Рішення

від 30.11.2022 по справі 753/21779/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21779/21

провадження № 2/753/729/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.

при секретарях: Куцолабській І.А., Осадчуку С.В., Дерій А.С.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1 ,

інші учасники справи не з`явилися,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волгодонка»</a>, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі - позивачі) до ТОВ «Волгодонка» (далі - відповідач), про витребування квартири АДРЕСА_1 на користь позивачів. Позов обґрунтовано наступним. Позивачі є власниками квартири АДРЕСА_2 . 29.09.2021 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна позивачам стало відомо, що 03.12.2020 на підставі акта приймання-передавання та грошової оцінки майнового внеску від 03.12.2020, та рішення засновника № 1 від 13.02.2020 спірна квартира, що належить позивачам була зареєстрована на праві власності за відповідачем. Відповідач набув вказану квартиру як внесок до статутного фонду. Позивачі до статутного капіталу ТОВ «Волгодонка» спірну квартиру не передавали, будь-яких осіб на представництво їх інтересів щодо розпорядження квартирою не уповноважували, волю на відчуження квартири на користь будь-яких третіх осіб не виявляли. Позивачі зазначають, що встановлення факту вибуття майна з їх володіння та не з їх волі є підставою для витребування цього майна на користь власників від особи, у власності якої воно перебуває, а тому просять суд позов задовольнити.

02.11.2021 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання; витребувано від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) засвідчені у встановленому законодавством порядку документи, на підставі яких прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2020 № 55605214, на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2237775180000, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Волгодонка».

02.11.2021 ухвалою суду задоволено заяву позивачів про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 223777518000080000.

20.06.2022 ухвалою суду, що занесена до протоколу судових засідань закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

11.10.2022 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 .

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

30.11.2022 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачів. Просив позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував.

Представник відповідача до суду не з`явився, відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки свого представника до суду, не повідомив.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, судові повістки про виклик до суду, які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою представника позивачів суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 21.07.1994 (а.с. 16).

10.11.2004 рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 2-165/04 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 30.10.1995, укладеному на Київській універсальній біржі та стягнення збитків у сумі 27054 грн. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 від 30.10.1995, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , яка діяла також від імені неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на Київській універсальній біржі. Повернуто сторони в первісний стан. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_6 15284,25 грн. Визнано недійсним договір дарування від 30.09.2003, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Зінов`євим С.В. за № 3-3592.

13.06.2017 заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_8 та визнано ОСОБА_8 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.10.2021 виправлено описку у рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2004 у справі № 2-165/04 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та стягнення збитків та зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , треті особи: Відділ опіки та піклування Дарницької у м. Києві районної адміністрації, Київська універсальна біржа, про визнання договору купівлі-продажу недійсним. А саме: у всьому тексті мотивувальної частини судового рішення читати дату укладення договору купівлі-продажу "31 жовтня 1995 року" замість "30 жовтня 1995 року". Перший абзац резолютивної частини рішення читати: "В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 31 жовтня 1995 року, укладеному на Київській універсальній біржі та стягнення збитків у сумі 27 054 грн. -відмовити" замість "В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 30 жовтня 1995 року, укладеному на Київській універсальній біржі та стягнення збитків у сумі 27 054 грн. -відмовити". Третій абзац резолютивної частини рішення читати: "Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 31 жовтня 1995 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , яка діяла також від імені неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на Київській універсальній біржі" замість "Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 30 жовтня 1995 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , яка діяла також від імені неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на Київській універсальній біржі".

Вирішуючи вимоги позову, суд виходить із наступного.

Одним з основних конституційних прав людини є право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (стаття 41 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (стаття 328 ЦК України).

Як вже зазначалося раніше, рішенням суду у цивільній справі № 2-165/04 від 10.11.2004 було визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 від 31.10.1995, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , яка діяла також від імені неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на Київській універсальній біржі. Повернуто сторони в первісний стан.

Отже враховуючи, що право на спірну квартиру належить позивачам, будь-які дії інших осіб, спрямовані на перехід права власності до третіх осіб поза волею власників майна, є неправомірними.

Незважаючи на те, що ОСОБА_6 не був власником спірної квартири, на підставі акта приймання - передавання та грошової оцінки майнового внеску від 03.12.2020, та рішення засновника № 1 від 13.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко М.О. 03.12.2020 було внесено запис про державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Волгодонка».

Відповідно до копії акта приймання - передавання та грошової оцінки майнового внеску, 03.12.2020 ОСОБА_6 від імені якого на підставі Довіреності, посвідченої 07.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим № 175, діяв ОСОБА_9 , відповідно до рішення засновника ТОВ «Волгодонка» передав до статутного капіталу ТОВ «Волгодонка» квартиру АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, виданого 31.10.199, за реєстраційним № А- 594/9003, площею 61,5 кв.м., вартістю 1000000,00 грн та знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Як стверджують позивачі, спірну квартиру вони до статутного капіталу ТОВ «Волгодонка» не передавали, будь-яку особу на представництво своїх інтересів щодо розпорядження квартирою не уповноважували.

Як наслідок, відбулося протиправне заволодіння майном позивачів, що унеможливлює здійснення ними жодної з правомочностей власника.

Статті 15, 16 ЦК України та стаття 4 ЦПК України закріплюють право кожної особи на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правовою підставою вимог позивачів до ТОВ «Волгодонка» є положення статті 387 ЦК України, яка надає власнику право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з усталеною судовою практикою (сформованою ще Верховним Судом України та підтриманою Верховним Судом) у відносинах власника з особою, за якою майно зареєстроване на праві власності (новим набувачем) при відсутності між ними договірних (зобов`язальних) відносин можуть використовуватися лише речово-правові способи захисту.

Одним з таких способів захисту і є витребування майна з чужого незаконного володіння, при цьому власник за наявності законних підстав може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Умови, за яких власник має право витребувати свою річ у добросовісного набувача, встановлює стаття 388 ЦК України.

За приписами частини першої цієї норми власник має право витребувати майно, придбане добросовісним набувачем за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, які він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За обставинами справи установлено, що на момент передачі спірної квартири до статутного капіталу ТОВ «Волгодонка» та оформлення права власності на спірне майно за відповідачем правом власності на неї володіли позивачі, які волю на відчуження належного їм майна не виявляли.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що спірне майно вибуло з володіння позивачів неправомірно та поза їх волею.

Суд не досліджував питання добросовісності чи недобросовісності дій ТОВ «Волгодонка» при набутті спірного майна, оскільки відсутність рішення власників, спрямованих на відчуження майна, означає, що вказана особа володіє ним незаконно, без відповідної правової підстави.

Частиною першою ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів у заперечення позовних вимог.

Відтак на підставі аналізу наведених правових норм та установлених фактів суд дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування спірного майна з незаконного володіння ТОВ «Волгодонка».

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з огляду на результат розгляду справи суд покладає на відповідача сплачений позивачами за подання цього позову судовий збір в розмірі 11350,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 -задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Волгодонка»</a> на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волгодонка»</a> на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 судовий збір в сумі 11350,00 грн., тобто по 2837,50 грн. на кожного позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач 1 ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Позивач 2 ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ).

Позивач 3 ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ).

Позивач 4 ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_4 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волгодонка»</a> (м. Київ, провул. Волго-Донський, 2, кв. 97, ЄДРПОУ 43517645).

СУДДЯ: Ю.С.МИЦИК