Ухвала

від 17.01.2023 по справі 918/765/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" січня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/765/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Гощанської селищної ради (35400, Рівненська обл., Гощанський р-н, смт.Гоща, вул. Застав`я, буд.22, код ЄДРПОУ 04385416)

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності та скасування запису про право оренди

у судове засідання з`явилися:

-від позивача: ОСОБА_2 ;

-від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Гощанська селищна рада звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності, площею 13, 3758 га, кадастровий номер 5621284400:03:003:0001 та скасування запису про право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 36566437 від 19.05.2020.

У відповідності до ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд, не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

В той же час, відповідно до ч. 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

28 вересня 2022 року господарський суд направив до Центру надання адміністративних послуг у місті Рівному лист-запит про надання інформації про місце реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 .

Водночас, оскільки матеріали позовної заяви не містили належних доказів надіслання позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками, суд 30.09.2022 постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

05 жовтня 2022 року на офіційну електронну адресу суду та через систему "Електронний суд" від представника позивача адвоката Панчука М.М. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

12 жовтня 2022 року на адресу Господарського суду Рівненської області від Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради надійшов лист-відповідь. У вказаному листі Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради зазначило, що станом на 05.10.2022 в Реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 на території Рівненської міської територіальної громади.

У подальшому 13.10.2022 суд у порядку ст. 176 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Рівненського міського відділу Управління державної міграційної служби України в Рівненській області з листом-запитом про надання інформації про місце реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 .

27 жовтня 2022 року від Рівненського міського відділу Управління державної міграційної служби України в Рівненській області надійшла відповідь на лист-запит, в якій останні зазначили, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 28.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 22.11.2022.

15 листопада 2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення Гощанського районного суду у справі № 557/1235/22.

Ухвалою від 22.11.2022 оголошено перерву та повідомлено учасників справи, що наступне підготовче судове засідання відбудеться 06.12.2022.

06 грудня 2022 року на адресу суду від представника позивача Михалочка В.В. надійшли письмові пояснення.

06 грудня 2022 року у час, визначений судом для розгляду справи № 918/765/22 у приміщенні Господарського суду Рівненської області (м. Рівне, вул. Набережна, 26 а) було відсутнє електропостачання через ракетні атаки російської федерації по енергетичній системі України, про що складено відповідний Акт. З огляду на викладене, судове засідання 06.12.2022 не відбулося.

Ухвалою від 06.12.2022 повідомлено учасників справи, що наступне підготовче судове засідання відбудеться 22.12.2022.

У судове засідання 22.12.2022 відповідач не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Разом з тим, від позивача у судове засідання з`явився ОСОБА_2 .

Проте, під час перевірки повноважень Михалочко В.В., судом з`ясовано, що останній на підтвердження повноважень долучив до матеріалів справи копію довіреності №4 від 25.01.2022. Однак, вказаний представник зазначив, що не є адвокатом, інших документів, що підтверджують повноваження останнього на представлення інтересів позивача в порядку самопредставництва не надав.

Зважаючи на викладе вище та те, що дана справа не є малозначною то суд визнав ОСОБА_2 не належним представником та не допустив останнього до участі у справі 918/765/22 як представника позивача.

А від так, у судове засідання учасники справи не з`явилися.

Ухвалою від 22.12.2022 продовжено строк підготовчого судового засідання на 30 днів. Підготовче судове засідання відкладено на 17.01.2023.

17 січня 2023 року від представника позивача Михалочко В.В. надійшли пояснення, у яких останній вказав, що у п. 2 договору оренди, що є додатком до позовної заяви, вказано, що водойма надається для риборозведення, отже для здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності, оскільки наступне використання земельної ділянки під рибогосподарським водним об`єктом передбачає впровадження особливого виду діяльності господарюючого суб`єкта. Відповідно до законодавства, така діяльність належить до сільськогосподарської, оскільки спрямована на виробництво сільськогосподарської продукції. Окремо Михалочко В.В. зазначив, що КВЕД 2010 03.11. розведення риб є одним із виду економічної діяльності.

Отже, враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги без зупинення провадження, позаяк у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України докази які містяться в позовній заяві та у відповідних додатках до неї на думку позивача дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

У судове засідання 17.01.2023 з`явився представник позивача. Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка відповідача у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без участі представника відповідача.

Суд заслухавши думку представника позивача, щодо наведених заперечень відповідачем у відзиві стосовно не підсудності розгляду даного спору господарському суду та щодо заявленого у відзиві клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, дійшов висновку про оголошення перерви до 16:50 год. цього ж дня, з метою надання належної оцінки наведеним сторонами аргументів, а також для надання можливості представнику позивача подати письмові уточнення стосовно статусу відповідача зазначеного у прохальній частині позовної заяви.

Під час оголошеної судом перерви, 17.01.2023 від представника позивача Михалочко В.В. надійшло клопотання у якому останній вказав, що зазначення у позовній заяві Любчика М.І. як ФОПа є технічною помилкою, у зв`язку із чим просить суд абревіатуру ФОП не брати до уваги при розгляді справи. Також просить Любчика М.І. вважати таким, що здійснює та впроваджує підприємницьку діяльність, як фізична особа.

Після закінчення оголошеної перерви, сторони у судове засідання не з`явилися, у зв`язку із чим, суд продовжив розгляд справи у порядку ст. ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Частиною 2 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Пунктом 1 ч.1 ст. 231 ГПК України визначені підстави закриття провадження у справі, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Застосування наведеної вище норми пов`язано з необхідністю вилучати з процесу господарського судочинства справи, відкриті за позовами, що подані внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, чи право або інтерес не підлягають судовому захисту.

Згідно з ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абз. 2 п. 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності,крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що фізична особа може бути стороною спору у господарському судочинстві лише у разі, якщо розгляд такого спору в господарському суді прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України та відповідним законом, при цьому коло господарських спорів, у яких стороною може бути фізична особа, законом обмежене.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена ст. 20 Господарського кодексу України).

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом спору в цій справі є зобов`язання фізичної особи ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні землями комунальної власності, а саме - земельної ділянки водного фонду для риборозведення площею 13,3758 га (кадастровий номер: 5621284400:03:003:0001).

Як встановлено судом, 06.04.2009 між Гощанською районною державною адміністрацією та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення площею 13,3758 га (кадастровий номер: 5621284400:03:003:0001) строком на 10 (десять) років.

Вказаний Договір зареєстрований у Гощанському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 квітня 2009 року за №040959500001 та запис про це право оренди в реєстрі речових прав №36566437 від 19.05.2020.

У відповідності до змін в законодавстві України розпорядником земель водного фонду за межами населених пунктів (в тому числі за межами села Липки Гощанського району) у 2019 році стала Рівненська обласна державна адміністрація, до компетенції якої і входило продовження терміну оренди земельної ділянки.

На виконання Рішення Липківської сільської ради від 29.07.2019 №555 «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (змін) меж адміністративно - територіальних утворень с.Липки» (зі змінами та доповненнями) земельну ділянку площею 13,3758 га (кадастровий номер: 5621284400:03:003:0001) було включено в межі села Липки.

21 лютого 2022 року Державним реєстратором Городоцької сільської ради за Гощанською селищною радою було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 13,3758 га (кадастровий номер: 5621284400:03:003:0001).

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Гощанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська обласна державна адміністрація, про визнання договорів оренди поновленими.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022 цей позов переданий на розгляд судді Бережнюк В.В.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Рівненської області від 23.09.2022 по справі № 918/745/22 (у складі судді Бережнюк В.В.), встановлено, що зміст доданого до позову договору оренди землі від 06.04.2009 та акту приймання-передачі земельної ділянки до нього, також зміст договору оренди водного об`єкта від 14.04.2009, свідчать про те, що у правовідносинах за вказаними правочинами ОСОБА_1 взяв участь як громадянин - фізична особа, а не як суб`єкт підприємницької діяльності. А отже, незалежно від наявності у позивача на час укладення договорів оренди землі від 06.04.2009 та оренди водного об`єкта від 14.04.2009, статусу суб`єкта підприємницької діяльності (дата державної реєстрації 12.10.2001), спір про визнання договорів оренди поновленими, за суб`єктним критерієм не відноситься до юрисдикції господарського суду. Відтак, даний спір не належить до юрисдикції господарських судів.

З огляду на викладене, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.09.2022 у справі № 918/745/22 відмовлено у відкритті провадження у справі та роз`яснено ОСОБА_1 , що спір належить до юрисдикції місцевих загальних судів, як судів першої інстанції.

У подальшому ОСОБА_1 звернувся до Гощанського районного суду Рівненської області з позовом до Гощанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Рівненська обласна державна адміністрація про визнання договору оренди поновленим.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 10.10.2022 у справі №557/1235/22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гощанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Рівненська обласна державна адміністрація, про визнання договору оренди поновленим. Постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

З огляду на викладене, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Гощанською селищною радою виникли правовідносини щодо земельної ділянки комунальної власності, площею 13, 3758 га, кадастровий номер 5621284400:03:003:0001. Даною земельною ділянкою ОСОБА_1 користувався за Договором оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення від 06.04.2009, строк дії якого закінчився, позаяк договір було укладено на 10 років. Після закінчення дії Договору ОСОБА_1 продовжує користуватися означеною земельною ділянкою. На переконання Гощанської селищної ради вказані дії відповідача із неповернення земельної ділянки після закінчення дії договору свідчать про те, що ОСОБА_1 чинить перешкоди для Гощанської селищної ради у користуванні землями комунальної власності.

Відтак позивач звернувся до суду із позовом, у якому також просить суд скасувати запис про право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 36566437 від 19.05.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У ст. 25 цього Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

У ст. 26 Цивільного кодексу України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України).

Тобто фізична особа, яка є власником майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем із видом діяльності по КВЕД 03.12 Прісноводне рибальство (основний), Інші: 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що Договір оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення від 06.04.2009, строк дії якого закінчився та на підставі якого ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 5621284400:03:003:0001 - був укладений ОСОБА_1 як фізичною особою підприємцем.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 користувався означеною земельною ділянкою як суб`єкт господарювання, а не як фізична особа.

Із Договору від 06.04.2009 та акту приймання-передачі земельної ділянки до нього, вбачається, що у правовідносинах за вказаним правочином ОСОБА_1 взяв участь як громадянин - фізична особа, а не як суб`єкт підприємницької діяльності. А отже, незалежно від наявності у позивача на час укладення означеного договору статусу суб`єкта підприємницької діяльності (дата державної реєстрації 12.10.2001), даний спір про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності за суб`єктним критерієм не відноситься до юрисдикції господарського суду. Відтак, даний спір не належить до юрисдикції господарських судів.

Позивач у справі не довів суду, що відповідач вчинив оспорюваний правочин з метою ведення, саме, господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Окрім того, як встановлено судом у справі № 918/745/22, спір що виник із правовідносин, пов`язаних із Договором оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення від 06.04.2009 повинен розглядати судом загальної юрисдикції.

Суд констатує, що ОСОБА_1 у Договорі оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення від 06.04.2009 діяв як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець. Відтак спір, пов`язаний із неповерненням земельної ділянки після закінчення дії даного договору не підлягає розгляду господарським судом.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 401/3856/16-ц, наявність у фізичної особи статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах, у тому числі і щодо укладення договорів.

Така ж правова позиція викладена, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 216/181/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 401/3856/16-ц (з посиланням на раніше прийняті постанови ВП ВС від 14.03.2018 у справі № 2-7615/10 та від 05.06.2018 у справі № 522/7909/16-ц).

За змістом вимог ст.ст. 15, 20 Цивільного кодексу України, гл. 4 ГПК України особа здійснює право на захист на свій розсуд, а тому позивачеві належить право визначати особу, яка повинна відповідати за його позовом.

Тому враховуючи встановлені у справі обставини, суд зазначає, що даний спір пред`явлено до ОСОБА_1 як фізичної особи, що робить неможливим розгляд даної справи в порядку господарського судочинства з огляду на норми, визначені п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Спір у даній справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Разом з тим, враховуючи вищезазначені обставини щодо наявності приватноправового спору, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки спір за вказаними позовними вимогами не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Суд роз`яснює позивачеві його право звернутися із вказаною позовною вимогою до судів загальної юрисдикції.

Окрім того, господарський суд роз`яснює позивачеві про його право звернутися в порядку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», до господарського суду із клопотанням про повернення судового збору, сплаченого за подання даного позову у розмірі 2 481 грн 00 коп., який сплачений згідно з платіжним дорученням № 705 від 20.09.2022.

Керуючись ст. ст. 231, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі за позовом Гощанської селищної ради до відповідача ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності та скасування запису про право оренди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано "23" січня 2023 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич