Рішення

від 25.01.2023 по справі 910/9586/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2023Справа № 910/9586/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"

до Приватного акціонерного товариства "МІРРАД"

про стягнення 47 483,26 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "МІРРАД" про стягнення 47 483,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №1/07-60-17 про відшкодування витрат з охорони та пропускного режиму від 30.05.2017.

Господарським судом міста Києва ухвалою від 03.10.2022 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

12.10.2022 позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9586/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 14.11.2022, яку було отримано 18.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493050458.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2017 між Казенним підприємством спеціального приладобудування "Арсенал" (сторона-1, позивач) та Приватним акціонерним товариством "МІРРАД" (сторона-2, відповідач) було укладено договір №1/07-60-17 про відшкодування витрат КП СПБ «Арсенал» з охорони та пропускного режиму (далі - договір), предметом якого є організація стороною-1 контролю периметрової зони загальної території і об`єктів та здійснення пропускного режиму для сторони-2 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору у порядку та на умовах, визначених цим договором сторона-2 зобов`язується відшкодовувати стороні-1 витрати з охорони та пропускного режиму протягом визначеного в договорі строку, згідно наведеного переліку:

- контроль периметру технічними засобами охорони;

- контроль проходження працівників та проїзд автомобілів сторони-2 на контрольно- пропускних пунктах;

- контроль пропускного режиму з оформленням пропускних документів та дозволів на ввіз - вивіз матеріальних цінностей.

Обсяг послуг встановлюється «Положенням про внутрішньо-об`єктовий режим на КП СПБ «Арсенал» від 30.06.2011 і «Положенням про відділ охорони і внутрішньої безпеки (відділ 07) КП СПБ «Арсенал» від 08.08.2014. Охорона об`єктів та пропускний режим здійснюються цілодобово протягом терміну, вказаного в п.6.3. даного договору, за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 (п. 1.3. та п. 1.4. договору).

За умовами п. 2.1. договору, сторона-1 зобов`язалася забезпечувати контроль об`єктів, згідно переліку зазначеного в п. 1.2. власними силами та засобами, не залучаючи інших співвиконавців без погодження зі стороною-2; при неможливості в передбачений цим договором термін надавати послуги, терміново повідомити про це сторону-2.

Водночас, сторона-2 зобов`язалась, зокрема своєчасно і в повному обсязі здійснювати відшкодування витрат за цим договором (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 3.1 договору в редакції Додаткової угоди №1 від 01.01.2018, вартість відшкодування з контролю об`єктів та здійснювання пропускного режиму визначена у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 1) та становить за місяць 5830 (П`ять тисяч вісімсот тридцять) грн 98 коп., в т.ч. ПДВ - 971,83 грн. Загальна вартість договору на рік становить 69971 (Шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят одна) грн 76 коп., в т. ч. ПДВ -11661,96 грн за рік.

Додатком №1 до Додаткової угоди №1 до договору "Протокол погодження договірної ціни" сторони погодили, що відшкодування витрат з контролю об`єктів та здійснення пропускного режиму для ПрАТ «Міррад» становить 5830,98 грн.

Додатковою угодою №3 від 30.12.2020 до договору сторони доповнили пункт 3.1. договору, а саме вартість відшкодування витрат з охорони і пропускного режиму з 01.01.2021 визначена у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 1 до Додаткової угоди № 3) і становить на місяць 6997,20 грн (Шість тисяч дев`ятсот дев`яносто сім грн 20 коп.), в т.ч. ПДВ - 1166,20 грн. Загальна вартість договору обчислюється, згідно оформлених сторонами Актів приймання - передачі наданих послуг».

Додатком №1 до Додаткової угоди №3 до договору "Протокол погодження договірної ціни" сторони погодили, що відшкодування витрат з контролю об`єктів та здійснення пропускного режиму для ПрАТ «Міррад» становить 6997,20 грн.

Пунктом 3.2. договору визначено, що здавання наданих послуг стороною-1 та приймання їх результатів стороною-2 оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується щомісячно повноважними представниками сторін.

Відповідно до п. 3.3 договору, сторона-2 щомісячно до 10-го числа місяця наступного за звітним, відшкодовує стороні-1 грошову суму на підставі отриманого від сторони-1 рахунку-фактури, шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок сторони-1.

У разі несвоєчасної оплати сторона-2 сплачує пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми кожний день прострочення (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 6.1. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Даний договір діє протягом 12-ти місяців (п. 6.3. договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги охорони та пропускного режиму, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін Актами прийому-здачі наданих послуг: за серпень 2021 року № 08/21-1/07-60 від 06.09.2021 на суму 6997,20 грн, за жовтень 2021 року № 10/21-1/07-60 від 31.10.2021 на суму 6997,20 грн, за листопад 2021 року № 11/21-1/07-60 від 30.11.2021 на суму 6997,20 грн, за грудень 2021 року № 12/21-1/07-60 від 01.02.2022 на суму 6997,20 грн, за січень 2022 року № 01/22-1/07-60 від 01.02.2022 на суму 6997,20 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури №10127 від 31.08.2021 на суму 6997,20 грн, №10166 від 01.11.2021 на суму 6997,20 грн, №10175 від 30.11.2021 на суму 6997,20 грн, №10192 від 28.12.2021 на суму 6997,20 грн, №10005 від 31.01.2022 на суму 6997,20 грн.

Відповідачем зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг виконано несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором №1/07-60-17 про відшкодування витрат КП СПБ «Арсенал» з охорони та пропускного режиму від 30.05.2017 становить 34 986,00 грн.

Оскільки відповідачем не здійснено повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 34 986,00 грн, пені в розмірі 4 052,32 грн, 3% річних у розмірі 799,95 грн, інфляційних втрат у сумі 5 195,97 грн та штраф в розмірі 2 449,02 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи актами прийому-здачі наданих послуг № 08/21-1/07-60 від 06.09.2021, № 10/21-1/07-60 від 31.10.2021, № 11/21-1/07-60 від 30.11.2021, № 12/21-1/07-60 від 01.02.2022, № 01/22-1/07-60 від 01.02.2022 заборгованість відповідача перед позивачем за договором №1/07-60-17 про відшкодування витрат КП СПБ «Арсенал» з охорони та пропускного режиму від 30.05.2017 становить 34 986,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що сторона-2 щомісячно до 10-го числа місяця наступного за звітним, відшкодовує стороні-1 грошову суму на підставі отриманого від сторони-1 рахунку-фактури, шляхом перерахуванні вказаної суми на поточний рахунок сторони-1.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано суду жодних заперечень щодо факту надання позивачем у період серпня 2021 року, з жовтня 2021 року по січень 2022 року послуг охорони та пропускного режиму згідно із наявними в матеріалах справи актами прийому-здачі наданих послуг.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 34 986,00 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд визнає обґрунтованим позов в частині стягнення заборгованості у розмірі 34 986,00 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пені в розмірі 4 052,32 грн, 3% річних у розмірі 799,95 грн, інфляційних втрат у розмірі 5 195,97 грн та штрафу в розмірі 2 449,02 грн.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат, штрафу та 3% річних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.2. договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати сторона-2 сплачує пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми кожний день прострочення

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за визначені позивачем періоди судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені у розмірі 4052,32 грн, у зв`язку із чим вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Також, позивач посилаючись на частину 2 статті 231 Господарського кодексу України просив суд стягнути з відповідача 2449,02 грн штрафу, нарахованого за прострочення понад 30 днів оплати грошових коштів за договором, що становить 7 % від загальної суми боргу.

Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.02.2014 року в справі № 3-1гс14, постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року в справі № 904/1858/16, від 20.05.2020 року в справі № 905/2466/16.

Однак, у спірних правовідносинах відповідачем порушено грошове зобов`язання з відшкодування витрат за послуги охорони та пропускного режиму. Таким чином, оскільки умовами договору не передбачено стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 % за порушення виконання грошових зобов`язань, підстав для застосування положень частини 2 статті 231 Господарського кодексу України відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2449,02 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Розрахунок 3% річних у сумі 799,95 грн та інфляційних втрат у розмірі 5195,97 грн є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд частково задовольняє позовні вимоги Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" до Приватного акціонерного товариства "МІРРАД".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "МІРРАД" (01103, місто Київ, вулиця КІКВІДЗЕ, будинок 18-А, ідентифікаційний код 20050342) на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" (вулиця Московська, будинок 8, місто Київ, 01010; ідентифікаційний код 14307357) заборгованість у розмірі 34 986,00 грн, пеню у розмірі 4052,32 грн, інфляційні втрати в сумі 5195,97 грн, 3 % річних у розмірі 799,95 грн та судовий збір у розмірі 2 353,04 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 25.01.2023.

Суддя О.В. Гулевець