Ухвала

від 25.01.2023 по справі 465/4457/20

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4457/20

1-кс/465/43/23

У Х В А Л А

судового засідання

25.01.2023 року Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 розглянувши клопотання заявника адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді 30.12.2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42020141080000059 від 11.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 388 КК України,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Франківського районного суду м. Львова інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного згідно ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2020 року.

В обґрунтування клопотання вказує, що ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2020 року накладено арешт в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42020141080000059 від 11.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.388КК України на нежитлові приміщення: лазню пральню загальною площею 543,7 га., та котельню площею 134,3 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (кадастровий номер №4610136300:06:018:0128), загальною площею 0, 3494 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 328876146101), що перебувають у приватній власності ОСОБА_4 , із забороною будь яким особам, уповноваженим на внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в тому числі нотаріусам, суб`єктам державної реєстрації прав та приватним і державним виконавцям вчиняти будь які дії з таким нерухомим майном чи його частинами до прийняття рішення про зняття арешту. Зобов`язано посадових осіб управління державної реєстрації Львівської міської ради внести відповідні відомості про налакладення арешту на вказане майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомості.

В обґрунтування клопотання зазначає, що 25 червня 2018 року Залізничним районним судом м. Львова видано три виконавчих листи № 462/2589/14-ц про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вищевказаних сум. На підставі цих трьох виконавчих листів за № 462/2589/14-ц приватний виконавець ОСОБА_8 двома постановами від 09 липня 2018 року та постановою від 02 березня 2020 року відкрив виконавчі провадження № 56738578, 56737606 та 61431414, які його постановами від 09 липня 2018 року та 02 березня 2020 року були об`єднані у зведене виконавче провадження № 56738578.» Водночас, слідча суддя не врахувала, що приватний виконавець ОСОБА_8 09.06.2020 р. на підставі ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» зупинив виконавче провадження № 56737606.

При цьомувиконавче провадження № 56737606 було зупинено і на момент відкриття кримінального провадження (11.06.2020 р.). і на момент звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт (05.08.2020 р.). і на момент прийняття ухвали (30.12.2020 р.). і на момент мого звернення з клопотанням про скасування арешту. Вважає, що у зв`язку з цим взагалі некоректно та передчасно вести мову про нібито порушені права ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 .

Окрім цього, просить звернути увагу, що у справі № 462/2589/14-ц ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ставили ще вимогу про визнання права власності на майно будівлі-лазні та земельної по АДРЕСА_1 . Однак у задоволенні цієї вимоги судом було відмовлено та ніхто з позивачів не оскаржував рішення в цій частині.

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 05.12.2018 року у справі №462/2990/14-ц за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивачів ОСОБА_5 та третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_9 про визнання договору фіктивним, ухвалено: позов задовольнити; визнати недійсним договір дарування нерухомого майна та земельної ділянки, укладений 02.04.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , зареєстрований в реєстрі за №103, то таке рішення ОСОБА_4 . Після набрання ним законної сили реєстрації права власності на це майно поновлена за ОСОБА_4 . Про це додатково наголошено в ухвалі Львівського апеляційного суду від 15.10.2020 року №462/2990/14-ц.

Згідно інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 25.03.2020 року внесено запис про припинення обтяження на лазню пральню загальною площею 543,7 га., та котельню площею 134,3 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (кадастровий номер №4610136300:06:018:0128), загальною площею 0, 3494 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Даний запис внесено ОСОБА_11 .

Проте, згідно відповіді Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) 19.04.2020 року за №В-11283, В-1129, до Управлення забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшла доповідна записка в.о. начальника Бородянського районного відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ОСОБА_11 про те, що 25.03.2020 року за допомогою її електронного цифрового підпису вилучені обтяження №16070247, 16070562. Останньою надано інформацію 31.03.2020 року, її особистий ключ заблоковано, у зв`язку з чим відновити вказані вище обтяження не має можливості.

З Іванківської районної державної нотаріальної контори Київської області від 01.04.2020 року №331/02-14, вбачається, що 31.03.2020 року ними було виявлено факт втручання в роботу єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно (несанкціоноване втручання). Встановлено, що під їх ключем було здійснено погашення записів про заборони щодо нерухомого майна №5657095, 617779, 5657286.

З офіційного сайту ДП «СЕТАМ» встановлено, що всупереч заборонам щодо відчуження нерухомого майна, на яке попередньо вже накладено арешт, а саме земельна ділянка площею 0, 3494 га, , кадастровий номер 4610136300:06:018:0128, що розташована по АДРЕСА_1 , будівлі лазні-пральні, площею 543, 7 кв.м. та котельні, площею 134, 3 кв.м., приватним виконавцем ОСОБА_12 таке майно передано під реалізацію (лот №421299), дата початку торгів 12.06.2020 року, початкова вартість вищеописаного майна на торгах 19825000 грн.

Однак станом на день накладення арешту така інформація є неактуальною, оскільки відповідно до постанови приватного виконавця ОСОБА_12 від 11.08.2020 року виконавчий лист №466/2693/19, що виданий 16.07.2019 року Шевченківським районним судом м.Львова повернуто стягувану ОСОБА_13 ; припинено арешт майна боржника, скасовано інші заходи примусового виконання рішення. 11.08.2020 року виконавче провадження №61245673 завершено. Підставою прийняття такого рішення стало те, що стягував ОСОБА_13 подав виконавцю заяву про повернення виконавчого листа без виконання у зв`язку з мирним врегулюванням процесу повернення грошових коштів із ОСОБА_4 .

Окрім того, просить врахувати, що приватним виконавцем Львівського виконавчого округу ОСОБА_12 11.02.2020 відкрито виконавче провадження №61245673 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_13 , а також винесено постанову про арешт майна боржника та 27.04.2020 року постанову про опис та арешт майна боржника. З офіційного сайту ДП «СЕТАМ» встановлено, що всупереч заборонам щодо відчуження нерухомого майна, на яке попередньо вже накладено арешт, а саме земельної ділянки площею 0,3494 га, кадастровий номер 461013600:06:018:0128, що розташований по АДРЕСА_1 , будівлі лазні - пральні, площею 543,7 кв.м. та котельні, площею 134,3 кв.м., приватним виконавцем ОСОБА_12 таке майно передано під реалізацію (лот №421299), дата початку торгів - 12.06.2020, початкова вартість вищеописаного майна на торгах - 19 825 000 грн. (дев`ятнадцять мільйонів вісімсот двадцять п`ять тисяч гривень). Однак станом на день накладення арешту така інформація є неактуальною, оскільки відповідно до постанови приватного виконавця ОСОБА_12 від 11.08.2020 року - виконавчий лист № 466/2693/19, що виданий 16.07.2019 р. Шевченківським районним судом м. Львова - повернуто стягувану ОСОБА_13 ; припинено арешт майна боржника, скасовано інші заходи примусового виконання рішення. 11 серпня 2020 року виконавче провадження № 61245673 завершено. Підставою прийняття такого рішення стало те, що стягувач ОСОБА_13 , подав виконавцю заяву про повернення виконавчого листа без виконання.

Також, звертає увагуна те,що яквбачається зінформації зреєстру речовихправ тапорталу судовавлада -суддя Залізничногорайонного судум.Львова ОСОБА_14 0.28.10.2020р.прийняв ухвалупро забезпеченняпозову уцивільній справі№ 462/2902/20за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_4 ,державного реєстратора ОСОБА_15 про скасуванняреєстраційних дій,а саме:наклав арештна цеж самемайно. Слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_16 ухвалою від 30 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020140060001583 за ч.1 ст. 361, ч.З ст. 190 КК України вирішив: накласти арешт на те саме майно.

Відтак просить скасувати даний арешт, накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 № 465/4457/20, провадження 1-кс/465/1384/20 від 30.12.2020 року, оскільки ухвала суду не містить жодного обґрунтування, суперечить вимогам п.2 ч.1 ст.372 КПК України.

Також заявником на адресу суду подані додаткові пояснення згідно яких просить врахувати постанову Верховного Суду від 10.06.2021 року у справі №380/5217/20 та у справі №380/5217/20, а також рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року з викладеною у таких правовою позицією.

В судове засідання учасники судового розгляду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час, день та місце розгляду клопотання були повідомлені. Представник заявника звернувся до суду з заявою про підтримання клопотання проскасування арешту майна, просить здійснювати розгляд такого у його відсутності.

У зв`язку із неявкою у судове засідання учасників процесу фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється на підставі положень ч.4 ст.107 КПК України.

В ході судового розгляду встановлено, що під час досудового розслідування в кримінальному провадженні за №42020141080000059 від 11.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 388 КК України, ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 20.12.2021 року накладено арешт на нежитлові приміщення: лазню пральню загальною площею 543,7 га., та котельню площею 134,3 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (кадастровий номер №4610136300:06:018:0128), загальною площею 0, 3494 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 328876146101), що перебувають у приватній власності ОСОБА_4 , із забороною будь яким особам, уповноваженим на внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в тому числі нотаріусам, суб`єктам державної реєстрації прав та приватним і державним виконавцям вчиняти будь які дії з таким нерухомим майном чи його частинами до прийняття рішення про зняття арешту.

Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні злочину.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку, передбаченому ст.ст. 170-174 КПК України.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходузапобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Слідчий суддя враховує зазначені положення закону та обставини кримінального провадження, а саме ті, що існує необхідність у забезпеченні доказів, шляхом арешту майна, яке у встановленому законом порядку визнано речовими доказами та відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя також бере до уваги той факт, що в даному випадку обмеження права власності (володіння) є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на нежитлові приміщення: лазню пральню загальною площею 543,7 га., та котельню площею 134,3 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (кадастровий номер №4610136300:06:018:0128), загальною площею 0, 3494 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 328876146101), що перебувають у приватній власності ОСОБА_4 , які визнано речовим доказам у кримінальному провадженні, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Обставини, викладені у клопотанні, не є такими, що унеможливлюють застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому такі твердження не можуть бути підставою для скасування арешту майна.

Беручи до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченимиКПК України, та з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, слідчий суддя вважає, що доводи клопотання про скасування арешту не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно на теперішній час відпала або арешт накладено необґрунтовано. За вказаних обставин тимчасове втручання в право власності, яке прямо передбаченогоКПК України, не суперечить змісту ст. 1 Протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження.

Таким чином, підстав вважати ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від від 30.12.2020 року в частині накладення арешту необґрунтованою немає, представником заявника не доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, у зв`язку з чим у задоволенні поданого клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, представником не надано і слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що заявник у подальшому не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися, в тому числі щодо того, що відпала необхідність в вказаному заході забезпечення у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин в задоволенні клопотання потрібно відмовити.

Керуючись ст.ст.376, 131, 132, 170,174 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді 30.12.2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42020141080000059 від 11.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.388КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1