Рішення

від 25.01.2023 по справі 460/48273/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2023 року м. Рівне№460/48273/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрукт" ЛТД доРівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофрукт" ЛТД (далі ТОВ "Агрофрукт" ЛТД,позивач) звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці Державної митної служби України (далі- відповідач, митниця, Рівненська митниця) про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2022/000057 від 08.11.2022 та рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204060/2022/000010/2 від 08.11.2022.

Вимоги позовної заяви ґрунтуються на тому, що документи, які подані до митного оформлення, містили всю необхідну інформацію щодо вартості поставлених товарів. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів подані йому документи і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Вважає, що застосування митним органом резервного методу для визначення митної вартості товару є протиправним та необґрунтованим. Наголошує на тому, що після прийняття оскаржуваного рішення, у зв`язку із виробничою потребою в отриманні придбаних товарів позивач був змушений задекларувати ввезені товари за визначеними митним органом цінами, сплатити всі необхідні митні платежі та провести відповідні митні процедури для випуску такого товару у вільний обіг на території України. З огляду на це, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 25.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у строк, встановлений судом, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що сторона відповідача позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положеньстатті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, митниця встановила, що декларантом до митного оформлення було подано документи, які не спростовують сумніву митного органу у правильності визначення митної вартості товарів, з огляду на те, що відповідно до контракту від 19.10.2022 року № 10/22 в позиції реквізити сторін контракту зазначено валютний рахунок UA 27325268000026003122651002, що не відповідає відомостям вказаним у банківському платіжному документі, що стосується товару від 07.11.2022 р. № LV088684/221107, а саме UA633252680000026001122651004. В митній декларації країни експорту від 04.11.2022 р. № 22PL301010E1321649 зазначено товар в позиції №1 «Catelpillar» 1шт. серійний № САТ00000С4ВZ092295, що не відповідає відомостям зазначеним в інвойсі від 03.11.2022 р. №43/EX/22FV. Також відповідачем було вказано, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості аналогічних товарів згідно цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби: Товар № 3 МД від 05.09.2022 № UA209190/2022/030724 3,57 USD/кг; Товар № 4 МД від 02.09.2022 № UA100330/2022/443534 4,7 USD/кг; Товар №5 МД від 14.10.2022 № UA100130/2022/284265 - 8,22 USD/ кг.

Наголошує на тому, що коригування митної вартості було обумовлено і тим, що митним органом пропонувалося декларанту надати додаткові документи, які підтверджують інформацію щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією. Декларант додатково витребуваних документів не надав. Вказує, що у зв`язку із зазначеним, для визначення митної вартості оцінюваних товарів було використано вартість аналогічних товарів відповідно до інформації, що наявна в митниці, згідно рівнів митної вартості ЄАІС.

Таким чином, сторона відповідача вважає, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах його повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на наведене, сторона відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з приписами статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

07.11.22 р. на підставі контракту №10/22 від 19.10.2022р. укладеного ТОВ «Агрофрукт» ЛТД з контрагентом (продавцем) POLKO Piotr Polkowski (05-250 Radzymin ul.Zielona 2,Polska PL1251432358) згідно Інвойсу 43/EX/22FV (а.с.7) було ввезено на митну територію України для подальшого розмитнення та введення в експлуатацію і використання у господарській діяльності ТОВ «Агрофрукт`ЛТД електрогенератори та холодильне обладнання зокрема позиції: 1. Товар №3 в МД Компресори, які використовуються у холодильному обладнаннi бувші у використанні: - Bitzer тип S6G-25.2Y-40P, робочий струм 43 А / 16 kW рік випуску 2001. ціною 390,00 Євро;

2. Товар №4 в МД компресори, які використовуються у холодильному обладнаннi бувші у використанні: DWM Copeland Тип D8SH1-500X-AWM/D, робочий струм 95.2 А / 35 kW рік випуску 2008. Ціною 510,00 євро.

3. Товар №5 в МД - Генератор електричний дизельний CATERPILLAR модель 900F потужність 900 kVa/720 kW, номінальний струм 1299 А, напруга 400 V, 50 Hz. Номер серійний CAT00000C4BZ09295 Виробник CATERPILLAR OVERSEAS S.A Рік випуску 2007 ціною - 34500,00 Євро.

Уповноваженою ТОВ «Агрофрукт» ЛТД на здійснення дій по розмитненню подано до митного органу у відповідності до вимог ст. 53 Митного кодексу України документи необхідні для підтвердження митної вартості: Митна декларація №22UA204060013280U9; зовнішньоекономічний договір (контракт) №10/22 від 19.10.2022р. з додатком №1 від 27.10.2022р.; рахунок-фактура (інвойс) 43/EX/22FV; платіжне доручення №LV088684/221107 від 07.11.22р. на оплату контрагенту (продавцю) POLKO Piotr Polkowski вартості поставлених товарів; транспортні (перевізні) документи: CMR б/н від 03.11.2022р.

Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом. Проте посадовою особою Рівненської митниці 08.11.22 було надано відмову у митному оформленні з причин того, що митна вартість імпортованих товарів №№3,4,5 не може бути визначена за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано жодних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст. 54 МКУ, а подані до митного оформлення документи містять неточності, та роз`яснено необхідність приведення митної вартості у відповідність до рішення про визначення митної вартості №UA204060/2022/000010/2 від 08.11.2022 р.

Рішення про визначення митної вартості №UA204060/2022/000010/2 від 08.11.2022 р. мотивоване тим, що вартість імпортованого товару №№3,4,5 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять розбіжності і неточності: 1.1. У відповідності до контракту від 19.10.2022 року № 10/22 в позиції реквізити сторін контракту зазначено рахунок UA 27325268000026003122651002, що не відповідає відомостям вказаним у банківському платіжному документі, що стосується товару, від 07.11.2022 р. № LV088684/221107, а саме UA633252680000026001122651004;

1.2. В митній декларації країни експорту від 04.11.2022 р. № 22PL301010E1321649 зазначено товар в позиції №1 «Catelpillar» 1шт. серійний № САТ00000С4ВZ092295, що не відповідає відомостям зазначеним в інвойсі від 03.11.2022 р. №43/EX/22FV.

2. Не наданні додаткових документів, витребуваних митницею.

Відповідно митна вартість була визначена за резервним методом згідно із ст.64 МКУ на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС держмитслужби з розрахунку: Товар 3 МД 3,57 USD/кг; Товар 4 МД 4,7 USD/кг; Товар 5 МД 8,22 USD/ кг.

З метою прискорення процедури випуску у вільний обіг товарів, що декларуються позивачем було прийнято рішення про корегування показників вартості поставлених товарів згідно розрахунків наданих митницею у рішенні про визначення митної вартості №UA204060/2022/000010/2 від 08.11.2022 р. та сплати митних платежів згідно із визначеною митницею митною вартістю та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Декларантом було подано митну декларацію №22UA204060013362U5 від 08.11.2022. Позивач зазначає, що додаткових, не визначених законодавством як обов`язкових документів, які могли б підтвердити митну вартість товарів безпосередньо в процесі розмитнення надано не було, оскільки збір таких документів є тривалим процесом, а через ситуацію з відключеннями електропостачання підприємства та з метою недопущення зупинки холодильного обладнання, та необхідністю заміни холодильного обладнання, що вийшло з ладу, що забезпечує зберігання продукції підприємства була наявна екстрена потреба підключення імпортованих генераторів та обладнання.

Позивач, не погоджуючись з рішенням про визначення митної вартості товарів та карткою відмови, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 1 МК України, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частинами першою-третьою ст.54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 1 частини четвертої цього Кодексу передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За нормами частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У свою чергу, за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 МК України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою, другою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Положеннями частини третьої цієї ж статті встановлено, що в разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятоїстатті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першоїстатті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

З урахуванням вимог частини другої цієї статті, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При цьому, частиною одинадцятоюстатті 58 МК України імперативно встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятоюстатті 58 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених законодавчих норм, суд приходить до висновку, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи у випадку наявності у нього обґрунтованих сумнівів з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності;

- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Наведене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.10.2019 у справі №804/7761/15, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16 та від 23.10.2020 у справі №810/690/17. При цьому, в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, ч.4 ст.54 МК України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З матеріалів справи судом встановлено, що у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що митна вартість імпортованого позивачем товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з тим, що декларантом не подано всіх витребуваних документів, а подані документи містять розбіжності і неточності, при тому, що митний орган володіє ціновою інформацією щодо митного оформлення товару №3 за митною вартістю 3,57 долара США/кг, товару №4 за митною вартістю 4,70 долара США/кг, товару №5 за митною вартістю 8,22 долара США/кг.

Зазначені висновки митного органу суд оцінює критично з огляду на таке.

Наведені у повідомленні митниці декларанту обставини не свідчили про те, що у відповідача були наявні підстави сумніватися у правильності числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари. Крім того, наведені у рішенні обставини не відповідали дійсним обставинам справи.

Щодо невідповідності розрахункового рахунку з якого була здійснена оплата, а саме НОМЕР_1 відкритого у банку Львів МФО 325268 та рахунку вказаного у реквізитах контракту - іншого валютного рахунку ТОВ «Агрофрукт» ЛТД відкритого також у банку Львів МФО 325268 UA27325268000026003122651002 суд погоджується з доводами позивача, що оплата була проведена тим же контрагентом тому ж контрагенту що вказано в умовах контракту, що не викликало сумнівів у митної служби.

Крім того суд вважає обґрунтованими та об`єктивними доводи позивача, що сплата з іншого ніж зазначено у контракті рахунку була викликана наявністю коштів саме на використаному рахунку та необхідністю оперативної оплати в проміжках часу між повітряними тривогами, в який банки платежі не проводять, та включеннями електроенергії як у відділенні банку, так і у платника.

Крім того, жодних зауважень на обов`язковість вказівок на розрахункові реквізити сторін у зовнішньоекономічному договору законодавство України не містить, отже наведена у договорі інформація такого змісту є додатковою та такою що не створює будь-яких прав чи обов`язків сторін, а відповідно факт такої невідповідності банківських реквізитів, які не є істотними умовами контрактів, не може вплинути на митну вартість, оскільки дані щодо суми оплати здійсненої за платіжним дорученням та визначеної контрактом та інвойсом 43/EX/22FV співпадають, жодних зауважень чи застережень щодо неотримання коштів контрагентом надано не було.

Щодо вказівки в митній декларації країни експорту від 04.11.2022р. №22PL301010E1321649 комерційної назви товару в позиції №1 «Catelpillar» 1шт. серійний № САТ00000С4ВZ092295, що не відповідає відомостям зазначеним в інвойсі від 03.11.2022р. №43/EX/22FV, то варто зазначити, що митна декларації країни експорту не є документом визначеним Митним кодексом України у ст.53 як обов`язковий для підтвердження митної вартості і подається лише у випадку якщо виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Наявність таких розбіжностей не призвела до відмінностей у сумі сплачених коштів та визначених до сплати згідно умов контракту, а отже і не могла вплинути на визначення митної вартості. Проте допущена контрагентом помилка корегована листом уточненням, наданим 04.11.2022р. POLKO Piotr Polkowski ТОВ «Агрофрукт» ЛТД та на митницю.

У своїй сукупності уся інформація, яка міститься у поданих документах, підтверджує заявлений рівень митної вартості поставленого товару.

Таким чином, жодних невідповідностей, які б впливали на визначення митної вартості товару подані документи не містили, навпаки вони підтверджували заявлену митну вартість товару.

Стосовно використання відповідачем даних МД UA209190/2022/030724, МД від 02.09.2022 № UA100330/2022/443534, МД від 14.10.2022 № UA100130/2022/284265 щодо ціни аналогічних товарів, то суд зазначає наступне.

У разі застосування для коригування показників митної вартості товару інформації, зазначеної в інших митних деклараціях, митний орган має враховувати всю інформацію, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів, що постачаються, їх обсягу, характеристик і умов їх продажу, при цьому такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про відповідний товар.

Відповідач не надав до відзиву МД UA209190/2022/030724, МД від 02.09.2022 № UA100330/2022/443534, МД від 14.10.2022 № UA100130/2022/284265, а тому суд не може порівняти, які товари розмитнювалися за такими деклараціями, чи ідентичні вони товару позивача, за яким методом відбулося розмитнення, які обсяги поставки, що підлягало до врахування митним органом при визначенні можливості застосування таких відомостей для коригування показників митної вартості товару.

Суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, стан товару, який вже був у використанні , тощо.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч.2ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З матеріалів справи слідує, що в справі наявні встановлені законодавством та достатні для визначення митної вартості товару документи, при цьому викладена в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA204060/2022/000010/2 від 08.11.2022 вимога відповідача щодо надання додаткових документів не ґрунтується на нормах законодавства.

Суд звертає увагу на те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати можна тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04.04.2018 у справі № 826/27058/15.

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого позивачем товару не може бути визначена за ціною договору.

Матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявність ознак підробки або те, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно достатті 64 МК України.

В той же час, посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, як на доказ правомірності оскаржуваного рішення, оцінюються судом критично, адже в даному випадку відсутність запитуваних документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 в справі № 810/5295/15 вказав, що неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Аналізуючи зазначені в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів підстави для його прийняття, суд констатує, що вони є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі письмовими доказами й матеріалами.

Суд звертає увагу на те, що митний орган у розділі IV графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів наголошує на тому, що за результатом процедури консультації з декларантом митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості з огляду на відсутність у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом додавання вартості (ст.63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України. У зв`язку із вказаним, відповідач визначив митну вартість імпортованого товару на основі раніше визнаних митним органом митних вартостей.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вказано неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення імпортованих ним товарів надав усі необхідні документи, які дозволяли ідентифікувати оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, тобто за заявленим позивачем основним методом.

Відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, а також картки відмови у прийнятті митної декларації.

За правилами частини першоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу вимог частини другої цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Рівненською митницею як суб`єктом владних повноважень у процесі розгляду справи не доведено існування обставин, які б підтверджували обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, а інших обставин, які б впливали та/або могли вплинути на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2022/000010/2 від 08.11.2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2022/000057 не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрукт" ЛТД слід задовольнити повністю.

Згідно з приписами частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведене, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 9219,87 грн. відповідно до платіжного доручення № 5276 від 22.11.2022, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товаристваз обмеженою відповідальністю "Агрофрукт" ЛТД до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2022/000057.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA204060/2022/000010/2 від 08 листопада 2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрукт" ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 9219,87 грн. (дев`ять тисяч двісті дев`ятнадцять гривень 87 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 січня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофрукт" ЛТД (вул. Луцька, 3,смт.Маневичі,Камінь-Каширський район, Волинська область,44601, ЄДРПОУ/РНОКПП 31462284)

Відповідач - Рівненська митниця Державної митної служби України (вул. Соборна, 104,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.М. Дуляницька