Рішення

від 25.01.2023 по справі 620/8488/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/8488/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Шевченка» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Шевченка» (далі ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка», позивач) 22.11.2022 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека, відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №329960 від 02.11.2022.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у діях ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» відсутній склад правопорушення, за яке товариство притягнуто до відповідальності, оскільки позивач не виконував автомобільних перевезень, тобто не виступав під час перевірки 22.09.2022 автомобільним перевізником. Зокрема, транспортний засіб, який був предметом перевірки, відповідно до договору оренди наданий в користування ТОВ «Голд Нафта», яке й здійснювало перевезення вантажу.

Ухвалою суду від 30.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі в справі як третю особу Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Укртрансбезпеки (далі Відділ), встановлено строк для надання відзиву на позов та пояснень.

Представником відповідача подано відзив на позов, однак поза строком, встановленим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання про поновлення строку на його подання відсутнє. У зв`язку з наведеним, суд не може прийняти до уваги наведені відповідачем у відзиві обґрунтування.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у позові необхідно відмовити, враховуючи таке.

Судом встановлено, що ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» є власником транспортного засобу вантажного сідлового тягача SCANIA G400, д.р.н. НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с. 12).

Відповідно до матеріалів справи 22.09.2022 належним позивачеві автомобілем здійснювалось перевезення вантажу, про що зазначено в товарно-транспортній накладній (перевізник ТОВ «Голд Нафта», вантажовідправник ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка») (а.с. 25).

Відповідно до щотижневого графіку рейдових перевірок, направлення на перевірку посадовими особами Відділу проведено рейдову перевірку належного позивачеві транспортного засобу (а.с. 49, 50).

В ході перевірки водієм було надано: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортну накладну (а.с. 51-55).

Іншу документи, необхідні для здійснення перевезення вантажу, а саме: протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, надано не було.

Враховуючи наведене, 22.09.2022 інспекторами складено акт №345073 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевірки пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зазначено, що на момент перевірки у водія були відсутні документи, визначені п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв-тахографів, а саме перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Водій з актом був ознайомлений, від надання пояснень відмовився (а.с. 10).

03.10.2022 Відділом сформовано позивачу повідомлення про розгляд 02.11.2022 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 11).

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом винесено постанову від 02.11.2022 №329960 про застосування адміністративно-господарського штрафу, яким на ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» накладено штраф в сумі 17000,00 грн. за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48) (а.с. 8).

Вважаючи вищевказану постанову протиправною, ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує, що позивачем не спростовується факт виявленого порушення, підставою позову є виключно відсутність у товариства статусу перевізника в спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до положень статті 48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення вантажних перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 18 Закону з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням;

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно із пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону установлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція).

При цьому, саме автомобільний перевізник несе відповідальність за належне використання водіями вимог Інструкції щодо експлуатації тахографів.

Матеріалами справи підтверджується та позивачем не спростовано, що на момент проведення перевірки у водія були відсутні документи, визначені статтею 48 Закону, зокрема: перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Як встановлено у частині четвертій статті 217 Господарського кодексу України господарські санкції застосовуються у встановленому законом по рядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

До адміністративно-господарських санкцій належить й адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, підставою для притягнення учасника господарських відносин до господарсько-правової відповідальності є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.09.2022 №345073 зафіксоване порушення - перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачається, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У поданому позові ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» зазначає, що не є перевізником у розумінні Закону, тому притягнення товариства до відповідальності є протиправним.

Зокрема, 31.12.2021 між ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» (орендодавець) та ТОВ «Голд Нафта» (орендар) було укладено договір оренди транспортного засобу, відповідно до умов якого позивач передав вказаній юридичній особі у строкове платне користування вантажний сідловий тягач, марки SKANIA G400, д.н.з. НОМЕР_1 . Строк дії договору до 31.12.2022 (а.с. 15).

На підтвердження користування ТОВ «Голд Нафта» зазначеним вище автомобілем позивачем надано акт прийому-передачі від 31.12.2021, платіжні доручення від 31.12.2021 (плата за оренду ТЗ за січень-квітень 2022 року), від 01.07.2022 (плата за оренду ТЗ за травень-червень 2022 року), від 03.08.2022 (плата за оренду ТЗ за серпень 2022 року) (а.с. 16-22).

Враховуючи наведене, позивач зазначає, що саме ТОВ «Голд Нафта» 22.09.2022 здійснювало перевезення вантажу, на підтвердження чого надає товарно-транспортну накладну, наказ (розпорядження) від 17.05.2021 №21 про прийняття на роботу водієм автотранспортних засобів ОСОБА_1 (а.с. 23-25).

Крім того, у поданому позові ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» зазначало, що надало відповідачеві пояснення від 26.10.2022 №21245/0/22-22, у яких про вищевказані обставини повідомило, однак Відділ не врахував їх під час прийняття спірної постанови.

Згідно із частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Разом з тим, відповідно до абзацу 4 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Відповідно до пункту 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів (далі ТЗ), оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 №379 (далі - Інструкція №379), якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ. При цьому в графі "Особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до

---

20__ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії N___".

Наведені норми законодавства дають підстави вважати, що у разі передачі права користування транспортним засобом фізичній або юридичній особі, на підставі договору оренди транспортного засобу, у межах господарських відносин, позивач або орендар повинні були звернутися до центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням і видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 по справі №804/8740/16 сформулював правові висновки, відповідно до яких, попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції №379 та пункту 16 Порядку №1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися за його отриманням, встановлена Законом України «Про автомобільний транспорт».

Приписами статті 48 Закону унормовано, що автомобільний перевізник повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки, документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, для транспортних засобів, що перебувають у користуванні фізичних чи юридичних осіб, реєстраційним документом, наявність якого є обов`язковою згідно із наведеними вимогами, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Крім того, пунктом 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 №1197 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), установлено: належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Разом з тим, позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність відомостей про належного користувача транспортного засобу, що перевірявся, а саме ТОВ «Голд Нафта», в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент вчинення правопорушення.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що при проведенні перевірки посадовим особам відповідача не надавався відповідний договір оренди транспортного засобу, акт передачі транспортного засобу в оренду та тимчасовий реєстраційний талон.

Також судом досліджено зміст листа позивача (від 26.10.2022 №21245/0/22-22), на який ТОВ «ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» посилається у позові, та встановлено, що товариство не повідомляло Відділ про наявність обставин, які можуть виключати його відповідальність за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, у вказаному листі ТОВ «ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» зазначало про те, що вимог чинного законодавства дотримується, а всі автотранспортні засоби обладнані перевіреними та працюючими тахоргафами. Документи, необхідні для перевезення вантажу, були наявними у водія, в тому числі і протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. До вказаного листа позивачем було додано копію відповідного протоколу перевірки. Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» просило здійснювати без його представника (а.с. 59).

Щодо товарно-транспортної накладної від 22.09.2022 суд звертає увагу, що вона підтверджує операцію з надання послуг з перевезення вантажів. При цьому, вимога про її наявність скерована не до автомобільного перевізника (в розумінні положень Закону), а до водія, оскільки товарно-транспортна накладна є документом на вантаж, а не документом, що визначає автомобільного перевізника.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах ТОВ «ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка», яке є власником автомобіля марки SKANIA G400, д.н.з. НОМЕР_1 , є і автомобільним перевізником та суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Факт перебування водія у трудових відносинах з ТОВ «Голд Нафта» не спростовує вказаних висновків суду.

Таким чином, матеріалами перевірки підтверджується порушення позивачем статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та наявність підстав для застосування до ТОВ «ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка» штрафних санкцій, передбачених частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, суд вважає, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Шевченка» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25 січня 2023 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" (код ЄДРПОУ 03794897, вул. Шевченка 57а, с. Григорівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16561).

Відповідач: Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135).

Третя особа: Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Укртрансбезпеки (вул. П`ятницька, 39, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна