна, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с. 28-39).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право спільної часткової власності (по Ѕ частці) на нежитлову будівлю «картонажний цех», загальною площею 206,2 кв.м. по АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці площею 5707 кв.м., належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 30 від 09.01.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Бублик Т.М., та ОСОБА_2 на підставі договору міни № 1959 від 16.11.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Бублик Т.М. (а.с.22)

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди спірної земельної ділянки був укладений між Ніжинською міською радою та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 строком до 05 листопада 2012 року (а.с. 24-26), в подальшому не продовжувався і не переукладався.

Згідно з повідомленнями ГУ ДПС у Чернігівській області від 15 березня 2021 року за період з 2018 року по 2021 рік відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:04:007:0031 не сплачували (а.с. 27).

Відповідно до ч.2 ст.152ЗКУкраїни власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83ЦКУкраїни є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Частинами 1, 2 ст.1212ЦКУкраїни встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83ЦКУкраїни застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст.120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "е" ч.1 ст.141 цього Кодексу).

За змістом глави 15ЗКУкраїни у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина 1 ст.93ЗКУкраїни встановлює, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п."в" ч.1 ст.96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст.125 ЗК України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Судом встановлено, що відповідачами набуто право власності на частки у нежитловій будівлі «картонажний цех» за адресою: АДРЕСА_1 , проте договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться вказана будівля, між сторонами не укладено.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Встановлені судом обставини свідчать про наявність факту використання відповідачами земельної ділянки площею 0,5707 га з кадастровим номером 7410400000:04:007:0031, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і перебуває у комунальній власності без достатніх правових підстав, а також безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати за їх використання, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст.1212 ЦК України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Також судом враховується положення ст.206 ЗК України, відповідно до якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З оглядуна викладене, відповідачі,як фактичнікористувачі земельноїділянки,без достатньоїправової підставиза рахуноквласника цихділянок збереглиу себекошти,які мализаплатити закористування ними,зобов`язаніповернути цікошти позивачу,як власникуземельних ділянок, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження N14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі 2/3412/17( провадження N12-182гс18).

Оскільки позовні вимоги позивачем було зменшено до 152106, 26 гривень, тому відповідно до ст.141ЦПКУкраїни сума судових витрат, яка підлягає розподілу становить 2281,59 гривень (1,5% х 152106,26грн.),а отжеіз кожноговідповідача накористь позивачаслід стягнути по 1140 грн. 80 коп., в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 1212 ЦК України, ст. 93, 96, 125, 206 ЗК України, ст.ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області 76 053 (сімдесят шість тисяч п`ятдесят три) гривні 13 копійок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області 76 053 (сімдесят шість тисяч п`ятдесят три) гривні 13 копійок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури 1140 (одну тисячу сто сорок) гривень 80 копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури 1140 (одну тисячу сто сорок) гривень 80 копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя В.Г. Пантелієнко