КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2023 року м. Київ№ 320/5604/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративний позов Селянського (Фермерського) господарства «Антей» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В :
Селянське (Фермерське) господарство «Антей» звернулось до суду з позовом в редакції від 01.06.2021 до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.02.2021 № 0022350706.
У якості підстави позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно було винесено податкове повідомлення-рішення № 0022350706 від 18.02.2021 на суму 500000 грн., з урахуванням того, що відсутній факт допущення самого порушення - зберігання пального без отримання ліценції, позаяк, придбане пальне було використано для власних потреб та заправлено баки транспортних засобів, які належать господарству на праві власності та праві користування, що не потребує отримання ліцензії.
У зв`язку із невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 18.05.2021, позовну заяву було залишено без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.
На виконання вимог вищевказаної ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
16.07.2021 до суду від ГУ ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому, представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що під час проведення фактичної перевірки та перевірки документів, наданих СВГ « Антей», встановлено факт зберігання пального для власного споживання без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Київська обл., Рокитянський р-н, с. Телешівка, пров. Шкільний, буд. 3. Постачальником пального виступає ТОВ «Платінумоіл» (ЄДРПОУ 36778818), яким в Єдиному державному реєстрі акцизних накладних 09.07.2020 була зареєстрована акцизна накладна № 194 в кількості пального 7030,65 л. Вказана операція з поставки пального підтверджуються наданими до перевірки видатковою та товарно-транспортною накладними. Позивач в позовній заяві зазначає, що 09.07.2020 при поставці ТОВ «Платінумоіл» палива, здійснена заправка в баки автотранспортних засобів, які належать господарству на правах власності та праві користування. Акти такої заправлення транспортних засобів надані в якості додатків до позовної заяви не були надані посадовим особам ГУ ДПС у Київській області під час перевірки, хоча в запиті про надання документів 29.01.2021 такі документи містилися в переліку. На думку сторони відповідача, даний факт може свідчити про те, що даних документів не було в наявності станом на день перевірки, а були виготовлені вже після проведення фактичної перевірки, тому, не можуть слугувати належним доказом у даній справі. Крім того, перевіркою встановлено факт подання до органу ДПС заяв та повідомлень за формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, що підлягають оподаткуванню. Проте, не всі автотранспортні засоби що вказані позивачем у позовній заяві були відображені у формі. Таким чином, відповідач вважає, що С(Ф)Г «Антей» здійснювалось зберігання пального за вказаною вище адресою, за відсутності діючої ліцензії на право зберігання пального в тому числі у ємностях, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та не підлягає скасуванню.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Київській області була проведена фактична перевірка місця зберігання пального за адресою: Київська область, Рокитянський р-н, с. Телешівка, провул. Шкільний, буд. 3 (акт перевірки від 29.01.2021, зареєстрований контролюючим органом 01.02.2021 за № 1160/10/36/07/25565571).
Перевірку здійснено в присутності представника (голови ) ФГ «Антей» Костенка А.Д. Перед початком перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області вищезазначеній особі пред`явлені документи, визначені п. 81.1 ст. 81 ПК України, Костенко А.Д.. ознайомився з направленнями та отримав копію наказу про проведення перевірки, про що зроблено відмітку у направленнях на перевірку. У п. 2 наказу ГУ ДПС у Київській області від 15.01.2021 № 47-п, зроблено відмітки про наявність додатків (перелік суб`єктів господарювання).
За висновками акта перевірки, СВГ «Антей» встановлено факт зберігання пального для власного споживання без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Київська обл., Рокитянський р-н, с. Телешівка, пров. Шкільний, буд. 3.
Постачальником пального виступає ТОВ «Платінумоіл» (ЄДРПОУ 36778818), яким в Єдиному державному реєстрі акцизних накладних 09.07.2020 була зареєстрована акцизна накладна № 194 в кількості пального 7030,65 л. Вказана операція з поставки пального підтверджуються наданими до перевірки видатковою та товарно-транспортною накладними.
В товарно-транспортній накладній зазначена адреса пункту розвантаження: Київська обл., Рокитянський р-н, с. Телешівка, пров. Шкільний, буд. 3. Правовідносини з постачання пального підтверджуються наданим ТОВ «Платінумоіл» на письмове звернення ГУ ДПС у Київській області договором поставки нафтопродуктів № ПО-141 та додатків до нього, в якому визначено адресу відвантаження пального, для заповнення ТТН, а саме: Київська обл., Рокитянський р-н, с. Телешівка, пров. Шкільний, буд. 3.
Актом перевірки констатовано, С(Ф)Г «Антей» здійснювалось зберігання пального за вказаною вище адресою, за відсутності діючої ліцензії на право зберігання пального в тому числі у ємностях, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
За результатами розгляду акту перевірки, ГУ ДПС у Київській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.02.2021 № 0022350706, згідно з яким, застосовано до С(Ф)Г «Антей» фінансові санкції у сумі 500000 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з нормами п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до приписів п. п. 80.1 та 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п. 80.10 ст. 80 Податкового кодексу України).
Приписами п. 86.1 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
У свою чергу, нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
У розумінні ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
При цьому, місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; а зберіганням пального є діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
У силу приписів ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», імпорт і оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Експорт алкогольних напоїв здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності на підставі ліцензії на виробництво або ліцензії на оптову торгівлю. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва (ч. 8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років (ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).
Відповідно до положень ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Згідно з ч. 22 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Статтею 17 Закону № 481 передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень.
Судом досліджено, що за результатами перевірки, складено акт (довідку) фактичної перевірки від 29.01.2021 року, який зареєстровано 01.02.2021 року за № 1160/10/36/07/2556557. В акті перевірки зазначено, що «С(Ф)Г «Антей» має ліцензію на право зберігання пального №10190414202001442, видану 05.08.2020 зі строком дії до 05.08.2025.
С(Ф)Г «Антей» здійснює діяльність з вирощування та реалізації с/г культур. Згідно наявної інформації, ТОВ «Платінумоіл» 09.07.2020 виписано та зареєстровано акцизну накладну № 194, відповідно до якої, С(Ф)Г «Антей» отримало пальне (важкі дистиляти) у кількості 7030,65 літрів, яке було доставлено транспортним засобом постачальника номер державної реєстрації НОМЕР_1 до місця зберігання пального, розташованого за адресою: Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, провулок Шкільний, 3. Згідно наявних даних, станом на 09.07.2020 С(Ф)Г «Антей» ліцензію на право зберігання пального не отримало.
На підставі акта перевірки № 1160/10/36/07/2556557 від 29 січня 2021 року, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0022350706 від 18 лютого 2021 року, яким встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500000 грн.
Зі змісту акту вбачається, що, на думку податкового органу, достатнім доказом факту зберігання пального господарством без ліцензії, є сам факт відвантаження на його адресу пального від ТОВ «Платінумоіл».
Позивач наголошує на тому, що придбане паливо використано виключно для власних потреб С(Ф)Г «Антей».
Так, 09 липня 2020 року при поставці ТОВ «Платінумоіл» палива, здійснена заправка в баки автотранспортних засобів, які належать господарству на правах власності та праві користування (акти заправлення транспортних засобів додаються). Позивач вказує на те, що заправлення до повних баків, є логістичним заходом та дозволяє господарству найбільш ефективно використовувати автомобільний транспорт.
Паливні баки трактору колісного БЕЛАРУС-1523, БЕЛАРУС-82.1, БЕЛАРУС- 82.1, спеціалізованого сідлового тягача DAF 95 XF 380, контейнеровозу-С MAN TGA 26.440, ГАЗ 3307 Цистерна-С, що знаходяться у власності та користуванні позивача вміщають близько 7055 літрів пального, що більше ніж 7030,65 літрів, зазначеного відповідачем у акті перевірки, придбаного позивачем у ТОВ «Платінумоіл» згідно акцизної накладної № 194 від 09 липня 2020 року.
Відтак останній вважає, що у позивача не виникав обов`язок отримання ліцензії на провадження діяльності із оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального.
Суд звертає увагу на те, що до позовної заяви було додано реєстраційні свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів на належну позивачу на праві власності/користування транспортні засоби/спеціальну техніку, акти заправлення транспортного засобу по кожній з машин/транспортних засобів, в яких відображено транспортний засіб, технічний паспорт, номер двигуна, об`єм паливного бака, вид палива, кількість заправленого палива, лімітно-забірну картку № 1 на отримання матеріальних цінностей за липень 2020 року, з яких вбачається документальне оформлення позивачем отриманого від ТОВ «Платінумоіл» згідно акцизної накладної № 194 від 09 липня 2020 року, палива та заправку його безпосередньо до паливних баків транспортних засобів/машин.
При цьому, висновок контролюючого органу про зберігання палива без отримання позивачем на дату відвантаження ліцензії, ґрунтується виключно на факті відвантаження на його адресу пального від ТОВ «Платінумоіл», проте, як акт перевірки, так і відзив на позовну заяву не містять доказів на підтвердження встановленого факту зберігання позивачем вказаного палива у певних ємностях/резервуарах, що могло б бути зафіксовано, зокрема, шляхом проведення фото/відео фіксації та/або складання відповідного акта.
У частині доводів сторони відповідача про те, що акти заправлення транспортних засобів, що надані в якості додатків до позовної заяви, не були надані посадовим особам ГУ ДПС у Київській області під час перевірки, хоча в запиті про надання документів 29.01.2021 такі документи містилися в переліку, що на думку, відповідача, може свідчити про те, що даних документів не було в наявності станом на день перевірки, а були виготовлені вже після проведення фактичної перевірки, тому не можуть слугувати належним доказом у даній справі, суд наголошує на тому, що дані доводи є лише припущенням сторони, та не спростовують наданих позивачем документів, які підтверджують документальне оформлення заправку отриманого від постачальника палива безпосередньо в паливні баки транспортних засобів, при цьому, стороною відповідача так і не було надано доказів на спростування наведеного, як і не доведено зворотного, шляхом надання підтвердження зберігання позивачем палива у ємностях/резервуарах, зафіксованого під час проведення фактичної перевірки.
Також доводи про те, що не всі автотранспортні засоби що вказані позивачем у позовній заяві були відображені у формі 20-ОПП, поданій до податкового органу, на переконання суду, не спростовують вищенаведеного та не впливають на зміст даних правовідносин, а також, надані до позовної заяви свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, дають змогу ідентифікувати власника/право користування позивача на них.
Отже, суд висновує, що С(Ф)Г «Антей» протягом липня 2020 року не здійснювало зберігання палива. Таким чином, твердження відповідача про порушення ним статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», є необґрунтованими та не доведеними.
Крім того, у роз`ясненні Державної фіскальної служби України № 3814/6/99-99-12-02- 02-15/ІПК, опублікованого на офіційному веб-сайті 16 серпня 2019 року, зазначено, що зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії направо зберігання пального, оскільки дані резервуари не являються нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території) згідно з Законом № 481.
Частиною двадцять першою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Таким чином, з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та положень п. п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, позивач не повинен отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне було завантажене у паливні баки транспортних засобів.
З вказаних вище положень законодавства вбачається, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей. Зазначене вбачається як з визначення термінів «місце зберігання пального», «зберігання пального», так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).
Проте, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії за адресою: АДРЕСА_1 , відтак спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій щодо невиплати позивачеві пенсії за спірний період.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які вона посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, судовий збір в розмірі 7500 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Селянського (Фермерського) господарства «Антей» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.02.2021 № 0022350706.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Київській області на користь Селянського (Фермерського) господарства «Антей» судовий збір у розмірі 7500 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень).
Позивач: Селянське (Фермерське) господарство «Антей» (ЄДРПОУ 25565571, Київська область, с. Телешівка, пров. Шкільний 3)
Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 25.01.2023
Суддя Панченко Н.Д.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2023 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 108588376 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панченко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні