Ухвала

від 16.03.2023 по справі 420/515/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

16 березня 2023 року

м. Київ

справа №420/515/22

адміністративне провадження № К/990/7453/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 420/515/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙТ ТРАНС» до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

У січні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙТ ТРАНС» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Укртрансбезпеки (з урахуванням ухвали суду від 08.07.2022р. про заміну відповідача) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20 серпня 2021 року №295636.

13 жовтня 2022 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №295636 від 20.08.2021р.

Стягнуто з бюджетних асигнувань відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Укртрансбезпеки на користь ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 02 березня 2023 року.

13 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду задоволенні заяви суддів Тацій Л.В., Бучик А.Ю., Стеценка С.Г. про самовідвід.

14 березня 2023 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 415/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з постановленням Верховним Судом 13 березня 2023 року ухвали №К/990/7453/23 про відведення судді-доповідача Тацій Л.В. та суддів Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян: Шевцова Н.В. головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Данилевич Н.А., Мацедонська В.Е.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Таким чином, відсутні підстави, за яких цю справу не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний спосіб захисту прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

А саме, у касаційній скарзі відповідач вказує, що справа становить суспільний інтерес та має виняткове значення для Укртрансбезпеки, адже відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах слугує основною причиною ненадходження до Державного бюджету значного обсягу коштів.

Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі № 340/1859/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправними та скасування постанов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді Н.А. Данилевич

В.Е. Мацедонська