Постанова

від 25.01.2023 по справі 480/9511/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 р. Справа № 480/9511/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2022, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, по справі № 480/9511/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське інформаційне обслуговування"

до Виконавчого комітету Сумської міської ради

про визнання протиправними та скасування пунктів рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське інформаційне обслуговування» (далі за текстом ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування», позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради (далі за текстом ВК Сумської МР, відповідач), у якому просило:

визнати протиправним та скасувати пункти 123 додатку 2 підпункту 1.2 пункту 1, пункти 123 додатку 2 пункту 2, пункт 3 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 31.08.2021 №494 «Про демонтаж зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади»;

стягнути з Виконавчого комітету Сумської міської ради на користь ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування» понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та незаконність спірного рішення, як такого, що прийнято з порушенням вимог порядку, передбаченого ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме в редакції, яка не була оприлюднена на сайті Сумської міської ради (https://smr.gov) не пізніше як за 10 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття.

Також, вважає, що зазначені в оскаржуваному рішенні підстави для анулювання ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування» дозволів на розміщення зовнішньої реклами за №№64/20 59/20, 60/20, 63/20, 53/20, 42/20, 44/20. 51/20, 38/20, 37/20, 66/20, 40/20, 45/20, 55/20, 35/20, 39/20, 43/20, 36/20, 48/20, 49/20, 57/20, 62/20, 61/20 (невикористання місця розташування рекламного засобу протягом шести місяців з дати надання дозволу, недотримання вимог, вказаних у дозволі на розміщення зовнішньої реклами та/або у договорі на тимчасове користування місцем, що знаходиться в комунальній власності, для розташування рекламного засобу), що відповідно є порушенням ч.4 п.6.1 розділу 6 Правил розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської об`єднаної територіальної громади від 07.07.2020 №343, підпункту 4.1.3 пункту 4.1. розділу 4 Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання рекламних засобів, розміщених на території міста Суми з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій, затвердженого рішенням ВК Сумської МР від 17.01.2012 №25), не входять до переліку підстав для анулювання таких дозволів, який встановлено частиною 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», є надуманими, та не підтвердженими.

Крім того зауважив, що позивачу не надходили від управління архітектури та містобудування Сумської міської ради вимоги про усунення порушень законодавства у сфері зовнішньої реклами, як того вимагає законодавство.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі №480/9511/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське інформаційне обслуговування" до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункти 123 додатку 2 підпункту 1.2 пункту 1, пункти 123 додатку 2 пункту 2, пункту 3 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 31.08.2021 №494 «Про демонтаж зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади».

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське інформаційне обслуговування" за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Сумської міської ради судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі №480/9511/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що внаслідок неправильного формулювання позовних вимог ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування», судом першої інстанції безпідставно скасовано пункти 13 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 31.08.2021 №494 «Про демонтаж зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади», які стосуються не тільки позивача, а й інших суб`єктів права, які не заявляли жодних позовних вимог до суду та не є учасниками цієї справи.

Також вважає, що позивачем обрано неналежний засіб захисту свого права, який не передбачено законодавством, оскільки скасування пунктів оскаржуваного рішення, як акту індивідуальної дії, що вичерпав дію у зв`язку з його виконанням (анулюванням управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради відповідних дозволів на підставі такого рішення), не призведе до відновлення порушеного права ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування», за захистом якого він звернувся до суду. При цьому, належним способом захисту, на думку апелянта, має бути поновлення дозволів позивача на розміщення зовнішньої реклами, у зв`язку з чим вважає, що суд має прийняти рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині та роз`яснити позивачу право звернення з новим позовом до суду про поновлення анульованих дозволів відповідно до вимог статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням ВК Сумської МР від 29.01.2021 №47 «Про розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади» надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування» згідно з додатком 1 (пунктами 830 додатку 1) (а.с.711).

Рішенням ВК Сумської МР №494 від 31.08.2021 «Про демонтаж зовнішньої реклами на території Сумської територіальної громади» вирішено організувати проведення демонтажу зовнішньої реклами, зазначеної у додатку 1 та фактично встановленої згідно з додатком 2 та анулювати дозволи на розміщення зовнішньої реклами відповідно до додатку 2 до рішення (а.с.2254).

Зі змісту протоколу №14 засідання ВК Сумської МР від 31.08.2021 вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення в частині, що стосується п. 123 додатку 2 п.1 рішення стало невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців з дати надання дозволу (а.с.114116).

Встановлено, що проект оскаржуваного рішення саме в такій редакції, у якій він був прийнятий 31.08.2021 на засіданні ВК Сумської МР, взагалі не оприлюднювався.

06.07.2021 відповідачем було оприлюднено проект рішення, до якого не включено питання анулювання дозволів позивача, наданих згідно з рішенням ВК Сумської МР від 29.01.2021 за №47 (а.с.7). Також, не було спочатку включено до порядку денного засідання і проект оскаржуваного рішення в редакції, яка оприлюднювалась, що підтверджується протоколом.

Лише за пропозицією ОСОБА_1 більшістю голосів рішення в оприлюдненій редакції (а.с.110 звор. бік) в подальшому включено до порядку денного.

Встановлено, що членом ВК Сумської МР ОСОБА_2 внесено пропозицію №144 (а.с.1314), якою запропоновано доповнити додаток до проекту рішення ВК Сумської МР, оприлюдненого 06.07.2021, зокрема, пунктами 555, серед яких пункти 1032 стосувалися питання анулювання дозволів ТОВ "Сумське інформаційне обслуговування" на розміщення зовнішньої реклами, які були видані в 2021 році.

Такий проект рішення з внесеною ОСОБА_2 пропозицією, як за основу на голосування не ставився, а одразу після внесення цієї пропозиції були внесені інші, у тому числі і пропозиція ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 щодо включення у вирішальну частину проекту рішення пункту щодо анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до додатку 2 до рішення.

Після цього, не ставлячи на голосування такий проект за основу, також були внесені пропозиції такими членами ВК Сумської МР як: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , і лише після цього пропозицію було поставлено на голосування, за результатами якого пропозицію не прийнято (яку саме пропозицію у протоколі (а.с.120 звор. бік) не зазначено).

Судом встановлено, що у ході засідання 31.08.2021 в цілому було прийнято рішення, яке стосувалось, окрім іншого, і питання анулювання дозволів на розміщення реклами, наданих позивачу згідно з рішенням ВК Сумської МР від 29.01.2021 №47, проте такий проект рішення не лише не розроблявся, він не візувався, не перевірявся правовим управлінням на предмет його відповідності чинному законодавству та не був оприлюднений у встановленому порядку.

Не погоджуючись з рішенням ВК Сумської МР від 29.01.2021 №47 в частині, що стосуються прав ТОВ «Сумська інформаційне обслуговування» позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності спірного рішення, як такого, що прийнято з порушенням процедури оприлюднення проекту рішень та прийняття рішень міських рад, передбаченої ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». А саме, зміни до проекту рішення, які були оголошені під час засідання, однак не ввійшли до проекту рішення, який оприлюднено відповідачем 06.07.2021, стосувалися зовсім інших суттєвих обставин, аналіз яких не проводився на предмет відповідності чинному законодавству, у зв`язку з чим, на думку суду, такий проект рішення підлягав візуванню повторно, чого зроблено не було.

Також за висновком суду, анулювання документу дозвільного характеру з підстав, передбачених Правилами розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської об`єднаної територіальної громади, затвердженими рішенням ВК Сумської МР від 07.07.2020 №343 (невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців з дати надання дозволу, чи порушення вимог, вказаних у дозволі), є протиправним, оскільки такої підстави для анулювання документа дозвільного характеру, не містять положення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Судом враховано, що згідно з ч.7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» зазначений перелік підстав для анулювання документа дозвільного характеру підлягає розширенню лише якщо про це зазначено в законі, яким не є нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування - рішення ВК Сумської МР від 07.07.2020 №343.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Положеннями підпункту 13 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, серед яких надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Зазначені положення вказаного закону кореспондуються зі статтею 16 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/97-ВР, якою встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-ІV (далі за текстом Закон №2806-ІV).

Згідно з абзацом другим частини 1 статті 4-1 Закону №2806-ІV порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, і визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно з пунктом 45 Типових правил контроль за їх додержанням здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства, уповноважені особи яких відповідно до пункту 46 цих Правил, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами, звертаються до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у визначений строк.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що виконавчий комітет органу місцевого самоврядування, як орган, який наділений повноваженнями щодо надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та здійснення контролю за дотриманням правил її розміщення, в процесі своєї діяльності може приймати рішення про усунення порушень зазначених правил шляхом зобов`язання розповсюджувача реклами здійснити демонтаж рекламного засобу, установленого без відповідного дозволу,протягом певного строку, а також про анулювання наданих дозволів.

Колегією суддів встановлено, що підставами для анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами у спірних відносинах слугувало твердження про невикористання позивачем місця розташування рекламного засобу протягом шести місяців з дати надання дозволу, недотримання вимог, вказаних у дозволі на розміщення зовнішньої реклами та/або у договорі на тимчасове користування місцем, що знаходиться в комунальній власності, для розташування рекламного засобу.

На думку відповідача, вказані обставини є порушенням частини 4 пункту 6.1 розділу 6 Правил розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської об`єднаної територіальної громади від 07.07.2020 №343, підпункту 4.1.3 пункту 4.1. розділу 4 Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання рекламних засобів, розміщених на території міста Суми з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій, затвердженого рішенням ВК Сумської МР від 17.01.2012 №25.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з метою уніфікації всіх процедур з питань розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської об`єднаної територіальної громади ВК Сумської МР рішенням від 07.07.2020 №343 затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської об`єднаної територіальної громади (далі за текстом Правила №343).

Положеннями розділу 1 Правил №343 визначено, зокрема, що демонтаж це комплекс заходів, які передбачають відокремлення рекламного засобу разом з його основою від місця його розміщення та транспортування у місце його подальшого зберігання. Порядок демонтажу рекламних засобів, встановлених з порушенням цих Правил, затверджується відповідним рішенням виконавчого органу ради.

Дозвіл документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Зовнішня реклама реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових та стаціонарних конструкціях (рекламоносіях), розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Рекламні засоби засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Робочий орган з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської об`єднаної територіальної громади (далі робочий орган) управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.

Розповсюджувач зовнішньої реклами особа, яка здійснює розповсюдження зовнішньої реклами.

Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 Правил №343 анулювання дозволу здійснюється на підставі рішення виконавчого органу ради у таких випадках:

1) звернення розповсюджувача зовнішньої реклами із заявою про анулювання дозволу;

2) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації;

3) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця;

4) невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців з дати надання дозволу.

Виконавчий орган ради може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу дозволу та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано дозвіл, з порушенням вимог законодавства, щодо яких уповноважений орган видавав припис (вимогу) про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Актами чинного законодавства України можуть передбачатися інші підстави для анулювання дозволу.

Проект рішення виконавчого органу ради про анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами готується робочим органом протягом десяти робочих днів із дня виявлення зазначених підстав та виноситься на розгляд виконавчого органу ради у відповідності до затвердженого Регламенту його роботи.

З наведеного слідує, що підпунктом 4 підпункту 6.1 пункту 6 Правил №343 передбачено окрему підставу для анулювання дозволу, а саме невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців з дати надання дозволу.

При цьому, у підпункті 1.1 Правил №343 зазначено, що останні розроблені, зокрема, відповідно до Закону №2806-ІV.

Водночас, згідно з частиною 7 статті 4-1 Закону №2806-ІV дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Порівняльний аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що частина 7 статті 4-1 Закону №2806-ІV, якою передбачено перелік підстав для анулювання дозволу, не містить такої підстави, як невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців з дати надання дозволу, визначеної підпунктом 4 підпункту 6.1 пункту 6 Правил №343. Варто зазначити, що перелік, зазначений у частині 7 статті 4-1 Закону №2806-ІV не є вичерпним, однак підлягає розширенню він лише, якщо додаткові підстави для анулювання дозвільного документу визначені саме Законом.

При цьому, як зазначено в абзаці 12 частини 7 статті4-1 Закону №2806-ІV анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Враховуючи, що Правила №3433 є нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування, а не законом, не використання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців з дати надання дозволу в силу абзацу 12 частини 7 статті4-1 Закону №2806-ІV не спричинятиме для розповсюджувача реклами негативних наслідків у вигляду анулювання дозволів.

Відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Колегія суддів зауважує, що пунктом 2 спірного рішення відповідачем анульовано дозволи на розміщення зовнішньої реклами згідно з додатком 2 до оскаржуваного рішення. Так, у додатку 2 до рішення від 31.08.2021 № 494 азначено перелік юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дозволи на розміщення зовнішньої реклами яких підлягають анулюванню, зокрема пункти 123 додатку 2 містять посилання на дозволи ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування», наданих на підставі рішення ВК Сумської МР від 29.01.2021 №47.

Беручи до уваги, встановлену абзацом 12 частини 7 статті4-1 Закону №2806-ІV заборону на анулювання документа дозвільного характеру з не передбачених законом підстав, застування Правил №343, якими розширено перелік підстав анулювання дозвільних документів, є неправомірним, що зумовлює визнання протиправним рішення відповідача від 31.08.2021 № 494 в частині анулювання дозволів, наданих ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування», з підстав невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців з дати надання дозволу та в свою чергу є підставою для його скасування.

Щодо вимоги позивача про скасування пунктів 123 додатку 2 підпункту 1.2 пункту 1 спірного рішення колегія суддів зазначає таке.

Зі змісту підпункту 1.2 пункту 1 спірного рішення колегією суддів встановлено, що відповідачем ухвалено рішення про організацію проведення демонтажу зовнішньої реклами, зазначеної у додатку 1 та фактично встановленої згідно з додатком 2.

Механізм виявлення, демонтажу, обліку та зберігання рекламних засобів, розміщених з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, та подальшого розпорядження ними визначено нормами Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання рекламних засобів, розміщених на території міста Суми з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, та подальше розпорядження ними, затвердженим рішенням ВК Сумської МР від 17.01.2012 №25 в редакції змін, згідно з рішенням від 20.01.2015 №39 (далі за текстом Порядок №39).

Згідно з пп. 4.14.7 п. 4 Порядку №39 демонтаж рекламних засобів проводиться у наступних випадках:

зовнішня реклама розміщена самовільно (без отримання дозволу, виданого виконавчим органом ради у встановленому порядку);

закінчився строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами і він не продовжений;

має місце порушення вимог, вказаних у дозволі на розміщення зовнішньої реклами та/або у договорі на тимчасове користування місцем, що знаходиться в комунальній власності, для розташування рекламного засобу;

повного чи часткового пошкодження рекламного засобу, його інформаційної поверхні, і неприйняття власником рекламного засобу своєчасних і належних заходів по усуненню недоліків;

в разі несплати за право користування місцем розташування рекламного засобу протягом 3-х місяців, що підтверджено довідкою департаменту фінансів, економіки та бюджетних відносин Сумської міської ради.

У вказаних вище випадках демонтаж повинен бути проведений власником рекламного засобу (в разі, якщо такий відомий чи встановлений) самостійно за власний рахунок в термін, вказаний у вимозі, наданій робочим органом.

Демонтаж рекламного засобу не проводиться, якщо власник повністю усунув зазначені у вимозі порушення та повідомив про це у письмовій формі робочий орган у встановлений у вимозі термін.

Всі повідомлення та вимоги про порушення чинного законодавства направляються власнику рекламного засобу поштою чи вручаються йому під розпис. У випадку повернення вимоги (повідомлення) з відміткою про неможливість повідомити адресата з будь-якої причини, вважається, що власник рекламного засобу невідомий.

Контроль за виконанням вимоги здійснює робочий орган. У разі невиконання вимоги про усунення порушень чинного законодавства, робочий орган подає матеріали про виявлені порушення до інспекції з питань захисту прав споживачів в Сумській області, і готує проект рішення виконавчого органу ради про здійснення демонтажу рекламних засобів, розміщених з порушенням чинного законодавства. У разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг повідомлення про порушення має право надавати орган, до повноважень якого належить контроль у сфері безпеки дорожнього руху та утримання доріг (Державна автомобільна інспекція, комунальне підприємство «Шляхрембуд» Сумської міської ради та ін.). У разі невиконання вимог, зазначених у повідомленні, власник (балансоутримувач) місця або особа, уповноважена на надання місць в користування, орган, до повноважень якого належить контроль у сфері безпеки дорожнього руху та утримання доріг, згідно наказу керівника по підприємству проводить демонтаж рекламного засобу.

Демонтаж рекламних засобів, встановлених з порушенням Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Суми, проводиться як оперативно-господарська санкція (без попереднього направлення вимоги) в наступних випадках:

власника рекламного засобу не встановлено або не встановлено його місцезнаходження;

рекламний засіб розміщений без відповідного дозволу, не відповідає елементарним архітектурно-художнім вимогам (вивіски, кронштейни, таблички, окремо розташовані щитові установки і т.д., виконані з картону, низькосортної фанери, іржавого металу; розташовані прямо на стовбурах дерев з їх пошкодженням і т. ін.). Ці рекламні засоби в подальшому підлягають утилізації;

рекламний засіб внаслідок неналежного виготовлення або експлуатації перебуває в аварійному стані, створює загрозу життю і здоров`ю людей, може заподіяти шкоду майну третіх осіб або є таким. Що заважає проведенню робіт з усунення аварійних ситуацій.

Виконавчий орган ради приймає рішення про проведення демонтажу рекламних засобів, що розміщені з порушенням Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Суми, у якому визначається перелік рекламних засобів, що підлягають демонтажу із зазначенням типу рекламних засобів, адрес їх розташування та власників (якщо такі встановлені) та підстав для проведення демонтажу.

З наведених норм слідує, що прийняттю рішення про проведення демонтажу рекламних засобів повинно передувати направлення робочим органом поштою або врученням під підпис власнику відповідних рекламних засобів вимоги про усунення порушень чинного законодавства. При чому, у разі усунення власником рекламних засобів таких порушень, рішення про демонтаж не приймається. У свою чергу демонтаж рекламних засобів, встановлених з порушенням цих правил, без попереднього направлення вимоги проводиться лише у випадках, передбачених підпунктом 4.6 пункту 4 вказаного порядку, як оперативно-господарська санкція.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до висновків Акту перевірки розміщення об`єктів зовнішньої реклами від 02.08.2021 розповсюджувачем зовнішньої реклами ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування» не реалізовано право на встановлення об`єктів зовнішньої реклами згідно з наданими дозволами. Констатовано недотримання нормативно-технічних вимог, правил розміщення та експлуатації об`єктів зовнішньої реклами на території міста Суми. Зазначено, що станом на 02.08.2021 на виконання пп. 4.3.9 п. 4.3 розділу 4 Правил № 343, фотокартки розміщення рекламних засобів, дозволи на які були надані відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 47 від 29.01.2021 року Про розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади позивачем до Управління не надавалися.

Станом на 02.08.2021 за ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування» наявна заборгованість по сплаті за договором від 17.05.2021 №01/2021 у розмірі 109 тис. 443 грн 44 коп.

Колегією суддів враховано, що у розумінні пп. 4.14.7 п. 4 Порядку №39 вищевказані порушення є підставою для проведення демонтажу зовнішньої реклами. Разом з цим, недотримання відповідачем обов`язку щодо направлення ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування» вимоги про усунення порушень встановлення рекламних засобів позбавило позивача можливості усунути такі порушення.

Варто зазначити, що випадків, передбачених підпунктом 4.6 пункту 4 Порядку №39, у разі виявлення яких вимога про усунення порушень не надсилається, колегією суддів у спірних правовідносинах не встановлено.

Відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів дотримання обов`язку, передбаченого Порядком № 39 в частині направлення позивачу вимоги про усунення порушень встановлення рекламних засобів, про які йдеться в акті перевірки від 02.08.2021 (а.с.9397); факт не направлення такої вимоги сторонами не заперечується, незважаючи на підпункт 1.1. пункту1 спірного рішення, зі змісту якого вбачається, що вимоги про усунення порушення чинного законодавства та здійснення демонтажу тільки мають бути спрямовані відповідним розповсюджувачам реклами.

Колегія суддів зазначає, що направлення вимоги про усунення порушень вимог встановлення рекламних засобів надає можливість розповсюджувачу реклами усунути своєчасно виявленя порушення та зберегти за собою відповідно дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на таких рекламних засобах, а тому має важливе значення для дотримання прав розповсюджувача реклами на провадження відповідної господарської діяльності.

З огляду на викладене, слушним є зауваження позивача щодо передчасності прийняття відповідачем рішення про демонтаж рекламних засобів позивача, оскільки ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування» на день прийняття спірного рішення не було повідомлено про порушення правил розміщення рекламних засобів, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Враховуючи, що відповідач, не виконавши обов`язку щодо направлення ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування» вимоги про усунення порушень, викладених в акті перевірки від 02.08.2021, та ухваливши одночасно рішення про спрямування вимоги про усунення порушень вимог встановлення рекламних засобів та рішення про організування проведення демонтажу такої зовнішньої реклами, не забезпечив позивачу можливість реалізувати своє право на самостійне усунення порушень вимог встановлення рекламних засобів розповсюджувачами реклами, що свідчить про передчасність прийняття оскаржуваного рішення в частині демонтажу зовнішньої реклами позивача внаслідок не усунення порушень, та відповідно зумовлює скасування рішення в цій частині.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем порядку прийняття спірного рішення колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі за текстом Закон № 280/97-ВР) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

У свою чергу пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 №2939-VІ (далі за текстом Закон №2939-VІ) передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти; акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню; інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

З аналізу приписів частини 11 статті 59 Закону № 280/97-ВР вбачається імперативний її характер щодо обов`язкового оприлюднення органами місцевого самоврядування усіх проектів актів останніх, але з відсиланням на норми ст. 15 Закону №2939-VІ в частині регулювання порядку такого оприлюднення. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.07.2019 у справі №299/1914/17-а.

Так, зокрема, нормами пункту 1 частини 1 статті 5 Закону №2939-VІ визначені способи оприлюднення проектів актів органів місцевого самоврядування: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

Приписами частини 3 статті 15 Закону №2939-VІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначений граничний термін, у межах якого повинні бути оприлюдненні акти органів місцевого самоврядування, а саме за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

З офіційного сайту Сумської міської ради (за посиланням https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/proekti-dokumentiv/proekti-rishen-vikonavchogo-komitetu/2021-vkp. html ) колегією суддів встановлено, що 06.07.2021 відповідачем було оприлюднено проект рішення про анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до додатку до цього рішення. При цьому, додаток до вказаного рішення містить лише 4 позиції, серед яких відсутнє питання анулювання дозволів ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування», наданих згідно з рішенням ВК Сумської МР від 29.01.2021 №47. Крім того, з офіційного сайту Сумської міської ради, вбачається, що проект оскаржуваного рішення у редакції його прийняття взагалі не оприлюднено.

З дослідженої копії протоколу №14 засідання ВК Сумської МР від 31.08.2021 встановлено, що чинна редакція рішення не була спочатку включена до порядку денного засідання та лише в подальшому, за пропозицією ОСОБА_1 , була внесена більшістю голосів.

Відповідно до пункту 22 розділу 8 Регламенту роботи виконавчих органів Сумської міської ради від 16.07.2017 №250 з відповідними змінами (далі за текстом Регламент №250) рішення виконавчого комітету ухвалюються в такій послідовності:

- у разі внесення пропозицій щодо змін та доповнень до проекту рішення головуючий ставить такий проект на голосування за основу;

- після цього ставляться на голосування у порядку надходження усі пропозиції щодо змін до проекту рішення;

- проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням ухвалених змін.

Разом з цим, пропозиція про доповнення додатку до проекту рішення ВК Сумської МР пунктами 5-55, серед яких містилися і пункти 10-32 щодо анулювання дозволів ТОВ "Сумське інформаційне обслуговування" на розміщення зовнішньої реклами, внесена членом ВК Сумської МР ОСОБА_2 безпосередньо під час засідання ВК Сумської МР від 31.08.2021 (а.с.13-14), яка у порушення пункту 22 розділу 8 Регламенту №250 на голосування не ставилися, при цьому, після внесення вказаної пропозиції внесено пропозиції іншими членами засідання, у тому числі й пропозиція ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 щодо включення у вирішальну частину проекту рішення пункт щодо анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до додатку 2 до рішення (а.с.119 зв. бік). Не ставлячи на голосування вищезазначену пропозицію, членами ВК Сумської МР як: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 були внесені інші пропозиції, та лише після цього зроблено запис про те, що пропозицію було поставлено на голосування, за результатами якого її не прийнято.

Оскільки протокол не містить жодних уточнень, такий непослідовний, неузгоджений та незрозумілий порядок дій відповідача не дозволяє беззаперечно з`ясувати, яку саме пропозицію не прийнято (а.с.119 зв. бік 120 зв. бік).

Відповідно до пункту 19 розділу 9 Регламенту №250 проект порядку денного оголошується головуючим на засіданні та приймається за основу шляхом голосування. Зміни (доповнення) до проекту порядку денного за наявності відповідних погоджених проектів рішень, крім питань з розділу Різне, ставляться головуючим на голосування у порядку їх надходження.

Тобто, Регламентом №250 передбачено вносення змін (доповнення) до проекту денного за наявності відповідних погоджених проектів рішень.

У свою чергу, згідно з пунктами 1, 2 розділу 4 Регламенту №250 відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет, у межах своїх повноважень, приймає рішення, які підписуються міським головою, а у разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції особою, яка відповідно до чинного законодавства здійснює повноваження міського голови. Процес підготовки проекту рішення виконавчого комітету включає: 1) ініціювання проекту рішення; 2) розроблення проекту рішення; 3) погодження (візування) проекту рішення; 4) оприлюднення проекту рішення; 5)надання проекту рішення для подальшого розгляду на засіданні виконавчого комітету.

Відповідно до пункту 14 розділу 4 Регламенту №250 на зворотному боці останнього аркуша проекти рішень повинні бути завізовані з зазначенням дати візування:

1) розробником/головним розробником;

2) посадовою особою розробника, на яку покладено ведення правової роботи (за наявності такої посади);

3) керівником виконавчого органу, до напряму діяльності якого належить порушене в проекті рішення питання або який координує роботу підприємства, установи, організації, що є розробником проекту рішення;

4) секретарем міської ради, першим заступником міського голови, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (відповідно до розподілу обов`язків);

5) начальником відділу протокольної роботи та контролю;

6) начальником правового управління Сумської міської ради (далі по тексту правове управління);

7) заступником міського голови, керуючим справами виконавчого комітету;

8) секретарем Сумської міської ради, якщо проект рішення містить пропозиції Сумській міській раді про розгляд певних питань.

За приписами пунктів 25, 26, 28, 33 розділу 4 Регламенту №250 якщо проект рішення поданий із порушенням вимог, зазначених у цьому Регламенті, або він потребує докорінної переробки, заступник міського голови, керуючий справами виконавчого комітету повертає його на доопрацювання з установленням терміну повторного подання.

Якщо в процесі доопрацювання до проекту рішення внесені суттєві зміни, то він візується повторно.

Завізовані проекти рішень з питань, що готуються на розгляд на черговому засіданні виконавчого комітету, з усіма необхідними матеріалами надаються до відділу протокольної роботи та контролю (не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття) для оприлюднення відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Не допускається включення до порядку денного засідання виконавчого комітету питань, підготовлених із порушенням встановленого цим Регламентом терміну чи процедури.

Відповідно до пункут 10 розділу 4 Регламенту №250 при розробленні проекту рішення розробник повинен провести його аналіз на предмет наявності невідповідностей чи протиріч з виданими раніше актами з даного питання, а також відповідних положень чинного законодавства.

Водночас, за результатами засідання ВК Сумської МР 31.08.2021 в цілому було прийнято рішення, яке стосувалось, окрім іншого, і питання анулювання дозволів на розміщення реклами, які були надані позивачу згідно з рішенням ВК Сумської МР від 29.01.2021 №47. Проте, такий проект рішення не лише не розроблявся, він не візувався, не перевірявся правовим управлінням на предмет його відповідності чинному законодавству та не був оприлюднений у встановленому порядку.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглядаючи справи, предметом яких є вирішення питання правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суди мають встановити насамперед, чи прийняте таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а також, чи порушує воно права та охоронювані законом інтереси особи.

Верховний Суд у постановах від 10 вересня 2020 року у справі №520/6929/19, від 09 грудня 2021 року у справі №260/63/19 неодноразово наголошував на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, при цьому, звертав увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Враховуючи, що зміни до проекту спірного рішення, які оголошені під час засідання ВК Сумської МР, в порушення пункту 10 розділу 4 Регламенту № 250 не перевірялися на предмет відповідності чинному законодавству, проект рішення повторно не візувався, відповідачем фактично було допущено порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, оскільки не дотримано принципів гласності та пропорційності між метою, на яку спрямовано вказане рішення, та несприятливими наслідками, пов`язаними з вступом його в дію.

Враховуючи встановлені у справі обставини та досліджені докази, порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення не є формальними, а тому слід дійти висновку про протиправність рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 31.08.2021 №494 «Про демонтаж зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади» в частині, що стосується прав ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування», зокрема пункти 123 додатку 2 підпункту 1.2 пункту 1, пункти 123 додатку 2 пункту 2, пункти 123 додатку 2 пункту 3, що в свою чергу зумовлює наявність підстав для його скасування.

Щодо доводів апелянта про обрання позивачем неналежного засобу захисту свого права колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до абзаців 11, 1315 частини 7 статті 4-1 Закону №2806 ІV рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено до адміністративного суду.

У разі анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду. Поновлення документа дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Строк дії безпідставно анульованого документа дозвільного характеру подовжується на строк, протягом якого такий документ дозвільного характеру вважався анульованим.

Днем поновлення безпідставно анульованого документа дозвільного характеру є день внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

На підставі аналізу зазначених норм права можна дійти висновку, що право на оскарження до адміністративного суду рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру передбачено законодавством, що свідчить про належність обраного позивачем способу захисту свого права.

При цьому, колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Відповідно до частини 7 статті 4-1 Закону №2806 ІV в разі анулювання документу дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню, зокрема, за рішенням адміністративного суду, тобто, належним способом захисту порушеного права в судовому порядку є поновлення незаконно анульованого дозволу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Колегія суддів звертає увагу, що скасування пункту 2 рішення ВК Сумської МР від 31.08.2021 № 494 в частині, яка стосується анулювання дозволів ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування» на розміщення реклами, не призведе до поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду, оскільки відновлення неправомірно анульованих дозволів на підставі судового рішення про скасування рішення дозвільного органу про анулювання документу дозвільного характеру не передбачено законодавством.

Враховуючи, що єдиною підставою для анулювання наданих позивачу дозволів №№64/20 59/20, 60/20, 63/20, 53/20, 42/20, 44/20. 51/20, 38/20, 37/20, 66/20, 40/20, 45/20, 55/20, 35/20, 39/20, 43/20, 36/20, 48/20, 49/20, 57/20, 62/20, 61/20 є рішення ВК Сумської МР від 31.08.2021 №494, яке відповідно до висновку суду у цій справі підлягає скасуванню, наявні підстави для поновлення вказаних дозволів.

Отже, враховуючи, що в ході апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про скасування пункту 2 рішення ВК Сумської МР в частині, яка стосується анулювання дозволів ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування», однак позовних вимог про поновлення неправомірно скасованих дозволів позивачем не заявлено, з метою ефективного захисту прав позивача у спірних відносинах слід вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача поновити дозволи ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування» №№64/20 59/20, 60/20, 63/20, 53/20, 42/20, 44/20, 51/20, 38/20, 37/20, 66/20, 40/20, 45/20, 55/20, 35/20, 39/20, 43/20, 36/20, 48/20, 49/20, 57/20, 62/20, 61/20, які надані позивачу на підставі рішення ВК Сумської МР від 29.01.2021 №47.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1, абзацу 2 частини 2, частини 4 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши мотивувальну частині рішення в редакції цієї постанови та доповнивши резолютивну частини рішення абзацами третім і четвертим у такій редакції: «Вийти за межі позовних вимог. Зобов`язати виконавчий комітет Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, код ЄДРПОУ: 04057942)поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумське інформаційне обслуговування" (40020, м. Суми, пр-т Курський, 111, код ЄДРПОУ: 41042508) дозволи на розміщення зовнішньої реклами №№64/20 59/20, 60/20, 63/20, 53/20, 42/20, 44/20, 51/20, 38/20, 37/20, 66/20, 40/20, 45/20, 55/20, 35/20, 39/20, 43/20, 36/20, 48/20, 49/20, 57/20, 62/20, 61/20, які надані на підставі рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради «Про розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади» від 29.01.2021 №47. У зв`язку з чим абзац 3 резолютивної частини рішення вважати 5."

Щодо доводів апелянта про те, що скасовані пункти спірного рішення стосуються не лише позивача, а й інших осіб, що не заявляли аналогічних вимог, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 3 статті 9 КАС України встановлено, що кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Зі спірного рішення з додатками (а.с.2254) вбачається, що його пункти 123 додатку 2 підпункту 1.2 пункту 1, пункти 123 додатку 2 пункту 2, які скасовано судом першої інстанції, передбачають організацію проведення демонтажу та анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, які надані ТОВ «Сумське інформаційне обслуговування».

Отже, рішенням суду першої інстанції скасовано не пункти 1, 2 спірного рішення, як вказує апелянт, а лише пункти 123 додатку 2 до спірного рішення, на які міститься вказівка у пунктах 1, 2 спірного рішення. При цьому, пункти 123 додатку 2 до спірного рішення стосуються лише позивача, а в іншій частині пункти 1, 2 спірного рішення не скасовувались рішенням суду першої інстанції.

Разом з цим, зі змісту пункту 3 рішення відповідача від 31.08.2021 № 494 вбачається, що останній стосується всіх розповсюджувачів реклами, які перелічені в додатку 2 до спірного рішення, у тому числі, але не виключно, позивача. Однак, скасовуючи пункт 3 спірного рішення, суд першої інстанції помилково не зазначив, що скасуванню підлягають лише пункти 123 додатку 2 пункту 3 спірного рішення, які безпосередньо зачіпають права та обов`язки саме ТОВ «Сумська інформаційне обслуговування».

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в цій частині підлягає зміні шляхом викладення абзаців першого, другого резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське інформаційне обслуговування" до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункти 1-23 додатку 2 підпункту 1.2 пункту 1, пункти 1-23 додатку 2 пункту 2, пункти 1-23 додатку 2 пункту 3 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 31.08.2021 року № 494 «Про демонтаж зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади».

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Суд також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи апелянта вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 2 ст. 9, ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327329 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі № 480/9511/21 - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, абзаци перший та другий викласти в наступній редакції:

«Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське інформаційне обслуговування" до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункти 1-23 додатку 2 підпункту 1.2 пункту 1, пункти 1-23 додатку 2 пункту 2, пункти 1-23 додатку 2 пункту 3 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 31.08.2021 року № 494 «Про демонтаж зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади».

Доповнити резолютивну частину рішення абзацами третім і четвертим у такій редакції:

«Вийти за межі позовних вимог.

Зобов`язати виконавчий комітет Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, код ЄДРПОУ: 04057942)поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумське інформаційне обслуговування" (40020, м. Суми, пр-т Курський, 111, код ЄДРПОУ: 41042508) дозволи на розміщення зовнішньої реклами № № 64/20 59/20, 60/20, 63/20, 53/20, 42/20, 44/20, 51/20, 38/20, 37/20, 66/20, 40/20, 45/20, 55/20, 35/20, 39/20, 43/20, 36/20, 48/20, 49/20, 57/20, 62/20, 61/20, які надані на підставі рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради Про розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади від 29.01.2021 № 47.

У зв`язку з чим абзац 3 резолютивної частини рішення вважати 5».

В іншій частині рішення Сумської окружного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі №480/9511/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій