Постанова

від 19.07.2023 по справі 320/5604/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5604/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Селянського (Фермерського) господарства «Антей» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Селянське (Фермерське) господарство «Антей» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.02.2021 № 0022350706.

У якості підстави позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з урахуванням того, що відсутній факт допущення самого порушення - зберігання пального без отримання ліценції, позаяк, придбане пальне було використано для власних потреб та заправлено баки транспортних засобів, які належать господарству на праві власності та праві користування, що не потребує отримання ліцензії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.02.2021 № 0022350706.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 28.06.2023.

Розгляд апеляційної скарги 28.06.2023 не здійснювався, розгляд відкладено на 19.07.2023 задля належного повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області була проведена фактична перевірка місця зберігання пального за адресою: Київська область, Рокитянський р-н, с. Телешівка, провул. Шкільний, буд. 3 (акт перевірки від 29.01.2021, зареєстрований контролюючим органом 01.02.2021 за № 1160/10/36/07/25565571).

Перевірку здійснено в присутності представника (голови ) ФГ «Антей» Костенка А.Д. Перед початком перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області вищезазначеній особі пред`явлені документи, визначені п. 81.1 ст. 81 ПК України, Костенко А.Д.. ознайомився з направленнями та отримав копію наказу про проведення перевірки, про що зроблено відмітку у направленнях на перевірку. У п. 2 наказу ГУ ДПС у Київській області від 15.01.2021 № 47-п, зроблено відмітки про наявність додатків (перелік суб`єктів господарювання).

За висновками акта перевірки, СВГ «Антей» встановлено факт зберігання пального для власного споживання без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Київська обл., Рокитянський р-н, с. Телешівка, пров. Шкільний, буд. 3.

Постачальником пального виступає ТОВ «Платінумоіл» (ЄДРПОУ 36778818), яким в Єдиному державному реєстрі акцизних накладних 09.07.2020 була зареєстрована акцизна накладна № 194 в кількості пального 7030,65 л. Вказана операція з поставки пального підтверджуються наданими до перевірки видатковою та товарно-транспортною накладними.

У товарно-транспортній накладній зазначена адреса пункту розвантаження: Київська обл., Рокитянський р-н, с. Телешівка, пров. Шкільний, буд. 3. Правовідносини з постачання пального підтверджуються наданим ТОВ «Платінумоіл» на письмове звернення ГУ ДПС у Київській області договором поставки нафтопродуктів № ПО-141 та додатків до нього, в якому визначено адресу відвантаження пального, для заповнення ТТН, а саме: Київська обл., Рокитянський р-н, с. Телешівка, пров. Шкільний, буд. 3.

Актом перевірки констатовано, С(Ф)Г «Антей» здійснювалось зберігання пального за вказаною вище адресою, за відсутності діючої ліцензії на право зберігання пального в тому числі у ємностях, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

За результатами розгляду акту перевірки, ГУ ДПС у Київській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.02.2021 № 0022350706, згідно з яким, застосовано до С(Ф)Г «Антей» фінансові санкції у сумі 500000 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та положень п. п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, позивач не повинен отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне було завантажене у паливні баки транспортних засобів, з огляду на що, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії за адресою: 09622, Київська обл. Рокитнянський р- н, с. Телешівка, пров. Шкільний, 3.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, при проведенні перевірки все ж таки було встановлено факт зберігання пального для власного споживання без наявності ліцензії на право зберігання пального за адресою: Київська обл., Рокитянський р-н, с. Телешівка, пров. Шкільний, буд. 3. Постачальником пального виступає ТОВ «Платінумоіл» (ЄДРПОУ 36778818), яким в Єдиному державному реєстрі акцизних накладних 09.07.2020 була зареєстрована акцизна накладна № 194 в кількості пального 7030,65 л.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. При цьому, місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; а зберіганням пального є діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Згідно норм ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», імпорт і оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Експорт алкогольних напоїв здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності на підставі ліцензії на виробництво або ліцензії на оптову торгівлю. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва (ч. 8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»). Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років (ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).

Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Згідно з ч. 22 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

При цьому, за статтею 17 Закону № 481, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що за результатами перевірки, контролюючим органом складено акт (довідку) фактичної перевірки від 29.01.2021 року, та згідно наявної інформації, ТОВ «Платінумоіл» 09.07.2020 виписано та зареєстровано акцизну накладну № 194, відповідно до якої, С(Ф)Г «Антей» отримало пальне (важкі дистиляти) у кількості 7030,65 літрів, яке було доставлено транспортним засобом постачальника номер державної реєстрації НОМЕР_1 до місця зберігання пального, розташованого за адресою: Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, провулок Шкільний, 3. Згідно наявних даних, станом на 09.07.2020 С(Ф)Г «Антей» ліцензію на право зберігання пального не отримало, що є порушенням статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500000 грн.

За матеріалами справи та доводами апеляційної скарги слідує, що відповідач вважає, що доказом факту зберігання пального господарством без ліцензії, є сам факт відвантаження на його адресу пального від ТОВ «Платінумоіл», хоча позивач наголошує на тому, що придбане паливо використано виключно для власних потреб С(Ф)Г «Антей», зокрема, 09 липня 2020 року при поставці ТОВ «Платінумоіл» палива, була здійснена заправка в баки автотранспортних засобів, які належать господарству на правах власності та праві користування (акти заправлення транспортних засобів додаються). Позивач вказує на те, що заправлення до повних баків, є логістичним заходом та дозволяє господарству найбільш ефективно використовувати автомобільний транспорт.

Паливні баки трактору колісного БЕЛАРУС-1523, БЕЛАРУС-82.1, БЕЛАРУС-82.1, спеціалізованого сідлового тягача DAF 95 XF 380, контейнеровозу-С MAN TGA 26.440, ГАЗ 3307 Цистерна-С, що знаходяться у власності та користуванні позивача вміщають близько 7055 літрів пального, що більше ніж 7030,65 літрів, зазначеного відповідачем у акті перевірки, придбаного позивачем у ТОВ «Платінумоіл», згідно акцизної накладної № 194 від 09 липня 2020 року.

Колегія суддів, у контексті доводів сторін що наведені вище, а також висновків суду першої інстанції в цій частині бере до уваги те, що позивачем було додано реєстраційні свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів на належну позивачу на праві власності/користування транспортні засоби/спеціальну техніку, акти заправлення транспортного засобу по кожній з машин/транспортних засобів, в яких відображено транспортний засіб, технічний паспорт, номер двигуна, об`єм паливного бака, вид палива, кількість заправленого палива, лімітно-забірну картку № 1 на отримання матеріальних цінностей за липень 2020 року, з яких дійсно вбачається документальне оформлення позивачем отриманого від ТОВ «Платінумоіл», згідно акцизної накладної № 194 від 09 липня 2020 року, палива та заправку його безпосередньо до паливних баків транспортних засобів/машин.

Водночас, сам висновок контролюючого органу про зберігання палива без отримання позивачем на дату відвантаження ліцензії, ґрунтується виключно на факті відвантаження на його адресу пального від ТОВ «Платінумоіл», проте, як акт перевірки не містять доказів на підтвердження встановленого факту зберігання позивачем вказаного палива у певних ємностях/резервуарах, що могло б бути зафіксовано, зокрема, шляхом проведення фото/відео фіксації та/або складання відповідного акта. Апеляційна скарга також не містить вказаних доказів, як і не містить спростувань висновків суду в цій частині щодо того, що результати перевірки позивача ґрунтуються на припущеннях.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що висновок відповідача про порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», є необґрунтованими та не доведеними. Позивач не повинен отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне було завантажене у паливні баки транспортних засобів. Проте, відповідачем як під час розгляду даного спору так і під час апеляційного розгляду, так і не було надано доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії за адресою: 09622, Київська обл. Рокитнянський р- н, с. Телешівка, пров. Шкільний, 3 , відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Тож, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочко

Я.М. Василенко