Постанова

від 12.01.2023 по справі 922/1440/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/1440/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта): не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків (вх. №1256 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 (повний текст складено 03.11.2022) у справі №922/1440/22 (суддя Добреля Н.С.),

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків,

до відповідача Комунального закладу "Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості", м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального закладу "Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7176/21 від 12.02.2021 в розмірі 378823,70грн за період лютий та березень 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі розпорядження Харківського міського голови в опалювальному сезоні 2021 2022 КП "Харківські теплові мережі" здійснювало постачання теплової енергії у приміщення КЗ "Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості" за адресами: м. Харків, вул. Сумська 37 та вул. Сумська 54. На даний час по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за договором в сумі 378823,70грн, яка утворилася за період лютий та березень 2022 року. Як вказує позивач, відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію, які останнім оплачені не були.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/1440/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем докази не дають можливість встановити дійсний розмір спожитої відповідачем теплової енергії у лютому та березні 2022 року та встановити розмір заборгованості за спожиту теплову енергію за вказаний період, оскільки позивачем до матеріалів справи не надано акту за березень місяць, а натомість надано два акти за лютий. З огляду на вказане місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, КП "Харківські теплові мережі" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/1440/22 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також судом порушено норми процесуального права. На думку апелянта, висновки суду першої інстанції про те, що позовна заява КП "Харківські теплові мережі" містить певні недоліки, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки у разі встановлення того, що позовна заява не містить деяких документів, суд мав залишити позовну заяву без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України із зазначенням способу усунення недоліків позовної заяви, чого здійснено не було.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/1440/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 12.01.2023 о 14:15 год.

09.01.2023 на адресу апеляційного суду від КП "Харківські теплові мережі" надійшло клопотання про зміну вимог апеляційної скарги та закриття провадження у справі №922/1440/22, яке мотивоване тим, що після прийняття оскаржуваного рішення відповідачем сплачено грошові кошти за спожиту теплову енергію за лютий та березень 2022 року у розмірі 378823,70грн, що свідчить про відсутність предмету спору.

До початку розгляду справи по суті позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направив його до апеляційного суду.

У судове засідання апеляційної інстанції 12.01.2023 уповноважені представники позивача (апелянта) та відповідача не з`явилися; про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.02.2021 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", як теплопостачальною організацією, та Комунальним закладом "Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості", як споживачем, було укладено договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7176/21 (надалі - договір), за умовами якого теплопостачальна організація зобов`язується постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та гаряче водопостачання.

За умовами п. п. 4.2. договору розрахунковим періодом є місяць, за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період.

Розрахунки за показниками приладів комерційного обліку здійснюються наступним чином:

- якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене в договорі, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт;

- якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим (п. 4.4. договору).

У п. 4.8. договору сторони погодили те, що споживач з 29 числа розрахункового місяця до 1 числа, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації, наступні документи за розрахунковий період: акт звіряння розрахунків; рахунки-фактури, акти виконаних робіт. По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації протягом 10 днів після їх отримання.

Відповідно до розділу 10 договору та додаткової угоди від 31.12.2021 цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2021 і діє у частині поставки теплової енергії по 31.03.2022 включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення.

На підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальному сезоні 2021-2022 КП "Харківські теплові мережі" здійснювало постачання теплової енергії у приміщення КЗ "Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості" за адресами: м. Харків, вул. Сумська, 37 та вул. Сумська, 54, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про підключення/відключення споживача № 173/30402 та № 173/30404 від 06.10.2021.

Також, в матеріалах справи наявні рахунки на рахунки-фактури .

З огляду на те, що станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за договором в сумі 378823,70грн, яка утворилася за лютий та березень 2022 року, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в розмірі 378823,70грн.

Як вже зазначалось раніше, Господарський суд Харківської області 03.11.2022 ухвалив оскаржуване рішенням у справі №922/1440/22, яким у задоволенні позову відмовлено з підстав, зазначених вище.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (надалі ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У справі, яка розглядається, спірні правовідносини регулюються Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 тощо.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Позивач зазначає, що на підставі розпорядження голови Харківської міської ради про початок опалювального сезону 2021-2022 років та умов укладеного між сторонами договору він здійснив постачання теплової енергії до об`єктів відповідача, який визначено в додатках до договору.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості позивач долучив до матеріалів справи: акти про підключення споживача, рахунки на оплату, акти виконаних робіт та розрахунок заборгованості.

Дослідивши надані позивачем акти на підключення споживача, господарський суд першої інстанції встановив, що позивачем було підключено опалення за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37 споживачу - Комунальному закладу "Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості".

Разом з цим, як зазначає позивач, у відповідача наявна заборгованість за поставлену теплову енергію у лютому та березні 2022 року у розмірі 378823,70грн.

На підтвердження вищезазначеної суми заборгованості останнім надано акти виконаних робіт за лютий 2022 року на суму 338890,93грн та на суму 43725,75грн.

Вищезазначені акти виконаних робіт підписані лише з боку позивача.

За умовами п. 4.4. договору, розрахунки за показниками приладів комерційного обліку здійснюються наступним чином: якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене в договорі, це перевищення окремо сплачується Відповідачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт; якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим.

Проаналізувавши умови договору, суд першої інстанції відзначив, що сторони передбачили самостійне отримання споживачем актів виконаних робіт та здійснення оплати на підставі таких актів.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази самостійного отримання відповідачем актів.

Місцевий господарський суд прийняв до уваги той факт, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, на підставі відповідних Указів Президента дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалась.

За оцінкою місцевого суду, зазначені обставини могли зумовити ускладнення в отриманні актів споживачем самостійно.

Судом також відзначено, що позивачем на підтвердження направлення актів було надано фіскальний чек "Укрпошта", який лише підтверджує здійснення розрахункової операції, проте не дає можливості ідентифікувати що саме було направлено відповідачу та чи були отримані останнім відповідні рахунки та акти.

Також позивачем надано до суду рахунки за спожиту теплову енергію у квітні-червні 2022 року, проте позивачем не заявлено до стягнення заборгованість за вказані періоди.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок судом встановлено, що останній містить періоди з лютого по червень 2022 року, в той час, як вже було зазначено вище, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за лютий-березень 2022 року. Крім того, із наданого розрахунку не вбачається виникнення у відповідача боргу саме на суму 378823,70 грн. та за період з лютого по березень 2022 року.

Суд прийняв до уваги те, що позивачем було надано до суду акти виконаних робіт за лютий 2022 року на суму 338890,93грн та на суму 43725,75грн, що загалом складає 382616,68грн, тобто ця сума не відповідає заявленій сумі заборгованості.

У той же час, акту виконаних робіт за березень позивачем до суду надано не було.

Сукупність встановлених вище обставин справи надали місцевому суду підстави для висновку про те, що надані позивачем докази не дають можливість встановити суду дійсний розмір спожитої відповідачем теплової енергії у лютому-березні 2022 року та встановити розмір заборгованості за спожиту теплову енергію за вказаний період, оскільки позивачем взагалі не надано акту за березень місяць, а натомість надано два акти за лютий. З цих підстав суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Разом з цим, під час розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/1440/22, апелянтом подано клопотання про зміну апеляційної скарги та закриття провадження у справі щодо стягнення боргу у розмірі 378823,70грн, оскільки, як зазначає позивач, після прийняття оскаржуваного рішення відповідачем самостійно сплачено грошові кошти за спожиту теплову енергію у лютому та березні 2022 року у розмірі 378823,70грн.

Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі №922/1440/22 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" звернулось до Комунального закладу "Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості" є стягнення заборгованості у розмірі 378823,70грн

Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що відповідачем сплачено 378823,70грн за спожиту теплову енергію по договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7176/21 від 12.02.2021 за період лютий та березень 2022 року, що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою від 28.12.2022 по особовому (спеціальному) рахунку Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" в Харківському ОУ АТ "Ощадбанк", яке долучено позивачем до своєї заяви про зміну апеляційної скарги та закриття провадження у справі.

Таким чином, на час розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/1440/22 борг у розмірі 378823,70грн відповідачем було самостійно сплачено.

За таких обставин, предмет позову щодо стягнення заборгованості у розмірі 378823,70грн - відсутній, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі №922/1440/22, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та скасування рішення на підставі ч. 1 ст. 278 ГПК України.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04 та постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 25.07.2019 у справі №916/144/18.

Згідно зі ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст.ст. 226 та 231 цього Кодексу, а згідно з ч. 2 ст. 241 ГПК України - у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Отже, керуючись наведеними нормами права та висновками Верховного Суду, враховуючи відсутність предмета спору на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та закриття провадження у справі про стягнення з відповідача основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 378823,70грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Разом з цим, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Наведеною нормою Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі.

З урахуванням цих приписів та зважаючи на клопотання Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", судова колегія зазначає про наявність правових підстав для повернення скаржнику з державного бюджету сплаченої ним відповідно до платіжного доручення №13551 від 22.11.2022 суми судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у розмірі 8523,54грн.

Щодо вимог апеляційної скарги про скасування рішення суду в частині розподілу судових витрат (судового збору за подання позову), то колегія суддів зазначає, що враховуючи скасування апеляційним судом рішення місцевого суду у цій справі №922/1440/22 та закриття провадження, сплачений судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції може бути повернутий позивачу з Державного бюджету України за клопотанням, відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", поданим до Господарського суду Харківської області.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 269, 275 - 278, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/1440/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/1440/22 скасувати.

Провадження у справі №922/1440/22 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Комунального закладу "Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7176/21 від 12.02.2021 в розмірі 378823,70грн закрити.

Повернути Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" з Державного бюджету України 8523,54грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на підставі платіжного доручення №13551 від 22.11.2022.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.01.2023.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов