Постанова

від 24.01.2023 по справі 420/515/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/515/22Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

Дата і місце ухвалення: 13.10.2022р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙТ ТРАНС» до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙТ ТРАНС» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Укртрансбезпеки (з урахуванням ухвали суду від 08.07.2022р. про заміну відповідача) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20 серпня 2021 року №295636.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою відповідачем необґрунтовано застосовано до ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500,00 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, оскільки автомобільний транспорт позивача перевозив зерно (насипом), яке є подільним вантажем. На законодавчому рівні не передбачена можливість отримання особою дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, тому на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за відсутність такого дозволу. Також, позивач зазначав, що про час та місце розгляду справи про накладення штрафу його не було завчасно повідомлено відповідачем, у зв`язку з чим товариство позбавлене було можливості надати пояснення щодо встановленого порушення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №295636 від 20.08.2021р.

Стягнуто з бюджетних асигнувань відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Укртрансбезпеки на користь ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 13.10.2022р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про розгляд Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки справи про застосування адміністративно-господарського штрафу без належного повідомлення ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» про час і місце такого розгляду. Апелянт стверджує, що листом від 11.08.2021р. позивача запрошено на розгляд справи на 20.08.2021р. Причини неотримання товариством заздалегідь надісланого запрошення про розгляд справи не залежать від волі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. До того ж, положення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567, не зобов`язують відповідача встановлювати факт отримання позивачем повідомлення-запрошення про розгляд адміністративної справи.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що відсутність ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» при розгляді справи не позбавляє його права на оскарження в подальшому прийнятого рішення. Зазначене право позивач реалізував шляхом звернення до суду.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.06.2021р. посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 452 км + 811 м а/д М-05 проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу автомобіля Scania, д/н НОМЕР_1 , з причіпом ППК ЕВА НК 26, д/н НОМЕР_2 , яким ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» здійснювало перевезення зерна (подільний вантаж).

За результатами вагового контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.06.2021р. №0068997, якою встановлено:

- повну масу транспортного засобу 43,52 тон.

- навантаження на осі: 6,98; 11,16; 8,26; 8,53; 8,57 тон.

За результатами зважування відповідачем складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0063063 від 22.06.2021р. Згідно із зазначеним актом встановлена нормативно допустима маса: 44,00 тони та фактична 43,52 тон. Осьові навантаження: нормативно допустиме 11/11/24 тон, фактичне 6,98; 11,16; 8,26; 8,53; 8,57 тон.

Також, уповноваженим органом Укртрансбезпеки за результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №290350 від 22.06.2021р., яким зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а саме: навантаження на строєну вісь 25,348 тон (допустиме 24 тон) становить 5,5% від встановленої норми, чим порушено п.22.5. Правил дорожнього руху. За відповідне порушення передбачена відповідальність за абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У зв`язку з виявленими порушеннями, позивачу виставлено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 108,00 євро

В подальшому, 20.08.2021р. Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №295636, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачене абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 85000,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» оскаржило її в судовому порядку.

Задовольняючи позов товариства та скасовуючи спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу суд першої інстанції виходив з того, що в порушення чинного законодавства, відповідач розглянув справу про порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» без участі позивача та без належного повідомлення його про час і місце розгляду справи, чим позбавив ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» права взяти участь у розгляді справи з метою свого захисту, надання письмових доказів та пояснень щодо виявлених під час перевірки порушень, викладених у акті. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого способу прийняття оскаржуваного рішення та, у зв`язку з цим, про обґрунтованість позовних вимог товариства щодо його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС». При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно частини 1 та 4 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У розумінні Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку №879).

За змістом пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, (далі - ПДР) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням навантаження на вісі заборонено.

Наведене свідчить про те, що головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Так, колегія суддів зазначає, що у даному випадку позивач перевозив зерно, яке є подільним вантажем, а отже з урахуванням вищевикладених норм права перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Відтак, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Згідно абз. 14 частини першої статті 60 Закону №2344-IIІ, за яким на позивача накладений штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вказаної норми абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що для настання відповідальності за вказаною нормою необхідним є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу.

Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу.

На користь такого висновку свідчать і подальші зміни внесені Законом №1534-IX від 03.06.2021р. до абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. №2344-III. Так, законодавцем викладено абз. 14 ч.1 ст.60 Закону №2344-IIІ у новій редакції із визначенням окремо відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу та окремо відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні подільного вантажу.

Тобто, тільки з 01.10.2021р. законодавцем встановлена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених габаритно-вагових норм при перевезення подільного вантажу.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем безпідставно оскаржуваною постановою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф згідно абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. №2344-III, в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови, за відсутність дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм заборонено та видача відповідного дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових не передбачена, що свідчить про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-IIІ, у наведеній редакції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що до позивача має бути застосована відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до п.31-1 Порядку №879, що власне і було зроблено відповідачем.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості отримання дозволу на перевезення подільного вантажу, який перевищує габаритно-вагові норми та відсутності підстав для відповідальності перевізника за неотримання такого дозволу, відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем належними доказами не доведено факт повідомлення ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до п.26 Порядку №1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Пунктом 27 Порядку №1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як стверджує відповідач, 11.08.2021р. на адресу ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» поштовим відправленням надіслано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яким позивач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки матеріали справи не містять відповідної розписки чи корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. При винесенні спірної постанови відповідач не перевірив коли саме відповідне поштове відправлення було вручено товариству. Встановити відповідні обставини з матеріалів справи не являється за можливе.

Враховуючи встановлені обставини у справі та надані докази, колегія суддів дійшла висновку, що за не належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, останній був позбавлений права надати пояснення щодо встановлених порушень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС», а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 січня 2023 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук