Рішення

від 24.01.2023 по справі 380/14451/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/14451/22

провадження № П/380/14563/22

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника відповідача Павліш О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача щодо стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом селянсько-фермерського господарства Ліщук Н.С. до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом селянсько-фермерського господарства Ліщук Н.С. (81475, Львівська область, Самбірський район, с. Нагірне; код ЄДРПОУ 31318929) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській області за №7047850/31318929 від 13.07.2022, №7047849/31318929 від 13.07.2022, №7047851/31319829 від 13.07.2022; №7047854/31318929 від 13.07.2022; №7047853/31318929 від 13.07.2022 та №7047852/31318929 від 13.07.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 29.03.2022 №1/2, від 31.03.2022 № 2/2; від 12.04.2022 №2/2, від 10.05.2022 №7/2, від 24.05.2022 №6/2 та від 30.05.2022 №5/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складання.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №7047850/31318929 від 13.07.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №5/2 від 30.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5/2 від 30.05.2025, що складена селянським фермерським господарством Ліщук Н.С. датою її подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №7047849/31318929 від 13.07.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №6/2 від 25.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6/2 від 25.05.2022, що складена селянським фермерським господарством Ліщук Н.С. датою її подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №7047851/31318929 від 13.07.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №7/2 від 10.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7/2 від 10.05.2022, що складена селянським фермерським господарством Ліщук Н.С. датою її подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №7047854/31318929 від 13.07.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №2/2 від 12.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2/2 від 12.04.2022, що складена селянським фермерським господарством Ліщук Н.С. датою її подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №7047853/31318929 від 13.07.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №2/2 від 31.03.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2/2 від 31.03.2022, що складена селянським фермерським господарством Ліщук Н.С. датою її подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №7047852/31318929 від 13.07.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №1/2 від 29.03.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1/2 від 29.03.2022, що складена селянським фермерським господарством Ліщук Н.С. датою її подання на реєстрацію.

Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь селянсько-фермерського господарства ОСОБА_1 судовий збір в сумі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн. 00 коп.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь селянсько фермерського господарства ОСОБА_1 судовий збір в сумі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн. 00 коп.

17.01.2023 за вх.№3742 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

В засіданні суду представник позивача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду судового засідання.

Представник відповідача щодо задоволення заяви заперечив, просив суд у задоволенні такої відмовити.

Вирішуючи подану заяву, суд враховує таке.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З огляду на положення частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 760/6496/17.

Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18 від 04.02.2020 №280/1764/19.

Згідно з ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених витрат представником позивача до позовної заяви було надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.10.2022; акт приймання-передачі наданих послуг від 07.10.2022 до договору про надання правової (правничої допомоги) від 06.10.2022, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1164676 від 06.10.2022; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000288 від 03.12.2015; копію платіжного доручення №1073 від 06.10.2022.

Суд встановив, що між позивачем (замовник) та адвокатським об`єднанням «Гордій та партнери» (виконавець) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 06.10.2022.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати (правову допомогу) юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а саме: представляти інтереси замовника перед судам, правоохоронними органами, страховими компаніями, нотаріусами, органами держаної виконавчої служби, фізичними особами, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до п. 3.1 договору, оплата складається з передоплати у розмірі 10000,00 грн, яка сплачується замовником протягом 7 (семи) робочих днів з моменту підписання цього договору. Передоплата не може бути повернута замовнику та буде використана виконавцем для виконання зобов`язань, зазначених в розділі 1 цього договору.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 07.10.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.10.2022, цим актом сторони засвідчують факт прийому замовником роботи, виконаної виконавцем у судовій справі за позовом Селянсько- фермерського господарства Ліщук Н.С. до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчини дії стосовно податкових накладних №1/2 від 29.03.2022, №2/2 від 31.03.2022, №22 від 12.04.2022, №7/2 від 10.05.2022, №6/2 від 24.05.2022 та №5/2 від 30.05.2022 в Львівському окружному адміністративному суді.

Відповідно до п.1.2 вказаного акту, ціна 1 години роботи 2000 грн.

Розрахунок : написання позову та направлення його до суду разом з копіями долучених документів та участь в судових засіданням в суді першої інстанції (за потреби) 5 годин 10000 грн.

Загальна ціна роботи, виконаної виконавцем, становить 10000,00 гривень.

Відповідно до платіжного доручення №1073 від 06.10.2022 позивач сплатив на рахунок АО «Гордій та партнери» 10000,00 гривень за послуги з правової допомоги згідно рахунку від 06.10.2022 без ПДВ.

Суд зазначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17, від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20 та додаткових постановах від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20.

Суд, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена у договорі витрат на правничу допомогу є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з схожих предметів спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спростило роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Тобто, з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Суд зазначає, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

У свою чергу, підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

При цьому опис робіт, які було надано адвокатом, що міститься в матеріалах справи, є неконкретизованим та не містить детального опису робіт виконаних адвокатом із зазначенням кількості часу, витраченого на здійснення відповідних дій.

Представником позивача не надано детального розрахунку витрат на правову допомогу, а отже документально не підтверджено, що гонорар є розумним та відповідає зазначеній сумі.

При вирішенні заяви про стягнення судових витрат, суд також бере до уваги заперечення представника відповідачів, в якому останній заперечує щодо стягнення таких витрат та зазначає, що розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витрачених на виконання цих робіт. Вказав, що позивачем долучено платіжне доручення від 06.10.2022 №1073, у якому є посилання на рахунок від 06.10.2022, проте немає посилань на відповідний договір, судову справу. Враховуючи, що нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а також враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, вказане значно спрощувало роботу адвоката при підготовці до справи. Зазначив також, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів. Враховуючи зазначене, вважає, що позивачем належним чином необґрунтовано суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданим адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченим адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання заявником вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив рішення від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Вказаний висновок Верховного Суду в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення наведеного спору.

У той же час, відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, зазначає, що ст. 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 КАС України щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 10000,00 грн витрат на правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт).

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з з Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України становить 2000 грн. (по 1000 грн. з кожного).

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

За таких обставин, суд вбачає підстави для ухвалення додаткового рішення на підставі пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України та часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь селянсько-фермерського господарства Ліщук Н.С. (81475, Львівська область, Самбірський район, с. Нагірне; код ЄДРПОУ 31318929) понесені у справі № 380/14451/22 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь селянсько-фермерського господарства Ліщук Н.С. (81475, Львівська область, Самбірський район, с. Нагірне; код ЄДРПОУ 31318929) понесені у справі № 380/14451/22 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

В іншій частині заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 25.01.2023.

Суддя Сподарик Н.І.